Внедрение МСА в Украине

 

Отже, досвід застосування МСА  іншими країнами показує, що для ефективного  регулювання аудиторської діяльності в країні необхідно розробляти Національні  стандарти аудиту, які будуть основані на Міжнародних стандартах аудиту.

 Таким чином, Міжнародні стандарти аудиту покликані регулювати єдність організації, порядку і оформлення процедур, а також результатів аудиторської діяльності в усьому світі.

Слід зазначити, що Міжнародна Федерація Бухгалтерів, не має права  вимагати від організацій-членів приведення стандартів своїх країн у відповідність  до міжнародних, застосовувати будь-які  санкції до них. Ці факти є свідченням вибору шляху добровільної інтернаціоналізації  нормативної бази аудиту, кваліфікаційного рівня професійних бухгалтерів (аудиторів) країн світового співтовариства.

 

2.2 Шляхи покращення якості аудиту в умовах Міжнародних стандартів аудиту

 

Нестабільна економічна ситуація, що склалася в Україні, потребує вирішення  низки проблем, які мають місце  у професійній діяльності аудиторів, аудиторських фірм і унеможливлюють успішний розвиток аудиту.

Основними проблемами сучасного  професійного аудиту є розробка та впровадження економічного механізму  регулювання аудиту, що включає в  себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування  аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку  аудиторських послуг тощо.

В Україні відчувається недостатня кількість аудиторських фірм, висока вартість аудиторських послуг, відсутність необхідних регламентуючих положень про порядок проведення аудиту. Чинники, які гальмують розвиток Аудиторської діяльності в Україні:

Перший з них - ціновий. На сьогодні хоч аудитори і скаржаться на падіння вартості аудиторських послуг в Україні , офіційна статистика Аудиторської палати України свідчить про зворотне.

Другий чинник – якість аудиторських послуг. Основними причинами скарг є ігнорування аудиторами вимог до аудиторського висновку, втрата принципу незалежності та підміна аудита ревізією.

Третій чинник – методика перевірок. Більшість аудиторів змушені виконувати перевірки, які практично нічим не відрізняються від звичайної документальної ревізії. Досить рідко здійснюється розрахунок суттєвості відхилень, практично не застосовується вибірка, а аудиторський ризик якщо і розраховується, то формально. Також, багато суперечностей викликає невизначеність формулювання ст.. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» про те, що аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок та пов’язаних з ним експертиз, консультацій із питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування , аналізу фінансово – господарської діяльності та інших видів економіко – правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб[28].

 Однією з проблем  є недостатня кількість методичних  розробок з аудиторського контролю, що спричиняє нестачу знань  та низьку компетенцію аудитора  під час виконання своїх завдань.  Крім того, такі тенденції призводять  до пониження рівня конкурентоспроможності  українських аудиторів, порівняно  з іноземними, які пропонують  значно ширший перелік послуг.

 Іншим негативним явищем  є недостатність кваліфікованих  аудиторських кадрів, що призводить  до зниження якості аудиторських  послуг. Нині аудитор не завжди  здійснює якісну аудиторську  перевірку та складає достовірний  аудиторський висновок. Незважаючи  на законодавчу вимогу щодо  обов’язкового підтвердження незалежним  аудитором показників річної  фінансової звітності, інвестори  та інші користувачі звітності  не відносяться з належною  довірою до висновку аудитора  про достовірність показників  фінансової звітності [21].

 Поряд з перерахованими  вище питаннями існує серйозна  проблема формування ціни на  аудиторські послуги, а саме, в  частині методики її визначення. Єдиної системи розрахунку вартості  послуг аудиторської фірми в  Україні не існує, тому аудитори  часто використовують власну  систему формування ціни. Також,  велика кількість аудиторів на  ринку спричиняє значне зниження  ціни на аудиторські послуги  у зв’язку з необхідністю боротьби  за клієнта. Це, в свою чергу,  впливає на зниження якості  аудиту.

 Більшої уваги потребує  система впровадження інформаційних  систем для потреб аудиту. Особливості  контролю в умовах автоматизації  висвітлені лише у загальних  аспектах, відбувається відставання  новітніх технологій опрацювання  економічної інформації.

 Особливої уваги заслуговує  недотримання вимог щодо забезпечення  незалежності аудитора під час  надання професійних послуг [42].

 Комплексна програма  подолання кожної з проблем  забезпечить ефективне та якісне  здійснення аудиту та сприятиме  подоланню негативних явищ в  економіці України, пов’язаних  з недостатнім контролем за  суб’єктами підприємницької діяльності.

 В Україні контроль  за якістю аудиту та аудиторських  послуг здійснює Аудиторська  Палата України. Тому в першу  чергу поліпшення аудиту покладається  на її відповідальність.

 Завданнями Аудиторської  Палати України з метою поліпшення  аудиту є:

- затвердження стандартів  аудиту, адаптованих до економічної  ситуації України;

- сувора сертифікація  осіб, які будуть займатися аудиторською  діяльністю;

- підвищення якості аудиторських  послуг шляхом провадження регулярних  програм навчання, підготовки та  перепідготовки аудиторів;

- забезпечення незалежності  аудиторів;[13]

 Надзвичайно важливим  завданням в аудиторській практиці  є підвищення якості аудиту  та аудиторських послуг. Очевидно, що якість аудиторських послуг  прямо залежить від підготовки  кадрів і підвищення їх кваліфікації.

 Критерієм якості при  проведенні аудиту вважається, насамперед, виконання аудиторами вимог міжнародних  стандартів аудиту. Однак суворе  дотримання нормативів пов’язане  зі збільшенням трудових витрат аудиторів, збором додаткової інформації, документуванням процесу перевірки, розрахунками. Але такі затрати рідко відшкодовуються замовником.

 Для вирішення такого  роду проблем аудиторські фірми  намагаються враховувати рівень  професійної компетентності своїх  співробітників у вигляді кваліфікаційних  вимог, що висуваються до посад,  передбачених структурою їх управління [36].

 Ще одним з основних  напрямів підвищення якості аудиту  є розробка внутрішньо-фірмових  методик аудиту, робочої документації  тощо, оформлених у вигляді внутрішньо-фірмових  стандартів.

 Вирішенням проблеми  у використанні комп’ютерної  техніки є її застосування  як допоміжного інструменту в  роботі аудитора – це експертні  системи. Вони вирішують такі  завдання: інтерпретація, оцінка  ситуації, прогнозування, видача  інструкцій, контроль, спостереження,  планування.

 Виходячи з вище  викладеного, можна зробити висновок, що для розвитку аудиту в  Україні вже зроблено досить  багато, але ще залишаються проблеми, від правильного, успішного вирішення  яких залежать перспективи його  подальшого розвитку. Отже:

- першочергового роз’яснення  потребує удосконалення законодавчого  регулювання аудиту в Україні;

- подальша розробка і  впровадження національних нормативів  аудиту;

- поліпшення методики  та організації аудиторських  перевірок, їх якості[33].

 Вдосконалення аудиту  в Україні – це складний  та багатогранний процес, який  потребує як удосконалення системи  економічного контролю в країні  в цілому, та процедур і технології  аудиту, підвищення кваліфікації  аудиторів.

На сьогоднішній день відсутні достатній законодавчий фундамент  і досвід судового розгляду позовів  щодо аудиторів (аудиторських фірм), немає  методики оцінки розмірів збитку користувачів від не якісного аудиту, суди не завжди вирішують справи і впроваджують їх у життя, страхові фірми не здатні і не підготовлені до масового страхування  аудиторської відповідальності.

У відповідності з цим основним аспектом підвищення якості аудиту залишається професійний контроль за якістю аудиторських перевірок. При недотриманні затверджених нормативів до аудиторських фірм (аудиторів) можуть бути застосовані адміністративні санкції аж до позбавлення сертифіката і свідоцтва на право аудиторської діяльності. Але конкретні процедури застосування санкцій ще необхідно розробити. Крім того, слід також розробити порядок оскарження в суді рішення про позбавлення свідоцтва, захист аудитора від необґрунтованого переслідування тощо.

Якщо користувач аудиту пред’явить позов аудиторській фірмі щодо відшкодування завданого збитку, то розміри відшкодування повинні суттєво залежати від того, чи дотримувався аудитор аудиторських стандартів. Аудитор не зобов'язаний перевіряти всі документи клієнта. Перевірка документації може здійснюватися вибірково, з дотриманням вимог, однакових для всіх аудиторів. Українські стандарти аудиту повинні базуватись на чинному законодавстві, і це робить неприйнятним застосування у нас окремих положень МСА. По – друге, ряд положень МСА базується на західній загальноприйнятій системі бухгалтерських принципів, які часто суперечать діючим українським принципам обліку. Потребують вирішення важливі проблеми нормативно – правового регулювання і технології проведення аудиту.

На сьогодні аудиторські фірми України можуть надавати достатньо широкий спектр послуг. Тому окреслення кола безпосередньо аудиторських послуг – це одна з найважливіших сучасних проблем теорії аудиту. Однією з проблем здійснення аудиту в Україні є також неврегульовані питання фінансування робіт зі створення адекватної системи аудиту в Україні та страхування аудиторської діяльності. З узагальнюючого аналізу офіційних звітів аудиторських фірм видно, що деякі з них взагалі не займаються аудитом, а надають тільки консалтингові та інші послуги.

В той час як світові тенденції розвитку аудиторських послуг свідчать про скорочення аудиторськими фірмами обсягів консалтингових послуг або виділення з них суб’єктів , що надають консалтингові послуги в окремі структури. Причинами цього є бажання утримати клієнта різноманітністю послуг, що надаються , шукаючи альтернативні джерела доходів. Українські підприємства все частіше хочуть отримувати від української аудиторської фірми комплекс послуг. Такий клієнт для аудитора є вигідним. Однак широта послуг призводить до виникнення загроз незалежності і, як наслідок, до погіршення якості.

Отже, виникає необхідність розробки на основі МСА національних стандартів аудиту із широким використанням передового зарубіжного досвіду, з урахуванням діючої практики аудиту в Україні. Багато положень Міжнародних стандартів аудиту базується на маловідомих у нас реаліях, тому деякі розділи українських нормативів більш детальні і доводиться використовувати зрозуміліші для нас аналогії. Таким чином, питання про необхідність змін в аудиті має винятково позитивний характер. Тому до основних напрямків змін у професійному аудиті слід віднести :

• Підвищення рівня професійної компетентності аудиторів;
• Організацію контролю якості аудиторських робіт і послуг;
• Розвиток правового поля аудиту;
• Забезпечення реальної професійної незалежності аудитора.

Таким чином, перспективи розвитку аудиторської діяльності в Україні варто пов'язувати з переходом до системно-орієнтованого аудиту, тобто до такого підходу, коли зовнішні аудитори спираються у своїх оцінках на результати роботи системи внутрішнього аудиту підприємств - замовників. Саме поєднання взятих курсів на розвиток внутрішнього аудиту (як основи діяльності зовнішнього) і перехід до Міжнародних стандартів аудиту здатне благотворно вплинути на підйом аудиту в Україні на наступну сходинку еволюційної драбини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Документування процесу створення аудиторської фірми

 

Аудиторська фірма  — юридична особа, заснована з  метою здійснення аудиторської діяльності. Аудиторська фірма — організація, яка включена до реєстру аудиторів  і аудиторських фірм України і  займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-якої форми  власності. В Україні аудиторські  фірми зареєстровані, як правило, у  формі товариств з обмеженою  відповідальністю та закритих акціонерних  товариств. Основною умовою створення  аудиторських фірм є наявність одного сертифікованого аудитора. В аудиторській фірмі загальний відсоток учасників, що не є аудиторами, не може перевищувати 30 %, керівником аудиторської фірми  може бути тільки сертифікований аудитор.

Аудиторська фірма  «Велта» зареєстрована у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний капітал фірми складає 180 000 грн. Засновниками фірми є фізична особа Оріщенко Юлія Євгеніївна, фізична особа Ковальова Оксана Миколаївна , фізична особа Нестеренко Володимир Олександрович та фізична особа Макаренко Ксенія Миколаївна. Всі засновники є сертифікованими аудиторами і мають сертифікати серії А, що дає їм змогу проводити аудит підприємств і товариств різних форм власності на території України.