Організація і методика аудиту малоцінних та швидкозношувальних предметів

    Зміст

    Вступ            2

    1. Економічна сутність малоцінних швидкозношуваних предметів  4

    2. Особливості нормативної бази  малоцінних швидкозношуваних 

      Предметів           6

    3. Предметна область дослідження  малоцінних швидкозношуваних  предметів            9

    4. Тестування внутрішнього контролю  малоцінних 

    швидкозношуваних  предметів        13

    5. Програма аудиту малоцінних швидкозношуваних 

    Предметів           16

    6. Програмне забезпечення малоцінних  швидкозношуваних 

    Предметів           20

    Висновок           28

    Список  використаних джерел        33

    Додатки           35 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети.

      Метою даної курсової роботи  є дослідження особливостей аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів.

      На кожному підприємстві є  значна кількість малоцінних  засобів праці, які відносяться  до швидкозношуваних предметів.  За економічним призначенням  вони аналогічні до основних  засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

      Як засоби праці у процесі  використання ці предмети теж  поступово передають свою вартість  заново виробленим продуктам,  але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.

      До цих і швидкозношуваних  предметів відносять предмети, що  служать менш як один рік  (незалежно від їх вартості) або  мають вартість, яка менша від  встановленої норми за одиницю  (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.

      Основою побудови бухгалтерського  обліку малоцінних і швидкозношуваних  предметів є їх економічна  класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації - склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.

    Структура і обсяг роботи.  Курсова робота складається із вступу, шести  розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків.

      У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, визначена мета, основні завдання.

    В першому розділі - «Економічна сутність малоцінних та швидкозношувальних предметів» – сутність та характеристика та порядок обліку малоцінних швидкозношуваних предметів.

    В другому розділі – «Особливості нормативної бази малоцінних швидкозношуваних предметів» - розглянуто види нормативних документів, які використовувались для курсової роботи.

    В третьому розділі – «Предметна область дослідження малоцінних швидкозношуваних предметів» - типові форми первинних облікових документів з обліку МШП.

    В четвертому розділі – «Тестування внутрішнього контролю малоцінних швидкозношуваних предметів» - описана мета та  тести на відповідність внутрішнього. 

    В п’ятому розділі – «Програма аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів» - описана програма аудиту малоцінних швидкозношувальних предметів.

    В шостому розділі – «Програмне забезпечення малоцінних швидкозношуваних предметів» - описані програми, якими користується аудитор під час перевірки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Економічна сутність малоцінних швидкозношуваних предметів

    Малоцінні та швидкозношувані предмети займають особливе місце у складі майна  та домінуючі позиції у структурі  витрат підприємств різних сфер діяльності і є важливою та значною частиною активів підприємства. Вони є найбільш поширеними видами запасів.

    До  складу малоцінних та швидкозношуваних предметів включаються всі товарно  матеріальні цінності якими підприємство володіє на певну дату, незалежно  від місця їх знаходження. Одночасно  на території що належить підприємству, можуть знаходитись предмети, що є власністю інших фізичних чи фізичних осіб. Такі предмети не є запасами підприємства.

    Визначення  малоцінних та швидкозношуваних предметів, порядок їх оцінки, визнання і відображення їх у звітності описуються у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». У зазначеному стандарті наводяться рекомендації із бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів без визначення правил податкового обліку.

    П(С)БО 9 «Запаси» дає таке визначення запасів. Запаси – це активи, які утримуються для подальшого продажу; утримуються для їх використання у виробництві продукції (робіт, послуг) або в адміністративних цілях; знаходяться у процесі виробництва (незавершеного виробництва).

    Таким чином запаси включають у себе традиційний перелік товарно-матеріальних цінностей, до якого вони звикли [11,c.351].

    Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають і малоцінні та швидкозношувані  предмети, що використовуються потягом  не більше одного року або нормального  операційного циклу, якщо він більше одного року.

    На  кожному підприємстві є значна кількість  малоцінних засобів праці, які відносяться  до швидкозношуваних предметів. За економічним  призначенням

    Отже, термін використання відлічується з  моменту передачі МШП в експлуатацію, а не з моменту їх придбання або встановлення. Таким чином, на складі МШП можуть зберігатися як задовго довго (місяць, два місяця, рік….).  
Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів. Сьогодні колишні малоцінні та швидкозношувані предмети поділяються на дві категорії: малоцінні та швидкозношувані предмети (далі - МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи (далі - МНМА).

    Не  всі малоцінні та швидкозношувані  предмети визнаються активами і таким  чином, не можуть обліковуватися в складі запасів і не будуть відображатися  в складі активів при складанні фінансової звітності. Наприклад, МШП, придбані для благодійної діяльності або для задоволення особистих потреб працівників підприємства, не відображаються в складі активів. Вартість таких матеріальних цінностей слід обліковувати, як витрати що виникають в процесі звичайної діяльності але не пов‘язані з операційною діяльністю підприємства [3,c.203].

          За економічною  класифікацією виробничих запасів  малоцінні та швидкозношувані предмети відносяться до допоміжної групи  виробничих запасів, які забезпечують нормальний хід виробництва та сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу не змінюючи своєї форми.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. Особливості нормативної  бази малоцінних  швидкозношуваних  предметів

    При здійсненні  аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів, бухгалтер, аудитор керується документами, до яких належить законодавчі та нормативні акти, огляд та аналіз яких було проведено в таблиці 2.1.

    Таблиця 2.1.

    Законодавчі та нормативні документи  з  аудиту  малоцінних та швидкозношуваних предметів

 
 

    продовження табл. 2.1