Облік грошових коштів

Міністерство  освіти і науки, Молоді та спорту України

 

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Фінансовий  облік ”

на тему “ Облік грошових коштів”

 

 

Дата  подачі “_____”  “_____________”  20__ р. Реєстраційний номер №   Дата захисту “_____”  “_____________”  20__р. Оцінка   “_____________”

 

 

 

Члени комісії:

__________________________

__________________________

__________________________

Хмельницький 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ  ОБЛІКУ  ГРОШОВИХ  КОШТІВ…………………………………………………………………………..6

1.1. Сутність і класифікація  грошових коштів………………………………… 6

1.2. Визнання та оцінка  грошових коштів……………………………………...15

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК  ГРОШОВИХ  КОШТІВ  НА  ПІДПРИЄМСТВІ……17

2.1. Синтетичний та аналітичний  облік грошових коштів……………………17

2.2. Документальне оформлення  та облік руху грошових коштів  на рахунках в банках…………………………………………………………………………...21

2.3. Розкриття інформації  про облік грошових коштів  підприємства в облікових регістрах  і фінансовій звітності…………………………………….31

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….38

РОЗРАХУНКОВА  ЧАСТИНА………………………………………………..41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Відповідно до статті 3 пункту 2 «Закону про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що ведеться підприємством. За даними бухгалтерського обліку формується вся звітність (фінансова, статистична, податкова й інші).

Розкриття предмету БО здійснюється через його об’єкти. Склад об’єктів БО визначаємо за метою ведення БО. Згідно Закону метою ведення БО є надання повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень. Отже об’єктами БО є фінансовий стан (активи, зобов’язання, власний капітал) та діяльність підприємства (доходи, витрати, прибутки, збитки).

Згідно Закону суб’єктом бухгалтерського обліку є підприємство – самостійно господарюючий статутний суб’єкт, який має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Актуальність теми даної  курсової роботи визначається тим, що грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

Метою ведення бухгалтерського  обліку є представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої  і неупередженої інформації про  фінансове становище, результати діяльності і рух коштів підприємства.

 Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів та прийомів, завдяки яким бухгалтерський облік виконує свої функції. Елементами методу бухгалтерського обліку є наступні прийоми:

1. Документація.
2. Інвентаризація.
3. Бухгалтерські рахунки.
4. Подвійний запис.
5. Калькуляція.
6. Бухгалтерська звітність.
7. Бухгалтерський баланс.
8. Оцінка.

В умовах ринкової економіки  підприємства постійно підтримують  фінансові взаємовідносини з  іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства й окремими особами, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і  достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. У цьому зв'язку зростає роль обліку коштів. Кошти присутні на початковому  і кінцевому етапах облікового циклу, що включає придбання товарів, виробництво  продукції, виконання робіт, надання  послуг, а також їхній продаж і  одержання виторгу.

Організація грошового обігу  на підприємствах контролюється  і регламентується.

Підприємства різних форм власності в процесі господарської  діяльності постійно здійснюють розрахунки:

• з постачальниками;
• з покупцями;
• державним бюджетом;
• іншими організаціями і підприємствами по господарським операціям різного характеру.

З допомогою грошей завершується перетворення грошової форми виділених засобів  в виробничі запаси, отримання  грошової виручки і вміщеного  в неї чистого доходу.

Грошовий розрахунок - головний фактор забезпечення кругообігу засобів, а  їх своєчасне завершення служить  необхідною умовою безперервного процесу  виробництва.

В даний час розрахунок проводиться  в двох формах:

o безготівковим перерахуванням  через систему банку (безготівковий  розрахунок);

o у виглядів платежів готівковими  грішми (готівковий розрахунок).

Єдиним кредитним, розрахунковим  і касовим центром країни є  Національний банк України. Всі грошові  засоби підприємств і організацій  повинні зберігатися на розрахункових  або поточних рахунках банку. Одержання  грошей з цих рахунків проводиться  під безпосереднім контролем  банку, що забезпечує використання цих  засобів по цільовому призначенню.

Розрахунки між підприємствами здійснюються через банк переважно  безготівковим шляхом. За допомогою  безготівкового розрахунку ведеться розрахунок не тільки з постачальниками і  покупцями, а й розрахунок з бюджетом по податках, з дебіторами і кредиторами, зі своїм галузевим управлінням (вищестоящою організацією), з робітниками (там, де заробітна плата виплачується через ощадні банки) і цілий ряд  іншших розрахунків.

Грошовою готівкою із своїх кас  підприємства виплачують заробітну  плату, дрібні господарські витрати  і проводять розрахунок з індивідуальними  здатчиками.

Перед бухгалтерським обліком в  області обліку грошових засобів, розрахунків  і кредитів стоять такі основні завдання:

1. Своєчасне і правильне проведення  необхідних розрахунків, як шляхом  безготівкових перерахувань так  і готівкою.

2. Повне і оперативне відображення  в облікових регістрах наявності  і руху грошових засобів і  озрахункових операцій.

3. Додержання правил використання  грошових засобів по призначенню  у відповідності з виділеними  лімітами, фондами.

Під час написання курсової роботи я користувалася підручниками та навчальними посібниками наступних  авторів: Бутинець Ф. Ф.  Лишиленко О. В.  Ткаченко Н. М., Сопко В.В., Лишиленко О.В., Софілканич І.0., Шишкин А.К., Микропов В.А., Дишкант И.Д., Павлюк І.М. Також мною були використані П(С)БО, журнали  та Закони України.

РОЗДІЛ 1.

   ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ  ОБЛІКУ  ГРОШОВИХ  КОШТІВ

1.1Сутність і класифікація грошових коштів.

 

Гроші — це загальний  еквівалент, той особливий товар, в якому усі інші товари висловлюють  свою вартість.

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання  товарів, виробництво продукції, виконання  робіт, надання послуг, а також  їх продаж і отримання виручки.

Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді  грошових коштів.

Валюта України  – це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти, що знаходяться на рахунках, або вносяться у вигляді внесків до банківських та інших кредитно-фінансових установ на території України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України.

Іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Грошові кошти включають  в себе:

• монети;
• банкноти;
• грошові кошти на депозитних рахунках у банку, що вільно можна використовувати;
• грошові перекази;
• завірені банком чеки;
• банківські чеки;
• персональні чеки;
• банківські переказні трати (векселя);
• ощадні рахунки - хоча банк має право вимагати надання попереднього повідомлення про зняття грошей і закриття рахунку, але це відбувається занадто рідко.

Еквіваленти грошових коштів утримуються  для погашення короткострокових зобов'язань, але не для інвестиційних  або яких-небудь інших цілей. Такі цінні папери, як ощадні сертифікати  грошових ринків, депозитні сертифікати, казначейські векселя та короткострокові  комерційні векселя, які можуть приносити  підприємству відсотки і відповідно додатковий заробіток доцільно класифікувати  не як грошові кошти, а як еквіваленти  грошових коштів. Причиною такої класифікації можна назвати жорстку обмеженість  або штрафи при їх перерахунку  в грошові кошти.[9]

Ще зовсім недавно використання при розрахунках (платежах) безготівкових  коштів було прерогативою юридичних  осіб. Стрімкий розвиток нових технологій і техніки сприяло тому, що безготівкові гроші стають невід’ємною частиною життя кожної людини, швидко витісняючи наявні. Однак наявні кошти гідно  витримують «конкуренцію» з безготівковими грошима, коли мова йде про виплату  підприємством заробітної плати  працівникам, компенсації командировочних  витрат, а також при здійсненні інших господарських витрат, як правило, проведених через касу підприємства. З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокуса витрати їхній не по цільовому  призначенню, держава контролює  даний процесс шляхом уведення нормативних  актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону № 679 Національний банк України  встановлює правила, форми і стандарти  розрахунків банків і інших юридичних  і фізичних осіб в економічному обороті  України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію  розрахунків. Згідно ст. 56 Закону №679 НБУ  видає нормативно-правові акти з  питань, віднесеним до його повноважень, що є обов’язковими для органів  державної влади й органів  місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій і установ  незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.

У виконання статей Закону № 679 НБУ була обновлена нормативна база по наявному звертанню, а саме прийняті нові документи, що регламентують  здійснення операцій з наявними коштами:

–  Інструкція про організацію  роботи з наявного звертання установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 69.

–      Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Укріїні, затверджено постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року, № 637( далі Положення 637). Це Положення регламентує порядок організації готівкових рахунків, одержання касових операцій, норми й терміни зберігання готівки в касі, ведення касової книги та обов’язки касира, а також визначає контроль та законність проведення касових операцій.

–      Правила  організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємин по цьому питанню між територіальними керуваннями Національного банку України і комерційних банків у національній валюті, затверджені постановою Правління НБУ від 05.02.2001 № 44 опубліковані в «Офіційному віснику України» № 8 від 09.03.2001, отже, набрали сили 20 березня 2001 року (через 10 днів після офіційного опублікування).[3]

Штрафні санкції за порушення  касової дисципліни передбачені  Указом Президента України від 12.06.95 № 436 «Про застосування штрафних санкцій  за порушення норм регулювання звертання  готівки» у редакції Указу Президента України від 11.05.99 №491/99.