Фінансовий аспект забезпечення матеріальними засобами ЗСУ

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ...…………………………………………………………………………… 3

Розділ 1. Теоретичні основи забезпечення Збройних Сил України матеріальними засобами……………………………………………………………….  6

1. Порядок закупівлі товарів для потреб Збройних Сил України за державні кошти…………………………………………………………………………. 6
2. Основні завдання та структура системи матеріального забезпечення Збройних Сил України…………………………………………………....... 13
3. Становлення та розвиток системи матеріального забезпечення Збройних Сил України………………………………………………………………… 18

Розділ 2. Особливості фінансування матеріальних потреб Збройних Сил України за територіальним принципом…………………………………..  25

1. Реалізація територіального принципу в системі матеріального забезпечення  Збройних Сил України…………………………………………….. 25
2. Фінансування матеріальних потреб Збройних Сил України…………...  34
3. Економія фінансових ресурсів за рахунок реалізації  територіального принципу  в Збройних  Силах України…………………………………… 40

Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи матеріального забезпечення    Збройних Сил України за територіальним принципом………………….. 43

Висновки………………………………………………………………………. 49

Список використаних джерел…...…………………………………………..  51

Додатки

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження. Із здобуттям Україною незалежності розпочався важкий і суперечливий процес будівництва Збройних Сил України. Який на сьогодні залишається незавершеним, у першу чергу через неймовірно швидкі темпи життя. Кожен день у світі відбуваються політичні, економічні або культурні зміни, які здійснюють вплив на внутрішньополітичне становище держави. Сучасні глобалізаційні і інтеграційні процеси ставлять перед Україною нові завдання і вимоги. На сьогоднішній день Україна дотримується політики позаблоковості. Пріоритетним напрямком зовнішньої політики незалежної держави є участь в удосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір. Для реалізації у повній мірі поставлених завдань необхідно вивести Збройні Сили України на якісно новий рівень, зокрема важливим аспектом у цьому напрямку є удосконалення системи забезпечення матеріальними засобами військ. Останнім часом у світі простежується стійка тенденція зростання матеріально-технічних потреб військ як у мирний, так і воєнний час. Сучасні локальні війни і збройні конфлікти вимагають значних обсягів матеріально-технічних ресурсів та проведення спеціальної ресурсної підготовки віськових операцій. Водночас, потреби Збройних Сил України у фінансових ресурсах задовольняється не в повній мірі. Тому актуальність дослідження обумовлена необхідністю зміцнення воєнно-економічної безпеки держави, шляхом підвищення рівня забезпеченості Збройних Сил України матеріально-технічними ресурсами в рамках обмежень, що випливають з економічних і фінансових можливостей держави. Крім того надзвичайну актуальність має дослідження ролі територіального принципу у формуванні фінансового аспекту системи забезпечення Збройних Сил України. Оскільки, сьогодні в Україні відбувається переосмислення територіального фактору при вирішенні економічних проблем країни. Зокрема, врахування територіального чиннику при формуванні системи забезпечення Збройних Сил України матеріальними засобами дозволяє більш раціонально використовувати ресурси країни.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування шляхів  і методів матеріального забезпечення Збройних Сил України, зокрема фінансового аспекту, із врахуванням територіального принципу.

 Відповідно до зазначеної  мети поставлені такі завдання:

• проаналізувати теоретичні основи забезпечення Збройних Сил України матеріальними засобами і уточнити порядок закупівлі товарів для потреб Збройних Сил України за державні кошти;
• виокремити основні завдання та дослідити структуру системи матеріального забезпечення Збройних Сил України;
• прослідкувати становлення та розвиток системи матеріального забезпечення Збройних Сил України;
• висвітлити особливості фінансування матеріальних потреб Збройних Сил України за  територіальним принципом;
• дослідити реалізацію територіального принципу в системі матеріального забезпечення  Збройних Сил України та охарактеризувати фінансування матеріальних потреб Збройних Сил України;
• прослідкувати економію фінансових ресурсів за рахунок реалізації  територіального принципу  в Збройних  Силах України.
• запропонувати шляхи вдосконалення системи матеріального забезпечення Збройних Сил України за територіальним принципом.

Об’єктом дослідження є фінансовий аспект процесів забезпечення матеріальними ресурсами Збройних Сил України за територіальним принципом.

Предметом дослідження є теоретичне підґрунтя здійснення фінансування матеріально-технічних потреб Збройних Сил України за територіальним принципом. 

Інформаційною базою дослідження слугували нормативно-правові акти щодо фінансового забезпечення воєнної сфери, дані Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ (web - сайт МОУ), Біла книга (оборонна політика України), монографічні дослідження і публікації у вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях.

Структура та обсяг  роботи. Бакалаврська робота складається із вступної частини трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та літератури  з     найменувань, та    додатків. У першому розділі висвітлені теоретичні основи забезпечення Збройних Сил України матеріальними засобами. З’ясовано порядок закупівлі товарів для потреб ЗСУ, розглянута структура матеріального забезпечення та виокремленні основної завдання. Крім того висвітлений процес становлення системи матеріального забезпечення. У другому розділі увага була приділена висвітленню особливостей фінансування системи матеріального забезпечення. Аналітичним шляхом у третьому розділі запропоновані шляхи вдосконалення системи матеріального забезпечення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи забезпечення Збройних Сил України матеріальними засобами

 

1. Порядок закупівлі товарів для потреб Збройних Сил України за державні кошти

 

Важливе значення для системи  забезпечення матеріальним засобами Збройних Сил України займає порядок закупівлі товарів за державні кошти. Відповідальним структурним підрозділом апарату Міністерства оборони України який здійснює державні закупівлі є Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. Він призначений для забезпечення організації та проведення комітетом з конкурсних торгів Міністерства оборони України державних закупівель за централізованими розрахунками, постачання матеріальних ресурсів (пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин, продовольства, речового, ветеринарного майна) і надання лазне-пральних послуг та послуг з харчування для потреб Збройних Сил України.

Основними завданнями Департаменту є забезпечення, постачання матеріальних ресурсів згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України та організація контролю за якістю харчових продуктів, що постачаються для Збройних Сил України[23].

Департамент відповідно до покладених на нього завдань:

• забезпечує організацію та проведення комітетом з конкурсних торгів закупівель для потреб Збройних Сил України;
• здійснює оперативну взаємодію зі структурними підрозділами Міністерства оборони України та органами військового управління Збройних Сил України з питань забезпечення організації та проведення процедур закупівель;
• забезпечує оприлюднення необхідної інформації щодо процедур закупівель у засобах масової інформації та мережі Інтернет;
• готує та подає звітні документи щодо здійснення процедур закупівель до установ і організацій за формами та в терміни, визначені законодавством у сфері державних закупівель;
• готує та укладає встановленим порядком договори (контракти) та угоди на закупівлю та постачання матеріальних ресурсів, у тому числі для виконання мобілізаційних завдань та в особливий період, у межах наданих повноважень, відповідно до визначених потреб у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, та здійснення контролю за їх виконанням;
• організовує контроль за якістю пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин, ветеринарного майна та послуг з харчування;
• здійснює фінансово-економічне супроводження правочинів та розрахунки з постачальниками (надавачами послуг, виконавцями робіт) на постачання матеріальних ресурсів;
• веде оперативний облік використання коштів, здійснює своєчасне складання фінансової та бюджетної звітності;
• організовує роботу щодо взяття бюджетних зобов’язань, укладення договорів, отримання товарів та послуг на виконання бюджетної програми;
• здійснює ветеринарно-санітарний контроль за переміщенням харчових продуктів, потужностями (об’єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;
• забороняє отримання на забезпечення військ (сил) харчових продуктів, сировини тваринного походження, кормів та інших підконтрольних вантажів, що не відповідають вимогам нормативних документів та ветеринарно-санітарним вимогам;
• веде претензійно-позовну роботу в межах повноважень;
• здійснює керівництво установами, що функціонально підпорядковані Департаменту, та підтримання їх бойової і мобілізаційної готовності на належному рівні;
• планує і здійснює заходи щодо переведення Департаменту на функціонування в умовах особливого періоду, організовує заходи щодо готовності до функціонування в умовах особливого періоду установ, що функціонально підпорядковані Департаменту [23].

 Вагомою інстанцією при вирішенні питань про порядок закупівлі товарів для потреб Збройних Сил є комітет з конкурсних торгів Міністерства оборони України. Варто відзначити що 17 лютого 2012 року з метою забезпечення дотримання правових та економічних засад здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та їх прозорості, відповідно до Закону України “ Про здійснення державних закупівель ” глава оборонного відомства Дмитро Саламатін підписав наказ № 78 “ Про утворення комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України та затвердження Складу комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України і Положення про комітет з конкурсних торгів Міністерства оборони України ”. Тоді було призначено голову комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України першого заступника Міністра оборони України Володимира Можаровського. Після чого комітет розпочав діяльність, і вже на початку поточного року відбулося розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедур закупівлі з організації харчування у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету України “ Київський політехнічний інститут ” та Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Таким чином, комітет з конкурсних торгів Міністерства Оборони України займає важливу ланку при здійснені порядку закупівлі товарів для потреб Збройних сил України і на нього покладене виконання наступних завдань:

• планує проведення процедур закупівель;
• складає та затверджує річний план державних закупівель;
• здійснює вибір процедури закупівлі;
• проводить процедури закупівель, попередню кваліфікацію учасників;
• забезпечує рівні умови для  всіх  учасників,  об'єктивний  та чесний вибір переможця;
• забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань державних закупівель.

Рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. У разі відмови члена комітету з конкурсних торгів підписати протокол про це зазначається у протоколі із зазначенням причин відмови. Члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України.

Функції Департаменту державних закупівель виконуються на підставі Закону України від 01.06.2010 № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», за наступними принципами:

• добросовісна конкуренція серед учасників;
• максимальна економія та ефективність;
• відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
• недискримінація учасників;
• об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій  конкурсних торгів;
• запобігання корупційним діям і зловживанням[6].

Державне регулювання  та контроль у сфері закупівель здійснює Міністерство  економічного розвитку та торгівлі України, Державна казначейська служба та інші уповноважені органи.

Державна казначейська служба перевіряє наявність та відповідність  укладеного договору про закупівлю, звіту про результати проведення процедури закупівлі, а також правильність їх оформлення відповідно до законодавства, наявність оголошення про проведення процедури закупівлі.

Державна казначейська служба може не допустити зняття коштів з рахунку у наступних випадках :

• відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів;
• відміни процедури закупівлі;
• набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;
• на період призупинення процедури закупівлі [6].

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері закупівель Державна казначейська служба повідомляє про наступні випадки Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та орган оскарження.

Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України для  здійснення закупки товарів повинен  оприлюднити на веб-порталі наступні дані :

• оголошення про проведення процедури закупівлі – після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо цим Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк;
• обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника одночасно з оголошенням про проведення процедури закупівлі;
• відомості щодо рішення Уповноваженого органу про погодження або відмову у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника – не пізніш як через 15 робочих днів з дати видачі листа-погодження (листа про відмову у погодженні);
• документацію конкурсних торгів або кваліфікаційну документацію після публікації оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк;
• зміни до документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) – протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про їх внесення, але не пізніш як за сім днів до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій;
• протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій – протягом трьох робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій;
• інформацію про відхилення пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій та підстави такого відхилення у вигляді протоколу – протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення;
• повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції – протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
• повідомлення учасників про результати процедури закупівлі – протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
• повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації – протягом трьох робочих днів після її завершення;
• оголошення про результати процедури закупівлі – після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися;
• повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника (у разі наявності) – протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення;
• звіт про результати проведення процедури закупівлі – протягом трьох робочих днів з дня його затвердження;
• інформацію про одностороннє розірвання договору про закупівлю (у разі наявності) – протягом п'яти робочих днів з дня прийняття такого рішення [6].