Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 18:32, курсовая работа
«Нова драма» - умовне позначення тих новацій, які заявили про себе в європейському театрі 1860 - 1890-х років. Головним чином це соціально-психологічна драматургія, у момент свого виникнення орієнтувалась на натуралізм у прозі, на обговорення в театрі громадянських, значущих «злободенних» проблем. Однак, незважаючи на всю важливість натуралізму і натуралістичної літературної теорії («Натуралізм у театрі» Е. Золя), а також спроби ряду натуралістів перенести свої романи на сцену, «нова драма» ледь зводиться до чогось однозначного, так би мовити, програмного.
ВСТУП ___________________________________________________________ 2
1.«Нова драма» - підйом драматичного мистецтва ХХ ст., її засновники
Г.Ібсен та Б. Бйорнсон. ______________________________________________ 5
2.Теоретик і експериментатор «Нової драми» А.Стріндберг. ________________ 8
2.1 Філософсько – символічна драматургія А.Стріндберга._______________12
3. Психологічна драма К.Гамсуна._____________________________________ 15
3.1 Iмпрессiонiзм в романi К.Гамсуна «Пан»__________________________ 23
ВИСНОВКИ_______________________________________________________ 27
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ______________________________________________ 29
26
ВИСНОВКИ
Отже, «Нова драма» , що виникла на рубежі XX ст. і об'єднала найбільших західноєвропейських письменників, пов'язаних спільними ідеями та художніми прагненнями, підняла драматичне мистецтво на небувалу висоту. Завдяки творчості Г. Ібсена, Б. Бйорнсона, Е. Золя, Б. Шоу, А. Стріндберга, К. Гамсуна, Г. Гауптмана, М. Метерлінка та ін, західноєвропейський театр перетворився на арену пристрасних ідейних дискусій, а внутрішні переживання людини знайшли значення загальності, стали заходом філософських, соціальних і моральних проблем буття.
«Нова драма» почалася з реалізму, з яким пов'язані художні досягнення
Г. Ібсена, Б. Бйорнсона, К. Гамсуна, А. Стріндберга, Г. Гауптмана, Б. Шоу, але увібрала в себе ідеї інших літературних шкіл і напрямків перехідної епохи, в першу чергу натуралізму і символізму. Під гаслами натуралізму, вимагав абсолютної точності, науковості та об'єктивності зображення, формувалася соціально-критична драматургія А. Стріндберга і Г. Гауптмана, що стала одним з найважливіших відкриттів і завоювань реалістичної драми рубежу століть, хоча часом і вносила в їх художню творчість частку авторського свавілля і суб'єктивізму. У свою чергу, символізм з його реакцією відштовхування від натуралізму, заперечення й подолання його ідейно-теоретичних основ, спрямованістю до духовності, спробою абстрагуватися від конкретно-чуттєвих явищ і виразити сутність буття в алегорії, метафори, істотно збагатив зображувальні можливості реалістичного мистецтва Г. Ібсена . У той же час в «Новій драмі» знайшов своє місце і релігійно-містичний варіант символізму, в якому використовувалося не узагальнення реальних процесів, а натяк на те, що за спостережуваної дійсністю ховається дійсність духовна або метафізична. Цьому варіанту символізму віддали данину Стріндберг і Метерлінк.
І все ж основна тенденція «Нової драми» - в її прагненні до достовірного зображення, правдивого показу внутрішнього світу, соціальних і побутових
27
особливостей життя персонажів і навколишнього середовища. Точний колорит місця і часу дії - її характерна риса і важлива умова сценічного втілення. «Нова драма» стимулювала відкриття нових принципів сценічного мистецтва, заснованих на вимозі правдивого, художньо достовірного відтворення того, що відбувається. Завдяки «Новій драмі» та її сценічному втіленню в театральній естетиці виникло поняття «четвертої стіни», коли актор, що знаходиться на сцені, наче не беручи до уваги присутність глядача, за словами
К.С. Станіславського, «повинен перестати грати і почати жити життям п'єси, стаючи її дійовою особою», а зал, у свою чергу, повіривши в цю ілюзію правдоподібності, з хвилюванням спостерігати за легко впізнаваною їм життям персонажів п'єси.
«Нова драма» розробила жанри соціальної, психологічної та інтелектуальної «Драми ідей», що опинилися надзвичайно продуктивними в драматургії XX ст. Без «Нової драми» не можна собі уявити виникнення ні експресіоністської, ні екзистенціалістської драми, ні епічного театру Брехта, ні французької «Антидрами». І хоча від моменту народження «Нової драми» нас відокремлює вже понад століття, до цих пір вона не втратила своєї актуальності, особливої глибини, художньої новизни і свіжості.
28
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
А. Пiдручники
1. Зарубежная литература ХХ века. Учебник под редакцией Л.Г. Андреева — М.: Высшая школа, 1996. ( http://www.infoliolib.info/
2. История зарубежной литературы конца ХIX – начала ХХ в. (1871-1917).
Под редакцией Л.Г Андреева, Р.М Самарина. Издательство Московского университета, 1968.
Б. Монографiї, посiбники.
3. В. Максимов. Проект драматической эпопеи Августа Стриндберга.
М.: Совпадение, 2007.
http://www.sovpadenie.com/
4. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. Том 1 А-К. За редакцією Н. Михальської, Б. Щавурського. Навчальна книга Богдан, 2005
В. Статтi в збiрниках, журналах.
5. Лекции о норвежской литературе. Кнут Гамсун. Журнал "Самиздат" http://zhurnal.lib.ru/b/beson/
6. Н. Будур: Великий и противоречивый Гамсун http://www.norge.ru/hamsun_n_b
7. Библиотека Мошкова http://n-t.ru/nl/lt/hamsun.htm
8. Е.А. Леонова
Литературы скандинавских стран (Конец ХIX - начало ХХ века)
(1997) http://www.ae-lib.org.ua/texts
9. .Рогозинський В Згідно з якими зірками жити (вивчення роману Кнута Гамсуна “Пан”) // ЗЛ. – 2000. – №3.
29
Информация о работе "Новая Драма" в европейской литературе на основе романов Стринберга и Гамсуна