Захист від монополізму у підприємницькій діяльності

Необхідно зазначити, що вищезгадані  обмеження у строках та підставах проведення перевірок суб‘єкта підприємницької діяльності визначені указом Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”, не поширюється на перевірки, які проводяться на особисте прохання суб‘єкта підприємницької діяльності, або перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 45 -

Висновки

 

Згідно частини першої статті 42 Конституції України “Кожен має  право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом”. Закріплення права на підприємницьку діяльність є головним і необхідним для її здійснення.

Ця норма закріплює на конституційному  рівні одну з основних можливостей – можливість участі всіх осіб в здійсненні підприємницької діяльності, яка базується на об’єктивних закономірностях ринкової економіки.

Одним із важливих напрямків забезпечення Конституційного права на підприємницьку діяльність є реалізація вимог верховенства закону в законодавстві про підприємництво в Україні, що означає створення  внутрішньої несуперечливої і узгодженої системи юридичних актів при вирішальній ролі в ній законів.

Верховенство законів диктує і  вимоги узгодженості змісту підзаконних  нормативних актів діючим законам, що у правовому регулюванні підприємницької  діяльності не завжди виконується.

У дипломній роботі проведено аналіз законодавства, пов’язаного з правовим регулюванням захисту підприємництва від монополізму, недобросовісної  конкуренції, а також з дерегулювання  підприємницької діяльності. При  дослідженні нормативних актів, спрямованих на захист підприємницької діяльності, а також багатьох приклаках з практичної діяльності підприємців зроблено акцент на наявність недоліків, як у законодавчих, так і підзаконних нормативних актах, їх суперечливості та неузгодженості, а також шляхи їх усунення. Наявність цих недоліків стримує розвиток підприємницької діяльності і створює бар’єри на шляху виходу суб’єктів підприємницької діяльності на ринок всіх товарів і послуг.

За останні півтора року виникла  і загострилася проблема дерегулювання підприємницької діяльності, якій присвячено глава третя курсової роботи.

Ця проблема пов’язана з державним  регулюванням підприємницької діяльності.

Справа у тім, що в останній час  державне регулювання, тобто втручання  державних органів у підприємницьку діяльність досягло таких меж, що по суті були створені правові адміністративні, економічні та організаційні перешкоди та обмеження, що стримують її розвиток, а це в свою чергу не сприяє економічному зростанню України. Це стосується спрощення порядку створення, реєстрації та ліквідації суб’єктів підприємництва, скорочення переліку видів діяльності, які підлягають ліцензуванню та патентуванню, вимагають одержання сертифікатів та інших дозволів на здійснення підприємницької діяльності, лімітування перевірок та контролю, спрощення процедури митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій, забезпечення послідовності та стабільності нормативно-правової бази і таке інше.

Представники багатьох державних  органів управління стверджують, що їх дії з державного регулювання  спрямовані на подальший розвиток підприємництва, а результат протилежний –  стримується розвиток. За останні  два роки кількість зареєстрованих суб‘єктів підприємницької діяльності в Україні скоротилася. Для вирішення проблем дерегулювання в повному обсязі виконати укази Президента України “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” і “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”, з урахуванням того, що чиновники особливо середньої ланки, в зв’язку з наявністю деяких недоліків в законодавстві з відомих причин будуть виконувати ці укази дуже повільно. Без вирішення цих питань подальший розвиток підприємництва просто неможливий.

Таким чином, для забезпечення закріплених  в статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність і пов’язаних з ним зобов’язань держави необхідно передбачити у законодавстві чіткий і діючий механізм їх реалізації. Тому приоритетним напрямком законотворчої діяльності в сфері підприємництва повинна бути розробка нових, а також удосконалення діючих актів законодавства (головне не кількість, а якість), які регламентують підприємницьку діяльність, а також захист прав підприємців.

- 46 -

Література

 

1. Конституція України.
2. Закон України «Про підприємства України».
3. Закон України «Про підприємництво».
4. Старцев О. Підприємницьке право. Підручник. - Істина , 2005.
5. Задихайло Д.В. Підприємницьке право в Україні. – Х., 1998.
6. Мачуський В.В. Правове забезпечення підприємницької діяльності. – Київ. 2002.
7. Ніколаєва Л.В. Підприємницьке право. Київ. 2001.
8. Шишка Р.Б. Підприємницьке право України. – Х., 2000.
9. Шакун В.І. Правові основи підприємницької діяльності. – Київ. 1997.
10. Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. – Київ. 1999.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 47 -