Способи ухилення від опподаткування

     е) непоодинокими є випадки, коли укладаються угоди діючих підприємств із фіктивними підприємствами або організаціями, які припинили виробничу діяльність через ті чи інші причини. У зв’язку з цим доцільно впровадити персональну матеріальну відповідальність керівників підприємств у разі укладення контрактів із неіснуючими юридичними особами;

     є) для підприємств, які знято з Держреєстру, але про які в результаті оперативних заходів стало відомо, що вони приховують доходи від оподаткування за час господарсько-фінансової діяльності, необхідно відпрацювати механізм перевірок, а також механізм вилучення до бюджету донарахованих за цими перевірками сум;

     ж) для зручності контролю необхідно прискорити підготовку Податкового кодексу України, де повинно бути чітко викладено зміст податкового законодавства, усунено протиріччя між податковими законами, спрощено механізм вилучення податкових сум. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Ситуація  зі сплатою податків в Україні  загальновідома. Незважаючи на те, що ст.67 Конституції України зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, фіскальні органи нашої держави не завжди отримують від платників податків повну та достовірну інформацію про об’єкти оподаткування, що в свою чергу призводить до значних втрат бюджетів всіх рівнів.

     Ухилення  від сплати податків кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК у випадках заподіяння несплатою податків чи інших обов’язкових платежів шкоди державі у значних розмірах. Такою визнається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України.

     Причини несплати податків можуть бути організаційного та правового характеру. Причини організаційного характеру: недосконала система обліку платників податку, недостатньо належний рівень контролю за їх діяльністю.

     До  причин правового характеру відносять  недосконалість діючого податкового законодавства.

     Основними схемами ухилення від сплати податків є невідображення суб’єктом підприємницької діяльності результатів фінансово-господарської діяльності у податковому обліку, мінімізація доходів підприємства через штучне завищення валових витрат, ухилення від сплати ПДВ та його відшкодування з бюджету та інші.

     У податковій практиці України способи  ухилення від оподаткування поділяються  на 2 основні групи: здійснення неправомірного бухгалтерського обліку та використання специфічних способів щодо приховування і заниження об’єктів оподаткування, до яких належать:

     А. Зниження і фальсифікація звітних та облікових документів.

     Б. Нелегальні валютні та зовнішньоекономічні операції.

     В. Перерахування виручки на рахунки фіктивних фірм, які не сплачують податки, або неповернення виручки на рахунок підприємства шляхом відпуску товарів без попередньої оплати.

     Що  стосується податкових пільг, то Кабінет  Міністрів планує замінити їх державними дотаціями до 2018 року, оскільки пільги - це непрозора і складна схема.

     Схеми мінімізації податкових зобов’язань поділяються на дві категорії:

     А. Схеми, що основані на прогалинах законодавства або з використанням різних систем оподаткування, які застосовуються у національному законодавстві, з різним фіскальним навантаженням.

     Б. Схеми, пов’язані з прямим порушенням норм законодавства.

     На  сьогодні дієвим кроком Уряду у напрямі  унеможливлення використання схем мінімізації  податкових зобов’язань є запровадження механізму подання розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів.

     Для поліпшення механізму протидії ухиленню від оподаткування слід, у першу  чергу, встановлювати партнерські  відносини між податковими органами і платниками податків (клієнтами) на принципах доброчесності, неупередженості та прозорості, а також необхідно провести кардинальні зміни в обслуговуванні клієнтів. При цьому повинна відбутися зміна пріоритету фіскальної функції податкового органу на функцію супроводження шляхом здійснення постійного моніторингу клієнта.

     Однак в плані ухилення від оподаткування Україна не відзначається якоюсь унікальністю. У всіх без винятку колишніх соціалістичних країнах ухилення від сплати податків перетворилось у своєрідний національний вид спорту. Навіть найбільш законослухняне населення, до якого український народ поки що не належить, ставиться до податкового законодавства з меншою повагою, ніж до інших законів, вважаючи, що держава встановлює податки передусім для задоволення власних фіскальних інтересів. Для багатьох людей поцупити з державної скарбниці – не означає вкрасти.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Конституція України. Закони України: В 11т.- Верховна Рада України. Інститут законодавства. - К.: 1997.- Т.10.- С.3-41
2. Лист ДПАУ від 14-06-2007 № 891/7/16-1417 «Щодо найбільш характерних схем ухилення від оподаткування» // Бухгалтерія, № 34, 20 серпня 2007 р.
3. Аттіла Ковчі: «Несплата податків – злочин проти держави» // Нова ера від 18.04.2008 р.
4. Антон Іванов: «Інфляція» законів примушує ВАС працювати вхолосту» // Закон & Бізнес. № 30 (758) 29.07.06
5. Вишневський В. П. «Можливі наслідки зменшення експортного мита в рамках приєднання України до СОТ» // Фінанси України, 2007. - №1- С.25-31
6. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. Посібник. Видання друге. - К.: Парламентське видавництво, 2004. -216 с.
7. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Алерта; КНТ, 2006. – 376 с.
8. Дорош Н.І. Податкова система України і розвинутих зарубіжних країн (порівняльний аналіз) // Фінанси України, 2007.- № 6 – С.12-15
9. Дудоров О. О., Мельник М. І., Хавронюк М. І. Злочини у сфері підприємництва. Навчальний посібник / За ред, Хавронюка М. І- Київ: Атіка, 2005
10. Захарін А. В. «Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку» // Фінанси України. – 2007, № 2 – С.25-34
11. Крисоватий А.І., Десятник О. М. Податкова система: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт – бланк, 2006. – 331 с.
12. Квасовський О. Р. «Проблеми наукової систематизації принципів оптимального оподаткування» // Фінанси України, 2008. - № 2 – С.25-28
13. Квасниця О. В. Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу // Фінанси України, - 2007 - № 2 – С.30-33
14. Ларін М. «Реформування податкової системи» // Юридичний Вісник України, 2005. - № 41 – С.25-28
15. Ларіонова Л. Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України // Фінанси України 2008. - № 7 – С.31-34
16. Мельник В. М. «Обмежувальна та стимулювальна роль податків» // Фінанси України, 2006. - № 1 – С.24-28
17. Мельник В. М. Управління податкоспроможністю суб’єктів господарювання: Навчальний посібник для самостійної роботи - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.
18. Оторошко О. В. «Фіскальна політика як засіб стабілізації економіки» // Фінанси України. – 2005, № 6 – С.35-39
19. Ревун В. «Чорні діри» українського оподаткування» // Азбука тижня. – 2005, № 31- С. 36-42
20. Романюк М. В. «Податкова система та інвестиційна привабливість економіки України» // Фінанси України, 2006. - № 1 – С.19-23
21. Кабінет Міністрів України – http: // www.kmu.gov.ua/
22. Міністерство фінансів України – http://www.minfin.gov.ua/
23. Державна податкова адміністрації України - http://www.sta.gov.ua/
24. Верховна Рада України – http: // www.rada.gov.ua/
25. Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) // http://www.ibser.org.ua
26. Національний банк України – www.nbu.gov.ua

Додатки

     Таблиця 1 

     З  даних таблиці 1 можна зробити  висновок, що протягом 2004-2009 років рівень тінізації в Україні постійно зростає. За даними Рахункової палати України, на початок вересня 2010 року частка тіньового обороту перевищила 40% [4]. За оцінками Світового банку, рівень тінізації української економіки перевищує 50%. Отже, за найменшими оцінками, державний бюджет недоотримує понад 100 млрд. грн. [4]. 

     Основними сферами, де тіньова економіка в  нашій країні має найбільше поширення  за даними Міністерства економіки у 2009 році є: сільське господарство (48,7% від валової доданої вартості (ВДВ) галузі); будівництво (35% ВДВ) за рахунок корупційних та непрозорих схем розподілу земельних ділянок під будівництво, зростання цін на будівельні матеріали, наявність значної кількості фірм-посередників); видобування вуглеводів (33%); деревообробка (28%);сфера діяльності з нерухомістю (26%);торгівля автомобілями (19%); легка промисловість (19%); нафтопереробна (19%); рибна промисловість (18%); хімічна (18%); оптова торгівля (13%) [4]. 

Таблиця 2 

    _{Умовний рівень тіньової зайнятості за період з 2002 р. по 2008 р. збільшився на 8 %, у той час як рівень}

_{зайнятості  трудових ресурсів зменшився  на 4 % та рівень безробіття також зменшився  практично на 4 %.}

_{У середньому умовний  рівень тіньової зайнятості склав 35,57%. Це свідчить про те, що на ринку  праці в}

_{Україні населення віддає перевагу незареєстрованій діяльності. Слід зауважити  також, що умовний}

     _{рівень  тіньової зайнятості дуже великий і  складає майже 40 %.} 
 

Таблиця 3

      Таблиця 4