Фінансовий аспект забезпечення матеріальними засобами ЗСУ

Іншим напрямком, який все  далі і далі виходить на перший план у провідних країн світу, є модернізація, технічне переоснащення і запровадження новітніх технологій у систему забезпечення Збройних сил матеріальними засобами. Як показує світовий досвід впровадження новітніх технологій, не зважаючи на потребу значних фінансових асигнувань, є фінансово виправданим заходом. Нажаль, сьогодні в Україні недостатня увага приділена механізації і впровадженню новітніх технологій у  процес функціонування системи забезпечення Збройних Сил України. Натомість, розвинені країни Світу, усвідомлюючи роль і місце матеріально-технічного забезпечення для успішного функціонування збройних сил, приділяють впровадженню  досягнень науки і техніки чи не найважливіше місце. Проте впровадження новітніх технологій, модернізація Збройних Сил України повинна проводитися, насамперед, у міру вдосконалювання й подальшого розвитку її інформаційного середовища в цілому та кардинальної реорганізації тилового забезпечення. При цьому, дана система повинна "працювати" в режимі реального часу й інтегрувати всі органи управлінь як по горизонталі, так і по вертикалі, розширюючи їхні функціональні можливості, реалізовувати ряд процесів в інтересах тилового забезпечення військ.

Так, враховуючи досвід провідних  країн Світу, пропонується впровадження повної автоматизації процесів відстеження переміщення й реєстрації вантажів. Головним завданням такого роду перетворень є одержання наочної й своєчасної інформації. Зокрема для здійснення тотального контролю необхідне запровадження електронних систем контролю за матеріалопотоками. Подібні системи будуть надавати можливість оперативному персоналу служб логістики одержувати в режимі реального часу й з високим ступенем точності інформацію про всі використані матеріальні ресурси, маршрут їхнього руху, контрольні й тимчасові параметри. Кожний елемент матеріальних ресурсів мав би електронну карту, яка повинна б була винесена до єдиної бази даних, що у свою чергу дозволило здійснювати повний і точний контроль над рухом матеріально-технічних ресурсів, що значно б спростило контроль над матеріалопотоками і дало б змогу  більш раціонального використання матеріально-технічних ресурсів.  

Отже, у перспективі центральне місце буде займати створення  та реалізація концепції багатомірного відображення ресурсів. Вона представлятиме собою процес обліку й відстеження місця розташування ресурсів, що перебувають на складах, базах постачання, у ремонтних органах за всіма видами постачання й забезпечення, технічний стан, історію їх переміщення та руху. У цьому процесі служби забезпечення будуть приймати інформацію від усіх бойових і забезпечуючих підрозділів про статус ресурсів, заносити її в базу даних, де відбувається обробка інформації в інтересах створення картини місця знаходження ресурсів, у тому числі в реальному часі. Досвід розвинутих країн світу підтверджує, що за рахунок впровадження передових технологій в розвиток військової логістики, боєздатність Збройних Сил може бути значно підвищена, а отримана економія після впровадження таких систем дозволить вивільнити фінансові ресурси для подальшого розвитку матеріально-технічного забезпечення.

ВИСНОВКИ

Загальний огляд та аналіз сучасного стану  системи забезпечення Збройних Сил України, зокрема фінансового аспекту та запропоновані теоретичні моделі і шляхи покращення системи матеріально-технічного забезпечення за територіальним принципом, у сукупності розв’язують важливе наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних підходів і розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення рівня воєнно-економічної безпеки України на основі логістичної організації матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України. У результаті дослідження я дійшов наступних висновків.

У сучасних умовах все більшої  актуальності набувають питання  матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України. У результаті аналізу теоретичної основи забезпечення Збройних Сил матеріальними засобами, зокрема структури матеріального забезпечення, порядку закупівлі та загалом становлення і розвитку матеріального забезпечення в Україні зроблено висновок про необхідність трансформацій у системі забезпечення ЗСУ матеріальними засобами. На сьогоднішній день доводиться констатувати факт незавершеності у формуванні ефективно діючою, результативно скерованої моделі матеріального забезпечення Збройних Сил України.

Отже, питання організації  системи матеріального забезпечення ЗС України залишається відкритим. Не зважаючи на двадцятирічну історію трансформацій і реорганізацій ефективної системи матеріального забезпечення так і не було створено. На мою думку, це пов’язано з необхідністю комплексного і всебічного підходу до питань трансформацій щодо матеріального забезпечення Збройних Сил України, при чому важливо комплексно поєднати попередній досвід і позитивні здобутки незалежної держави за час будівництва з передовим досвідом провідних держав.

Дослідивши особливості фінансування матеріальних потреб Збройних Сил України за  територіальним принципом, встановлено, що територіальний чинник відіграє вагому роль при розробці ефективно діючої моделі матеріально-технічного забезпечення ЗСУ. Давно не є секретом, що фінансування Збройних Сил України є недостатнім у порівнянні з провідними країнами. Таким чином у другому розділі зроблена спроба аналізу фінансування матеріальних потреб збройних сил та впливу врахування територіального чинника на економію фінансових ресурсів. Варто зазначити що останні два аспекти є напряму пов’язаними. Оскільки при здійсненні фінансування матеріальних потреб Збройних Сил необхідно враховувати у повному обсязі значимість територіального чинника, що дозволяє значно заощадити кошти і надає можливість розвитку системи матеріально-технічного забезпечення.

За умов сучасносності, коли фінансове забезпечення Збройних Сил України є незадовільним, не аби якої актуальності набувають пошуки шляхів економії фінансових ресурсів. На сьогодні найбільш раціональним з цієї точки зору є поглиблення запровадження територіального принципу при здійсненні і організації матеріального забезпечення.

Таким чином проаналізувавши процеси  формування сучасної структурита системи  матеріального забезпечення Збройних Сил України протягом двадцятирічної історії існування незалежної України, та проаналізувавши фінансовий аспект системи матеріального забезпечення я дійшов висноку щодо необхідності раціонального і комплесного підходу до вирішення проблем матеріального забезпечення, що у свою чергу дозволить вивести українське військо на новий якісний етап побудови і наблизитися до світових стандартів.

На підставі узагальнення результатів аналізу процесів, що відбуваються у сфері матеріально-технічного забезпечення ЗСУ визначено основні напрямки трансформацій у цій сфері. Результатом впровадження раціональних моделей щодо системи забезпечення матеріальними засобами має стати покращення постачання військових частин і організацій матеріальними ресурсами а також ефективне функціонування системи матеріально-технічного забезпечення ЗСУ як у мирний так і у воєнний час. У третьому розділі запропонована раціональна модель структури матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, яка побудована на основі комплексного поєднання історичного досвіду держави та досвіду провідних країн світу. При розробці структури максимально було враховано територіальний принцип, який покладено в основу структури. Реалізація останнього у повному обсязі має сприяти зменшенню фінансових витрат а також збільшенню мобілізаційної спроможності Збройних Сил. Проте для створення ефективної, раціональної та заощадливої системи матеріально-технічного забезпечення потрібна масштабна, охоплюючи усі сфери системна трансформація. Зокрема необхідною умовою функціонування та планування системи забезпечення ЗСУ матеріальними ресурсами є створення єдиної, структурованої бази даних, що дозволить уникнути розпорошеності і невідповідностей при здійсненні матеріалопотоку. Крім того, як і в усіх сферах життя, у системі матеріально-технічного забезпечення мають відбувалися якісні зміни, основані на широко плановому запровадженні досягнень науки і техніки.

Я вважаю, що прагнення України до євроатлантичної інтеграції вимагає формування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України відповідно до вимог міжнародних систем колективної безпеки. Таким чином у роботі зроблений аналіз сучасного стану матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, визначено роль територіального фактору та його вплив на економію фінансування.  На основі всебічного дослідження процесів формування і функціонування сучасної моделі матеріально-технічного забезпечення розроблені рекомендації щодо логістичної організації матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, яка передбачає узгодження процесів шодо зпбезпечення матеріальними засобами зі стандартами ООН та НАТО.

Роботу виконав :

курсант  422-е навчальної групи                                      С. В. Трещов

“ 25 ” травня

Список використаних джерел :

1. Господарський кодекс України 16.01.2003 року № 136-IV.
2. Бюджетний Кодекс від 08.07.2010 року № 2456-VI.
3. Указ Президента України від 15.06.2004 року  № 648/2004 “ Про воєнну доктрину України ”.
4. Закон України від 06.12.1991 року № 1932-XII “Про оборону України ”.
5. Закон України від 24.03.99 року   № 548-XIV “ Про статут Внутрішньої служби”.
6. Закон України від 01.06.2010 року № 2289-VI “Про здійснення державних закупівель ”.
7. Закон України від 23.12.2010 року № 2857-VI “ Про державний бюджет на 2011”.
8. Закон України від 22. 12. 2011 року № 4282-VI “ Про державний бюджет на 2012”.
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10. 2004 року № 1444. “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час ”.
10. Наказ Міністерства оборони України від 16.07.97 року  №300  “ Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України ”.
11. Наказ Міністра оборони України від 31. 01. 2006 року № 45 “ Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444 ”.
12. Наказ Міністра оборони України від 31.07. 2006 року № 469  “Про затвердження Положення про забезпечення Збройних Сил України пальним і технічними засобами служби пального на мирний час ”.
13. Наказ Міністра оборони України від 31.03.2010 року № 173 “ Про затвердження та введення в дію Класифікації видатків за кошторисом Міністерства оборони України ”.
14. Наказ  Міністерства оборони України від 12.11.2010 року №590. “ Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України ”.
15. Наказ Міністра оборони України від 28.12.2011 року № 846 “ Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання ”.
16. Наказ Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року № 333 “Про затвердження та введення в дію Класифікації видатків за кошторисом Міністерства оборони України ”.
17. Кивлюк В.С. Погляди на формування та функціонування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України // Наука і оборона. – 2006.– №2.
18. Гороховський Є. Тил Збройних Сил України: надійність в ім’я боєздатності // Військо України. – 2011.– №1.
19. Романченко І.С., Шуєнкін В.О. Погляди на розвиток системи матеріально-технічного, забезпечення Збройних Сил України // Наука і оборона. – 2007.– №4.– С. 22–27.
20. Біла книга – 2011. Збройні Сили України.
21. Біла книга – 2010. Збройні Сили України.
22. Біла книга – 2009. Збройні Сили України.
23. Мунтіян В.Фінансування Збройних Сил України: проблеми та перспективи // Дзеркало тижня. — 2002. — № 34 (409). — С. 3.
24. Інтернет ресурс : http://www.mil.gov.ua.