Фінансовий аспект забезпечення матеріальними засобами ЗСУ

Децентралізоване постачання пального означає виділення коштів у межах призначень кошторису Центрального управління забезпечення ПММ Тилу Збройних Сил України та служб пального видів ЗСУ для закупівлі пального на місці через підпорядковані їм Центри забезпечення пальним. 

Оформлення децентралізованого постачання проводиться в Центральному управлінні забезпеченням ПММ Тилу Збройних Сил України на підставі плану розподілу постачання пального і заявок, поданих службою пального виду ЗСУ відповідно до планів забезпечення пальним.

В проекті Державної комплексної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на 2012–2017 роки подальше вдосконалення системи матеріального забезпечення Українського війська. Планується, що в її основу буде покладено територіальний принцип.

Забезпечення військ (сил) пальним залишиться за територіальним принципом, проте у подальшому може зазнати змін склад сил і засобів служби пального. Відповідно до проекту Державної комплексної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на 2012–2017 роки, планується постачати пально-мастильні матеріали через об’єднані центри забезпечення.

Для комплектування Збройних Сил України автомобільними засобами заправки та транспортування пального вітчизняного виробництва необхідно  закупити в Холдингової компанії «АвтоКрАЗ» та поставити державному підприємству Міністерства оборони України «45 ЕМЗ» по одному автомобільному базовому шасі КрАЗ-5133 та КрАЗ-63221 для розробки та монтажу дослідних зразків спеціального обладнання.

На підставі аналізу стану  автомобільних засобів заправки та транспортування пального планується наступні п’ять років проводити ремонт технічних засобів з термінами експлуатації до 20 років і розпочати розробку нових зразків автопаливозаправників та автоцистерн з використанням базового шасі КрАЗ, а з 2018 року проводити повну заміну застарілих зразків автомобільних засобів заправки та транспортування пального на нові зразки вітчизняного виробництва.

Застосування модифікованих  автоцистерн дозволить підвищити  живучість засобів транспортування пального під час можливих бойових дій, знизити рівень небезпеки для військових колон та зменшити втрати пального у разі дій диверсійних груп противника. Також тепер модуль заправлення може використовуватися як у польових, так і в стаціонарних умовах, насамперед для забезпечення окремих зенітно-ракетних і радіотехнічних підрозділів. А мобільний польовий склад пального батальйону (дивізіону) забезпечує ведення автономних бойових дій окремого батальйону (дивізіону) протягом дев’яти діб. Він може транспортуватися автомобільним, залізничним та морським транспортом.

Застосування мобільного польового складу пального дозволить  підвищити рівень мобільності підрозділів тилу батальйону (дивізіону), забезпечити потребу підрозділу в необхідних мастильних матеріалах та спеціальних рідинах, зменшити витрати на обладнання польового складу пального. Крім того, його застосування в мирний час доцільне при окремому розташуванні батальйонів, що дозволить підвищити рівень збереження запасів.

Також передбачене впровадження у 2012 році вдосконаленої системи  продовольчого забезпечення. Ці завдання вже визначені у вказівках  начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України на новий навчальний рік. Планується ввести у штат військових частин посади, які забезпечують харчування особового складу в мирний час, відновити підготовку у військових частинах кухарів, створити необхідні запаси обладнання та продовольства для організації харчування військовослужбовців, які виконують завдання за межами частини.

Він зазначив, що плануються зміни і в підготовці фахівців продовольчої служби. Здійснюватиметься  контроль за підготовкою курсантів Львівської академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного – випускників 2012 року. Їм потрібно забезпечити якісне та змістовне стажування на первинних посадах начальник продовольчої служби окремого батальйону, полку, бригади (насамперед механізованих, танкових, аеромобільних частин). Крім того, необхідно допомогти кафедрі Тилового забезпечення Одеської військової академії відновити навчальну матеріально-технічну базу.

Треба якісно готувати кухарів-військовослужбовців  строкової служби для укомплектування  посад кухарів, коків, пекарів. Така підготовка ведеться в Академії сухопутних військ: за 3 місяці допідготовку пройшли 90 військовослужбовців, а до кінця першого півріччя 2012 року буде підготовлено ще 180 кухарів. Термін навчання – 1 місяць – дозволяє в максимально стислий строк підготувати фахівця за спеціальністю «кухар», спроможного виконувати завдання за призначенням. Матеріальна база, яка збереглась на фондах кафедри тилового забезпечення академії, дозволяє здійснювати підготовку у стаціонарних та польових умовах – на фондах Центру забезпечення навчального процесу академії (смт. Старичі), де є всі зразки техніки продовольчої служби.

Крім того, при відпрацюванні  військами завдань з бойової  підготовки в польових умовах передбачено  підготовку позаштатних кухарів  для організації харчування нечисленних команд та індивідуального приготування їжі військовослужбовцями.

Для вдосконалення системи  продовольчого забезпечення розроблено пропозиції, згідно з якими чинна  система продовольчого забезпечення має залишитися для військ, які  перебувають у пунктах постійної  дислокації, а нову запровадити у  визначених військових частинах спеціального призначення: суб’єкт господарювання забезпечуватиме військову частину продовольством, а приготування їжі в польових умовах організовуватиметься штатними силами.

Такий принцип потрібно застосовувати  під час навчань, польових виходів, виконання завдань у відриві від місця постійної дислокації, також під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Це дозволить війську мати підготовлений персонал, набути практичний досвід, що дозволить при виникненні форс-мажорних обставин або з початком особливого періоду швидко перейти до виконання завдань за прямим призначенням.

Запровадження такої системи  продовольчого забезпечення у Збройних Силах України надасть можливість зменшити видатки Міністерства оборони. Різниця в оплаті за послугу з харчування та послугу із забезпечення продовольством становить від 6 до 8 грн на одного військовослужбовця за добу. Наприклад, 30 діб перебування одного батальйону на полігоні дозволить заощадити для Збройних Сил до 72 тисяч гривень.

Крім того, здійснені відповідні розрахунки щодо закупівлі технічних  засобів випікання хліба малої потужності. Це дозволить переоснастити та укомплектувати визначені військові частини новими засобами хлібопечення: зручними, малогабаритними та найбільш ефективними в польових умовах.

Своєю чергою основним напрямком  розвитку Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України  Тилу Збройних Сил України на етапі  реформування Збройних Сил України  у 2012–2017 роках є створення більш гнучкої, комплексної системи речового забезпечення Збройних Сил України як складової частини тилового забезпечення.

Планується розробка єдиного  комплекту екіпірування та спорядження, який би забезпечував максимальну ефективність виконання бойових завдань. Також у перспективі уніфікація наявних та розробка нових предметів форми одягу. Зокрема — введення єдиних моделей для всіх категорій військовослужбовців. Також планується забезпечувати спальними мішками особовий склад, який виконує завдання в особливих умовах (блокпости, розвідувальні загони, пункти спостережень тощо).

Щодо розробки технічних  засобів речової служби, то планується замовити в ЦНДІ Збройних Сил України розробку нових сучасних зразків польових засобів прання білизни і з 2015 року розпочати їх замовлення, виготовлення та введення в експлуатацію замість застарілих зразків, ресурс яких на той час буде вичерпаний в повному обсязі.

Таким чином Державною  комплексною програмою на 2012 – 2017 рр. було поставлено низку нових  завдань спрямованих на якісне покращення системи матеріального забезпечення ЗС України. В основу реорганізації  поставлено територіальний принцип, який у майбутньому потребує більш ширшої розробки і системного запровадження, для уникнення розпорошеності системи управління матеріальним забезпеченням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Фінансування матеріальних потреб Збройних Сил України.

 

Для належного функціонування системи матеріально-технічного забезпечення необхідна наявність фінансових ресурсів. На жаль в попередні роки свого існування ЗСУ не мали достатньої кількості фінансових ресурсів, і нестача коштів частково компенсувалася запасами і резервами, але покращити стан ЗСУ вони не могли.

Рівень оборонних видатків та їхній розподіл за ключовими показниками: утримання особового складу, навчання і бойова підготовка військ, розвиток озброєнь, військової техніки й інфраструктури, засвідчує істинне прагнення  держави підтримувати у належному  стані бойову готовність армії.

Економічне становище  України змушує шукати шляхи забезпечення воєнної безпеки, що пов’язані з мінімальними витратами фінансових і матеріальних засобів. Однак “ дешевої ” оборони не буває. Залежно від фінансових, матеріальних та інших витрат, вона може бути надійною або ненадійною, стійкою або нестійкою.

Аналіз відповідності  кількісно-якісних показників Збройних Сил України економічним можливостям  держави свідчить, що механізм фінансового  забезпечення Збройних Сил України має суттєві недоліки і не забезпечує проведення якісного реформування та розвитку національного війська.

Для більш ефективного  управління фінансовими ресурсами  й оптимізації бюджетних програм, у 2012 році їхню кількість було зменшено з 18 до 7, які в свою чергу поділяються на підпрограми, за якими закріплюються відповідні виконавці та співвиконавці. Це дозволить Міністру оборони та начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України оперативно керувати виділеним фінансовим ресурсом у межах чинного бюджетного законодавства.

Обсяги фінансування Міністерства оборони України у цьому році дозволять здійснити перехід від бюджету “ проїдання ” до бюджету розвитку Збройних Сил. У 2012 році Державним бюджетом України Міністерству оборони планується виділити 16 387,5 мільйонів гривень, що становить 1,1 % ВВП. Причому переважну більшість цих коштів – 14 171,0 мільйонів гривень – передбачено за загальним фондом. Такий бюджет дозволить  приступити до фінансування багатьох ключових програм, зокрема, щодо розвитку озброєння і військової техніки, підвищення соціальних стандартів військовослужбовців.

Порівняно з 2011 роком, ресурс Міністерства оборони України збільшено  на 3,7 мільярдів гривень або майже  на 30 відсотків. Таким чином, фінансування в рамках оборонного бюджету цього року може стати одним із кращих в історії Збройних Сил України, адже передбачає реальні кошти на їх розвиток та реалізацію державних програм в оборонній сфері.

Велика частка видатків на матеріальні потреби здійснюється за рахунок підпрограми “ Тилове забезпечення ЗСУ ” (КПКВ 2101020/3), відповідальним виконавцем якої департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, та співвиконавцем Тил Збройних Сил України. За цією підпрограмою передбачаються видатки на речове майно, паливо мастильні матеріали, продукти харчування та інші.

Відповідальні виконавці бюджетних програм  роботу з виконання бюджетних програм здійснюють спільно зі співвиконавцями - службами забезпечення органів військового управління, за якими закріплені статті видатків кошторису Міністерства оборони України. Порядок застосування бюджетної класифікації за кошторисом Міністерства оборони України визначений в наказі Міністра оборони України від  31.03.2010р. № 173 “ Про затвердження та введення в дію Класифікації видатків за кошторисом Міністерства оборони України ”.

Я вважаю доцільним розглянути порядок застосування класифікації видатків за кошторисом  Міністерства оборони України в розрізі основних служб матеріально-технічного забезпечення.

Видатки на речове забезпечення здійснюються за статтею 0636 відповідальним виконавцем якої є Центральне управління речового забезпечення тилу Головного управління логістики Тилу Збройних Сил України. За цією статтею здійснюється наступні види витрат : придбання та виготовлення речового майна, утримання та ремонт речового майна, оплата послуг, які надаються лазне-пральними підприємствами, оплата миючих засобів (мило, пральний порошок тощо) і засобів хімічного чищення речового майна та інші видатки що відносяться до продовольчої служби [14].

Забезпечення пальним  та мастильними матеріалами здійснюється за статтею витрат 1935 відповідальним виконавцем якої є Центральне управління забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу Головного управління логістики Тилу Збройних Сил України.

Оплата послуг харчування та придбання продовольства та фуражу для потреб ЗСУ здійснюється за статтею виплат 0534 відповідальним виконавцем якої є Центральне управління продовольчого забезпечення тилу Головного управління логістики Тилу Збройних Сил України.

Служби  забезпечення органів військового  управління, за якими закріплені статті видатків кошторису Міністерства оборони України зобов'язані:

• вживати заходів для вдосконалення процесу формування та виконання бюджетної програми, підвищення прозорості та контрольованості підсумків та результатів виконання завдань бюджетних програм;
• організовувати визначення обґрунтованої потреби в коштах, подання фінансово-планових документів для формування бюджетного запиту, забезпечення його захисту;
• надавати пропозиції для складання кошторису Міністерства оборони України, затвердження паспортів бюджетних програм, відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня;
• організовувати роботу співвиконавців щодо взяття бюджетних зобов'язань, укладення договорів, отримання товарів та послуг, проведення платежів та забезпечення цільового використання товарів та послуг на виконання бюджетної програми;
• забезпечувати контроль за законним, економним і цільовим використанням коштів, здійснювати аналіз стану виконання бюджетної програми;
• проводити комплекс організаційних заходів щодо належної організації фінансового забезпечення запланованих заходів, своєчасного доведення до співвиконавців необхідної інформації, яка регламентує порядок планування та використання коштів за відповідною бюджетною програмою, надання звітності про виконання бюджетної програми та досягнуті результати.