Отчет по практике на примере ТОВ «ТАРГЕТ ТРЕЙД»

2.7 Організація складання і подання фінансової, податкової і статистичної звітності.

    Основне завдання бухгалтерського обліку –  забезпечити інформацією про  діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішень, зовнішніми та внутрішніми користувачами. Користувачеві, який приймає рішення, потрібна не будь-яка інформація, а лише повна, достовірна і своєчасна. Таку інформацію він може отримати із фінансової звітності.

    Основні вимоги до фінансової звітності викладені  в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та ПСБО 1-5. Окремі питання складання фінансової звітності розкриваються в інших ПСБО. А № 25

    На  ТОВ «ТАРГЕТ ТРЕЙД» складають та подають такі форми звітності:

Фінансова звітність:

1. Баланс (форма №1 –м)
2. Звіт про фінансові результати (форма №2 – м)

  Податкова звітність:

3. Декларація з податку на прибуток;
4. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф № 1-ДФ)

Спеціальна  звітність:

5. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

    Перед складанням річного звіту на підприємстві проводять річну інвентаризацію коштів, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, нематеріальних активів, реалізації готової продукції.

      Крім  складання звітності підприємства до обов'язків головного бухгалтера входить: забезпечення ведення бухгалтерського  обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні»;  контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;  вимагання від підрозділів та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання бухгалтеру первинних документів; за погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечувати перерахування податків та зборів ,передбачених законодавством; проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань; здійснювати контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів; брати участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві.

Розділ 3. Контрольно-ревізійна робота та суспільно - громадська практика на підприємстві

    З метою оцінки подій і фактів господарської діяльності підприємства стосовно економічної ефективності та законності її здійснення проводять внутрішньогосподарський контроль.

    ТОВ «ТАРГЕТ ТРЕЙД» не має спеціально відокремленого контрольно-ревізійного підрозділу.

    Виконання контрольно - ревізійної роботи, згідно статуту підприємства та положення про ревізійну комісію, покладено на ревізійну комісію (у складі керівника підприємства та бухгалтера), яка є постійно діючим органом в структурі підприємства. Метою діяльності такої служби є здійснення контролю шляхом проведення перевірок і подання результатів, які свідчать про реальне фінансове становище підприємства.

    Координатором контрольно – ревізійної роботи, який забезпечує її злагодженість, послідовність і регулярність, є керівник підприємства.

    Керівник затверджує посадові інструкції працівників ревізійної комісії, встановлює кожному працівнику коло питань.

    Контрольно - ревізійна робота визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети  — забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньогосподарської політики, збереження та раціональне використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасна підготовка надійної фінансової інформації.

    До  специфічних заходів контролю включають:

• періодичне зіставлення, аналіз і перевірку рахунків;
• перевірку арифметичної точності записів;
• контроль за умовами функціонування та використання комп’ютерних інформаційних систем, зокрема підтримання контролю за періодичними змінами комп’ютерних програм, доступом до бази інформаційних даних;
• введення і перевірку контрольних рахунків і перевірочних облікових регістрів по рахунках;
• порядок проходження та затвердження документів (графік документообігу);
• відповідність прийнятих внутрішніх правил вимогам законодавчих актів та зовнішнім джерелам інформації;
• порівняння загальної суми наявних грошових коштів, вартості цінних паперів і товарно-матеріальних ресурсів із записами в облікових регістрах;
• порівняння і аналіз фінансових результатів діяльності підприємства з показниками фінансового плану (прогнозу).

    До  об’єктів контрольно-ревізійної роботи слід відносити:

• ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності на підприємстві;
• стан активів та забезпеченість ними підприємства, що перевіряється;
• основні показники фінансового стану підприємства;
• систему управління підприємством;
• розміри податків, обов’язкових зборів та платежів;
• основні процеси господарської діяльності підприємства;
• дотримання трудової дисципліни.

    Основними способами перевірки, які використовуються бухгалтером-ревізором є: інвентаризація, перевірка документів, письмові пояснення  та інше.

    Інвентаризація - це перевірка і документальне  підтвердження наявності та стану  матеріальних цінностей, основних засобів  та вкладень підприємства, розрахунків  і зобов'язань, звірка фактичної  наявності з даними бухгалтерського  обліку, врегулювання виявлених різниць та відображення результатів інвентаризації в обліку. Інвентаризація проводиться для забезпечення вірогідності показників бухгалтерського обліку та для контролю за збереженням власності підприємства. Інвентаризацію проводять у певній послідовності незалежно від виду цінностей, що перевіряються. До початку інвентаризації у матеріально-відповідальної особи беруть розписку про те, що всі документи, які стосуються прибутків і видатків цінностей, здано до бухгалтерії і що не має ніяких не оприбуткованих або не списаних на витрати цінностей. Потім знімають залишки в натурі і складають інвентаризаційний опис або акт. Проводиться перевірка документів, а також зустрічні перевірки документів. Також проводиться і нормативна перевірка документів, тобто порівнює облікові і звітні показники з нормативами.

    Наказом керівника підприємства затверджується склад інвентаризаційної комісії, яка несе відповідальність за проведення інвентаризації. До початку інвентаризації в бухгалтерії закінчується обробка  всіх документів про надходження і видачу матеріальних цінностей, здійснюються відповідні записи в реєстрах аналітичного обліку і визначаються залишки на день інвентаризації. Особи, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, до початку інвентаризації складають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули – списані.

    Цілі  інвентаризації:

• виявлення фактичної наявності активів.
• виявлення пошкоджених та непотрібних цінностей;
• перевірка витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей;
• перевірка реальності оцінки активів і зобов’язань.

    Випадки в яких інвентаризація є обов’язковою:

• при зміні матеріально-відповідальної особи;
• при встановленні фактів крадіжок, зловживань;
• перед складанням річної звітності;
• при ліквідації, чи реорганізації підприємства;
• при звільненні головного бухгалтера.

    Інвентаризація  основних засобів, матеріальних цінностей  та грошових коштів проводиться за їх місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами, на зберіганні в яких ці цінності знаходяться. Наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов’язкового підрахунку та зважування. Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання. Описи складають у двох примірниках, а у випадку зміни матеріально-відповідальної особи – в трьох. Інвентаризаційні описи підписують голова та всі члени інвентаризаційної комісії.

    Інвентаризаційна  комісія шляхом документальної перевірки  перевіряє: правильність розрахунків  із банками, з фінансовими, податковими  органами; заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обґрунтованість сум заборгованості з недостач і крадіжок та вжиті заходи про стягнення цієї заборгованості; правильність і обґрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депонентської заборгованості, включаючи суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув; реальність заборгованості робітникам і службовцям із заробітної плати, з розрахунків із робітниками і службовцями про безготівкові перерахунки; чи вжито заходів для стягнення дебіторської заборгованості у встановленому порядку.

    Результати  інвентаризації розрахунків оформляються актом. В акті вказуються найменування субрахунків, на яких була проведена  інвентаризація і суми виявленої  неузгодженої дебіторської і кредиторської  заборгованості, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. У вказаних видах заборгованості до акта додається довідка, в якій наводяться найменування та адреси дебіторів і кредиторів, сума заборгованості, за що обліковується заборгованість, з якого часу і на підставі яких документів. За сумами дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, в довідці вказуються особи, винні в пропущенні цих термінів. Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування  заборгованості. Заборгованість відображається поза балансом не менше п'яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у випадку  зміни майнового стану боржника.

    Для більш ефективного обліку і відповідно контролю на підприємстві затверджено Наказ про облікову політику, Графік документообороту та інші необхідні установчі документи, що свідчить про те, що на підприємстві здійснюється покращення стану підприємства та його всебічний розвиток.