Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Апреля 2012 в 19:55, курсовая работа
Тема моєї курсової роботи – Аналіз асортименту та якості молочнокислих товарів на матеріалах магазину «Молочка».
Мета курсової роботи – огляд ринку молока та молочнокислих товарів в Україні, дослідження хімічного складу та харчової цінності молочнокислих товарів, сутності переробки , класифікації та асортименту молочнокислих товарів, основних торговельних марок, дефектів, вимог до якості, паковання, марковання, зберігання, транспортування, огляд ринку молока та молочнокислих товарів в Україні, аналіз асортименту та якості молочнокислих товарів різних виробників в магазині «Молочка».
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
1 Стан ринку молока та молочних товарів в Україні . . . . . . . . . . . . 7
2 Дієтичні та лікувальні властивості та харчова цінність молочнокислих товарів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . 10
3 Вплив технології виробництва на споживні властивості молочнокислих товарів .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
4 Класифікація молочнокислих товарів, асортимент молочнокислих товарів. Основні торговельні марки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
5 Вимоги до якості молочнокислих товарів, дефекти. . . . . . . . . . . . 25
6 Паковання та марковання молочнокислих товарів. Умови та термін зберігання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
7 Сенсорний аналіз основних видів молочнокислих товарів та бальна оцінка якості, аналіз асортименту молочнокислих товарів в магазині «Молочка». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . 31
Висновки і пропозиції ………………………………….......…………33
Література………………………………………………………………36
Технологічна
лінія виробництва
Для пастеризації молока використовуються пастеризаційно-охолоджувальні установки для кисломолочних продуктів, у яких можна проводити пастеризацію з необхідною витримкою і наступним охолодженням до температури сквашування. Підігріте молоко направляється спочатку в сепаратор-нормалізатор, а потім - на гомогенізатор.
Для гомогенізації призначені гомогенізатори клапанного типу. З гомогенізатора молоко спочатку надходить у секцію пастеризації, далі через пульт керування — у ємність для витримування і повертається в рекуперативну секцію і у секцію охолодження пастеризаційно-охолоджувальної установки, де охолоджується до температури заквашування. Якщо по виході із секції пастеризації молоко не досягло заданої температури, то воно за допомогою поворотного клапану направляється в балансуючий бочок для повторної пастеризації. Охолоджене молоко надходить у ємність для виробництва кисломолочних напоїв, перемішуючись у змішувачі з закваскою.
Сквашування молока проводять у спеціальних двостінних вертикальних ємностях, обладнаних мішалками з автоматичним пристроєм.
Мішалка
обладнана таким чином, щоб не збовтувати
кефір і не різати
його на шари і кубики, а рівномірно й одночасно перемішувати всю масу кефіру. Часткове перемішування або розрізка згустку призводить до відділення сироватки, а збовтування мішалкою — до піноутворення, що у свою чергу викликає відділення сироватки.
Автоматичний пристрій забезпечує протікання сквашування по визначеному циклі: перемішування - спокій - перемішування, а також служить для вмикання системи охолодження. Охолодження здійснюють холодною водою або розсолом, що циркулює по кільцевому зазорі між внутрішньою і середньою ємностями. Середня ємність постачена теплоізоляцією, облицьованої захисним кожухом.
Для вироблення кисломолочних продуктів використовуються ємності місткістю 2000, 4000, 6000 і 10000 л.
Заквашене молоко сквашується в ємності до необхідної кислотності.
Отриманий згусток охолоджується в тій же ємності, при цьому через кожні
30-40 хв. включається мішалка для розмішування згустку і більш швидкого його охолодження. Якщо потрібно дозрівання, то згусток охолоджується до температури дозрівання й залишається в ємності на дозрівання.
Охолодження продукту можна проводити в потоці. Для цього молоко заквашується в ємності, а по досягненні заданої кислотності продукт подається на пластинчастий охолоджувач, де охолоджується в потоці до необхідної температури і надходить у проміжну ємність, звідки направляється на фасовку.
Таким
чином, ми визначили, що на споживні властивості
молочнокислих товарів дуже впливає основна
сировина для виробництва кисломолочних
товарів – молоко. А також детально розглянули
основні способи виробництва кисломолочних
напоїв — резервуарний і термостатний.
4 Класифікація молочнокислих товарів, асортимент молочнокислих товарів. Основні торговельні марки
Кисломолочними називають продукти, які одержують з молока шляхом молочнокислого бродіння, інколи за участю спиртового.
Такий поділ кисломолочних
Простоквашу виготовляють з пастеризованого, пряженого і стерилізованого молока шляхом його сквашування чистими культурами молочнокислих бактерій. 3 пастеризованого молока виготовляють звичайну га Мечниківську простоквашу. До складу закваски для виготовлення звичайної простокваші вводиться мезофільний стрептокок. Ця простокваша має щільний згусток; кислотність від 80 до 130 ° Т. За вмістом жиру звичайна простокваша буває 1; 2,5 і 3,2 %. Мечниківська простокваша має дещо нижчу кислотність (80-110 °С) і щільний згусток. У закваску входять термофільний стрептокок і болгарська паличка у співвідношенні 4: 1. Мечниківська простокваша випускається з вмістом жиру 4 %. 3 пряженого молока виготовляють ряжанку (пряжанку) з вмістом жиру 1; 2,5; 4 і 6 %. До складу закваски
додають термофільний стрептокок і термофільну болгарську паличку. Напій має кремовий колір з бурим відтінком, щільний згусток; кислотність 70-110 ° Т. Різновидом простокваші із стерилізованого молока е варенець. Колір цього напою світло-кремоний, згусток щільний, кислотність в межах 80– 150 ° Т. Вміст жиру у варенці складає 2,5 %.
Всі види простокваші виготовляють без добавок або з додаванням цукру, не вітамінізованими або вітамінізованими. У вітамінізовані види простокваші вносять 110 г вітаміну С на 1 т продукту.
Близьким до простокваші є молочнокислий напій під назвою «Йогурт». У складі цього напою є дуже багато сухих речовин (12,5-22%). В його рецептуру входять цукор, вершки, сухе знежирене молоко, згущене знежирене молоко, маслянка, плодово-ягідні сиропи, ванілін та ін. Молоко сквашують чистими культурами молочнокислого стрептокока і болгарської палички. Кислотність йогурту в межах 80-140° Т. Залежно від добавок напій буває таких видів: йогурт (без добавок), йогурт солодкий (містить 5% цукру) і йогурт плодово-ягідний (додають плодово-ягідні сиропи). Всі види йогурту випускають з вмістом жиру 1,5; 3,2 і 6 %. У світі йогyрт є найбільш поширеним молочнокислим напоєм. Асортимент цього напою налічує понад 200 назв.
Шляхом
сквашування пастеризованого
незначна кількість етилового спирту.
До
молочнокислих напоїв змішаного бродіння
належать ацидофільно-дріжджове молоко,
кефір і кумис. Для виготовлення ацидофільно-дріжджового
молока в закваску вводять ацидофільну
паличку і дріжджі на лактозу. При бродінні,
крім молочної кислоти, накопичується
етиловий спирт. Напій має у своєму складі
3,2 % жиру.
Він буває без добавок і з цукром (7 %). В кефірі накопичується значно більше етилового спирту, ніж в ацидофілъно-дріжджовому молоці (від 0,1 до 1,0 %): в одноденному (слабкому) 0,12 %, дводенному (середньому) 0,66 %, триденному (міцному) — 0,88 %. Залежно від вмісту жиру, сухих речовин і природи закваски кефір випускають таких видів: звичайний — нежирний, 1; 2,5 і 3,2 %; Таллінський – нежирний та 1 %;Український – нежирний та 1%. Кефір Таллінський відрізняється від звичайного вмістом сухих речовин (11-12 % проти 8,1 %). При виготовленні Українського кефіру до складу закваски вводять грибкову культуру «Київська К-1».
Кислотність кефіру повинна бути в таких межах, ° Т: звичайного 85-120, Таллінського 85-130, Українського 90-120.
Молокопереробні підприємства випускають також кефір із зміненим жировим складом. До такого кефіру належить дієтичний. Співвідношення молочного жиру та олії в цьому напої складає 1:1. Дієтичний кефір рекомендується для людей з порушеним ліпідним обміном. Дієтичне і лікувальне значення має такий напій як кумис. Для його виготовлення в державах Середньої Азії та Кавказу використовують кобиляче молоко. Кумис з такого молока прийнято називати натуральним. У його складі, крім молочної кислоти, накопичується значна кількість етилового спирту (від 1 до 2,5 %), багато антибіотиків. В Україні виготовляють кумис із суміші коров'ячого знежиреного молока і сироватки. Цю суміш сквашують закваскою, до складу якої входять чисті культури ацидофільної і болгарської палички з додаванням хлібних дріжджів. Залежно від ступеня дозрівання кумис з коров'ячого молока поділяється на одноденний (слабкий). дводенний (середній) і триденний (міцний). Кислотність цих
напоїв і вміст у їх складі етилового спирту відповідно становить: 70-80 ° Т і 0,6-1,0 %, 81-105 ° Т і 1,0-1,5 %, 106-120 ° Т і до 2,5 %.
Сметану
поділяють па звичайну і десертну.
Сметану звичайну
виготовляють з вмістом жиру 10 (дієтична),
15, 20 і 25 %, десертну
- з
вмістом жиру 14 %. Кислотність сметани залежить від вмісту жиру. У звичайній сметані з вмістом жиру 10 % кислотність складає 70-100 ° Т, у 15 і 20 %, — б5-100 ° Т, у 25 % десертній — 60-100 ° Т.
Для дитячого і дієтичного харчування випускають близький до сметани продукт під назвою „Сметанка для дитячого і дієтичного харчування". Цей продукт має у своєму складі 10 % жиру. Основною відмінною ознакою його від звичайної 10 % сметани є високий вміст сухих речовин за рахунок фруктово-овочевих добавок і пектину. В асортимент цього продукту входять «Сметанка», «Сметанка шкільна» і «Сметанка морквяна». У всіх видах сметанки масова частка сухих речовин складає від 17,5 до 18,2 %, кислотність 60-100 ° Т.
Кисломолочний сир за вмістом жиру поділяється на нежирний, напівжирний (9%) і жирний (18%). Залежно від термічної обробки його виготовляють з пастеризованого і непастеризованого молока. Сир з пастеризованого молока використовується для безпосереднього споживання в їжу і для виготовлення сиркових виробів. Сир з непастеризованого молока використовують в громадському харчуванні для виготовлення виробів, які перед споживанням проходять термічну обробку (сирники, вареники та ін.), і для виробництва плавлених сирів.
З
кисломолочних сирів
масу
виготовляють без смакових добавок,
а також з кмином, томатом і
перцем, томатом та кропом. Сирки
солодкі можуть бути неглазурованими
і глазурованими в шоколаді. Креми
випускають з ваніліном і горіхами, солодкі
сиркові пасти —
з ізюмом, джемом, кавою і ваніліном. Із
сиркових мас
виготовляють деякі торти.
До кисломолочних сирів належать також сир домашній, який нагадує звичайний кисломолочний сир. Різниця в тому, що готове сирне зерно двічі промивають водою: перший раз з температурою +12 +15° С, другий раз охолодженою до +2 +3° С. Підсушене зерно змішують з вершками і сіллю, витримують протягом 2—3 год. при температурі +4 +6° С і розфасовують в склянки. Масова частка жиру в домашньому сирі 20%, вологи — 78—80%, солі не більше 1%. Любительський свіжий сир виготовляють шляхом формування і самопересування кисломолочного згустку і витримкою його протягом 2—3 діб. Масова частка жиру в сирі складає 50%, вологість 48—50%, солі не більше за 2,5%.
Сьогодні
в Україні працює близько 300 підприємств,
що виготовляють молочну продукцію.
Наразі приблизно 50% ринку займають
дрібні виробники, а частина, що залишилась,
розподілена між декількома основними
гравцями, такими як: «Юнімілк Україна»,
«Вімм-Білль-Данн», «Лакталіс-Україна»,
ТОВ «Молочний Дім», «Придніпровський
молочний комбінат», «Рейнфорд». Детальніше
ознайомитися з основними переробниками
молока в Україні та торговельними марками
можна в Додатку Е.
5
Вимоги до якості
молочнокислих товарів,
дефекти
При визначенні якості продукції враховують стан споживчої і транспортної тари, стан маркування, органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники. Згідно з ДСТУ 4417:2005 органолептичні показники у кефірі — це консистенція і зовнішній вигляд, колір, смак і запах.
За
консистенцією і зовнішнім
В кефірі це відхилення не повинно перевищувати 2%. В кефірі допускається газоутворення нормальною мікрофлорою у вигляді окремих вічок, а в кумисі — значне газоутворення.
Информация о работе Аналіз асортименту та якості молочнокислих товарів