Способи ухилення від опподаткування

     Ще  один аспект податкових пільг –  втрати бюджету, а відтак недофінансовані  найболючіші з точки зору суспільства  «соціальні» статті витрат.

     На  сьогодні Міністерство фінансів України вже розробило нову стратегію реформування податкової системи. До 2018 року будуть скасовані всі пільги, зрівняно фіскальне навантаження на фізичних і юридичних осіб, а також підвищені акцизні ставки і рентні платежі.

     На  основі розробленої Мінфіном «Стратегії реформування податкової системи», буде створений Податковий кодекс. Ключовими пунктами документа є відміна всіх податкових пільг і спрощеного режиму оподаткування малого бізнесу, а також стягування податку на прибуток зі страхових компаній, торговців цінними паперами і інститутів сумісного інвестування. Відміну пільг Мінфін пояснив вимогами СОТ. Натомість малому бізнесу запропонують інші «форми держпідтримки» – звільнення від ведення звітності і спрощену систему бухобліку. Попередня концепція пропонувала відновити пільги вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку [22].

     У діючій концепції ПДВ було запропоновано  понизити – з 20% до 18%, а ставку податку на прибуток зменшити з 25% до 20% вже до 2012 року. У проекті стратегії Мінфін говорить і про поступове зближення податкового навантаження фізичних осіб (ставка прибуткового податку складає 15%) з юридичними особами (податок на прибуток – 25%).

     У Мінфіні упевнені, що Кабмін підтримає  їх пропозиції, і вже підготували  законопроекти про відміну податкових пільг в енергозберігаючій сфері і збільшенні акцизів. Отже, пільги будуть замінені держдотаціями. За словами Міністра фінансів Віктора Пинзеника, «Пільги - це непрозора і складна схема, на відміну від надання дотацій».

     І все-таки можна припустити, що пільги у деяких випадках позитивно вплинули на економіку. Наприклад, без пільгового режиму (якщо під таким розуміти спрощену систему оподаткування) просто не відбувся б малий і середній бізнес в Україні. 

РОЗДІЛ  ІІІ. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ УХИЛЕННЮ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ

3.1. Мінімізація податкового  навантаження та  шляхи її виявлення 

     Умовно  схеми мінімізації податкових зобов’язань можна розділити на дві категорії.

     До  першої категорії відносяться схеми, що основані на прогалинах законодавства або з використанням різних систем оподаткування, які застосовуються у національному законодавстві, з різним фіскальним навантаженням. Так, залежно від напрямків спрямування капіталу, рівень оподаткування прибутку коливається від 0 до 36,25 відсотка.

     Друга категорія схем мінімізації податкових зобов’язань пов’язана з прямим порушенням норм законодавства — ухилення від оподаткування за рахунок підробки документів, не відображення у податкових деклараціях податкових зобов’язань, використання підставних («фіктивних») юридичних або фізичних осіб [9, 37].

     Ліквідування  схем першої групи можливо на рівні  внесення відповідних змін до законодавства.

     Схеми мінімізації податків другої категорії  знаходяться у площині адміністрування  податків, що обумовлює необхідність удосконалення механізмів саме адміністрування (лише частково регулюються законодавством).

     Базовим елементом такого роду схем є залучення  суб’єктів господарювання, що виконують функцію перенесення об’єкта оподаткування на інших суб’єктів господарської діяльності з відмінними від загальних (більш сприятливими) ставками оподаткування.

     Механізми запровадження оптимізації податкового  навантаження можуть виступати:

     А) заниження ціни реалізації;

     Б) використання «транзитних» підприємств з метою збільшення ціни покупки;

     В) придбання сумнівних з точки зору фактичного на дання і використання у господарській діяльності послуг (маркетинг, мерчандайзинг, інформаційні, консультативні, юридичні, права використання товарних знаків тощо);

     Г) залучення запозичення ресурсів під завищений процент;

     Д) проведення попередньої оплати;

     Е) здійснення нетипового експорту;

     Є) приріст запасів;

     Ж) продаж товарів через платників єдиного податку;

     З) операції з нематеріальними активами;

     И) перерахування коштів на «фіктивне» підприємство з подальшим банкрутством останнього і віднесенням заборгованості до складу валових витрат;

     К) проведення свідомо збиткових операцій, які є не типовими для основної діяльності (в том числі з використанням товарного кредиту).

     У зв’язку з небажанням сплачувати податки в повному обсязі, а також через відсутність можливості перенесення об’єкта оподаткування на нерезидентів або суб’єктів господарювання, що сплачують податки за заниженими ставками, підприємці вдаються до різноманітних схем мінімізації податкових платежів, направлених на перенесення об’єкта оподаткування на підприємства всередині країни, які його нівелюють простим недекларуванням і відповідною несплатою податків до бюджету  
[4, 3].

     Органами  ДПС проводиться системна робота щодо своєчасного виявлення та припинення діяльності суб’єктів господарювання з ознаками «фіктивності» та створених на їх основі конвертаційних центрів.

     Актуальним  є питання проведення перевірок  підприємств, які мінімізують податкові  зобов’язання шляхом придбання здійснення операцій з цінними паперами, в тому числі з так званими «технічними (мусорними)» акціями, які не забезпечені реальними активами. Реєстрація та випуск на ринок таких акцій пов’язані тільки із створенням «технічного» інструменту для протиправної діяльності учасників фондового ринку, які не висвітлюють реально отримані доходи від вказаних операцій, а лише штучно формують свої витрати. За результатами 42 документальних перевірок підприємств зазначеної категорії регіональними податковими органів ДПС у 2008 році донараховано 216,2 млн. грн., в тому числі 197,7 млн. грн. податку на прибуток та 18,3 млн. грн. ПДВ, зменшено суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 90 млн. гривень.

     На  сьогодні дієвим кроком Уряду у напрямі  унеможливлення використання схем мінімізації податкових зобов’язань є запровадження механізму подання розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів платниками податку до податкових органів згідно з розпорядженням КМУ від 06.02.2008 р. № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» та наказом ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість». 

3.2. Поліпшення механізму протидії ухиленню від оподаткування 

     В Україні, на відміну від європейських країн, немає різниці між податковим шахрайством і ухиленням від  сплати податків. У результаті той, хто з необережності помилився, може бути поставлений на один рівень із тим, хто умисно створив схему  несплати податків.

     На  нашу думку, слід жорстко карати за податкове шахрайство, наприклад, за проведення платежів через проблемні  банки, коли гроші до бюджету не надходять. Водночас необхідні послаблення  для тих, хто робить помилки, особливо за умов недосконалого законодавства. Близько 80% справ, які надходять у господарські суди, пов’язані саме з тим, що податкове законодавство написане суперечливо і не до кінця продумане [4, 3].

     Украй важливим чинником зменшення випадків ухилення є продовження широкомасштабної податкової реформи, спрямованої на зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізацію витрат виконання й адміністрування податкового законодавства. Загальна кількість податків та обов’язкових платежів, їхній розмір мають бути обмеженими, особливо для малого бізнесу.

     На  думку Вишневського В.П., механізм протидії ухиленню від оподаткування, може відбуватися  в двох періодах: короткостроковому  та довгостроковому [5, 27].

     А. В короткостроковому періоді створений механізм має бути направлений на зниження рівня ухилення від сплати податків і корупції  
[15 33].

     Б. Пропозиції довгострокового характеру полягають у тому, що потрібно радикально підвищити ефективність боротьби з ухиленням від сплати податків і корупцією. Потрібні довготермінові заходи інституційного характеру. Як вже неодноразово підкреслювалося, потрібно істотно спростити і підвищити якість податкового законодавства.

     На  нашу думку можна привести ще ряд  механізмів протидії ухиленню від оподаткування, які в майбутньому можуть в деякій мірі скоротити несплату податків.

     Слід  розробити стратегію співробітництва  банківських установ з податковими  інспекціями. З метою надання  інформації, податківцям, про банківські операції платників податків, тобто, щоб була змога відслідковувати грошові операції новостворених підприємств, а також «злісних» неплатників податків. На даний час надання такої інформації неможливе, існує таке поняття як «банківська таємниця».

     Потрібно  здійснювати поступове і ґрунтовне вивчення платника податків як особистості, проводити детальний аналіз його діяльності в сфері сплати податків для того, щоб поступово можна було прогнозувати та реагувати на його поведінку в різних ситуаціях.

     Здійснювати постійне інформування населення про втрати бюджету внаслідок ухилення від сплати податків. Здійснювати роз’яснювальну роботу про негативні якості ухилення, про те яку відповідальність несуть платники, якщо такі факти буде виявлено. Дана профілактична робота має проводитись починаючи зі шкільної парти. Тому що заходи естетично-виховного характеру призведуть до формування свідомих платників податків в майбутньому.

     З метою зменшення можливостей  ухилення переважна частина податків повинна стягуватися з джерела  доходів. Розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком повинні бути зведені до мінімуму.

     Важливим  засобом підвищення ефективності контролю за порушеннями податкового законодавства, вдосконалення процесу податкового  аудиту в Україні повинен стати  моніторинг податкових ризиків.

     З метою встановлення партнерських відносин між податковими органами і платниками податків (клієнтами), на принципах  доброчесності, неупередженості та прозорості необхідно провести кардинальні  зміни в обслуговуванні клієнтів. При цьому, повинна відбутися зміна пріоритету фіскальної функції податкового органу на функцію супроводження шляхом здійснення постійного моніторингу клієнта.

       Моніторинг дозволить постійно спостерігати за діяльністю клієнта та проводити її аналіз на підставі максимально повної інформації, яку можна отримати без додаткового втручання в діяльність підприємства. При цьому, клієнт повинен відчувати, що за його діяльністю здійснюється спостереження.

     На  сучасному етапі податковим органам  необхідно досягти попередження фактів неплатоспроможності та ухилення від сплати податків суб’єктами підприємницької діяльності, а також забезпечити добровільну сплату ними податкових зобов’язань. Податкові ризики представляють собою один із інструментів для здійснення цих завдань. Опис податкових ризиків буде сприяти збільшенню надходжень до бюджету, зменшенню недоїмки, сприянню легалізації доходів, таке інше.

     Враховуючи  досвід податкової практики щодо перешкоджання  навмисному ухиленню від оподаткування  та недопущення подальшого поглиблення кризи економіки, можна запропонувати наступні заходи  
[15, 33]:

     а) проводити організаційно-методичну роботу із платниками податків для підвищення податкової культури в суспільстві;

     б) створити інформаційну базу підприємств, організацій, закладів і громадян України, які всіляко ухиляються від сплати податків, щоб використати цю інформацію реєструючи ми органами у разі вирішення питання про створення такими юридичними і фізичними особами нових суб’єктів підприємницької діяльності;

     в) у законодавчому порядку зобов’язати заклади НБУ повідомляти Державну податкову адміністрацію про кредитування комерційних структур з обов’язковою перевіркою дотримання податкового законодавства щодо використання кредитних коштів;

     г) запровадити обов’язковість державної реєстрації філій, відділів та представництв фірм як юридичних осіб з метою дотримання інтересів регіональних бюджетів і відповідальності у разі банкрутства;

     д) у разі повернення платниками донарахованих сум податків і виконання фінансових санкцій за актами перевірок не порушувати справ за виявленими порушеннями податкового законодавства, якщо шкода, заподіяна державі, відшкодована у повному обсязі;