Готель "Опера"

    Найкращим місцем для медичного пункту та ізолятора є перший поверх, коли евакуацію хворого легко забезпечити, минаючи потоки мешканців готелю.

    До  групи приміщень матеріального  забезпечення і ремонтних робіт  готельного господарства належать центральні приміщення чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними і ізольованими одне від одного. Ці приміщення обладнано стелажами. Центральне приміщення чистої білизни повинно мати зручний зв'язок, як правило через вантажний ліфт, з поверховими приміщеннями для чистої білизни. Поряд із цим передбачається приміщення для лагодження білизни, оснащене робочим столом, швейною машиною зі стільцями, засобами для прасування білизни.

    Центральне  приміщення для брудної білизни, зв'язане з поверховим білизнопроводом, може розміщуватись і в підвальних приміщеннях. Основне призначення цього приміщення - накопичення і сортирування білизни перед відправленням до пральні.

    У складських приміщеннях зберігаються запаси меблів для номерного фонду  різних приміщень, килимові вироби, постільні  речі (подушка, покривало, ковдра, перина), малоцінний інвентар для оснащення номерів (щітки для одягу та взуття, попільнички, набір столового посуду і приборів, вішалки, вази для квітів), обладнання для санвузлів (дзеркала, гумові килимки, озонатори, гачки і утримувачі для одягу, рушників, туалетного паперу, мильниці, склянки тош,о),інвентар і речі санітарно-гігієнічного призначення (фен для сушіння волосся, банний халат і махрове простирадло, набір туалетних приладів у фірмовій упаковці тощо), мийні та фарбувальні речовини, електроприладдя і електролампи, запасні частини та саме сантехнічне устаткування - крани, санітарне приладдя і т.п.

    Враховуючи  різний характер речей, що зберігаються у готельних господарствах, передбачається щонайменше два-три приміщення: для  збереження меблів і килимових виробів, для постійно витрачуваних штучних товарів і для запасного устаткування.

    Для забезпечення ремонтних робіт, що виконуються  безпосередньо у приміщеннях  готельного господарства, передбачаються майстерні: столярна, слюсарно-сантехнічна, електротехнічна, механічна, оббивно ; драпірувальна, малярна, штукатурна та інші. Склад приміщення для виконання ремонтних робіт залежить від типу і місткості готельного господарства.

    Приміщення  господарського і складського призначення  повинні мати окремий вхід (завантажувальну, забезпечену під'їздом для автомашин), обладнаний господарчий двір.

    Група приміщень для збереження інженерного  устаткування розміщується у підвальних, верхніх або проміжних технічних  поверхах будинків, а також у тих  частинах цокольного і першого поверху, що не мають природного освітлення і не можуть бути використані для приміщень іншого призначення.

    Ця  група складається із приміщень, в яких розміщуються кондиціонери, вентиляційні камери, холодильні машини, трансформаторні підстанції, бойлерні з камерами для кондиціювання повітря, акумуляторна, електрощитова та інше інженерне устаткування.

    У готельних господарствах, розміщених у пунктах, що не мають комунальних  інженерних мереж, до цієї групи належать власні водозабіїрні і очисні споруди, каналізаційні стічних вод, власні кабельні і джерела електроенергії тощо.

    Для управління інженерними системами  доцільно передбачати центральний  диспетчерський пункт (ЦЦП), з'єднаний  з приміщеннями інженерного устаткування механічними підйомниками і системами електронного зв'язку.

1.2. Планувальна організація  приміщень вестибюльної  групи

Планувальна організація приміщень вестибюльної групи визначається складом і  типом рекреаційного закладу. Приміщення вестибюльної групи являються головним планувальним, комунікаційним і технологічним вузлом. Планувальна організація вестибюльних приміщень пов’язана з планом першого поверху і об’ємно-просторовим рішенням всієї будівлі рекреаційного закладу. В вестибулі розміщують основні вертикальні і горизонтальні комунікації – ліфти, ескалатори, коридори, забезпечуючи внутрішній зв’язок по поверхам і через входи – з зовнішнім середовищем. В вестибулі проходить організація основного технологічного процесу: прийом – розміщення – обслуговування. Багатофункціональність приміщень вестибюльної групи – пересування рекреантів, гостей, багажу; організація прийому і оформлення документів; торгове, побутове і екскурсійне обслуговування; пропонування поштово-телефонно-телеграфного зв’язку і банківських послуг; відпочинок, чекання при оформленні документів – потребує організації різних функціональних зон: зона вестибуля, зона роботи, торгова зона і зона обслуговування, зона відпочинку (чекання).

Взаємозв’язок і взаємне розміщення цих зон  обумовлює різні планувальні рішення приміщень вестибюльної групи. Склад і площі функціональних зон визначають в залежності від рівня комфорту, місткості і типу рекреаційного закладу. По сучасним нормам в рекреаційних закладах туристського типу в складі прийомно-вестибюльної групи приміщень передбачають медпункт і ізолятор; площа вестибюльних приміщень, наприклад, в туристських готелях приймають 0,8 – 0,9 м2 на одне місце, площа приміщення прийому – 55 – 70 м2 для готелів найвищого рівня комфорту.

Планувальна структура вестибюльних приміщень включає великий планувальних елемент – зону вестибюля,  вільну від людського потоку, навкруги якої розміщуються різні по функціям дрібні планувальні елементи – зона праці, торгова зона, бюро обслуговування, зона відпочинку.

    Зона  праці складається із зони прийому, де відбувається оформлення, реєстрація і розрахунок із мешканцями, зони розміщення - ключове господарство номерів готелю, зони обслуговування, що забезпечує надання всіх видів готельних і туристичних послуг.

    У торговельній зоні розміщуються торговельні кіоски, кількість і призначення яких залежить від типу, місткості і категорійності готельного господарства.

    Зону  відпочинку призначено для короткочасного відпочинку і очікування мешканців  і гостей готелю. Основним обладнанням  є диван, крісла для відпочинку, журнальний столик, підставка для квітів.

    Простір вестибюля, зони відпочинку і очікування, а також місця перед зонами праці не повинні бути прохідними і шумними.

    Вільна  зона вестибюля повинна забезпечувати  безперешкодне розміщення потоку рекреантів і їх вільне переміщення в зоні вестибуля.

    Елементами  зони вестибюля  являються головний вхід і основні вертикальні комунікації. Безперешкодний рух рекреантів від  головного входу до вертикальних комунікацій передбачає прямо пропорційне  або кутове їх розміщення. Сучасний технологічний процес прийому і оформлення рекреантів в вестибюлі задає рух від головного входу до робочої зони повз вертикальні комунікації і повернення від робочої зони до вертикальних комунікацій.

    Планувальна організація робочої  зони визначається прийнятим технологічним процесом. Розміщення робочої зони в ланцюзі головний вхід – робоча зона – вертикальні комунікації можуть бути різними: одностороннє – розміщення зі сторони головного входу; двохстороннє – розміщення зі сторони вертикальних комунікацій; трьохстороннє (кутове) – розміщення між головним входом і вертикальними комунікаціями. Трьохстороннє розміщення найбільш раціональне.

    Склад робочої зони визначається функціями прийому, оформлення, розміщення, обслуговування. Послідовне розміщення цих функцій в робочій зоні або їх поєднання на одному робочому місці створює комфортність обслуговування в вестибюлі.

    Планувальна організація вертикальних комунікацій залежить від рівня комфорту рекреаційного закладу. По кількості поверхів і місткості рекреаційного закладу визначають кількість ліфтів. Розміщення ліфтів і сходів може бути суміщеним в вигляді поверхово-ліфтового вузла або роздільним. Планувальна організація вертикальних комунікацій може бути пристінною, острівною або занесеною в хол.

    При планувальній організації зони відпочинку (чекання) слід враховувати, що вона повинна бути вільною від людського потоку і розташовуватись вздовж вікон, напроти або поруч з зоною роботи. Для туристських закладів при вестибюлі може бути організована зона відпочинку в вигляді ізольованого приміщення, холу або вітальні.

    В готелях найвищого рівня комфорту передбачають бюро обслуговування (сервіс бюро), планувальна організація якого залежить від розміщення зони роботи і прийнятої форми організації технологічного процесу. До вестибюльної групи приміщень відносяться: гардероб, камера схову, приміщення для швейцарів і носильників. Цю групу приміщень можна згрупувати і розмістити біля вантажного ліфта;  вона має окремий вхід в будівлю.

    При наявності окремого входу в приміщення харчування ресторанного вестибюля розміщують гардероб и групу санвузлів.

    Функціональна схема приміщень вестибюльної групи будується з розрахунком взаємного розміщення зони відпочинку, зони вертикальних комунікацій і основних зон вестибюля. Рух від зони входу до зони вертикальних комунікацій повинно бути найбільш коротким і прямоточним.

    Раціональна організація функціональних зв’язків між вестибюльними приміщеннями сприяє раціональному рухові основного  людського потоку. Розташування функціональних зон вестибюля відносно зони розподілу людського потоку може бути одно-, двох- або трьохстороннім.

    Принцип універсальності внутрішнього простору вестибюля отримав найбільш повне  вираження в атриумних готелях, в яких вестибюль виконує функції місцевої площі. Однією з основних переваг атриумних вестибюлів являється комфорт орієнтації: від входу легко розрізняються всі зони вестибюля і підходи до цих зон. В атріумні вестибюлі виходять всі коридори і галереї, транспортні комунікації: ліфти, ескалатори і сходи. Транспортні комунікації забезпечують зв’язок різних рівнів атріуму, тому їх називають вертикальними вестибулями.   

    Функціональна організація приміщень  вестибюльної групи  оцінюється наступними основними умовами.

• взаємне розташування вертикальних комунікацій і входу повинно бути таким, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким и прямоточним.
• взаємне розташування основних зон вестибюля  і входу в готель повинно забезпечувати максимальні зручності для орієнтації проживаючих.
• функціональний зв’язок між зонами і приміщеннями вестибюльної групи повинен обмежувати пересікання людських потоків.

Розташування  функціональних зон вестибюля відносно зони розподілу людського потоку повинно бути одно-, дво- або трьохстороннім (Рис.1.2). Таке розміщення функціональних зон оприділяє планувальні рішення приміщень вестибюльної групи по наступним схемам:

• фронтальне планувальне рішення при односторонньому розташуванні функціональних зон характеризується зменшенням довжини всіх складаючих  потоків. При такому рішенні вертикальні комунікації розташовуються напроти входу, в близості від нього, а зліва і справа – всі інші приміщення.
• продольне планувальне рішення при двохсторонньму розміщенні функціональних зон характеризується  значною віддаленістю вертикальних комунікацій від входу, але зменшенням сумарної довжини всіх потоків. В цьому випадку пересічність людських потоків незначна при відносно зручній орієнтації.
• концентричні планувальні рішення з трьохстороннім розміщенням приміщень – це компактність, забезпечуючи комфортність орієнтації. Подібне розміщення приміщень посилює пересічність людських потоків і подовжує розмір від входу до вертикальних комунікацій.

    Рис.1.2 Схема функціональної організації приміщень  вестибюльної групи

    I – фронтальна;                 

    II – прокольна;

    III – концентрична;

1. зона відпочинку;
2. зона вестибюля;
3. зона вертикальних комунікацій;

4,5,6. зона роботи;

7. торгова зона;

8,9. зона телефонного  зв’язку;