Внедрение МСА в Украине

У своїй діяльності Товариство діяльності керується Статутом (Додаток А) , Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України, ЗУ „Про господарські товариства”, ЗУ „Про аудиторську діяльність” іншими чинними законодавчими актами.

Основними видами діяльності є:

• виконання завдань з надання впевненості;
• надання супутніх послуг, визначені Міжнародними стандартами супутніх послуг;
• завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації;
• завдання з підготовки фінансової інформації;
• надання інших послуг, пов'язаних з професійною діяльністю аудиторів (аудиторських фірм).

         Органами управління в Товаристві є Загальні Збори Учасників, Дирекція Товариства, Ревізійна комісія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Таким чином, для прискореного та ефективного розвитку аудиту в Україні необхідною вимогою є удосконалення його стандартів, які сприятимуть упорядкуванню та покращенню якості роботи аудиторських фірм. У зв`язку з тим, що національна аудиторська практика ще не має великого досвіду для підготовки стандартів, використовується іноземний досвід. Аудит за міжнародними стандартами розвивається в Україні.

Стандарти аудиту – це спеціальні документи, які визначають порядок  та якість роботи аудиторів. Вони є  незмінними залежно від часу аудиторської перевірки, використання систем електронної  обробки даних.

Ці документи є досить важливими, оскільки регулюють взаємовідносини  між аудитором та замовником, ставлять перед аудитором завдання дотримуватися  вимог стандартів та нести відповідальність за свою роботу.

 Міжнародні стандарти аудиту мають велике значення для розвитку аудиторської діяльності в Україні. Застосування МСА забезпечує розвиток аудиту в таких напрямках:

• Забезпечення достовірності інформації;
• Уніфікація аудиту в міжнародному масштабі;
• Гарантія якості аудиторських послуг;
• Забезпечення незалежності аудиторів;
• Підвищення конкурентоспроможності українських аудиторів; 
• Професійний захист незалежних аудиторів;
• Мінімізація необхідності впливу з боку держави;
• Одноманітність і порівнянність якості послуг аудиторів.

На сьогоднішній день постійно збільшується кількість країн, які застосовують МСА на національному рівні ( близько 70 країн ). Україна застосовує МСА в якості національних стандартів з 1 січня 2004 року.

Основними проблемами сучасного  професійного аудиту є розробка та впровадження економічного механізму  регулювання аудиту, що включає в  себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування  аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку  аудиторських послуг тощо.

На сьогоднішній день відсутні достатній законодавчий фундамент  і досвід судового розгляду позовів  щодо аудиторів (аудиторських фірм), немає  методики оцінки розмірів збитку користувачів від не якісного аудиту, суди не завжди вирішують справи і впроваджують їх у життя, страхові фірми не здатні і не підготовлені до масового страхування  аудиторської відповідальності.

У відповідності з цим  основним аспектом підвищення якості аудиту залишається професійний  контроль за якістю аудиторських перевірок. При недотриманні затверджених нормативів до аудиторських фірм (аудиторів) можуть бути застосовані адміністративні  санкції аж до позбавлення сертифіката  і свідоцтва на право аудиторської діяльності. Але конкретні процедури  застосування санкцій ще необхідно  розробити. Крім того, слід також розробити  порядок оскарження в суді рішення  про позбавлення свідоцтва, захист аудитора від необґрунтованого переслідування тощо. Якщо користувач аудиту пред’явить позов аудиторській фірмі щодо відшкодування  завданого збитку, то розміри відшкодування  повинні суттєво залежати від  того, чи дотримувався аудитор аудиторських стандартів.

 

Українські стандарти  аудиту повинні базуватись на чинному  законодавстві, і це робить неприйнятним застосування у нас окремих положень МСА.

 По – друге, ряд  положень МСА базується на  західній загальноприйнятій системі  бухгалтерських принципів, які  часто суперечать діючим українським  принципам обліку.

Потребують вирішення  важливі проблеми нормативно – правового  регулювання і технології проведення аудиту. В Україні відчувається недостатня кількість аудиторських фірм, висока вартість аудиторських послуг, відсутність  необхідних регламентуючих положень про  порядок проведення аудиту.

Важливим є те, що у  межах кожної з країн міжнародні стандарти аудиту зазнають змін відповідно до діючої практики аудиту.