Формування економічного потенціалу будівельної галузі

Види  інноваційного потенціалу - великі фрагменти інноваційного потенціалу, що створюють різного роду передумови для здійснення інноваційної діяльності:

Інноваційний  потенціал - це здатність системи  організувати і здійснювати процеси, спрямовані на досягнення результатів, найбільш повно відповідних змін зовнішніх умов, в першу чергу, змін вимог ринку [4]. 
 
У цілому під інноваційним потенціалом підприємства слід розуміти всі його ресурси, які можна використовувати для інноваційних процесів: матеріальні, фінансові, кадрові, інформаційні, організаційні та технічні. Що ж стосується персоналу, то його інноваційний потенціал пов'язаний зі здатністю працівників виробляти й ефективно реалізовувати як свої, так і сторонні нові ідеї та проекти.

Інноваційний  потенціал підприємства та персоналу - це, по суті, ключовий фактор майбутнього  успіху господарюючих суб'єктів  будівельного комплексу. Питання стратегії  розвитку - це завжди питання змін, більш-менш радикальних. Безперервний пошук перспективних  ідей і напрямів створює необхідну  базу для здійснення оптимального вибору, чи йде мова про вибір портфеля товарів (послуг) для виробництва (реалізації) у майбутньому, або про прогнозної структурі активів господарюючих  суб'єктів, або про перспективні методи і технології управління та виробництва ( операційної діяльності).

Підприємство, яке володіє значним інноваційним потенціалом і усвідомлено прагне його формувати і розвивати, можна  назвати інноваційним (інноваційно сприйнятливим). При цьому посилюються адаптивні здібності підприємства, розширюється горизонт прийняття управлінських рішень, зростають різноманітність і варіативність продуктів і технологій. Як правило, ринок завжди змінює ставлення до підприємства на більш позитивне, якщо воно стає цікавішим, різноманітнішим і креативним (інноваційним).

Таким чином, інноваційний потенціал підприємства можна розглядати, як міру його готовності виконати задачі, що забезпечують досягнення поставлених інноваційних цілей. Збільшення інноваційного потенціалу підприємства в чималому ступені буде сприяти  розвитку інноваційної діяльності кожного  конкретного регіону і країни в цілому.

Як відомо, до чинників інноваційної активності, чинним на рівні будівельних підприємств, можна віднести:

- виробничі потужності підприємства; 
    фінансові ресурси;

- трудовий потенціал підприємства (включаючи ефективний менеджмент);

- зміна стратегічних цілей і установок підприємства відповідно до змін ринку.

У зв'язку з цим можна виділити два підходи  у формуванні потенціалу конкурентоспроможності будівельних підприємств за допомогою  технічного розвитку на основі передових технологій:

- придбання ліцензій на відомі технології, види продукції та торговельні марки великих іноземних компаній;

- опора на вітчизняний науково-технічний потенціал.

Не можна  керуватися одним, повинен бути присутнім  їх гармонійний синтез із зміною частки переважання того або іншого підходу  залежно від світових тенденцій і внутрішнього рівня НТП.

Від стану  інноваційного потенціалу господарюючих  суб'єктів будівельної галузі залежать вибір і реалізація інноваційної стратегії, а його розвиток може здійснюватися  за рахунок компонентів і елементів внутрішнього середовища.

Інноваційна діяльність підприємств є саморегульованим процесом, спонукальною причиною якого  є бажання ефективного власника отримувати надприбуток від реалізації нової конкурентоспроможної продукції. Проте в даний час неможливо  ефективно вирішити проблеми відтворення  та залучення наукових кадрів у сфери  науки, освіти і високих технологій за допомогою ринкових механізмів. Необхідне посилення ролі держави, воно має вирішувати такі завдання інноваційної політики: визначення пріоритетів  державної інноваційної політики; створення  і розвиток інфраструктури інноваційної діяльності; підтримка вітчизняної  інноваційної продукції на міжнародному ринку; забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва та фінансово-кредитної сфери; ефективне використання науково -технічного потенціалу.

Активізація інноваційної діяльності пов'язана  не тільки з інтенсивністю зародження, розвитку, поширення і застосування науково-технічних знань, включаючи  наукові дослідження та розробки, а й з удосконаленням системи  відбору, оцінки, підготовки та перепідготовки кадрів, системи стимулювання та підвищення мотивації ефективної праці.

Будівництво, будучи однією з найбільш значущих галузей матеріального виробництва (на частку будівельної галузі припадає 10% ВРП), робить вирішальний вплив на темпи розвитку інших галузей, створює матеріально-технічну основу прискорення науково-технічного прогресу в інших галузях економіки, забезпечує інноваційно-технічний розвиток підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та ін, як майнових комплексів та об'єктів нерухомості, дозволяє вирішувати найважливіші екологічні та соціальні завдання, і як відзначають багато авторів [2, 3,4,], інноваційне розвиток комерційних організацій (а нашому випадку будівельної галузі) - це не тільки основне інноваційний процес, а й розвиток системи факторів та умов, необхідних для його здійснення, тобто інноваційного потенціалу [1., с.92]. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Браум П.Ф. Методология оценки инновационного потенциала предпринимательских структур//вестник гражданских инженеров, 2006, № 4 (22).

2. Введение в инноватику: учеб. Пособие /А.Н.Асаул , В.В. Асаул, Н.А.  Асаул, Р.А. Фалтинский; под ред.засл. деятеля науки РФ А.Н. Асаула. - СПб: АНО «ИПЭВ», 2010.

3. Лисов В.И, Роль, задачи и принципы государственной инновационной   политики   на   современном   этапе   социально-экономического развития России // Центр «Школьная книга.2004.

4. Монастырский Е.А. Термины и определения в инновационной сфере // Инновации. 2008. №2.

5. ХэйД., Морис Д. Теория организации промышленности. – Спб.: Экономическая школа, 1999.

6. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посібник./ За

редакцією М.Г.Грещака – К.:КНЕУ, 2001.

7. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: Формування та оцінка: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- 352 с.

8. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. –Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002.

9. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність / В.Г. Герасимчук. – К.: Вища шк.., 1995. – 167 с.

10. Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: [навч. посіб.] / О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексик. – К.: КНЕУ, 2006. – 316 с.

11. Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник./ За ред. Й.М. Петровича. 3-тє вид., випр. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. — 405 с.

12. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного.—К.:КНЕУ,2001.—С.95—110.

13. Економічний  аналіз господарської діяльності: Навч. посіб. для ВНЗ / Іващенко В.І., Болюх М.А. — К., 1999. — 204 с.

14. Економічний  аналіз діяльності суб’єктів  господарювання: Підруч. для ВНЗ. Рекомендовано Мін. освіти і науки України / Попович П.Я. — Т., 2001. — 456 с.

15. Економічний аналіз. Збірник завдань і тестів: Навч. посіб. для ВНЗ. Рекомендовано Мін. освіти і науки України / Мец В.О. — К., 2001. — 236 с.

16. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. — 378 с.