Розрахунки з покупцями і замовниками

В даний час в діловому обороті Республіки Білорусь переважають  розрахунки платіжними дорученнями. Регістром  аналітичного обліку в Республіці Білорусь при журнально-ордерній формі обліку є Відомість № 16 “Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізація”, та журнал-ордер № 11.

В Республіці Білорусь, для  обліку відвантаженої, але ще не реалізованої продукції використовують синтетичний  рахунок 45 “Товари відвантажені”. При цьому відвантажену готову продукцію списують з кредиту рахунку 40 “Готова продукція” або рахунку 37 “Випуск продукції (робіт, послуг)”. Якщо організація визначає виручку від реалізації продукції у момент її відвантаження, то рахунок 45 “Товари відвантажені” за звичайних умов постачання не використовується.

Порядок обліку розрахунків  з покупцями і замовниками  залежить від вибраного методу обліку реалізації готової продукції. Якщо за момент реалізації готової продукції береться момент її відвантаження, то дебіторська заборгованість відображається за ціною реалізації продукції на рахунку 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. До цього рахунку можуть бути відкриті такі субрахунки: розрахунки в порядку інкасо, розрахунки плановими платежами, векселі отримані, аванси отримані та інші. Для продавця відвантажена або відпущена продукція вважається реалізованою, і її списують наступним записом:

Дт 62 «Розрахунки з  покупцями і замовниками»

Кт 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)». Одночасно списується собівартість даної продукції. З суми виручки підприємства вираховують ПДВ і акцизний податок (по встановленому переліку товарів).

Метод реалізації продукції  по відвантаженню доки не набув широкого поширення в Республіці Білорусь, хоча він широко використовується в міжнародній практиці.

Основними причинами  цього є:

1) неплатоспроможність  багатьох підприємств; 

2) недостатність поширення  вексельного звернення і страхових  гарантій оплати;

3) недосконалість форм  розрахунків і банківського обслуговування;

4) неможливість створення поточних резервів сумнівних боргів і ін.

Для того, щоб краще  зрозуміти як ведеться облік в  деяких країнах СНД, побудуємо таблицю 1.4.

Таблиця 1.4

Облік розрахунків  з покупцями в деяких країнах  СНД

 

Ознаки порівняння	Україна	Росія	Білорусія	Казахстан
1	2	3	4	5
Якими нормативними документами регулюється	П(с)БО 10	п. 73-78 Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській	Наказ №24 Про затвердження порядку  оцінки вартості чистих активів юридичних  осіб	Закон Республіки Казахстан “Про бухгалтерський облік і фінансо-ву звітність” від 28 лютого 2007р. N 234
		Федерації, затвердженого  Наказом Мінфіну Росії від 29.07.1998 34Н, Стаття 128 ГК РФ

Продовження табл. 1.4

1	2	3	4	5
Рахунки	36 “Розрахунки з покупцями й замовниками”	62 “Розрахунки з покупцями й  замовниками”	1210 “Розрахунки з покупцями  й замовниками”	62 “Розрахунки з покупцями й  замовниками"
Синтетичний облік	Журнал-ордер № 3Б с.г..	Журнал-ордер № 11	Журнал-ордер № 11	Журнал-ордер № 11
Аналітичний облік	Відомість аналітичного обліку по рахунку 36 “Розрахунки з  покупцями й замовниками” ф.№  3А.	Відомість №16 Облік відвантаження  і реалізації продукції	Відомість №16 «Відвантаження і реалізація продукції».	Відомість обліку розрахунків з  покупцями й замовниками (В-5)
Первинний облік	Товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні	Товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні	Товарно-транспортні накладні, товарні накладні, рахунки-фактури	Товарно-транспортні накладні, товарні  накладні, рахунки-фактури

 

При визначенні та класифікації дебіторської заборгованості в зарубіжній та українській практиці не існує  явних розбіжностей. Як за кордоном, так і у вітчизняному обліку, під  дебіторською заборгованістю розуміють  зобов’язання покупців чи інших контрагентів бізнесу перед компанією, наприклад, по виплаті грошей за продані товари, продукцію, виконані роботи чи надані послуги, тобто це заборгованість інших підприємств та осіб нашому підприємству.

Проблема визнання дебіторської заборгованості за кордоном пов’язана із застосуванням гнучкої системи численних знижок. Знижки, що надаються покупцю, поділяються на дві великі групи:

Комерційні знижки –  це знижки з договірної ціни за певну  невідповідність товарів (продукції) встановленим параметрам чи якості (дефекти); знижки, що надаються з урахуванням величини купівлі (у % до ціни); знижки, що надаються клієнтові за сукупністю торговельних операцій (обсягу купівлі) за звітний період.

Розрахункові знижки. Надаються  клієнтові за прискорення оплати заборгованості, за дострокову оплату.

Саме останній вид  знижок за оплату в строк і створює  проблему визнання дебіторської заборгованості. В зарубіжній практиці (зокрема в США) існують два методи відображення таких знижок в бухгалтерському обліку:

1. Валовий метод. Суть його полягає в наступному: сума продаж та дебіторська заборгованість записуються на загальну (валову), без знижки, суму виставленого рахунку. Знижки відображаються лише тоді, коли здійснюється оплата, протягом періоду дії знижки. Для їх запису існує контррахунок до рахунку продаж, який в кінці року відображається в звіті про прибутки та збитки як коригувальна стаття (вираховується) до загальної величини виручки від продаж. В США для обліку повернення товарів та деяких комерційних знижок використовують рахунок “Повернення товарів і знижки”. Для обліку реалізаційних (розрахункових) знижок передбачено рахунок “Реалізаційні знижки”. Рахунки “Повернення товарів і знижки” та “Реалізаційні знижки” є активними, регулюючими. Вони регулюють рахунок “Доход від реалізації”, який ще має назву “Продаж”. При реалізації продукції клієнтам надаються і комерційні і розрахункові знижки – як при виписці рахунків-фактур, так і після відображення в обліку процесу реалізації.

2. Чистий метод. При  використанні цього методу знижка, не отримана покупцем, трактується як “штраф”, який він повинен сплатити за придбання товару в кредит, а не за готівковий розрахунок, пізніше періоду дії знижки.

У західноєвропейських  країнах повернення товарів клієнтами  відображається безпосередньо на зменшенні доходів від реалізації.

При наданні клієнтам комерційної знижки, яка вказується безпосередньо при виписці рахунку-фактури, на рахунку “Доходи від реалізації”  відображається договірна ціна реалізації за мінусом комерційної знижки.

Розрахункові знижки показуються в обліку, як фінансові витрати (“Розрахункові і знижки надані”).

Знижки можуть надаватись покупцям після того, як реалізацію було відображено  в обліку по основному рахунку. Такі знижки надаються пізніше спеціальним  повідомленням.

Для обліку комерційних знижок у  цьому разі застосовують рахунок  “Комерційні знижки, надані підприємством”. Наприкінці звітного періоду рахунок  “Комерційні знижки надані” закривається за рахунок зменшення доходу від  реалізації.

Надання розрахункової знижки пізніше – фінансові витрати для підприємства.

За кордоном, як і в Україні заборгованість поділяється на поточну дебіторську заборгованість, тобто заборгованість, яка повинна бути погашена протягом одного року чи операційного циклу (залежно від того, який період довше), і непоточну (довгострокову) заборгованість, яку в окремих країнах поділяють на середньострокову та довгострокову. Міжнародні стандарти передбачають лише одне обмеження — «протягом одного року».

В країнах англо-американської системи обліку для обліку заборгованості покупців за товари, роботи та послуги відкривається рахунок - Рахунки до отримання — це заборгованість клієнтів (покупців) за дані послуги. Тому таку заборгованість  ще називають торговою заборгованістю. За нормальних умов кошти по рахунку повинні бути отримані протягом 30-60 днів.

В зарубіжній системі  обліку дебіторська заборгованість по рахунках оцінюється та відображається в звітності за чистою вартістю реалізації, тобто за сумою грошей, яка реально  може бути отримана в майбутньому в результаті погашення.

Списання заборгованості може здійснюватися не тільки у випадку  визнання її безнадійної. В США компанії при списанні дебіторської заборгованості по рахунках можуть передавати свою дебіторську  заборгованість третій особі, “ліквідувавши” її таким чином та отримавши певну суму грошей.

Розглянемо також МСБО 18 «Дохід», який використовується для обліку доходу, який виникає в результаті продажу товарів та надання послуг. Згідно даного стандарту, дохід від продажу товарів (надання послуг) має визнаватися в разі задоволення таких умов: суб’єкт господарювання передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов’язані з власністю на товар; за суб’єктом господарювання не залишається ані подальша участь керівництва у формі, яка, як правило, пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами; або вразі надання послуг можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на дату балансу; суму доходу можна достовірно оцінити;  ймовірно, що до суб’єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов’язані з операцією; витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, можна достовірно оцінити.

У більшості випадків передача ризиків та винагород щодо володіння збігається з передачею  юридичного права власності або  з передачею у володіння покупця.

Якщо у суб’єкта господарювання залишаються суттєві ризики щодо володіння, операція не розглядається  як продаж і дохід не визнається. Дохід не може бути визнаний, якщо витрати  пов’язані з продажем продукції  або наданням послуг неможливо достовірно оцінити; за таких обставин будь-яка вже отримана за продаж товарів (надання послуг) компенсація визнається як зобов’язання. Визнання доходу шляхом посилання на ступінь завершеності операції часто називають методом відсотку завершеності. Згідно з цим методом, дохід визнається в тих облікових періодах, в яких надаються послуги. Визнання доходу на цій основі надає корисну інформацію щодо обсягу послуг та їх результатів протягом періоду.

МСБО 1 «Подання фінансових звітів» установлює загальні вимоги щодо подання фінансових звітів, керівництво з їхньої структури та мінімальні вимоги щодо їхнього змісту. Цей стандарт слід застосовувати до всіх фінансових звітів загального призначення, складених і поданих відповідно до МСФЗ [72].

Метою МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових політиках та помилки». є визначення критеріїв до обрання та змінювання облікових політик разом зобліковим підходом та розкриттям інформації про зміни в облікових політиках, зміни в облікових оцінках та виправлення помилок [73].

За міжнародними стандартами  бухгалтерського обліку (МСБО) підприємства самостійно встановлюють момент реалізації і відповідно обирають метод визнання доходу: метод нарахування або  касовий метод .

 

Висновки до розділу 1

1. Суб'єкти підприємницької  діяльності можуть нормально  функціонувати лише за умов, якщо  їхня продукція (товари, послуги)  регулярно знаходить на ринку  своїх споживачів (покупців), передається  їм, і від покупців надходять  кошти у вигляді грошового еквівалента вартості продукції. Ці кошти використовуються виробником для підтримання процесу відтворення й поповнення фінансових ресурсів. Продаючи свою продукцію (роботи, послуги), підприємства-продавці (виконавці) вступають у взаємовідносини з юридичними та фізичними особами - покупцями і замовниками, а отже - здійснюють з ними у певному порядку розрахунки.

2. Основні засади організації  та ведення бухгалтерського обліку  розрахунків з покупцями і замовниками установлені національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Згідно П(с)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на поточну та довгострокову. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Відповідно довгострокова заборгованість - та, що буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

3. Розрахунки з покупцями  й замовниками можуть здійснюватися  в готівковій або безготівковій формах. Існує два основних можливих варіанти реалізації товару, надання послуг покупцям і замовникам. Перший передбачає те, що покупець здійснює попередню оплату (надається аванс) і лише після цього здійснюється відпущення товару або надання послуг. Другий варіант здійснюється навпаки, спочатку продавець відвантажує виготовлену продукцію, надає послуги і лише згодом відбувається оплата

Процес розрахунків  з покупцями, пов'язаний, з одного боку, з відвантаженням виробником готової продукції (наданням послуг) та передачі її покупцеві, а з іншого — з одержанням грошових коштів та їх еквівалентів і їх зарахуванням на рахунки продавця.

4. Механізм управління дебіторською заборгованістю являє собою сукупність організаційно-управлінських, економічних, мотиваційних, інформаційних, правових та інших форм і методів господарювання в сукупності з ефективною діяльністю апарату управління щодо забезпеченості своєчасного й безперервного погашення заборгованості.

5. Україна поступово інтегрується у світовий економічний простір і перехід національної системи бухгалтерського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти (МСБО) є вимогою часу. В Україні простежується стійка тенденція щодо збільшення кількості підприємств, що займаються міжнародним бізнесом, а вихід українських підприємств на міжнародні фінансові ринки вимагає надання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів, а також перехід до західної практики ведення бухгалтерського обліку.