Облік праці заробітної плати та розрахунків з персоналом

                                                                                                                                                                                         49

ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Інститут економіки та фінансів

Кафедра бухгалтерського обліку

Курсова робота

на тему:

ОБЛІК ПРАЦІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА РОЗРАХУНКІВ

З ПЕРСОНАЛОМ

Виконала студентка:

спеціальності “Облік і аудит”

6.050106

………. групи

Перевірила: ст.викладач

………………………………………………….

Львів 2008

Зміст

Вступ………………………………………………….…………….…….…………4

1. Економічна сутність заробітної плати,

форми, вид і системи……………………………………………………..…….….6

2. Документальне оформлення робочого

часу і розрахунків з оплати праці……………….…………………………….…17

3. Синтетичний і аналітичний облік праці та

розрахунків з працівниками із заробітної плати….………………..…..……..…23

4. Автоматизація розрахунків по

заробітній платі………………………………………………………….…..…….38

Висновки…………………………………………………………..……...…….….44

Список використаних джерел………………………………………...…….……47

Додатки………………………………………………………………………….…49

Вступ

Праця є необхідною складовою частиною процесу виробництва, розподілу та реалізації створених матеріальних та нематеріальних благ. Участь працівників в новостворених готовій продукції, роботах та послугах відображається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливими задачами господарської діяльності підприємств є впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зниження частки ручної праці, механізація, автоматизація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення втрат робочого часу задля підвищення продуктивності праці, а, отже, зменшення витрат на оплату праці на одиницю продукції (товарів, робіт, послуг). Економія витрат на оплату праці при всіх інших рівних умовах дозволяє напряму збільшити обсяг прибутку підприємства, тобто досягнути основну мету комерційної діяльності. Вищенаведене обумовлює виключну роль бухгалтерського обліку робочого часу та розрахунків з оплати праці, оскільки від його достовірності буде залежати правильність управлінських рішень, які повинні вирішити вище згадувані завдання.

Враховуючи вищесказане, вважаємо, тема роботи “Облік заробітної плати та розрахунків з персоналом” є актуальною, тому потребує висвітлення.

Дана робота виконана на прикладі Олександрійського Споживчого Товариства Рівненської райспоживспілки. Основними видами діяльності  Споживчого Товариства є: роздрібна торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, заготівля, громадське харчування.             

Ведення бухгалтерського обліку у Споживчому товаристві здійснюється вручну, неавтоматизована за журнально-ордерною формою.

Курсова робота складається із вступу, висвітлення питань економічної сутності зарплати, її форм та систем, документального оформлення, синтетичного та аналітичного обліку, та автоматизації розрахунків із заробітної плати, а також висновків. Робота викладена на 48 сторінках і містить 9 додатків.

1. Економічна сутність заробітної плати, форми, види і системи

Відповідно до статті 1 ЗУ “Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідники).

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до прийнятих норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

Знання структури оплати праці необхідне бухгалтеру для того, щоби визначити, на які рахунки чи субрахунки й статті витрат треба віднести нараховану заробітну плату, яким чином робити розрахунки, заповнити фінансову звітність, визначити, чи обкладаються суми податками і зборами тощо.   

Рис.1.1. Види оплати праці.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинну (оплата праці залежить від відпрацьованого часу і встановлених тарифних ставок чи посадових окладів) і відрядну (оплата праці залежить від виготовленого обсягу продукції (робіт чи послуг) з урахуванням складності й умов праці та відрядних розцінок за одиницю продукції (робіт чи послуг) встановленої якості).

Погодинна підсистема має дві форми оплати праці:

-         погодинна проста оплата здійснюється за кількість відпрацьованих годин (днів) і встановлених тарифних ставок чи посадових окладів;

-         погодинна-преміальна оплата здійснюється, як при простій погодинній формі, але крім того працівнику виплачується премія за особливі умови роботи та за досягнення високих якісних і кількісних показників.

Рис.1.2.Розрахунок заробітної плати за простої погодинної оплати праці.

Відрядна підсистема має такі форми оплати праці:

-         пряма відрядна оплата праці залежить від обсягу виготовленої продукції (робіт чи послуг) та розцінок;

Рис.1.3.Нарахування заробітної плати за прямої відрядної оплати праці.

-         відрядно-преміальна - це різновид відрядної форми оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачується премія;

-         непряма відрядна використовується для оплати праці допоміжних працівників у процентах від заробітку основних, яких вони обслуговують, що стимулює продуктивність праці допоміжного персоналу;

-         відрядно-прогресивна – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норм, - за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту перевиконання норм;

-         акордна форма передбачає нарахування заробітної плати за наперед визначену роботу, виконану в обумовлений час. За скорочення робочого часу і виконання якісної роботи може бути додатково нарахована премія;

-         колективно-відрядна (бригадна) форма застосовується у промисловості при випуску продукції на кінцевій операції і розподілі загальної суми заробітку між членами бригади пропорційно до їх тарифного заробітку.

Рис.1.2. Структурно-логічна схема системи оплати праці.

Застосування погодинної форми оплати праці передбачає тривалість робочого тижня не більше 40 годин. Обов’язковою умовою при цьому є організація обліку відпрацьованих годин кожного дня і контроль за виконанням понаднормових завдань. Заробітна плата в умовах ринкової економіки визначається ринком праці. Роботодавець виплачує працівнику за його працю певну винагороду, розмір якої залежить від умов та складності роботи, професійних та ділових якостей працівника, результатів господарської діяльності підприємства чи організації.

Оплата годин нічної роботи. Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 години. До роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, що мають дітей віком до 3 років; працівники до 18 років; працівники інших категорій (згідно чинним законодавством). Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, передбаченому трудовим договором, але нижче розмірів, встановлених законодавством.

Оплата годин надурочної роботи. Надурочною вважається робота понад встановлену законом тривалість робочого дня. Надурочні роботи допускаються у виключних випадках і з дозволу профкому підприємства.

Робота у надурочний час оплачується при відрядній оплаті праці – в розмірі 100% тарифної ставки працівника-відрядника відповідної кваліфікації, при погодинній – в подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік. Компенсація надурочних робіт відгулом не допускається.

Порядок оплати роботи у святкові та неробочі дні. Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін в грошовій формі. Робота у вихідні і святкові дні оплачується не менш, ніж в подвійному розмірі:

а) відрядникам – не менш, ніж за подвійними відрядними розцінками;

б) працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними) ставками, - в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;

в) працівникам, що одержують місячний оклад, - в розмірі не менше однієї годинної (денної) ставки окладу, якщо робота проводилась в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота проводилась більше місячної норми.

Оплата часу простою на підприємстві. Час простою з вини працівника оплаті не підлягає. Час простою не звини працівника, якщо він попередив адміністрацію (бригадира, майстра та ін.) про початок простою, оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розгляду або окладу.

Утримання із заробітної плати. З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові і випадкові роботи, відбуваються різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються: обов’язкові та утримання за ініціативою підприємства.

Обов’язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб тощо.

Утримання до Пенсійного фонду з нарахованої заробітної плати здійснюються в розмірі: 1%, якщо загальна сума нарахованої заробітної плати складає до 150 грн., 2%, якщо сума заробітної плати більше 150 грн. Утримання на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття становить 0,05% від нарахованої суми заробітної плати.

  Прибутковий податок – це обов’язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доход. Суми прибуткового податку надходять до державного бюджету.

Бухгалтеру треба знати розмір мінімальної плати, який встановлений ЗУ “Про працю”, при оплаті простоїв, некваліфікованої праці. Мінімальна заробітна плата є межею, нижче від якої не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну норму праці (обсяг роботи).

До складу мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати. Державою регламентовано норми оплати праці та інші гарантії і компенсації, які наведені у статті 12 ЗУ “Про оплату праці” від 24.03.95 р. №108/95-ВР, у Кодексі законів про заробітну плату та інших законодавчих актах.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.