Документування господарсько-претензійної діяльності; Комерційні акти, претензійні листи, протоколи розбіжностей до договорів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з предмету:

«Справочинство»

 

на тему:

«Документування господарсько-претензійної діяльності; Комерційні акти, претензійні листи, протоколи розбіжностей до договорів»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка заочного відді-

лення групи 

 

 

 

 

 

Київ - 2012 
Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ І. Документація з претензійної діяльності.

1. Протоколи розбіжностей до договорів……………………………………....6
2. Комерційні акти……………………………………………………………….7
3. Претензійні листи і листи відповіді на них…………………………………8
4. Позовні заяви………………………………………………………………12

Розділ ІІ. Господарські договори.

2.1 Поняття та класифікація договорів…………………………………………14

2.2 Типова форма договору……………………………………………………..17

2.3 Види договорів……………………………………………………………….20

Висновок………………………………………………………………………….29

Список використаної літератури………………………………………………..31

Додатки

 

Вступ

Об`єктом цієї курсової є господарська діяльність. Тому, метою є: розглянути що це таке і які документи обслуговують цю сферу діяльності.

Поняття господарської  діяльності наводиться в ст. 3 Господарського Кодексу України (далі - ГК). Під господарською  діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Класичні ознаки господарської  діяльності, наголошуючи на її суспільно  корисному характері, наводить авторитетний український учений В. С. Щербина: «Суспільно корисна господарська діяльність:

по-перше, полягає у  виробництві продукції, виконанні  робіт, наданні послуг не для власних  потреб виробника, а для задоволення  потреб інших осіб;

по-друге, виконується  на професійних засадах;

по-третє, результати такої  діяльності мають реалізовуватися  за плату, тобто функціонувати як товар;

по-четверте, поєднує  як приватні інтереси виробника, так  і публічні інтереси (держави, суспільства, значних верств населення тощо)».

Історіографія дослідження

Проблематику і основи складання документів із господарської  діяльності досліджував Олійник О.Б. у своїй праці «Документування господарсько-договірної та господарсько-претензійної діяльності». Цей навчальний посібник містить основу культури складання та оформлення сучасних документів. Зосереджується увага на документуванні господарсько-договірної та господарсько-претензійної діяльності. У ньому вказано правила і поради щодо складання документів із господарської діяльності, що стане у нагоді менеджеру чи іншій діловій людині у своїй праці. Також в ньому міститься велика кількість зразків, на прикладі яких можна скласти свою версію документа без зусиль. А так, як це навчальний посібник, то і призначений для учнів коледжів та студентів ВУЗів, які навчаються на спеціальностях ділового спрямування, а отже, написаний він мовою, доступною простим читачам, тобто без великої кількості спеціалізованих термінів.

Також, у розкритті  цієї теми мені допомогли підручники авторів таких, як Кушнаренко Н.Н. «Документоведение», Діденко А.Н. «Сучасне діловодство» та Бріцин В.М. «Сучасне діловодство».

Підручник Кушнаренко Н.Н. містить головні відомості, а  точніше ознайомлює читача із наукою діловодства,його основними складовими та принципами. Це перший підручник, в  якому весь комплекс теоретичних, методичних і організаційно-практичних проблем розглянуто як єдине ціле. Розкриті принципи класифікації документів, специфіка документів на традиційних і новітніх матеріальних носіях, особливості функціонування документно-комунікаційної системи. Також він містить практичні завдання, схеми і потрібні малюнки. Але цей підручник написаний російською мовою, що надає певну складність для читання і написання відповідних документів тим, хто не володіє російською досконало.

У підручнику Діденко А.Н. узагальнено й систематизовано великий теоретичний матеріал із діловодства і на конкретних зразках показано, як правильно скласти й оформити той чи інший документ. Наведено класифікацію документів,викладено вимоги до оформлення кожного з їх елементів. На основі чинних державних і міжнародних стандартів подано правила складання і оформлення службових документів договорів, контрактів тощо. Другу частину посібника становлять додатки, в яких уміщено зразки оформлення всіх документів, про які йшлося в тесті.

Довідник Бріцина В.М. дає відповіді на запитання: як не розгубитися у купі паперів,як правильно  скласти потрібний документ, як влучно підібрати слова. У ньому вміщено  найважливішу інформацію про складання  й оформлення різних типів документів - від особистих до вузькогалузевих. Цей довідник стає у нагоді не тільки як посібник із ділового мовлення, а й поглиблює знання у сфері ділового етикету. Також, суттєву допомогу в швидкому пошуку потрібної інформації надають додатки,у яких представлені відомості з правопису, типові мовні звороти, перелік найпотрібніших словників. Також довідник містить велику кількість зразків документів різних можливих видів, що значно допомагає при складанні потрібних документів. Також у розділі 2.2 міститься інформація і різноманітні приклади на тему «Документи господорсько-договірної діяльності».  
Розділ І. Документація з претензійної діяльності .

1. Протоколи розбіжностей до договорів.

Протокол розбіжностей - це документ, який складається в разі виникнення суперечностей між текстом договору і доданою до нього специфікацією. Суперечності стосуються найчастіше умов постачання продукції, форм розрахунків між сторонами тощо.

Проект договору постачання складає, як правило, постачальник і надсилає його покупцеві. Покупець зобов'язаний у 10-дений термін підписати договір, скріпити печаткою і повернути постачальникові. Якщо покупець не згоден з яким-не-будь пунктом або кількома пунктами договору, він зобов'язаний також у 10-дений термін скласти протокол розбіжностей і у двох примірниках направити його разом із підписаними договором і специфікацією на адресу постачальника.

Постачальник, який отримав  підписаний покупцем проект договору разом із протоколом розбіжностей, зобов'язаний протягом 20 днів розглянути його, внести до договору всі прийняті ним пропозиції покупця, а неприйняті передати в той самий термін на розгляд арбітражу, повідомивши про це покупця. Якщо протягом зазначеного терміну постачальник не пере-дасть спірні питання на розгляд арбітражу, умови договору з цих пунктів вважаються прийнятими постачальником,

Протокол розбіжностей містить такі реквізити (Додаток 1):

• назва документа;
• назви сторін, між якими виникли розбіжності за догово-ром, із зазначенням номера договору і його дати;
• формулювання суперечливих пунктів специфікації та договору в редакції постачальника, які пишуться з лівого боку;
• формулювання суперечливих пунктів специфікації та договору в редакції покупця, які пишуться з правого боку;
• підпис, дата і печатка покупця (внизу справа);
• підпис, дата і печатка постачальника (внизу зліва).
2. Комерційні акти.

Транспортні організації  несуть майнову відповідальність за збереження прийнятого до перевезення  вантажу з моменту його прийняття до моменту видачі вантажоодержувачеві. Транспортна організація звільняється від відповідальності за збереження і цілісність вантажу, якщо доведе, що втрата, нестача або ушкодження вантажу сталися не з її вини.

Найчастіше вантажі  перевозяться залізницею. Після прибуття вантажу на станцію призначення вантажоодержувач повинен провести його огляд, визначити чи були дотримані правила транспортування, що забезпечують збереження, перевірити неушкодженість тари, відповідність назви, маси, кількості місць вантажу даним, зазначеним у транспортному документі. У разі виявлення порушень вантажоодержувач зобов'язаний вимагати складання комерційного акта.

Комерційний акт складають  представники залізниці з метою  посвідчення обставин, які можуть бути підставою для встановлення вини за порушення договору перевезення вантажів і покладання матеріальної відповідальності на працівників залізниць, вантажовідправників і вантажоодержувачів.

Комерційні акти складають у разі невідповідності між фактично отриманим вантажем і зазначеними у перевізному документі даними (назва, маса і кількість місць), псування чи ушкодження вантажу, виявлення вантажу без документів і документів без вантажу, повернення залізничному транспорту викраденого вантажу, затримки передачі залізницею на залізничну під'їзну колію вантажу протягом 24 годин після оформлення документів про видачу вантажу у товарній конторі (касі). В останньому випадку комерційні акти складають лише на вимогу вантажоодержувача.

Складання комерційного акта - обов'язок працівників залізниці  як у випадках, коли вона сама виявила  перелічені недоліки, так і тоді, коли на наявність хоча б одного з них вказав одержувач  або  відправник  вантажу.   Якщо  залізниця відмовляється від складання комерційного акта, то вантажоодержувач має право скласти комерційний акт за участю незацікавленої організації.

Відсутність комерційного акта позбавляє одержувача вантажу можливості пізніше виставити претензію працівникам транспорту.

Комерційні акти мають  такі обов'язкові реквізити (Додаток 2, 3):

• назва документа;
• номер, дата і місце складання;
• швидкість перевезення вантажів;
• номер і дата накладної;
• назви пунктів відправлення і призначення;
• назви відправника і одержувача;
• відомості про засоби транспорту та відповідні відмітки в накладній;
• результати перевірки вантажу;
• опис ушкодження і стан вантажу із позначенням нестач або надлишків;
• висновки експертизи;
• додаткові відомості та відмітки;
• підписи осіб, що склали комерційні акт.

 

3.  Претензійні листи і листи-відповіді на них.

Претензійний лист це службовий лист до порушника договору з вимогою (претензією) про врегулювання спору, що виник між сторонами, на добровільних засадах.

Подання претензійних листів є обов'язковою умовою, що передує  позову до господарського суду.

Претензії (рекламації) можуть стосуватися кількості і якості продукції, розрахунків прострочення постачання товарів, псування і втрати вантажів, інших порушень договірних умов. Мають бути подані в певні терміни залежно від виду претензії. Наприклад, претензії щодо кількості і якості товарів покупець (одержувач) повинен подати відправникові не пізніше ніж через 10 днів складання комерційного акта. В свою чергу, постачальник товару, отримавши претензійний лист, зобов'язаний своєчасно (у 10-дений термін) розглянути його і повідомити покупця про згоду задовольнити претензію або про відмову із зазначенням мотивів.

Претензії до транспортних організацій про відшкодування збитків за втрату, нестачу або ушкодження вантажу подають протягом шести місяців. Згаданий термін обчислюється за претензією через псування або часткову втрату вантажу з дня його видачі, а за претензією через повну втрату вантажу коли минає ЗО діб із дня закінчення терміну постачання.

Відповідно до статутів залізниць, водного і повітряного  транспорту, правил перевезення вантажів автотранспортом органи транспорту повинні розглянути заявлену претензію у тримісячний термін і повідомити заявника про прийняту ухвалу. Якщо претензія стосується перевезення вантажів, здійснюваного різними видами транспорту за одним документом, термін її розгляду збільшується до шести місяців. Претензії про сплату надмірних штрафів розглядаються транспортними організаціями протягом 45 днів.

Днем постачання претензії  вважається день здачі її на пошту, який визначається за поштовим штемпелем, або день вручення заяви постачальникові, що встановлюється за датою розписки.

Претензії і додані до них документи складають, як правило, у трьох примірниках: перший для постачальника, другий дія заявника, третій долучається до позивної заяви, якщо справа передається до суду (арбітражу). У разі подання претензії до транспортної організації необхідно оформляти документацію у чотирьох примірниках (один примірник постачальникові).

Претензія підлягає розгляду в місячний термін із дня її одержання. Коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право повторної перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю і комплектністю продукції (товарів) відповідно до ч. 2 ст. 7 АПК України розглядаються протягом двох місяців.

Подана претензія розглядається  на підставах, викладених у ній, а обґрунтованість вимог заявника з'ясовується на підставі доданих документів. Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, їх вимагають від заявника із зазначенням терміну їх подання, який не може бути менше п'яти днів, без урахування часу поштового обігу. Під час цього перебіг терміну розгляду претензії зупиняється. Якщо витребувані документи не надійшли у встановлений термін, претензія розглядається за наявними документами.