Втрачені жіночі ілюзії в романі "Життя"

  Про  безпорадну, постарілу Жанну   піклується Розалі - її колишня покоївка, проста селянка, що теж була жертвою Жюльєна. Але на відміну від Жанни, працюючи все життя, вона зберегла стійкість духу, моральні та фізичні сили, вміння не тільки за себе постояти, а й стати опорою своєї колишньої пані. На відміну від Жанни, що виростила безвольного і егоїстичного невдахи, вона виховала сина-трудівника. Паралель і протиставлення Жанна - Розалі наповнені найважливішим змістом: Мопассан бачить моральну силу, стійкість, життєву мудрість трудового народу.

    Героїня роману Жанна -один з найпривабливіших жіночих образів в творчості Мопассана. Проте ті страждання, на які приречена Жанна, зовсім не обмежуються причинами особистими і сімейними, а сходять до загальних історико-соціальних передумов. Духовна самота Жанни, що росте з роками, визначена не тільки тим, що вона чужа буржуазним відносинам, що зміцнюються, з їх грабарюванням і не людяністю, але і тим, що вона не може знайти близьких нею по духу людей серед інших представників дворянсько-помісного миру, що то замикаються в кастовій зарозумілості, то відлякують її своєю реакційною обмеженістю або звірячим виглядом.

   Безупинні нещастя, що обрушуються  на Жанну, - смерть матері, другої  дитини, чоловіка, батька -загострюють самоту героїні роману і примушують її особливо переживати процес постійної втрати своїх ілюзій. Жінка епохи романтизму, Жанна любить жити в мріях, до чого її так розташовує розмірений і сонний помісний побут. Ні монастирське виховання, ні сім’я не підготували її для життя. Дівчиною Жанна живе ілюзіями про очікуюче її свято життя, прекрасному, як схід сонця, ілюзіями про велику любов, яка випаде на її частку, про щасливий шлюб. Ставши матірю, вона живе ілюзіями про сина, майбутнім великій людині... Як тільки одні з цих ілюзій гинули, на зміну їм приходили інші, щоб загинути в свою чергу. Народження ілюзії, за яку Жанна чіпляється,

як би знаходячи в ній значення свого  існування, і втрата її, -в цьому  проходить все її життя.

   Хоча Мопассан і в деяких розповідях вже говорив про те, як часто властиво людям жити ілюзіями і втрачати їх, не можна думати, що в своєму романі він тільки і хотів довести, що в народженні і загибелі ілюзій полягає все людське існування. Ні, з зіркістю художника-реаліста Мопассан показав, що такого роду життя типове для Жанни як збірного образу прекрасних у своєму роді, але бездіяльних, інертних жінок з дворянського середовища. Мопассан дійсно любить Жанну, любить всю красу її жіночого вигляду і, зокрема, ту її високу людяність, яка ще не знівечена буржуазними впливами, а, навпаки, мужнє протистояння ним. Але все це не виключає критичного ставлення письменника до Жанни, яке неважко уловити у ряді епізодів Омана і яке наростає до його фіналу. До кінця роману Жанна залишається безпорадною, розсіяною, напівзлиденною старою і вважає себе нещасною жінкою.

   У першому романі втілився загальний погляд письменника на життя: гіркоту його спостережень над долею особистості в недоброму світі, надія на те, що можна все-таки зберегти людське в людині.

   Звучить остання фраза книжки: «Життя, бачите, ніколи не буває ні таким добрим, ні таким поганим, як думають» [14,с.169]. Це слова про те, що не потрібні ні рожеві, ні чорні окуляри. Про те, що кожен повинен обробляти свій сад – свою ниву життя.

    Отже,у кожен зі своїх романів Мопассан вносив  нові теми і особливі прийоми їх розкриття. У 1883 році вийшов перший роман Мопассана, „Життя”. Словами «Щира правда», взятими за епіграф, автор заявляє, що він не прагне до цікавості сюжету, але подає історію звичайного людського життя. Жанна де Во - перша з мопассанівського страждаючих жінок, жертв грубості, егоїзму, жорстокості, які панують у світі. Безупинні нещастя, що обрушуються на Жанну, - смерть матері, другої дитини, чоловіка, батька -загострюють самоту героїні роману і примушують її особливо переживати процес постійної втрати своїх ілюзій.  Як тільки одні з її ілюзій гинули, на зміну їм приходили інші, щоб загинути в свою чергу. Проте ті страждання, на які приречена Жанна, зовсім не обмежуються причинами особистими і сімейними, а сходять до загальних історико-соціальних передумов. 

Висновки 

   Постать відомого французького письменника Гі де Мопассана височить у світовій літературі подібно до величної гірської вершини. Мопассан вклав у твори величезні знання про свою епоху, глибокі й цінні спостереження за людською поведінкою, врешті весь колосальний талант художника. Тому, уважно читаючи його твори, можна відкривати нові дані, факти, свідчення та деталі, що складають величезну панораму життя тогочасного суспільства.

   Протягом творчого шляху Мопассана песимістичні настрої письменника набували все більше загостреної форми. Песимізм Мопассана обумовлювався глибокою відразою письменника-гуманіста до буржуазної дійсності й разом з тим усвідомленням свого безсилля в боротьбі з існуючим порядком речей.

   Усе життя письменник відчував гострий сум художника-гуманіста, за людьми цільними, сильними характерами, за тим великим і прекрасним, що піднімає людину над буржуазною дійсністю. Він знаходив це велике в силі людських почуттів, в уявленні людини про честь, у силі його любові до рідної землі і ненависті до ворогів. У творчості Мопассана позитивні образи (переважно героїнь) в атмосфері буржуазного устрою приречені не тільки на постійну боротьбу з ним, але й нерідко приречені на загибель.

    Толстой та Флобер мали великий  вплив на Мопассана. Толстой побачив у Мопассана чіткі моральні оцінки,які поставали у французького письменника в дуже майстерній «оправі». Російський літературний гігант своєї похвалою підніс Мопассана до вершин Гюго (якого Толстой дуже цінував за «Знедолених»).Високим стилістичним рівнем Мопассан завдячує своєму вчителю,майстру стилю, Флоберу. Прагненням Флобера було виховати в своєму учневі глибоку пошану до літератури, розуміння її задач, високу вимогливість до своєї творчості. Флобер прагнув передати Мопассану свій художній метод зображення дійсності. При цьому Флобер вимагав від свого учня розвиненої і гострої спостережливості, уміння побачити явища життя по-своєму, по-новому і показати їх з тієї особливої, характерної сторони, яка до нього ніким в мистецтві ще не була помічена.

    Причинами втрати жіночих ілюзій є нездатність протистояти згубному впливу суспільства, нездатність зберегти свою духовну й моральну незалежність, а також неспроможність бути рішучим, коли вагання охоплює все твоє єство.Флобер та Толстой розвінчують жіночі ілюзії і засуджують явище намагання уявляти себе іншим, ніж людина  є насправді. Наслідок втрати ілюзій є песимістичний фінал романів,де з гіркою іронією констатується тріумф світу духовної плісняви. Автори поділяють ставлення героїнь до вульгарного світу і карають не їх страждальницьку душу, а ті міщанські ідеали, які вони вигадали.

  Мопассан також звертався то теми втрачених жіночих ілюзій.Образ Жанни де Во викликає різноманітні почуття у читача. Однак автор не засуджує свою героїню, він наголошує на тому, що її пасивне існування спричинене умовами, у яких дівчина зростала. Відірвана від справжнього життя, Жанна постає на сторінках твору занадто мрійливою. Вона живе у власному світі ілюзій, які протягом життєвого шляху руйнуються одна за одною, додаючи душевного болю героїні.

   На прикладі головної героїні роману Жанни автор детально змалював як поступово руйнуються найкращі мрії та ілюзії дівчини.Героїня Жанна вихована в системі традиційних цінностей, стикається з  реальною дійсністю, і в результаті цього переживає важкий процес «втрати ілюзій».

  Мопассан із симпатією ставиться до своїх героїв, підкреслюючи, що людині властиво помилятися, але їй також під силу здолати численні перепони на шляху до щастя.Автор пише про близькі йому страждання типові для буржуазного суспільства людини-одинака, позбавленої суспільних зв`язків, яка не захищена цим суспільством, а тому приречена удвічі гостріше й болючіше переживати життєві негаразди. 

 

 

Список  використаної літератури 

1.Анри  Труайя  Ги де Мопассан Роман-биография-М.-2005: «ЭКСМО»-             С.416.

2.Бальзак в воспоминаниях современников/сост. И.Лилеевой.-М.,1986.-С.559.  

     3.Боборикін П. Столиці світу.-М.,- 1911.-С.196. 

4.Владимирова  М.М.Истоки и особенности пессимизма  в мировозрении и   

   творчестве   Мопассана//Филологические науки.-1993.-№1.-С.48-49. 

5.Вульфович Т.Л. Творчество Мопассана //Государственное издательство

   Высшая школа-М.-1962.-С.37-39. 

6.Данилин Ю .Творчество Мопассана. Ги де Мопассан : Полное собрание

   сочинений : В 12 т.- Том 1.- М.,- Изд. Правда -1958.175с. 

7.Данилин  Ю.Жизнь и творчество Мопассана//Изд.второе  

   дополненое /Издательство Художеств.литература.-М.,-1968.-С.106-124. 

8.Ерофеев  В.В.Поэтика и этика рассказов.Стили Чехова и Мопассана//

    В лабиринте проклятых вопросов.-М.,-1990.-С.402-419. 

9. Ковалева Т.В. и др. История зарубежной литературы (вторая половина

    ХІХ века- начало ХХ века ).- Минск: Завигар,1997.- С.23-114. 

10.Лану А. Живой Мопассан//Лит.Россия.-1975.- С.15. 

11.Літературна  спадщина.-М.,1939. – С.447. 

12.Мопассан  Г. Жизнь.Милый друг Романы/Перевод с фр.Н.Касаткиной и

     Н.Любимова. –1980.- С.116. 

13.Мопассан Г. Вибрані твори.–Київ: Художня література.-1954.- С.257-   

    419. 

14. Мопассан Г. Новеллы. - М.,1927.- С.278. 

15.Мопассан  Ги де Жизнь.Милый друг Романы/Перевод с франц.-К.:

     МП «Феникс».1992.- С.528. 

16. Мопассан Ги де Новелы/Перевод с франц.-Вступительная статья

      И.Лилеевой-М.Художествен.литература,1982.- С.285. 

17.Моруа  А.Ги де Мопассан //О творчестве французкого писателя/Моруа 

    А.От Монтеля до Арагона. –М.,1983.- С.258-278. 

18.Пащенко  В.І. Гі де Мопассан //Нарис життя і творчості.- К.: Дніпро,

     1986.- С.162- 172. 

19.Пузиков  А. Жизнь Мопассана : О романе «Жизнь»/в книге Пузикова А.

     Портреты французких писателей.Жизнь.Золя.-М.,1976.-С.157-162. 

20.Толстой  Л.Н.Полное собрание починений : В 30 т.т.- М.,1951.- С. 7-8. 

21.Тургенев И.С.Собр.соч.: В 11-т.т.-М.,1949.-Т.11.- С.374-375. 

22.Франс А. Книги и люди.- М.-П., 1923.- С.156. 

23.Флобер Г. Твори. В 2-х т. Т.1//Пані Боварі. Саламбо/Романи.-К.: Дніпро,1987. – С. 587. 

24.Інтернет  ресурси: http://mopassan.krossw.ru/html/tvorchestvo;

                                    http://mopassan.ru/