Внедрение МСА в Украине

 

Вступ

Становлення громадянського суспільства, розвиток приватного підприємництва як його економічної основи зумовили появу аудиту в Україні. Ухвалення в квітні 1993 р. Закону України «Про аудиторську діяльність» надало легітимності цій формі незалежного фінансового контролю і стало імпульсом її інтенсивного розвитку. 20– річний період в Україні сформовано систему незалежного аудиту подібну країнам з ринковою економікою.

Аудиторські організації  України сьогодні вже достатньою мірою зміцнили свої позиції на ринку. Однак для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного аудиту належить вирішити ще чимало задач. Одна з них - стандартизація аудиторської діяльності. При вирішенні цього завдання важливу роль відіграють міжнародні стандарти аудиту(МСА).

Теоретичним і методологічним аспектам проблем впровадження та застосування міжнародних стандартів аудиту присвячено чимало наукових досліджень та публікацій, а саме, праці  О.Шафоростова «Аудиторська вибірка по МСА», М.Манухіної в роботі «Методологічні і методичні аспекти аудиту бухгалтерського балансу в умовах міжнародних і національних стандартів», О.Садовнікова,  В. Безсмертної, Б.Усач тощо. Слід зазначити, що реалізація розробок Ради з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості в Україні знаходиться на початковому етапі, у зв’язку із чим проведення досліджень за даною проблемою є актуальним.

Предметом дослідження є  сукупність теоретичних і практичних питань впровадження Міжнародних стандартів у практику українського аудиту.

Об'єктом даної роботи є процес впровадження Міжнародних стандартів аудиту.

Мета курсової роботи: розглянути динаміку змін Міжнародних стандартів аудиту, їх класифікацію, порівняти досвід застосування таких стандартів в різних країнах та визначити шляхи покращення якості аудиту в Україні.

Відповідно до визначеної  мети  вирішені наступні завдання:

визначено поняття та значення Міжнародних стандартів аудиту;

визначено особливості впровадження Міжнародних стандартів аудиту в Україні в порівнянні з іншими країнами;

обґрунтувано напрямки підвищення якості аудиторської діяльності в умовах міжнародних стандартів

наведено набір документів, необхідних для реєстрації аудиторської фірми .

При вивченні даної теми і для глибокого та всеохоплюючого аналізу використано такі загальнонаукові методи як: аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент та моделювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Теоретичні та правові  засади впровадження МСА в  Україні

       

1.1 Поняття та значення міжнародних  стандартів аудиту

 

Внаслідок входження України  в систему світових господарських  зв'язків посилюється завдання виходу національного аудиту на міжнародний  рівень. Для прискореного та ефективного розвитку аудиту в Україні необхідною вимогою є удосконалення його стандартів, які сприятимуть упорядкуванню та покращенню якості роботи аудиторських фірм. У зв`язку з тим, що національна аудиторська практика ще не має великого досвіду для підготовки стандартів, використовується іноземний досвід. Аудит за міжнародними стандартами розвивається в Україні. Все більше компаній виходить на іноземний ринок капіталів,учасники якого вимагають наявності аудованих фінансових результатів.

Сьогодні в Україні  сформувалась національна система  аудиту, регулювання якої Аудиторська палата Україна та Всеукраїнська професійна громадська організація «Спілка аудиторів України» здійснюють відповідно до прийнятих законодавчих і нормативних документів щодо організації та проведення аудиту в господарюючих суб’єктах. Аудиторська діяльність у нашій країні регулюється Господарським кодексом України [2], Законом України «Про аудиторську діяльність» [3], іншими нормативно-правовими актами, Кодексом етики професійних бухгалтерів та Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та супутніх послуг [5], а також нормативними документами Аудиторської палати України. Усі названі регулятивні документи можна об’єднати у дві великі групи:законодавчі та нормативні (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Основні групи регулятивних документів аудиторської діяльності в Україні [30]

 

Стандарти аудиту — це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків  з аудиту фінансової звітності. У  них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків  і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних  правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення[12].

Міжнародні стандарти  аудиту (МСА) являють собою єдині  базові принципи, яких повинні дотримуватися  всі аудитори в процесі своєї  професійної діяльності[20].

Важливу роль у регулюванні  аудиторської діяльності відіграє всесвітня  організація професійних бухгалтерів  – Міжнародна федерація бухгалтерів ( International Federation Accountants). Вона була заснована в 1977 році в Нью – Йорку. Її завдання – один раз на чотири роки організовувати всесвітні конгреси бухгалтерів. Міжнародна федерація бухгалтерів також має комітети та ради, які сприяють розвитку й удосконаленню бухгалтерської професії, а також міжнародній гармонізації аудиту[37].

Одним із структурних підрозділів  Міжнародної федерації бухгалтерів  є Рада з міжнародних стандартів аудиту та завдань з надання впевненості. До її доробків можна віднести Міжнародні стандарти аудиту та Міжнародні положення  аудиторської практики. Ці стандарти  й положення слугують зразком  для стандартів і положень щодо проведення високоякісного аудиту в усьому світі.[5] Вони окреслюють базові принципи й основні процедури для аудиторів, надаючи їм інструмент для задоволення дедалі зростаючих і змінюваних вимог до звітності про фінансову інформацію, а також дають рекомендації щодо особливостей аудиту в спеціалізованих сферах.

В 2009 році Рада з міжнародних  стандартів аудиту та завдань з надання  впевненості оголосила про завершення вісімнадцятимісячної програми з повного  перекладу всіх МСА. У 2010 році Аудиторська  палата України отримала дозвіл Міжнародної  федерації бухгалтерів на переклад і перевидання її оновлених стандартів. В результаті проведеної АПУ а 2010 році роботи аудитори України з 2011 року отримали доступ до 36 щойно оновлених  та вдосконалених відповідно до сучасних вимог стандартів аудиту[52].

Професійні аудиторські  організації країн з достатньо  високим рівнем розвитку аудиту лише приймають до уваги положення  міжнародних стандартів аудиту. Аудитори ряду країн використовують МСА для  розробки національних стандартів аудиту. Країни, які не розробляють власні стандарти аудиту, застосовують міжнародні стандарти аудиту в якості вітчизняних  стандартів. Україна обрала останній варіант з наведених вище.

Переклад Міжнародних  стандартів аудиту (МСА) державною мовою здійснено Аудиторською палатою України (АПУ) згідно з Меморандумом про взаєморозуміння з Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) в 2001 р. На засіданні Аудиторської палати України 31 березня 2011 було розглянуто і затверджено рішення про застосування при виконанні завдань з 1 травня 2011 в якості національних стандартів аудиту Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 року [8]. Однак Міжнародні стандарти аудиту дослівно перекладені з англійської мови на українську без урахування нашого національного досвіду та специфіки ведення бухгалтерського обліку в Україні[22].

Призначення стандартів полягає  у визначенні, спираючись на єдність  методології, основних принципів проведення аудиту з метою вироблення єдиного  розуміння його основної ролі і значення, цілей і завдань, способів і процедур здійснення аудиту, а також основних критеріїв для визначення його якості, що, в свою чергу , дозволяє зацікавленим користувачам бухгалтерської (фінансової) інформації бути впевненими в її достовірності  після проведеного аудиту.

Насамперед, аудиторські  стандарти потрібні, тому що вони дають  змогу підтримувати аудиторську  діяльність на відповідному рівні, змушують аудитора постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень. Крім того, стандарти регламентують порядок здійснення аудиту, чим допомагають самим аудиторам у виконанні їхніх обов’язків (рис.1.2).

Призначення міжнародних  аудиторських стандартів полягає в  наступному:

- вони забезпечують певні гарантії якості підготовки аудиторів, проведення аудиту та певний рівень надійності результатів аудиторської перевірки;

- стандарти сприяють впровадженню в практику роботи аудиторів нових наукових досягнень і створюють гідний громадський імідж професії аудитора;

- за їх допомогою забезпечується зв'язок окремих елементів процесу аудиторської перевірки та створюється можливість контролю якості роботи аудитора;

- їх послідовне застосування є вирішальним доказом і аргументом на користь аудитора при виникненні претензійних справ, судових розглядів на основі позовів клієнта.

 

 

 

 

Рис. 1.2. Необхідність стандартизації аудиторської діяльності [22]

 

Таким чином, значення МСА  полягає в тому, що вони сприяють інтеграції національного аудиту в  міжнародні економічні відносини, забезпечують розвиток аудиторської професії у відповідності  з професійними вимогами світового  рівня, а також єдиний підхід до проведення та розумінню аудиту та його якістю.

Отже, необхідність в МСА  викликана тим, що існує інтеграція країн зі своїми національними системами  бухгалтерського обліку і своєї бухгалтерською звітністю в світову систему. МСА покликані регулювати єдність організації, порядку і оформлення процедур, а також результати аудиторської діяльності в усьому світі.

 

1.2  Загальна характеристика  змісту та структури МСА

 

Аудит як елемент ринкових відносин отримав визнання практично у всьому світі. За майже двохсотрічну історію аудиту економічно розвинені країни відпрацювали систему норм, положень та вимог, слідування яким сприяє підвищенню якості та надійності аудиту. Динамічний розвиток фондових ринків і транснаціональних корпорацій, поглиблення міжнародних зв’язків призвели до необхідності розробки уніфікованих вимог до якості аудита, порядку його проведення та професійної етики.

З метою задоволення подібних потреб світове співтовариство ініціювало створення певних правил регулювання діяльності аудиторів, для загального вжитку – Міжнародних стандартів аудиту, які дозволяють з однакової позиції підходити до аудиту в різних країнах та в різних галузях економіки [28].

Міжнародні стандарти аудиту (МСА) є загальновизнаним механізмом регулювання існуючих у світовій практиці підходів до аудиту. Призначення, вищезгаданих стандартів полягає в описі, спираючись на єдність методології, основних принципів проведення аудиту в цілях вироблення єдиного розуміння його основної ролі і значення, цілей і завдань, способів і процедур здійснення аудиту, а також основних критеріїв для визначення його якості, що, у свою чергу, дозволяє зацікавленим користувачам бухгалтерської (фінансової) інформації бути упевненими в її достовірності після проведеного аудиту.

Аудиторська палата України  своїм рішенням від 31.03.2011р. №229/7 затвердила для застосування при виконання  завдань з 1 травня в якості національних стандартів аудиту Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту,огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 року.

МСА видання 2010 року зазнали  суттєвих змін порівняно з виданням 2007 року, яке використовувалося в  Україні до 01 травня 2011 року, включаючи  ті зміни, яких зазнали стандарти внаслідок реалізації Радою з Міжнародних Стандартів Аудиту та Надання Впевненості проекту з поліпшення зрозумілості.

Суть Міжнародних стандартів аудиту базується на застосування професійного судження. У виключних випадках для виконання завдання можливий аргументований аудитором відступ від базових принципів та приписаних процедур. Будь – яке обмеження використання того чи іншого специфічного стандарту пояснюється в його тексті. Типовий склад Міжнародних стандартів аудиту може бути наведений у вигляді рисунка (рис. 1.3) .

МСА видання 2010 року на відміну від попередніх розділені на такі розділи:

- Вступ, в якому матеріал може містити інформацію про характер, мету, сферу застосування та предмет конкретного МСА, а також відповідальність аудиторів та інші умови, в яких застосовується цей МСА.

- Мета. Кожен МСА містить чіткий виклад мети аудитора в області аудиту, яку розглядає цей МСА.

- Визначення, які необхідні для більшого розуміння стандартів, відповідні визначення, які застосовуються в конкретному МСА, були визначені в кожному МСА.

- Вимоги. Кожне завдання спирається на чітко встановлені вимоги. Вимоги визначені фразами "аудитор повинен" або "аудитор зобов'язаний".