Внедрение МСА в Украине

- Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали, які пояснюють те, що означають вимоги, або для чого вони призначені, або містять приклади процедур, які можуть бути прийнятними в конкретних обставинах.

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3  Структура МСА [5]

 

Для отримання повного разуміння структури МСА доцільно розглянути структуру окремого стандарту, наприклад Міжнародний стандарт аудиту 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту» (рис. 1.4)

 

 

 

 

 

Рис. 1.4 Структура МСА 200 «Загальні  цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту»

 

МСА містять загальні вимоги, які пред'являються до проведення аудиту та дій аудиторів. Вони включають: мету аудиту ( підтвердження достовірності фінансової звітності); вимоги до аудиторів (незалежність, чесність, об'єктивність, професійна компетентність, конфіденційність, професійна поведінка і виконання стандартів); вимоги щодо планування аудиту, в тому числі вивчення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю клієнта; вимоги збору аудиторських доказів та виконання аудиторських процедур; вимоги щодо документування аудиту (підготовка аудиторських файлів або досьє за результатами роботи з даним клієнтом); основні характеристики видів аудиторських вибірок; порядок контролю якості роботи в аудиторських фірмах; основні положення з розподілу відповідальності, якщо, наприклад, з даними клієнтом працюють різні аудиторські фірми або в аудиті використовуються залучені фахівці, які не є аудиторами; вимоги до оформлення і змісту аудиторського висновку[15].

Так, МСА практично не стосуються питань бухгалтерського обліку, тобто не містять положень з перевірки конкретних ділянок бухгалтерського обліку (наприклад, перевірка основних засобів, дебіторської заборгованості). Ці питання розкриваються іноді в якості практичних прикладів і зазвичай не враховують особливості системи обліку та складання звітності даної країни.

Стандарти перших семи груп належать до робочих стандартів, а  інші стосуються аудиту спеціальних  аудиторських завдань, супутніх послуг і положень міжнародної аудиторської практики.

В цілому МСА складаються  з наступних складових частин: У передмові до МСА та супутніх послуг надається полегшення розуміння  цілей та методів роботи МФБ, а  також обсягу і статусу документів, виданих нею, а у глосарії термінів наводиться  ознайомлення з основними  термінами, які вживаються в аудиті.

У розділі «Загальні принципи та відповідальність» (200-299) розкрита мета й головні принципи, які є основою аудиторської перевірки фінансової звітності, встановлені положення з надання рекомендацій щодо погодження умов завдання із замовником, а також надані рекомендації щодо контролю якості аудиту,щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів, щодо відповідальності аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиту.

В цій групі також приділяється  увага діям аудитора при виявленні  шахрайства та помилок, а також встановлюються положення та надаються рекомендації щодо відповідальності аудитора за врахування законів і нормативних актів  у процесі аудиту і щодо обміну інформацією з питань аудиту між  аудитором і управлінським персоналом суб’єкта перевірки.

Група «Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики» (300-499) передбачає встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів,надання рекомендацій щодо розуміння бізнесу, як це важливо для аудитора під час проведення аудиту, а також встановлення положень та надання рекомендацій щодо розуміння поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком.

Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, які звертаються  до організацій, що надають послуги встановлення положень і надання рекомендацій аудиторові, клієнт якого звертається до організації, що надає послуги.

Аудиторські докази (500-599) – методичні рекомендації щодо отримання і застосування аудиторських доказів, аналітичних процедур під час аудиту

У групі «Використання роботи інших фахівців» (600-699) подаються рекомендацій щодо використання аудитором роботи іншого аудитора стосовно фінансової інформації, включеної у фінансові звіти суб'єкта господарювання, роботи служби внутрішнього аудиту, використання роботи експерта як аудиторського доказу

Аудиторські висновки та звітність (700-799) - надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, модифікації думки аудитора, а також питання стосовно порівняльної інформації.

У восьмій групі розглянуто питання застосування при проведенні аудиту інших ніж Міжнародні чи національні  стандарти бухгалтерського обліку.

 Отже,  розглянуто запроваджені в Україні міжнародні стандарти аудиту, які враховують міжнародну практику і набутий досвід проведення аудиту в розвинутих країнах Заходу. Це дає змогу здійснити аудит на високому рівні. Кожен аудитор обов’язково повинен дотримуватися основних вимог міжнародних стандартів аудиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Напрямки вдосконалення застосування МСА в Україні

 

2.1 Досвід застосування МСА в країнах з ринковою економікою і його значення для України

 

Батьківщиною сучасного  аудита вважається Англія, де з 1844 р. опублікована серія законів про компанії, відповідно до яких правління акціонерних компаній зобов'язані не рідше разу на рік  запрошувати спеціальну людину для  перевірки бухгалтерських рахунків і складання звіту[44].

Робота над сучасними МСА почалася в 1977 р. В даний час центральна роль у створенні МСА належить Міжнародній федерації бухгалтерів, всередині якої питаннями аудиту (зокрема, стандартами) займається Рада з міжнародних стандартів аудиту та завдань з надання впевненості. Це стало значним досягненням для прийняття МСА в багатьох країнах. Але в різних країнах існує різний рівень розвитку в галузі інституціонального та технічного потенціалу, що не дає можливості простого впровадження розроблених стандартів. Потрібно провести значну роботу з їх узгодження.

В 2001 році Аудиторська палата України здійснила підготовку двох груп, разом 60 викладачів з питань впровадження в аудиторську практику Міжнародних  стандартів аудиту, надання впевненості  та етики і одночасно підписала  Меморандум на переклад на українську мову Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики  і їх видання.

З врахуванням підготовлених  викладачів в Україні було створено 15 регіональних тренінг – центрів, в яких проведена підготовка аудиторів  України до проведення аудиту за Міжнародними стандартами аудиту. Крім того, в  різних областях проведено низку  науково – практичних семінарів, конференцій та круглих столів з  актуальних питань дотримання рекомендацій МСА при проведенні аудиту[18].

Переклад і видання  МСА українською мовою здійснюються з дотриманням вимог меморандумів та прийнятого Міжнародною федерацією бухгалтерів порядку перекладу і видання МСА з фіксацією на кожному примірнику авторського права Міжнародної федерації бухгалтерів.

Однак Міжнародні стандарти  аудиту не можуть врахувати всі національні  особливості організації та практики аудиту різних країн. Це пов'язано, головним чином, з низкою об'єктивних і суб'єктивних обставин розвитку національних економік. Крім того, ряд провідних економічно розвинених країн має свої стандарти  аудиту. Але в той же час при  інтеграції будь-якої держави у світову  економіку і тим більше глобалізації ринків капіталів і цінних паперів  без єдиних для всіх учасників  світового економічного розвитку вимог  Міжнародних стандартів аудиту не обійтися (особливо при наявності в національних стандартах положень, які докорінно  суперечать міжнародним стандартам ).

Національні стандарти аудиту та супутніх послуг, прийняті в багатьох країнах, відрізняються як за формою, так і за змістом, що пов'язано  зі специфікою аудиторської практики конкретної країни.   МФБ визнає існування національних стандартів аудиту та прагне врахувати їх відмінності при розробці стандартів аудиту, які можуть бути прийняті на міжнародному рівні.   

Міжнародні стандарти  використовуються в багатьох країнах  по-різному. В одних країнах (Австралія, Бразилія, Індія) міжнародні стандарти  виступають в якості бази для розробки національних стандартів. В інших  країнах, не розробляють власні стандарти  аудиту (Кіпр, Малайзія, Нігерія, Шрі-Ланка), вони виступають в якості національних. У країнах із сталим інститутом аудиту (Канада, Великобританія, Ірландія, США) положення МСА приймаються до відома професійними аудиторськими організаціями. Крім того, міжнародні аудиторські об'єднання та організації застосовують МСА при проведенні аудиту фінансової звітності транснаціональних корпорацій[39].

У країнах, де існують національні  стандарти, саме останні відіграють вирішальну роль. Міжнародні стандарти  аудиту не відміняють місцевих положень, що регулюють аудит фінансової або  іншої інформації в кожній окремій  країні. У тій мірі, в якій місцеві  положення відповідають МСА, аудит, проведений згідно з національними  положеннями, автоматично буде відповідати  аудиту, що ведуться відповідно до МСА. У тому випадку, якщо місцеві положення  відрізняються або суперечать міжнародним  стандартам аудиту, організації - члени  МФБ включають в свої національні  стандарти аудиту принципи, на яких засновані міжнародні стандарти  аудиту, розроблені МФБ.   

Країни - члени МФБ, які  бажають взяти МСА в якості своїх національних стандартів, направляють  відповідну заяву до Ради з міжнародних  стандартів аудиту та впевненості. Цей  документ визначає юридичну силу прийнятих  стандартів та можливості їх застосування в конкретній країні.

Рада, у свою чергу, розробляє  та затверджує пояснювальне передмову  за статусом кожного МСА, прийнятого в якості національного.   Якщо в МСА містяться рекомендації, значно відрізняються від закону або практики країни, то в пояснювальному передмові розкриваються такі відмінності. При необхідності Рада дозволяє країнам - членам МФБ розробляти додаткові стандарти з питань, що мають істотне значення в даній країні, але не освітленим в МСА.   

Міжнародні стандарти  дозволяють уніфікувати національні  стандарти. Професійні аудиторські  об'єднання різних країн переглядають свої професійні стандарти з метою  наближення їх до міжнародних підходам. Процес гармонізації аудиторських стандартів досить тривалий і може зайняти кілька десятків років, оскільки кожна країна має різний рівень економічного розвитку. Не можна забувати і про менталітет нації, тобто про спосіб мислення, навичках, кваліфікації, культурі, традиціях. Те, що може бути прийнятно для однієї країни, не підходить для іншого. Тим не менше особливості об'єктивного  і суб'єктивного характеру стираються. Проте міжнародні стандарти - це не панацея від усіх бід, а лише дієвий інструмент вдосконалення національних стандартів, головна мета яких зводиться  до формування професійного судження аудитора.

Доцільно розглянути досвід розробки і застосування національних стандартів аудиту Росії. У Російській Федерації існує ряд федеральних  стандартів, які не мають аналогів серед Міжнародних стандартів аудиту. Розробка цих стандартів обумовлена цілим переліком об`активних причин. Перелік таких стандартів, а також причини, якими обумовлена доцільність застосування цих стандартів можна представити у вигляді таблиці ( табл. 2.1)[52].

Слід зазначити, що національні  стандарти більш адаптовані для  існуючих економічних реалій всередині  країни, вони враховують індивідуальні  особливості економіки, тому більш  доцільним є використання національних стандартів, розроблених на базі Міжнародних  стандартів аудиту.

Переваги застосування  в Росії національних стандартів відносяться значною мірою і  України. А саме:

національні правила ґрунтуються на чинному законодавстві, відповідному особливостям функціонування національної економіки;

 багато положень МСА  засновані на західній «загальноприйнятій  системі бухгалтерських принципів», що іноді суперечить чинним  в Україні правилам обліку, які  починають адаптуватися до міжнародних  стандартів фінансової звітності  (МСФЗ);

 окремі положення МСА  ґрунтуються на маловідомих у  нас поняттях; наприклад, в нашій  країні відсутні нормативні документи,  що регламентують вимоги до  системи внутрішнього контролю. 

 

Таблиця 2.1

 

Російські правила (стандарти) аудиторської діяльності, що не мають  аналогів серед МСА

 

Найменування правила (стандарту) аудиторської діяльності	Основні причини, що обумовили  необхідність розробки правила (стандарту)
1	2
«Характеристика супутніх аудиту послуг і вимоги, що пред'являються  до них»	Чинними регулюючими документами  аудиторам заборонено: - займатися  діяльністю, не пов'язаної з аудиторською; - проводити перевірку звітності  на предмет її достовірності, якщо раніше виявлялися несумісні з-перевіркою послуги. Правило визначає детальний  перелік супутніх послуг, не сумісних з перевіркою
1	2
«Вимоги, що пред'являються  до внутрішніх стандартів аудиторських організацій»	Наявність внутрішньофірмових стандартів аудиторської діяльності відповідно до російського законодавства є одним з факторів забезпечення якості аудиторських послуг
«Права і обов'язки аудиторських організацій і перевірених економічних  суб'єктів»	Правило (стандарт) регламентувало права  і обов'язки аудиторів і аудіруемих осіб, так як до прийняття відповідного Федерального закону цим аспектам не було приділено належної уваги у Тимчасових правилах аудиторської діяльності.
«Порядок укладення договорів  на надання аудиторських послуг»	Оскільки аудит в Росії  знаходився на стадії становлення, дане правило (стандарт) було покликане внести ясність у зміст договорів  на надання аудиторських послуг з  урахуванням специфіки предмета договору
«Письмова інформація аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту»                                                                                                                   1	Частково положення, аналогічні включеним в дане правило (стандарт) аудиторської діяльності, маються на МСА «Повідомлення інформації з 2 питань аудиту особам, відповідальним за управління». Корінною відмінністю є вимога надання інформації у письмовому вигляді. Це спонукає керівництво до зауважень аудитора і виправлення виявлених помилок
«Освіта аудитора»	Вимоги до освіти та підвищення кваліфікації аудиторів в Росії  встановлені законодавчо, тому дане правило (стандарт) необхідно для  роз'яснення питань організації  навчання претендентів на посаду аудитора та атестованих аудиторів
Методика «Податковий  аудит та інші супутні послуги  з податкових питань. Спілкування  з податковими органами »	На сучасному етапі  розвитку аудиту та оподаткування в  Росії є істотна потреба в  послугах аудиторів, пов'язаних з перевіркою податкових розрахунків та інших  питань, пов'язаних з податками