Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Января 2012 в 20:14, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є дослідження особливостей аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів. До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.
Основою побудови бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації - склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.
Зміст
Вступ 2
1. Економічна сутність малоцінних швидкозношуваних предметів 4
2. Особливості нормативної бази малоцінних швидкозношуваних
Предметів 6
3. Предметна область дослідження малоцінних швидкозношуваних предметів 9
4. Тестування внутрішнього контролю малоцінних
швидкозношуваних предметів 13
5. Програма аудиту малоцінних швидкозношуваних
Предметів 16
6. Програмне забезпечення малоцінних швидкозношуваних
Предметів 20
Висновок 28
Список використаних джерел 33
Додатки 35
Є свої особливості автоматизованого обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).
До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:
В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний до обліку матеріальних цінностей, а облік МШП, які перебувають в експлуатації, вимагає виокремлення таких груп: інструменти, спецодяг і спецвзуття, господарський інвентар, штампи, спецпристосування, моделі спеціального та загального призначення. У середині групи МШП обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання та використання (цехами, службами та іншими підрозділами підприємства).[18c.87].
В автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів із експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.
Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляє графік документообігу, у якому визначається рух первинних документів на підприємстві.
Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів:
Висновок
Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у вигляді висновку і звіту. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Національний норматив Аудиторської палати України №26 "Аудиторський висновок" розроблено на основі міжнародних норм, законодавства і стандартів України, що регулюють аудиторську діяльність. Відповідно до міжнародних нормативів аудиту та статей Закону України "Про аудиторську діяльність", аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі аудиторських доказів для формування свого висновку про перевірену фінансову інформацію.
Висновок аудитора призначений для широкого кола користувачів, його оприлюднення є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт клієнта як у цілому, так і в усіх частинах відповідає чинному законодавству України, правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірним. Складання аудиторського звіту - процес доволі складний. Зміст цього документа залежить від конкретних обставин і результатів дослідження господарських операцій, його форма у зв'язку з цим може бути довільною, він не є офіційним аудиторським документом, а призначений виключно для клієнта і може бути оприлюднений тільки з його дозволу. Аудиторський звіт за обсягом більш розширений документ, а висновок - стислий і короткий.
У процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг поряд з засобами праці беруть участь предмети праці, які обслуговують виробничі цехи, а їх вартість повністю включається в собівартість готової продукції (робіт, послуг). Ця особливість впливає на організацію обліку предметів праці, які на практиці називають виробничими запасами.
МШП – це частина виробничих запасів організації, що використовується як засоби праці не більш 12 місяців або звичайного операційного циклу.
Господарські операції, пов'язані з МШП, наступні: придбання у постачальників; внутрішнє переміщення, відпуск у виробництво і на невиробничі потреби; реалізація (вибуття) і інше. Аудиторська перевірка МШП, як правило, проводиться в складі виробничих запасів. Її мета складається в підтвердженні достовірності даних по наявності і руху матеріальних цінностей, встановленні правильності оформлення операцій по МШП відповідно до діючих нормативних актів.
Аудит МШП починається з перегляду облікової політики і звертання уваги в ній на ті елементи, які пов'язані з методом нарахування зносу МШП і методом їх списання на витрати виробництва. І тільки після цього потрібно перевіряти організацію обліку руху МШП: спочатку на складах, потім в бухгалтерії.
Важливим етапом перевірки є підтвердження достовірності визначення і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по нарахуванню амортизації по МШП.
Також приділяється увага обліку таких МШП, як спецодяг, спецвзуття і інше пристосування індивідуального захисту.У ході всієї перевірки ретельному аналізу підлягає первинна документація.
Аудиторський висновок складається з таких розділів: заголовок; розділ, у якому йдеться про замовника аудиторського висновку; вступний розділ; масштаб перевірки; висновок аудитора про перевірену звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.
Аудиторський висновок складається у довільній формі. Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку здійснює незалежний аудитор (аудитори), та назву фірми або аудитора, який проводив аудит.
В аудиторському висновку має бути чітко визначено, кому він адресується, та споживач інформації, яка наведена в аудиторському висновку. В аудиторському висновку треба зазначити, що відповідальність за складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а також вказати на відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який має бути обґрунтований за результатами проведеної перевірки.
АУДИТОРСЬКИЙ
ВИСНОВОК
незалежної Аудиторської фірми у вигляді
товариства з обмеженою відповідальністю
“Київ-аудит”
за результатами аудиторської перевірки
річної фінансової звітності
Банку «Проінбанк», ТОВ
за станом на кінець дня 9 грудня 2010 року
Цей “Аудиторський висновок” адресується :
· Вищому Органу Банку “ Проінбанк ”, ТОВ - Загальним Зборам учасників Банку
· Спостережній раді Банку “ Проінбанк ”, ТОВ
· Голові Правління Банку “ Проінбанк ”, ТОВ
· Національному банку України
Ми провели аудиторську
Управлінський персонал несе відповідальність
за підготовку та достовірне представлення
цих фінансових звітів у відповідності
до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку, нормативно-правових
актів Національного банку України. Відповідальність
управлінського персоналу охоплює розробку,
впровадження та використання внутрішнього
контролю стосовно підготовки та достовірного
представлення фінансових звітів, які
не містять суттєвих викривлень внаслідок
шахрайства або помилки, вибір та застосування
відповідної облікової політики, а також
облікових оцінок, які відповідають обставинам.
Нашою відповідальністю є надання висновку
щодо цих фінансових звітів на основі
результатів нашої аудиторської перевірки.
Ми провели аудиторську перевірку у відповідності
до Міжнародних стандартів аудиту, надання
впевненості та етики Міжнародної федерації
бухгалтерів, що прийняті в якості Національних
стандартів аудиту, а також у відповідності
до законодавства України. Ці стандарти
вимагають від нас дотримання етичних
вимог, а також планування й виконання
аудиторської перевірки для отримання
достатньої впевненості, що фінансові
звіти не містять суттєвих викривлень.
При оцінці суттєвості ми керувалися положеннями
Міжнародних стандартів аудиту, надання
впевненості та етики Міжнародної федерації
бухгалтерів.
Аудит передбачає виконання аудиторських
процедур задля отримання аудиторських
доказів стосовно сум та розкриттів у
фінансових звітах. Відбір процедур залежав
від судження аудитора. До цих процедур
входила і оцінка ризиків суттєвих викривлень
фінансових звітів внаслідок шахрайства
або помилок. Під час оцінки цих ризиків
ми розглядали заходи внутрішнього контролю
Банку щодо підготовки та достовірного
представлення фінансових звітів для
розробки аудиторських процедур, що відповідають
обставинам. Аудит включав також оцінку
відповідності використання облікової
політики, прийнятність облікових оцінок,
зроблених управлінським персоналом,
та загального представлення фінансових
звітів.
Ми вважаємо, що отримали достатні та
відповідні аудиторські докази для висловлення
нашої думки. Ми не спостерігали за інвентаризацією
активів (необоротних активів) Банку станом
на кінець дня 9 грудня 2010 року або на іншу
дату, у зв'язку з цим ми не можемо висловити
безумовно-позитивну думку щодо всіх показників
Фінансової звітності Банку. Проте зазначене
обмеження має незначний вплив на річну
фінансову звітність та на стан справ
у цілому.
На нашу думку, за винятком обмеження,
яке зазначено вище, річна фінансова звітність
в усіх суттєвих аспектах достовірно та
повно подає фінансову інформацію про
Банк станом на кінець дня 9 грудня 2010 року
та відповідає вимогам законодавчих та
нормативно-правових актів України щодо
організації бухгалтерського обліку та
звітності банків України та Закону України
"Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні". Річна фінансова
звітність банку станом на кінець дня
9 грудня 2010 року досить справедливо та
достовірно відображає дійсний фінансовий
стан Банку «Проінбанк», ТОВ на дату її
складання.
Відповідно до Закону України "Про
банки і банківську діяльність" інформація
щодо достатності резервів та капіталу
банку, адекватності бухгалтерського
обліку, процедур внутрішнього аудиту
та заходів контролю банку, таблиця строків
активів та пасивів (звіт про структуру
активів та пасивів банку за строками
погашення) та інші питання відповідно
до вимог Національного банку України
наведено в Аудиторському звіті за результатами
перевірки річної фінансової звітності
Банку.
Додатки:
Аудитор |
Медвідь Т.М. | |
Свідоцтво Національного банку України на право здійснення аудиту банків від 17.10.2007р. №0000077 |
Директор
Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «КИЇВ-АУДИТ» |
Морозов В.М. |
«19» травня 2010р.
м. Київ
Список використаних джерел
Информация о работе Організація і методика аудиту малоцінних та швидкозношувальних предметів