Облік грошових коштів

Фінансові ресурси підприємства мають наступні задачі:

1. Своєчасне і точне  відображення наявності і руху  коштів у касі, на

поточних і інших рахунках у банку.

2. Контроль дотримання  ліміту готівки в касі, забезпечення  схоронності і раціонального  використання коштів.

3.  Контроль за законністю  здійснення операцій з коштами  як у національної, так і іноземній  валюті.

4. Організація синтетичного й аналітичного обліку коштів підприємства.

Основними документами, що регламентують  порядок здійснення операцій з наявними коштами, а також застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення операцій з готівкою, є:

1)  Положення про ведення  касових операцій у національній  валюті в

Україні, затверджене постановою Правління НБУ от 15.12.2004 № 637 (далі — Положення 637). Це Положення регламентує порядок організації готівкових рахунків, одержання касових операцій, норми й терміни зберігання готівки в касі, ведення касової книги та обов’язки касира, а також визначає контроль та законність проведення касових операцій;

2) Інструкція про організацію роботи з наявного звертання установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 69 (далі — Інструкція № 69);

3) Указ Президента України від 12.06.95 № 436/ 95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання звертання готівки» у редакції Указу Президента України від 11.05.99 № 491/99.[27]

До рахунків обліку коштів, розрахунків і інших активів  відносяться:

–      рахунку  обліку коштів і їхніх еквівалентів;

–      рахунку  обліку боргових прав підприємства;

–      рахунок  обліку витрат майбутніх періодів.

Рахунки обліку коштів розрізняються  в залежності від видів валют, якими розташовує підприємство, і  місць збереження готівки: каса, розрахунковий  рахунок, валютний рахунок, картковий  рахунок, лімітна чекова книжка, депозитний рахунок, спеціальний рахунок капітальних  вкладень і ін.

 Каса – самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети,  у тому числі й обігові  пам'ятні  та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Готівкові розрахунки  -   платежі   готівкою  підприємств, підприємців та фізичних осіб  за  реалізовану  продукцію  (товари, виконані   роботи,   надані   послуги)   і   за   операціями,  які безпосередньо не  пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Касові операції - операції  підприємств  між  собою  та з  підприємцями і фізичними особами,  що  пов'язані  з  прийманням  і видачею  готівкових  коштів  при проведенні розрахунків через  касу підприємства з відображенням  цих операцій у касовій  книзі,  книзі обліку розрахункових операцій.

Ліміт залишку готівки  в касі (далі - ліміт каси) – граничний  розмір  готівки,  що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який встановлюється установою  банку;

Розрахунки  готівкою  підприємств   між   собою   та   з підприємцями і фізичними  особами проводяться як за рахунок  коштів, одержаних з кас банків,  так і за  рахунок  готівкової  виручки  і здійснюються  через  касу  підприємств  з  веденням  касової книги встановленої форми.

Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними  особами  проводяться  із  застосуванням  прибуткових та видаткових   касових   ордерів,   касових   і   товарних    чеків, розрахункових    квитанцій,    проїзних   документів   тощо,   які підтверджували  б  факт  продажу  (повернення)  товарів,   надання послуг,  отримання  (повернення) коштів,  а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі  товарів тощо.

Ліміт  каси  встановлюється  підприємствам,  які   мають  рахунки в установах банків і  здійснюють операції з готівкою.  Такі підприємства можуть зберігати  в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого  ліміту каси.[21]

При  відкритті поточного  рахунку (у період укладання договору на  розрахунково-касове  обслуговування) новостворене підприємство подає установі банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки. Діючі підприємства, які мають  поточні рахунки в різних установах  банків, подають зазначену заявку розрахунок на власний розсуд до будь-якої установи  банку,  у  якому  відкрито його поточні рахунки, а іншим  установам  банків - копії заявки-розрахунку з установленим лімітом каси.  Заявка-розрахунок подається і в  разі перегляду з ініціативи підприємства  або  банку раніше встановленого  ліміту каси. Підприємства зобов'язані  здавати готівкову виручку понад  установлений  ліміт  каси  в  порядку і строки, визначені установою

банку  для  зарахування  на  їх  поточні  рахунки. Якщо ліміт каси підприємству  взагалі  не встановлено, то вся наявна готівка  в його касі  на  кінець дня  має здаватися до банку (незалежно  від причин, унаслідок  яких  ліміт  каси не встановлено).

Підприємство має право  зберігати в касі готівку  для  виплат, пов'язаних  з  оплатою  праці,  що здійснюються за рахунок  виручки, понад установлений йому ліміт  каси протягом трьох робочих  днів  з дня  настання строків цих  виплат у сумі,  що зазначена в  переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

Видача  готівки  під  звіт проводиться з кас підприємств  за умови повного  звіту  конкретної  підзвітної  особи  за  раніше виданими  під  звіт  сумами,  тобто  в разі подання до бухгалтерії  авансового звіту  про  витрачені  (частково  витрачені)  кошти  та одночасного  повернення  до  каси  підприємства  залишку  готівки, виданої під звіт. Підзвітні особи    зобов'язані    подати    до    бухгалтерії підприємства разом із невикористаним  залишком  готівки  авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки: за відрядженнями  -  протягом  трьох   робочих   днів   після повернення з відрядження; на закупівлю сільськогосподарської  продукції,  продуктів  її переробки  та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту (далі -  закупівля  сільгосппродукції  та  заготівля  вторсировини),   - протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки  під звіт; на всі інші виробничі  (господарські)  потреби  -  наступного робочого дня після видачі готівки  під звіт.

До  підприємств  (підприємців)  застосовуються  штрафні санкції  згідно з чинним законодавством України  за: перевищення встановлених лімітів  каси; неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки; перевищення  встановлених  строків  використання  виданої  під звіт готівки,  а  також за видачу готівкових коштів  під  звіт  без повного звітування щодо раніше виданих коштів; витрачання готівки з  виручки  на  виплати,  що  пов'язані  з оплатою праці, за наявності податкового боргу; використання одержаних в установі банку готівкових коштів  не за цільовим призначенням; проведення готівкових  розрахунків  без  подання  одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів[3]

Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими  ордерами.Видача  готівки  з  кас   підприємств   проводиться   за видатковими  касовими  ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними)   відомостями    (далі    -    видаткові  документи). Документи на видачу готівки  мають підписувати керівник і  головний  бухгалтер  або  особи,  які  на  це  уповноважені.  До видаткових  ордерів  можуть  додаватися  заява  на видачу готівки, розрахунки тощо.

Під  час  одержання  прибуткових  касових  ордерів  або видаткових документів касир  зобов'язаний перевірити: наявність  і   справжність  на  документах  підпису  головного бухгалтера,  а  на  видатковому  документі  -  дозвільного  напису керівника  підприємства або осіб, які ним  уповноважені; правильність оформлення    документів,     наявність     усіх реквізитів; наявність перелічених  у документах додатків.

Прибуткові та видаткові  касові ордери до передавання в касу  реєструються бухгалтерією в журналі  реєстрації прибуткових і видаткових   касових   документів.[25]

Каса — рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків готівкових коштів, які має підприємство.

При необхідності на тім  чи іншім конкретному підприємстві може відкриватися відразу кілька рахунків (субрахунків) обліку готівки.  Наприклад:

1)        каса  підприємства (при бухгалтерії підприємства);

2)        операційна  каса (що знаходиться в тому  чи іншому підрозділі).

3)        валютна  каса (вводиться при здійсненні  зовнішньоекономічної

діяльності і направленні  працівників у закордонні відрядження);

4)        каса  філії (вводиться при наявності  відособленої чи філії

представництва, виділеної  на окремий баланс).

Рахунки в банку — рахунок  бухгалтерського обліку руху і виявлення  облікових залишків безготівкових  коштів, який розташовує підприємство.

Планом рахунків передбачені  наступні рахунки обліку коштів підприємства, що знаходяться на поточних (розрахункових) рахунках у банках:

–      поточні  рахунки в банках;

–      інші рахунки  в банках.

Грошові кошти підприємства підрозділяються на два види:

1)     кошти в  касі підприємства;

2)     кошти на  рахунках у банках:

а)  поточні рахунки  в національній валюті відкриваються  юридичним

особам в установах  банків для зберігання вільних коштів і ведення

безготівкових розрахунків  у національній валюті;

б) поточні рахунки в  іноземній валюті, призначені для  збереження

вільних коштів і здійснення безготівкових розрахунків в  іноземній валюті;

в) спеціальні рахунки для  безготівкових розрахунків з  контрагентами

(рахунок акредитива, рахунок  лімітованої чекової книжки);

г) спеціальні рахунки для  бюджетного фінансування і цільових

надходжень (бюджетні рахунки  для цільових заходів);

д) позикові рахунки, що відкриваються  для обліку позик шляхом оплати розрахункових  чи документів перерахування позикових  коштів на поточні, акредитивний чи інші рахунки відповідно до умов кредитної  угоди;

е)  депозитні рахунки  відкриваються на певний строк для  збереження

вільних коштів, що перелічуються  з поточних рахунків на рахунок депозиту, а  після закінчення терміну збереження відповідно до депозитного договору

повертаються на той же рахунок з відсоток по депозитних вкладах.[8]

Фінансові ресурси являють  собою сукупність фондів коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів відносяться всі грошові фонди і частина коштів, що використовуються в не фондовій формі.

Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції, різні  частини якої в процесі розподілу  виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних  і прирівняних до них засобів, надходження коштів від банківської системи в порядку перерозподілу.

На діючих підприємствах  основними джерелами формування фінансових ресурсів є: прибуток і амортизаційні  відрахування. Поряд з ними джерелами  фінансових ресурсів виступають: виторг від реалізації вибулого майна, різні  цільові надходження, оплата змісту дітей у дошкільних установах, мобілізація  внутрішніх ресурсів у будівництві  й ін.

Формування фінансових ресурсів підприємства може здійснюватися за рахунок засобів, що мобілізуються  на фінансовому ринку, складеними елементами якого є: валютний ринок, ринок національних коштів і фондовий ринок.

Крім того, підприємства можуть одержувати фінансові ресурси  у вигляді виплат страхового відшкодування  від страхових компаній, від асоціацій  і концернів, у які вони входять, від органів державного керування.[20]

1.2.Визнання та  оцінка грошових коштів

  Гроші відносяться до тих особливих категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового руху найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб'єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв'язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням.[33]

Грошові кошти є своєрідним товаром, який виділяють в переліку продуктів, товарів, що представляють  собою, специфічні об¢єкти ціноутворення.    

При оцінці грошей діють  інші принципи, ніж при оцінці товарів. Якщо при оцінці виробничих запасів  за основу береться їх собівартість, а  при оцінці товарів - собівартість і  ціна, то при оцінці грошей в основу слід покласти їх номінальну ціну, або  ж курсову ціну.

Основною особливістю  грошових коштів як об¢єкта оцінки є те, що гроші продаються за гроші, наприклад при купівлі-продажу  іноземної валюти.[24]

Оцінку грошових коштів слід здійснювати за такими підгрупами: