Організація, технологія та контроль за якістю надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра товарознавства та експертизи харчових продуктів

Курсова робота

з дисципліни „ Технологія та контроль за якістю надання послуг ”

на тему:

«Організація, технологія та контроль за якістю надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту»

Студента 3 курсу 6 групи

товарознавчого факультету

денної форми навчання

Семенова Івана

Науковий керівник

канд. техн. наук, доцент

Самойленко Антоніна Анатоліївна

Київ 2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………..……………...3

1. Розвиток та сучасний стан надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту…….......….................................................................5

2. Роль та значення  послуг міжміського автомобільного пасажирського …….9

3. Аналіз законодавчого забезпечення та технології надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту………..…………………………11

4. Структура, характеристика та технологія надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту……….……………....….....……18

5. Якість та повнота надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту на прикладі Київского авто-вокзалу………...................…..……..21

5.1. Організація, об’єкти та методи дослідження……….............………..………27

5.2. Результати дослідження……………………………………………….….…...29

Висновки та пропозиції…………………………………………...............………..35

Список використаних джерел………………………………..............……………39

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Перевезення пасажирів здійснюються автомобільним, залізничним, водним (морським, річковим), повітряним, міським електричним, спеціальними видами пасажирського транспорту та спеціальними видами транспорту, які складають єдину транспортну сітку.  

Кожен вид пасажирського транспорту відрізняється від іншого переліком характерних технічних особливостей, головними з яких є  застосовані транспортні засоби (рухомий склад) та шляхи сполучення (наземні, водні, повітряні).  

Пасажирський автомобільний транспорт перетворився на один з основних та найбільш поширених видів пасажирського транспорту країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечуючи масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів та легкових автомобілів.

Пасажирські перевезення (міські, міжміські, внутрішньорайонні і внутрішньообласні) здійснює автомобільний транспорт загального користування – автобуси, таксі. Міські перевезення характерні невеликою протяжністю маршрутів, частими зупинками і частою зміною пасажирів. Міжміські перевезення відрязняються від міських великою протяжністю маршрутів, порівняно незначною кількістю зупинок і незначною зміною пасажирів.

Метою є вивчення організації, технології та контролю за якістю надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту населенню.

Основними завданнями дослідження є:

                  вивчення ролі та значення  послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту;

                  дослідження ринку послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту в Україні;

                  аналіз законодавчого забезпечення міжміського автомобільного пасажирського транспорту;

                  дослідження структури послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту;

                  дослідження технологій надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту;

                  оцінка надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту.

Об’єктом дослідження стало підприємство ВАТ «ХПАС», що надає послуги міжміського автомобільного пасажирського транспорту, що здійснюють свою діяльність на території України .

Предметом даної роботи є дослідження організації та технології якості надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту населенню.

1. Розвиток та сучасний стан надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту

Історія розвитку пасажирських перевезень автомобільним транспортом починається в 19 столітті, коли були побудовані дослідні зразки парових карет іомнібусів, що розвивають швидкість від 10 до 12 км/год. Після придбання у 1801 двигуна внутрішнього згоряння було зроблено багато спроб --побудувати двигун, що працює на газоподібному або рідкому паливі, в 1885 - 1886 р.р. у Німеччині Готлаб Даймер встановив бензиновий двигун на триколісний автомобіль, який і вважається родоначальником сучасного автомобіля.

Велике значення для широкого використання автомобілів внесла поява пневматичних шин (1880 р.). У 1886 році Акціонерним суспільством будівництва та експлуатації екіпажів та автомобілів був створений перший легковий автомобіль в Росії. У 1902 році цією ж фірмою був побудований перший в Росії автобус місткістю 8 пасажирів з двигуном «Де-Діон-Бутой»потужністю 8 л.с. 1 вересня 1907 в Росії в місті Москві з'явивсяперший таксомотор.

Напередодні першої світової війни в Росії налічувалося 8,8 тис.переважно легкових автомобілів. Умовно, історію розвиткупасажирських перевезень в Росії можна розділити на 5 періодів.

Перший період (1918-1929 р.р.) На початку 1918 року в країні налічувалося близько 35 тисяч автомобілів. У 1922 р. рішенням Радянського Уряду було дозволено державним установам і приватним особам придбання за кордоном і ввоз автомобілів та автомобільного майна («Рено», «Фіат», «Лей ланд», «Манн» і т.д.). У 1925 - 1928 р.р. на вулицях великих міст з'явилися легкові автомобілі та автобуси іноземних марок, що дозволило організувати (хоча ів невеликих обсягах) регулярні пасажирські перевезення.

Другий період (1929-1940 р.р.) характеризується будівництвом вітчизняних автомобільних заводів. У 1929-1930 р.р. почалося серійне виробництво. Ярославський і Московський автомобільні заводи випустили 19 --місцевих автобусів ЗІС-8 (на базі вантажного автомобіля ЗІС-5). У 1931-1932р.р. вступив в дію завод АМО (нині ЗІЛ) і завод в м. Горькому - автобус ГАЗ-03-30 (17 пасажирів). У 1932 р. приступили до випуску автобусів АМО-4,в 1938р. - ЗІС-8, у 1938р. - ЗІС-16 (місткість 21 і 26 пасажирів). У 1936 році в таксомоторні парки країни почали надходити легкові автомобілі ЗІС-101 (7 осіб), ГАЗ-М1 (5 осіб).

У 1940 році пасажирські автомобільні перевезення були організовані більш ніж у 300 містах. Автобусний парк нараховував 15,6 тис. автобусів,причому 40% яких були спільними. У роки Великої Вітчизняної війни перевезення пасажирів фактично в багатьох містах і областях припинилися, тому що рухомий склад був мобілізований.

Третій період (1947-1960 р.р.) На початок 1947 автобусні перевезення були відновлені у всіх містах, в яких вони існували до війни. У1950 автобусне сполучення було організовано у 459 містах, а таксомоторні - в 420 містах країни. За період з 1946 по 1950 р.р. парк автобусів збільшився до 22 тис. од. У 1946 р. з'явився ЗІС-154 (дизельний генераторний автобус), в 1949 р. ЗІС-155, з 1950 р. виробництво автобусів Павловського автозаводу ПАЗ-651. У 1956 р. М-402, з 1958 р. М-407, ГАЗ-20 ( «Перемога»), ЗІС-110, ГАЗ-12, з 1960р. ЗАЗ-965 ( «Запорожець»), з 1965р. ГАЗ-21 ( «Волга »).

Четвертий період (1960-1990 р.р.) ознаменувалися високими темпами розвитку пасажирських автомобільних перевезень. У 1972 р. СРСР з випуску автомобілів подолав мільйонний рубіж. У Росії за період з 1970 по 1990р.р. обсяг перевезень пасажирським автомобільним транспортом збільшився в 1,7 рази, а пасажирооборот - у 2,6 рази.

Виробництво автобусів в країні зросла в 1980 р. (у порівнянні з 1960 р.) більш ніж в 3,7 рази, а легкових автомобілів в 9,6 рази. У цей період почався випуск автобусів ЛіАЗ-677, ПАЗ-672, КАВЗ-685, ЛАЗ-695 і т.д., легкових автомобілів ВАЗ-2101.

П'ятий період (з 1990 року і по теперішній час) характеризується загальною економічною обстановкою в країні. До 1993 року фактичну наявність автобусів в 1,7 рази нижче нормативного, зношеність парку понад 50%,скасовано більше 3000 автобусних маршрутів.

Обсяг пасажирських автобусних перевезень до 2010 р. (у порівнянні з 2007р.) Скоротився на 19%, чисельність парку - на 27,8 тис. од.,кількість автобусних маршрутів зменшилося на 7,2 тис.

В даний час в ДАІ зареєстровано 627 тис. автобусів всіх класів, з яких тільки 400 тис. працюють. Випускаються наступні маркиавтобусів ЛІАЗ-5256 (місткість 120 пасажирів), ЛіАЗ-695, ПАЗ-5275 (міський автобус місткістю 104 пасажира), МАЗ-103 (100 пасажирів) іт.д.

В сьогоднішній час значно прискорились темпи розвитку перевезень пасажирів в міжміському сполученні і цьому значною мірою допомогли оснащені АТП спеціалізованими автобусами та збільшилась протяжність доріг з твердим покриттям. Найбільший об’єм перевезень в міжміському сполученні приходе на маршрути протяжністю до 100 км – 71, до 200 км-23 та свище 200 км – 6% .

Основною проблемою міжміських пасажирських перевезень є удосконалення перевізного процесу та покращення якості обслуговування пасажирів Не велика питома вага перевезень на маршрутах великої протяжності визначаються тим, що швидкість сполучення міжміських автобусів недостатньо високі, а запропоновані пасажирам послуги не відповідають потребам.

Важливу роль при організації руху пасажирського транспорту відіграє нерівномірність розподілу пасажиропотоків за годинами та окремими ділянками діючих маршрутів. Для формування оптимальної або раціональної маршрутної сітки, також як і для ефективного використання рухомого складу та забезпечення високого рівня обслуговування пасажирів, необхідно знати напрямки, розміри та ступінь нерівномірності пасажиропотоків. Для виявлення пасажиропотоків на автобусних маршрутах застосовуються методи, які підрозділяються на дві групи: звітно-статистичні і натурні.

. 2. Роль та значення  послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту

Для сучасної України значення транспорту велике, тому що саме транспорт з’єднує різні регіони у єдину країну. В цьому сенсі транспорт є одним з відомих країностворюючих факторів.

Транспорт (від лат.-переміщаю) – народногосподарський комплекс, який здійснює перевезення людей та вантажів. За об’єктом перевезення розрізняють транспорт пасажирський та вантажний. Пасажирський транспорт – частка єдиної транспортної системи. Сучасний пасажирський транспорт виконує перевезення людей, їх ручної клажі та багажу у різних видах сполучення. Перевезення людей може виконуватись як на професійній основі, так і самостійно громадянами у своїх справах. Також існують перевезення комерційні та некомерційні. Комерційні виконуються перевізником з метою отримання економічної вигоди та підрозділяються на перевезення транспортом загального користування і технологічні перевезення. Некомерційні перевезення виконуються громадянами з метою задоволення власних потреб.

Пасажирське сполучення між окремими населеними пунктами постійно розвивалось. Зміцнення транспортних та економічних зв’язків між сусідніми населеними пунктами призвело до виникнення більш великих суспільних об’єднань, які сформувались в окремі регіони. Поміж регіонами та країнами також сформувалися транспортні зв’язки. Пасажирський транспорт відноситься до транспортної сфери послуг населенню. До послуг транспорту можна віднести: перевезення пасажирів, пересадження пасажирів, послуги при очікуванні пасажирів, послуги при подачі перевізних засобів, отримання на вимогах прокату перевізного засобу, послуг по обслуговуванні підприємств, організацій.

Пасажирські перевезення виконуються автобусами та легковими автомобілями загального користування. Автомобільний транспорт загального користування виконує перевезення пасажирів маршрутними автобусами; автобусами, наданими державним та корпоративним підприємством, закладами і організаціями за їх замовленнями, а також громадянами за договорами або окремими замовленнями; маршрутними таксі та легковими автомобілями-таксі індивідуального користування; легковими автомобілями, наданими підприємствами, закладами та організаціями для службового використання, а також громадянам за окремими замовленнями.

Пасажирські перевезення в міжміському сполученні мають важливе значення для нормального функціонування всіх галузей міського господарства, задоволення потреб населення в пересуваннях до місць праці, навчання і т.д. Пасажирський транспорт має як економічне, так і соціальне значення для суспільства.

Автомобільний пасажирський транспорт є складовою частиною єдиної транспортної системи (ЄТС) країни, та її успішне функціонування в більшості залежить від координації роботи з іншими видами транспорту.

3. Аналіз законодавчого забезпечення та технології надання послуг міжміського автомобільного пасажирського транспорту

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, задоволення потреб автомобільного транспорту у паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах. Однак, основним органом, який реалізує державну політику у сфері перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є Державна адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України.