Неповні сім’ї, форми та методи роботи соціальних працівників з цією категорією сімей

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 14:11, курсовая работа

Описание

Мета: дослідити теоретичні засади соціальної роботи з неповною сім'єю, та розкрити існуючі форми і методи роботи з неповними сім’ями.
Завдання дослідження:
1. Розкрити зміст поняття «неповна сім'я», проаналізувати різновиди неповних сімей, та виявити особливості її життєдіяльності.
2. Дослідити основні види, форми і методи соціальної роботи з сім'єю.
3. Виявити особливості діяльності соціального працівника з неповною сім'єю.
4. Визначити шляхи вдосконалення соціальної роботи з неповною сім'єю на сучаному етапі розвитку суспільства.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З НЕПОВНИМИ СІМ’ЯМИ

1.1 Неповна сім'я як об'єкт соціальної роботи……………………………….. 6
1.2 Основні напрямки соціальної роботи з неповними сім'ями…………….. 15
Висновки до I розділу…………………………………………………………. 19

РОЗДІЛ II МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З НЕПОВНИМИ СІМ’ЯМИ

2.1 Зміст та етапи соціальної роботи з неповними сім'ями…………………. 20
2.2 Форми і методи роботи з неповними сім’ями…………………………… 26
Висновки до II розділу………………………………………………………... 32

Висновки …………………………………………………………………….... 34

Список використаної літератури………………………………………….. 37

Работа состоит из  1 файл

КУРСОВА РОБОТА.doc

— 206.50 Кб (Скачать документ)

У соціальній роботі з  неповною сім'єю можна виділити ряд  загальних етапів: перший етап - це знайомство з сім'єю, визначення необхідності і  можливостей роботи з даною, оцінка реальної ситуації в сім'ї; другий етап - входження в сім'ю, метою якого є створення мотивації до тривалої роботи, підвищення відповідальності сім'ї; третій етап - детальне глибоке вивчення сім'ї, формування правильних уявлень про різні аспекти її функціонування, створення необхідної інформаційної бази для подальшого забезпечення необхідних змін; четвертий етап - аналіз інформації, вибір відповідних напрямків, способів і засобів роботи; п'ятий етап - корекційна робота; шостий етап - вихід із сім'ї в результаті досягнення мети роботи; сьомий етап - контроль за сім'єю протягом певного періоду. Найоптимальнішою формою налагодження соціальної взаємодії є групова робота.

 

 

 

Висновки

 

Отже, неповна сім'я - це сім'я, яка складається лише з  одного із батьків з однією неповнолітньою (або декількома неповнолітніми) дитиною. Неповна сім'я утворюється внаслідок відсутності (припинення) шлюбу, смерті одного з батьків або роздільного їх проживання. Неповні сім'ї класифікують за такими ознаками: причинами, внаслідок яких вони утворились, статтю одного з батьків, структурою (кількістю дітей, наявністю чи відсутністю родичів, що спільно проживають з ними), наявністю і мірою участі другого з батьків у вихованні дитини (дітей), етапом життєвого циклу сім'ї (визначається як за віком одиноких батьків, так і за віком дітей), розподілом ролей. Розрізняють такі різновиди неповних сімей: «материнська» сім'я; «батьківська» сім'я; сім'я, яка утворилась після розлучення батьків; сім'я, яка виникла в результаті смерті одного з членів подружжя; сім'я, яка утворилась при офіційному усиновленні (удочерінні) дитини; неповна розширена сім'я; сім'я, де подружжя юридично перебуває у шлюбі, а фактично мешкає окремо; «громадянський» шлюб. Неповні сім'ї є особливою категорією сімей, які потребують соціального захисту з боку держави, оскільки в них виникає багато соціальних проблем (матеріальних, соціально-психологічних, виховних) і простежуються певні негативні явища, пов'язані з малозабезпеченістю, порушенням традицій розподілу сімейних ролей, вихованням дітей, функціонуванням. Усе це позначається не тільки на внутрішньому стані неповної сім'ї, але й на соціальному здоров'ї суспільства. Саме тому втручання у життєдіяльність неповної сім'ї соціального працівника є необхідним.

Метою соціальної роботи з неповною сім'єю є забезпечення нормальних умов для функціонування неповної сім'ї, її розвитку та задоволення потреб її членів. Зміст соціальної роботи з неповними сім'ями полягає у зборі інформації про становище неповних сімей, неблагополуччя дітей працівниками державних установ; участь у спільних пошуках коштів, матеріальних засобів для необхідної їм допомоги, сприяння працевлаштуванню одиноких матерів (батьків); індивідуальній і груповій роботі з батьками і дітьми щодо подолання ними труднощів психолого-педагогічного характеру, виконання взаємних обов'язків, виходу з конфліктних станів, кризових ситуацій; впливі на осіб з девіантною поведінкою (алкоголіків, правопорушників і ін.)

Основні форми соціальної роботи із неповними сім'ями розподіляються на: за складом і кількістю учасників: індивідуальні (з окремою сім'єю чи конкретним членом сім'ї), групові (з гетеро- чи гомогенними групами чи окремими членами кількох сімей), масові (із значною кількістю сімей або членів сімей); за тривалістю: одноразові заходи (акції, свята), постійно діючі (лекторії, клуби, обстеження, консультпункти), «пульсуючі» (діючі за потребою, щоб зняти загострення проблеми, привернути до неї увагу з подальшим переходом до роботи в постійно діючих чи одноразових заходах); за перспективою: розраховані на близьку перспективу - до 2 тижнів (частково розв'язуються гострі проблеми, привертається увага до них), розраховані на середню перспективу - до 2 місяців (розв'язуються певні функціональні проблеми сім'ї, усуваються наслідки), розраховані на віддалену перспективу - від 2 місяців і більше (розв'язуються комплексні проблеми сім'ї, усуваються причини і наслідки); за місцем проведення: стаціонарні (на одному місці багаторазово), виїзні (на одному місці одноразово), пересувні (на різних місцях одноразово), циклічні (на різних місцях багаторазово); за ступенем самостійності учасників: групи самодопомоги, взаємодопомоги, допомоги сім'ям, які працюють за допомогою консультанта; за рівнем творчості: інформаційні (спрямовані на засвоєння інформації), репродуктивні (спрямовані на відтворення знань, способів дії: лекторії, семінари, диспути), тренувальні - тренінги, практикуми тощо (спрямовані на застосування на практиці знань, формування вмінь, навичок, звичок), творчі (спрямовані на вироблення нових рішень, нових знань та способів дії); за видом діяльності: ігрові, комунікативні, трудові, навчальні; за умовами здійснення: екстрені, звичайні; за характером спілкування: безпосередні (усні), опосередковані (письмові, за допомогою технічних засобів); за метою: спрямовані на збір та аналіз інформації, участь у формуванні сімейної політики і завдань соціальної роботи, участь у реалізації сімейної політики і проведенні соціального супроводу з сім'єю, профілактику неблагополуччя та його рецидивів, узагальнення результатів, контроль за якістю соціально-педагогічної роботи; за складністю побудови: прості (використовуються методи: бесіда, диспут, вікторина, попередження, зустріч), складні (свято, творча гра, похід, ярмарок тощо), комплексні (тематичний день, тиждень, місячник, фестиваль).

У соціальній роботі з  неповною сім'єю можна виділити ряд загальних етапів: перший етап - це знайомство з сім'єю, визначення необхідності і можливостей роботи з даною, оцінка реальної ситуації в сім'ї; другий етап - входження в сім'ю, метою якого є створення мотивації до тривалої роботи, підвищення відповідальності сім'ї; третій етап - детальне глибоке вивчення сім'ї, формування правильних уявлень про різні аспекти її функціонування, створення необхідної інформаційної бази для подальшого забезпечення необхідних змін; четвертий етап - аналіз інформації, вибір відповідних напрямків, способів і засобів роботи; п'ятий етап - корекційна робота; шостий етап - вихід із сім'ї в результаті досягнення мети роботи; сьомий етап - контроль за сім'єю протягом певного періоду. Найоптимальнішою формою налагодження соціальної взаємодії є групова робота.

По  всій роботі не має абзаців, встановито відповідно стандарту

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрущенко  В.П., Астахова В.І., Лукашевич М.П.  Соціальна робота: Хрестоматія // Соціальна робота. Книга 3. - К.: ДЦССМ, 2002 - 396 с.

2.  Гурко Т.А. Программа социальной работы с неполными семьями. - М.:  Департамент проблем семьи, женщин и детей, 1992. - 55 с.

 

3.  Дейтс Б.  Жизнь после потери.-М.,1999. - 249 с.

4.  Департамент  проблем семьи, женщин и детей, 1992. - 55 с.

5.  Діти - батьки - сім'я: Вип. 1. - К.:Наук. світ, 2004. - 96 с.

6. Железнова  А.К. Реабилитация неблагополучной  семьи методом социального патронажа  / Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной  работы. - М.: Социальное здоровье., 1998, № 4. - С. 24.

7. Зубкова Т.С., Тимошина Н.В. Організація і  зміст роботи щодо соціального  захисту жінок, дітей і сім'ї:  Учеб. посібник для студ. середовищ.  проф. навч. закладів. - М.: «Академія», 2008р. - 75С. весь список оформити таким чином

      8. Комплексна програма ЦССМ «Соціальна підтримка сім'ї» / Український     державний центр соціальних служб для молоді. - 13 с.

      9. Консультування сім'ї: методичні поради для консультування батьків. - Ч.2 / за ред. Постового В.Г. - К.: ДЦССМ, 2003. - 303 с.

  

     10.  Кравець В.П. Психологія сімейного життя. - Тернопіль, 1995. -195с.

   

      11. Купина Н.М. Сім'я як об'єкт соціальної роботи // Соціальна робота в                      Україні. Теорія і практика.-К.,2001. - С. 142-163.

   

     12. Мигович І.І. Соціальна робота з неповною сім'єю // Наук.вісник УжДУ.      Серія Педагогіка і соціальна робота. - Ужгород,2000.- №35.- С. 127-132.

   

    13. Мигович І.І. Соціальна робота: вступ до спеціальності. - Ужгород, 1997. - 145 с.

 

14. Миколаєва Я.Г. Виховання дитини в неповній родині: організація педагогічної та соціальної допомоги неповним сім'ям: посібник для психологів та педагогів / Я.Г. Миколаєва. - М: Владос, 2006 р.

 

15. Нарикова І.М., Волохова А.Є. Групові форми роботи з сім'єю і дітьми як один з напрямків діяльності центру / / Працівник соціальної служби. - 2001 р. - № 1. - 78-82 с.

 

16. Павленок П.Д. Технології соціальної роботи в різних сферах життєдіяльності: навчальний посібник / П.Д. Павленок. - М.: «Дашков і Ко», 2004 р.

 

17. Психологія соціальної роботи / О.М. Александрова, О.Н. Боголюбова, Н.Л. Васильєва та ін; За заг. ред. М.А. Гулиної. - СПб.: Пітер, 2007 р. - 352 с.: Іл.

 

18. Рашітова Л.К. Про основні форми допомоги членам неповних сімей / Л.К. Рашітова, 2007 р.

 

      19. Соціальна політика і соціальна робота: Термінологічно-понятійний словник / М.Ф. Головатий, М.Б. Панасюк. - К.: МАУП, 2005. - 560 с.

 

20. Соціальна робота в Україні: Навч. посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Марченко. - К.: Наук. світ, 2003. - 233 с.

 

21.  Соціальна робота з сім'єю, дітьми та молоддю. (Навчальні матеріали). - К., 1999. - 140с.

 

22. Соціальний супровід сімей, які спинилися в складних життєвих обставинах: Методичний посібник / І.Д. Звєрєва та ін. - К.: Держсоцслужба, 2006. - 104 с.

 

23.  Соціальні служби - родині: розвиток нових підходів в Україні / за ред. І.В. Григи, Т.В. Семигіної. - К., 2003. - 128 с.

 

24. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи // За заг. Ред. Пінчук І.М., Толстоухової С.В. - К.: УДЦССМ, - 2000р. Випуск 1. - 276 с.

25. Харчев А.Г., Мацковский М.С. Современная семья и ее проблемы. - М., 1978. - 193с.

 

26. Холостова Е.И. Социальная работа с семьей. - М.: «Дашков и Ко», 2006.-214с.

 

      27. Форми і методи роботи з дітьми і батьками в центрі соціальної допомоги родині / Л.С. Алексєєва,Е. В.Бурмистрова. - М.: Державний НДІ родини і виховання, 1999. - 192 с.

 

28. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений.-М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 432 с.

   29. Інтернет ресурс http://ru.wikipedia.org/wiki/Семья


Информация о работе Неповні сім’ї, форми та методи роботи соціальних працівників з цією категорією сімей