Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Октября 2011 в 15:04, курсовая работа
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язко¬вих платежів є одним із найбільш шкідливих господарських злочинів. По - перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у державний бюджет, і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції.
По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового забез¬печення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі ін.).
По-третє, суб’єкти несплати податків отримують неви¬правдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів. У зв’язку з цим обов’язок сплачува¬ти податки є конституційним.
е) непоодинокими є випадки, коли укладаються угоди діючих підприємств із фіктивними підприємствами або організаціями, які припинили виробничу діяльність через ті чи інші причини. У зв’язку з цим доцільно впровадити персональну матеріальну відповідальність керівників підприємств у разі укладення контрактів із неіснуючими юридичними особами;
є) для підприємств, які знято з Держреєстру, але про які в результаті оперативних заходів стало відомо, що вони приховують доходи від оподаткування за час господарсько-фінансової діяльності, необхідно відпрацювати механізм перевірок, а також механізм вилучення до бюджету донарахованих за цими перевірками сум;
ж)
для зручності контролю необхідно прискорити
підготовку Податкового кодексу України,
де повинно бути чітко викладено зміст
податкового законодавства, усунено протиріччя
між податковими законами, спрощено механізм
вилучення податкових сум.
ВИСНОВКИ
Ситуація зі сплатою податків в Україні загальновідома. Незважаючи на те, що ст.67 Конституції України зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, фіскальні органи нашої держави не завжди отримують від платників податків повну та достовірну інформацію про об’єкти оподаткування, що в свою чергу призводить до значних втрат бюджетів всіх рівнів.
Ухилення від сплати податків кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК у випадках заподіяння несплатою податків чи інших обов’язкових платежів шкоди державі у значних розмірах. Такою визнається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України.
Причини несплати податків можуть бути організаційного та правового характеру. Причини організаційного характеру: недосконала система обліку платників податку, недостатньо належний рівень контролю за їх діяльністю.
До причин правового характеру відносять недосконалість діючого податкового законодавства.
Основними схемами ухилення від сплати податків є невідображення суб’єктом підприємницької діяльності результатів фінансово-господарської діяльності у податковому обліку, мінімізація доходів підприємства через штучне завищення валових витрат, ухилення від сплати ПДВ та його відшкодування з бюджету та інші.
У податковій практиці України способи ухилення від оподаткування поділяються на 2 основні групи: здійснення неправомірного бухгалтерського обліку та використання специфічних способів щодо приховування і заниження об’єктів оподаткування, до яких належать:
А. Зниження і фальсифікація звітних та облікових документів.
Б. Нелегальні валютні та зовнішньоекономічні операції.
В. Перерахування виручки на рахунки фіктивних фірм, які не сплачують податки, або неповернення виручки на рахунок підприємства шляхом відпуску товарів без попередньої оплати.
Що стосується податкових пільг, то Кабінет Міністрів планує замінити їх державними дотаціями до 2018 року, оскільки пільги - це непрозора і складна схема.
Схеми мінімізації податкових зобов’язань поділяються на дві категорії:
А. Схеми, що основані на прогалинах законодавства або з використанням різних систем оподаткування, які застосовуються у національному законодавстві, з різним фіскальним навантаженням.
Б. Схеми, пов’язані з прямим порушенням норм законодавства.
На сьогодні дієвим кроком Уряду у напрямі унеможливлення використання схем мінімізації податкових зобов’язань є запровадження механізму подання розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів.
Для
поліпшення механізму протидії ухиленню
від оподаткування слід, у першу
чергу, встановлювати партнерські
відносини між податковими
Однак в плані ухилення від оподаткування Україна не відзначається якоюсь унікальністю. У всіх без винятку колишніх соціалістичних країнах ухилення від сплати податків перетворилось у своєрідний національний вид спорту. Навіть найбільш законослухняне населення, до якого український народ поки що не належить, ставиться до податкового законодавства з меншою повагою, ніж до інших законів, вважаючи, що держава встановлює податки передусім для задоволення власних фіскальних інтересів. Для багатьох людей поцупити з державної скарбниці – не означає вкрасти.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додатки
Таблиця
1
З
даних таблиці 1 можна зробити
висновок, що протягом 2004-2009 років рівень
тінізації в Україні постійно
зростає. За даними Рахункової палати
України, на початок вересня 2010 року
частка тіньового обороту перевищила
40% [4]. За оцінками Світового банку, рівень
тінізації української економіки перевищує
50%. Отже, за найменшими оцінками, державний
бюджет недоотримує понад 100 млрд. грн.
[4].
Основними
сферами, де тіньова економіка в
нашій країні має найбільше поширення
за даними Міністерства економіки у 2009
році є: сільське господарство (48,7% від
валової доданої вартості (ВДВ) галузі);
будівництво (35% ВДВ) за рахунок корупційних
та непрозорих схем розподілу земельних
ділянок під будівництво, зростання цін
на будівельні матеріали, наявність значної
кількості фірм-посередників); видобування
вуглеводів (33%); деревообробка (28%);сфера
діяльності з нерухомістю (26%);торгівля
автомобілями (19%); легка промисловість
(19%); нафтопереробна (19%); рибна промисловість
(18%); хімічна (18%); оптова торгівля (13%) [4].
Таблиця
2
Умовний рівень тіньової зайнятості за період з 2002 р. по 2008 р. збільшився на 8 %, у той час як рівень
зайнятості трудових ресурсів зменшився на 4 % та рівень безробіття також зменшився практично на 4 %.
У середньому умовний рівень тіньової зайнятості склав 35,57%. Це свідчить про те, що на ринку праці в
Україні населення віддає перевагу незареєстрованій діяльності. Слід зауважити також, що умовний
рівень
тіньової зайнятості
дуже великий і
складає майже 40 %.
Таблиця 3
Таблиця 4