Доходи і витрати страховика

Застосування інших інформаційних технологій теж є важливим елементом забезпечення якості страхових послуг. Отже, зважаючи на значення якості обслуговування у страховій сфері (за різними маркетинговими дослідженнями від 30% до 40% клієнтів страхових компаній змінюють страховика саме через неякісне обслуговування), нехтувати інструментами, що забезпечують підвищення якості обслуговування, не слід.

Інвестиційна діяльність суттєво впливає на фінансовий стан страхових компаній, а правильно обрана інвестиційна політика є основою майбутнього прибутку та високої платоспроможності страхової компанії[22,c.211].

Це робить операції з інвестування необхідною умовою функціонування страхових компаній. У розвинутих країнах світу страхові компанії за обсягом інвестиційних вкладень перевищують загальновизнаних інституціональних інвесторів – банки й інвестиційні фонди. Для прикладу прибуток від інвестицій у зарубіжних страхових компаніях становить у середньому 20–30% від сукупного доходу, в країнах СНД – 3–10%, а в Україні 2–3%.

Інвестиційна діяльність, виступає одним з основних факторів забезпечення ефективного функціонування страхової компанії і передбачає:

1.    можливість надання страхових послуг за рахунок формування достатніх обсягів страхових резервів;

2.    вплив на основні характеристики страхового продукту, насамперед на його вартість, та на фактичне виконання зобов’язань страховиком, обумовлене строками страхових виплат;

3.    визначення ринкової позиції страховика;

4.    надання можливості власникам страхової компанії розвивати свій

         бізнес і самостійно управляти ним.

У  розвинутих  країнах  велика  увага  приділяється  страховому  маркетингу,  який включає: вивчення ринку з метою визначення страхових потреб; формування на основі останніх страхових послуг; визначення ціни на страхову послугу  (страхового тарифу) по кожному виду страхування та способи її виплати; роз’яснювальну роботу по діючих договорах і видах страхування; рекламу нових послуг, вибір конкретних страхувальників та організацію їх обслуговування.

Маркетинг розглядається як один з методів комерційної діяльності страхових компаній і дослідження ринку страхових послуг. Служби маркетингу створюються перш за все для гнучкого пристосування діяльності страхових компаній до змін економічної  ситуації  та  кон’юнктури  ринку.

Разом  з  іншими  службами  відділи маркетингу створюють єдиний механізм управління процесами, спрямованими на задоволення попиту страхового ринку і отримання прибутку від страхових операцій[23,c.97].

Оскільки страхова діяльність постійно пов’язана з різними ризиками через фінансовий механізм, виникає необхідність управління ризиками і фінансовими відносинами між страховиками і страхувальниками, тобто організації ризик-менеджменту.

Основні правила, на підставі  яких приймаються  рішення  в  ризик-менеджменті, зводяться до  забезпечення максимального  виграшу,  а  стратегія базується на  оптимальних результатах при раціональному співвідношенні між ризиком  і величиною отриманого прибутку.

Одним  з найважливіших напрямів розвитку  і  ефективного регулювання  страхового ринку є  забезпечення фінансової стійкості  і платоспроможності страховиків  і страхувальників.

Досвід зарубіжних країн показує, що диференціація ризиків забезпечує  більш  стабільну  ринкову  позицію  страховика  за  рахунок комбінування ризиків і стимулювання страхувальників до укладання комплексних  договорів  за  рахунок певного  зниження  тарифів. Відповідно, при цьому тариф може бути нижчим, ніж при укладанні декількох договорів по одному ризику кожний[17,c.23]

При укладанні цього договору економляться й витрати на ведення справи, тобто це  взаємовигідна  справа.  Разом  з  тим,  зарубіжний  досвід  підтверджує, що  реальну можливість  зменшення  ціни  на  страхові  послуги

дає  участь  страховика  в  комерційній  діяльності,  яка  базується  на характері  кругообігу  коштів у процесі страхової діяльності, оскільки від моменту надходження платежів страховиків на рахунок  страховика до  їх виплати як страхового відшкодування проходить певний час, який визначається строком дії договору.

Крім того, страховик формує резервні фонди, кошти яких тривалий час можуть не використовуватися. Це дає можливість страховику брати участь не тільки в комерційних операціях, а й у прямому інвестуванні,  враховуючи  при  цьому  мобільність  наявних  у  нього коштів і кон'юнктури ринку.

Важливим напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування  і  ефективного  регулювання  страхового  ринку,  оскільки  в  розвинутих країнах існує чітка національна система координації діяльності страхових організацій при провідній ролі держави в розробці програм  і стратегії розвитку страхування, а також є позитивний досвід розвитку кооперативних страхових організацій[22,c.98].

Отже, інвестиційна діяльність вітчизняних страхових компаній та використання новітніх технологій та маркетингу у своїй діяльності є перспективним напрямком їх стратегічного розвитку, яка забезпечить отримання додаткових доходів та розширення сфери діяльності.

Проте необхідною умовою ефективного розвитку інвестиційної діяльності страховиків в Україні є вдосконалення законодавчої бази та визначення  місця та ролі інвестиційної діяльності в страхових компаніях. Для ефективного використання новітніх технологій у страховій діяльності потрібно врахувати досвід зарубіжних країн та запровадити нові технології у свою безпосередню діяльність.

3.2.Пропозиції щодо підвищення рівня формування доходів страховика

Для підвищення прибутку страховик може скоротити певні витрати. Страхова організація може скороти витрати на утримання організації:

1.Перш за все, страхова компанія має ретельно перевіряти обставини кожного страхового випадку у разі його настання, враховуючи, втім, обов’язковість здійснення страхової виплати за умови відсутності підстав для сумнівів у вірності рішення про таку виплату. В противному разі, компанія ризикує втратити як реальну, так і потенційну кон’юктуру, що неминуче призведе до падіння рівня доходів такої компанії.

2.Наступним кроком є розгляд можливості зменшення розмірів страхових виплат шляхом моніторингу страхових виплат, що здійснюються іншими страховими компаніями в даному регіоні (у разі, якщо виплати досліджуваної компанії є більшими, ніж у інших страхових фірмах). Втім, тут також необхідно продумати всі можливі результати такого заходу, щоби, знову-таки, не допустити відтоку клієнтури.

3.Ще одним можливим шляхом зменшення витрат компанії є скорочення витрат на утримання персоналу, позаяк, окрім заробітної плати, підприємство сплачує у бюджети та позабюджетні фонди різних рівнів також і нарахування на фонд заробітної плати, що складає суттєву частку витрат компанії.

4.Зменшення витрат на утримання страхової компанії можна здійснити шляхом централізованого (гуртового) придбання канцелярських та господарчих товарів, виготовлення різноманітних бланків, або ж придбання та виготовлення їх на тендерних умовах. Значними також є витрати страхової компанії на оплату послуг банку. За наявності у сучасних умовах широкого кола комерційних банків та жорсткої конкурентної боротьби між ними уявляється можливим розгляд тарифних ставок кількох комерційних банків для визначення оптимального обслуговуючого банку[25,c.173].

Одним із шляхів підвищення доходів страховика є зниження собівартості надання страхових послуг.

Практика роботи страхових організацій показує, що у страховій діяльності зниження собівартості можливе шляхом, по-перше, зміцнення фінансової стійкості страхових операцій  і, по-друге, відповідною економією управлінських витрат.

Вважається, що найбільш перспективною в реалізації першого напряму є оптимізація страхового портфеля  і використання можливостей регулювання ринку за допомогою правильно складеного страхового договору й умов його виконання. При цьому фінансова стійкість залежить насамперед від розміру і складу страхового портфеля та пов'язаною з цим можливістю  територіальної  розкладки  збитків  і  визначення  рівнів  страхових  тарифів. Це зумовлює більш високі тарифи у малих страхових компаніях  і змушує  їх шукати відповідні ринкові ніші на страховому ринку, тобто займатися тими видами страхування, де менша конкуренція  і виключені значні ризики.

Іншим напрямом роботи  зі  зміцнення фінансової стійкості різних страхових компаній є оптимізація й конкретика ділового та правового  змісту  договору  страхування.  Наприклад,  страховик  може обумовити страхувальнику певні вимоги, спрямовані на зменшення ризику[22,c.209].

Оскільки страхова діяльність постійно пов’язана з різними ризиками через фінансовий механізм, виникає необхідність управління ризиками і фінансовими відносинами між страховиками і страхувальниками, тобто організації ризик-менеджменту.

Основні правила, на підставі яких приймаються рішення в ризик-менеджменті, зводяться до забезпечення максимального виграшу, а стратегія базується на оптимальних результатах при раціональному співвідношенні між ризиком і величиною отриманого прибутку[25,c.175].

У великих страхових компаніях, таких як НАСК «Оранта», питаннями маркетингу, ризик-менеджменту і ділової стратегії займається Департамент економічного аналізу,  до складу якого входять Управління економічного аналізу і зведеного планування, маркетингу та ділової стратегії, а в регіональних структурах (обласних дирекціях) — відділи зведеного планування і економічного аналізу[30].

Отже, основними шляхами підвищення доходів страховика є зменшення витрат на утримання страхової компанії, зниження собівартості страхових послуг(у випадках, коли компанія є фінансово стабільною), використання ефективних засобів при управлінні ризиків, використання новітніх технологій, які забезпечать вільний доступ споживачам на ринок страхових послуг, інвестування вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти чи капітальні інвестиції.