Облік фінансових результатів та використання прибутку

       Розглянемо обґрунтування необхідності  проведення лотереї. Збитки компанії  від несвоєчасного внесення платежу  за електроенергію, наприклад від  одного неплатника 100 грн. у лютому 2009р. до кінця року при середньому рівні інфляції 12-15% на рік становить:

      100 грн. * (11міс/12міс * 12%) / 100% = 10,9 грн.

       При проведенні лотереї та  залучення ста таких неплатників  до оплати, компанія отримає грошові кошти в лютому 2009р.:

      100 грн. * 100 = 10000 грн.,

     а збитки, при не оплаті, складуть 1090 грн.

       За умови присудження виграшу у вигляді 10% від сплаченої суми, 5-ти відсоткам споживачів, які беруть участь і оплатили понад 100 грн. за електроенергію, збитки компанії на проведення лотереї складуть 5% від 100 учасників:

      5 чол. * 100 грн.* 10% (на винагороду) = 50 грн.

       Таким чином, збитки складуть:

      50/10000 * 100% = 0,005% від неоплаченої суми.

     У нових економічних умовах зниження комерційних втрат електроенергії в мережах розглядається як один з показників економічності роботи енергосистеми, основною частиною оптимізації електроенергетичного балансу, і, як один з факторів енергозбереження та скорочення витрат.

     Скорочення  величини та складових структури  комерційних втрат електричної  енергії в мережах є одним  з пріоритетних напрямків у діяльності ВАТ «Кіровоградобленерго».

     Процес  формування показника «комерційні  втрати електроенергії» починається з вимірювання що надійшла в мережу і корисно відпущеної електроенергії споживачам, тому головним напрямком є вдосконалення системи обліку електроенергії, яка в сучасних умовах дозволяє отримати прямий економічний ефект.

       З метою вдосконалення системи  розрахунків зі споживачами потрібно здійснювати контроль за оформленням, видачею та дотриманням технічних умов при приєднанні нових, розширенні та реконструкції діючих електроустановок, планові перевірки підрозділів на предмет фактичного відключення електроустановок споживачів.

         Якісно реалізувати на 100% настільки специфічний товар, як електрична енергія, не можливо без окремих підрозділів контролю, що складаються з інспекторів енергозбуту. Розкриття шляхів реального зниження комерційних втрат і є основним завданням даних підрозділів.

     Ілюзія  очевидності й легкості рішення  проблеми подолання комерційних  втрат, за рахунок яких безперечно збільшиться  товарний відпуск продукції, є помилковою. Рішення даної проблеми вимагає наполегливості та послідовності в діях постачальної компанії.

     Ефект від зниження комерційних втрат  електроенергії, не є по суті ефектом  енергозбереження, у той же час  дозволяє Компанії заощаджувати фінансові  ресурси за рахунок зменшення покупки на ринку понаднормативних втрат електроенергії.

     Стратегічна мета роботи інспекції енергозбуту  – змінити тенденцію постійності існування комерційних втрат електроенергії.

     Серед основних пріоритетних заходів можна  визначити:

1. Виявлення, запобігання та зниження розкрадань електроенергії;

2. Удосконалення організації робіт;

3. Фінансове стимулювання працівників до зниження комерційної складової втрат електроенергії;

4. Підвищення кваліфікації персоналу;
5. Контроль ефективності їхньої діяльності.

     Традиційним шляхом вирішення даного стратегічного  завдання інспекції енергозбуту є покладання роботи й відповідальності за комерційні складові втрат на інспектора енергозбуту, який в свою чергу закріплюється за лініями та фідерами з точок надходження до точок продажу електричної енергії.

     Для покращення ефективності роботи інспектора енергозбуту необхідно підпорядкувати йому групу з електромонтера й контролерів, які в свою чергу виконують свої безпосередні функції контрольного зняття показів засобів обліку, зводять пофідерний баланс по розрахункових та технічних обліках, встановлених на фідерах 6-10 кВ і на стороні 0,38 кВ підстанцій.

     Зниження  фактичних комерційних втрат  електричної енергії, даними працівниками досягається шляхом обчислення споживання, виявлення розкрадань, усунення й нарахування плати за недообліковану електричну енергію порушникам вимог Правил та Договору.

     Проблема  до даного часу залишається незмінно-актуальною, для цього необхідно забезпечити для кожної окремої групи:

• Погодження зусиль лінійних і збутових бригад;
• Програму (план) дій при роботі на лінії;
• Укомплектованість спеціалізованими приладами й програмним забезпеченням при підготовці роботи на фідері (лінії);
• Постійне навчання даної групи нормативно-правової базі;
• Наявність інформації шляхом зняття показів із засобів технічного обліку в мережах 10-6-0,38 кВ;
• Наявність динамічної моделі електричної мережі й детальної прив’язки споживачів до конкретних точок продажу цієї електронної моделі.

     Остання два пункти допоможуть організувати автоматизоване робоче місце, «Розрахунковий сервер комерційного й технічного обліку електроенергії», функціональність якого повинна автоматично (при уведенні незначних даних) забезпечити:

• Прив’язку споживачів до конкретних ліній і точок продажу електронної моделі електричної мережі;
• Первинну обробку споживання та втрат в лініях і трансформаторах, враховуючи точки продажу;
• Зберігання напрацьованих даних (для ведення локальних балансів та контролю);
• Інформаційне забезпечення, розрахунок і видачу результатів розрахунку технічних втрат для лінії та трансформаторів на балансі постачальника;
• Розрахунок величин сумарного корисного відпуску для мережі в цілому і її ділянок;
• Розрахунок впливу реактивної складової при зведенні пофідерних балансів мережі або її ділянок.

     Практичним  кроком є часткова локалізація комерційних  втрат по лінії номінальної напруги 0,38 кВ від ТП 10-6/0,38 кВ із подальшим переходом на зведення балансу по лінії номінальної напруги 10-6 кВ. Це дасть можливість визначити:

• Перелік ділянок мережі, ранжируваних по величині небалансів – для вжиття першочергових заходів на проведення детального виявлення крадіжок;
• Перелік точок обліку – передбачуваних місць недообліку електроенергії із розрахунком попередньо передбачуваної величини недообліку;
• Перелік точок обліку, де потрібне визначення похибок у засобах обліку електричної енергії;
• Перелік місць, де рекомендовано встановити додаткові засоби обліку з метою подальшої локалізації небалансів;
• Рекомендації із послідовності і черговості проведення заходів.

     Послідуючий шлях зниження комерційних втрат  – удосконалення обліку відпущеної в електричну мережу і корисно спожитої електроенергії, в тому числі шляхом постійних планових перевірок похибок засобів обліку.

     Головними напрямками вдосконалювання системи  обліку електроенергії є:

• Заміна ненадійних чи таких, що відробили свій ресурс індукційних лічильників класу точності 2,5 на нові. Це дозволить у середньому підвищити корисний відпуск електроенергії споживачам, у яких проведено заміну, що найменше на 10-12 %;
• Перевірка й метрологічна атестація трансформаторів струму та напруги у робочих умовах експлуатації, створення й впровадження відповідних повірюючи лабораторій, в том числі пересувних;
• Установка додаткових комплектів контрольних засобів вимірів, трансформаторів струму, що забезпечують облік відпуску, вираховуючи втрати електроенергії;
• Активізація впровадження автоматизованих систем контролю й обліку електроенергії (АСКУЄ) у юридичних, а також впровадження АСКУЄ у побутовому секторі;
• Інформаційне і функціональне зв’язування АСКУЄ та автоматизованих інформаційних баз даних;
• Коректування ПУЕ, будівельних норм та правил, проектної документації для захисту приладів обліку (в тому числі встановлених у побутовому секторі) від розкрадань і пошкодження споживачами засобів обліку, жорсткість заходів відповідальності за вищевказані дії;
• Широке впровадження лічильників прямого включення з передплатою, дистанційного зчитування інформації, застосування лічильників електроенергії, у тому числі установки лічильників разом з УЗО і т.п..

     Одним з напрямків роботи даної групи  також є якісне приймання нових  споживачів, які приєднуються до підконтрольної лінії, з обов’язковим розрахунком завантаженості мережного району, складання технічних заходів по вдосконаленню існуючої мережі з метою оптимізації втрат електричної енергії.

     Ефективність  реалізації такої програми заходів по покращенню енергозбутової діяльності оцінюється за рівнем зниження комерційних втрат електричної енергії в мережах, за рахунок повного виконання заходів програми.  

       4.1 Аналіз рентабельності діяльності підприємства.

     Важливою  задачею є ефективне управління заборгованістю, спрямоване на оптимізацію загального її розміру і забезпечення своєчасної інкасації боргу.

     У багатьох енергосистемах найбільший обсяг  дебіторської заборгованості припадає на заборгованість покупців за відвантажену продукцію. Тому в першу чергу необхідні заходи щодо оптимізації розміру та забезпечення інкасації заборгованості покупців за розрахунками за реалізовану продукцію. Отже, на підприємствах повинна розроблятися і здійснюватися особлива фінансова політика. Однією з складовою фінансового менеджменту енергосистем є бізнес-план енергозбутової діяльності ВАТ «Кіровоградобленерго».

     Бізнес-план енергозбутової діяльності відображає дохідну частину бюджету Компанії і складається з пояснювальної записки та комплексу показників, що визначають збутову діяльність у майбутньому.

       Річний бізнес-план енергозбутової діяльності включає в себе ринок збуту за рік; тарифну політику; обсяг продажів; динаміку дебіторської заборгованості; обсяг реалізації; комерційні втрати; організаційну структуру управління енергозбутової діяльністю.

       У свою чергу кожний розділ  містить: 

• Табличну інформацію про фактично досягнуті і планові показники;
• Графіки та діаграми, що відображають динаміку і структуру зміни фактично досягнутих і планованих показників відповідного розділу;
• Аналітичну записку до даних, пояснюють тенденції зміни фактично досягнутих та планових показників;
• Заходи, що сприяють досягненню планових показників.

       До основних завдань та пріоритетних  напрямів, розв'язуваним в рамках  бізнес-плану енергозбутової діяльності відносяться:

1. Забезпечення безумовної та повної сплати нарахованих платежів за спожиту енергію виключно грошовими коштами;
2. Збільшення обсягу продажів електроенергії при повній її оплаті;
3. Зниження дебіторської заборгованості споживачів;
4. Посилення заходів щодо обмеження та відключення споживачів-неплатників у відповідності з Порядком обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання затверджений Постановою КМУ від 28 січня 2004 р. N 93;
5. Організація персональної роботи з проблемними групами споживачів (бюджетна сфера, ЖКГ, населення);
6. Активізація роботи щодо зниження комерційної складової втрат енергії;
7. Організація роботи по лімітуванню енергоспоживання споживачів, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів та отримання гарантій по оплаті від адміністрацій відповідних рівнів у вигляді включення статей витрат з оплати спожитої енергії до бюджетів;
8. Вдосконалення юридичного забезпечення, посилення претензійно-позовної роботи ВАТ «Кіровоградобленерго» в частині енергозбутової діяльності;
9. Вдосконалення організаційних форм і структури енергозбуту з урахуванням реформування електроенергетики. Забезпеченість необхідним фінансуванням енергозбутової діяльності, у тому числі заходів бізнес-плану. Бюджетування енергозбутової діяльності. Вдосконалення системи мотивації персоналу, що займається збутовою діяльністю;
10. Організація технічного переоснащення енергозбутових служб:

• Створення систем адресного обмеження і відключення споживачів;

• Вдосконалення інформаційних систем;
• Приведення систем обліку у відповідність сучасним вимогам.

       До основних принципів планування  зниження дебіторської заборгованості по споживачам електричної енергії відносяться:

      1) Зниження нормативу поточної  дебіторської заборгованості. Для  цього необхідно:

• Визначити по усім споживачам рівень поточної дебіторської заборгованості по електроенергії на 01.01.2010 р. з урахуванням періодів платежів, зазначених у діючих договорах електропостачання споживачів.
• Визначити рівень поточної дебіторської заборгованості (норматив) в днях: