Экскурсия в парк "Софиевка"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  КУЛЬТУРИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ  МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ

 

 

 

 

 

ВЕСНЯНА «СОФІЇВКА»

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ

“ОРГАНІЗАЦІЯ  ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”

студентки IІІ курсу

денної форми навчання

групи МТТ

Я.О. Йосипенко 

 

Науковий керівник:

Заразовський О.Є.

викладач

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси 2011 
ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………..3

Розділ І. Технологія підготовки екскурсії на історичну тематику……………5

1.1. Суть екскурсії…………………………………………………………...…..5

1.2. Класифікація екскурсій на історичну тематику…………………………..9

1.3. Етапи підготовки нової екскурсії…………………………………….…...12

1.4. Основні елементи підготовки екскурсії……………………………….…14

1.5. Техніка ведення екскурсії………………………………………………....16

Розділ ІІ. Розробка екскурсії на історичну тематику «Весняна «Софіївка»..23

2.1. Маршрут екскурсії  на історичну тематику «Весняна «Софіївка»….…..23

2.2. Методична розробка екскурсії на історичну тематику «Весняна «Софіївка»………………………………………………………………………….....25

2.3. Контрольний текст  екскурсії на історичну тематику «Весняна «Софіївка»…………………………………………………………………………….27

Висновки……………………………………………………………………………...43

Список використаної літератури……………………………………………………45

Додатки……………………………………………………………………………….47

 

Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Утвердження суверенності України супроводжується своєрідним "історичним ренесансом". Ми спостерігаємо спалах неабиякого інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, непересічних досягнень минулого. Це зрозуміло, адже знання історичних і культурних надбань наших предків потрібне не тільки для відродження державності та піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій минувшини у практиці сьогодення. Одна з таких стародавніх традицій – екскурсії.

Україна з давніх-давен, немов магніт, притягувала до себе іноземних гостей, її релігійні святині та культурні пам'ятки впродовж століть користувалися славою, особливо в християнському світі.

Кожна екскурсія представляє  особливий процес діяльності, суть якого обумовлена конкретними закономірностями (тематичність, цілеспрямованість, наочність, емоційність, активність та ін.).

В ході екскурсійного  процесу екскурсовод допомагає  екскурсантам побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема (перше завдання), почути про ці об'єкти необхідну інформацію (друге завдання), відчути велич подвигу, значення історичної події (третє завдання), оволодіти практичними навичками самостійного спостереження і аналізу екскурсійних об'єктів (четверте завдання).

Матеріал екскурсії, професійна майстерність екскурсовода в його викладі дають можливість екскурсантам аналізувати, робити необхідні висновки. Ці уміння в ході показу і розповіді екскурсантам прищеплює екскурсовод. При цьому як активні помічники екскурсовода виступають автори екскурсії.

Одне із завдань екскурсії  – виробити у екскурсантів відношення до теми екскурсії, діяльності історичних осіб, подій, фактів, в цілому до матеріалу  екскурсії і дати їй свою оцінку.

У цьому контексті  важливим і актуальним є дослідження  організації екскурсійної діяльності.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є історико-культурні та природні пам’ятки м. Умань.

Предмет дослідження: розробка екскурсії на історичну тематику «Весняна «Софіївка».

Метою курсової роботи є  організація та проведення екскурсії на історичну тематику «Весняна «Софіївка».

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

• дослідити поняття екскурсії та екскурсійної діяльності;
• виявити етапи підготовки екскурсії;
• узагальнити методику проведення екскурсії;
• охарактеризувати технологію підготовки екскурсії на історичну тематику;
• проаналізувати техніку ведення екскурсії;
• сформувати контрольний текст екскурсії.

Теоретико-методологічна  база даного дослідження, це праці: Ємельянова Б.В., Ананьєва М.А. Власова А.А., Восколович Н.А, аналіз Мамутової В.К., статті Крачило Н.П.

В роботі були використані  такі методи дослідження: узагальнення, аналіз, синтез, картографічний.

Структурна робота складається з вступу, двох розділів, які розкривають проблематику теми, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

Розділ І. Технологія підготовки екскурсії на історичну тематику.

 

1. Суть екскурсії.

 

Екскурсія – цілеспрямований та запрограмований наочний процес сприйняття навколишнього середовища, побудований на поєднанні зорових, слухових та інших вражень, і відбувається за допомогою кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода.

«Екскурсія (від лат. excursio — поїздка) — колективне або індивідуальне відвідування визначних місць, музеїв тощо в навчальних або культурно-освітніх цілях під керівництвом екскурсовода», — таке визначення екскурсії дається в «Енциклопедії туриста», виданої науковим видавництвом «Велика Російська енциклопедія» в 1993 р.

Глибше пояснення  сутності екскурсії наводиться в «Словнику російської мови» (1988). У ньому вказується, що «Екскурсія — організований, супроводжуваний, поясненнями показ чого-небудь (творів мистецтва, пам'ятників минулого, яких-небудь споруджень, механізмів та ін. ), що проводиться за певним планом з освітньою або ознайомлюючою метою» [8, c.286].

Великий теоретик і організатор екскурсійної справи в Радянському Союзі і сучасної Росії Б.В. Емельянов (1985) під поняттям екскурсії розуміє «наочний процес пізнання навколишнього  світу», пов'язаний з заздалегідь підібраними об'єктами, які вивчають на місці їх розташування. І далі: «Екскурсія — це цілеспрямований процес сприйняття оточуючого нас середовища, побудований на злитті зорових і смислових вражень».

Із вищенаведених  визначень «екскурсії» стає ясно, що специфіка будь-якої екскурсії  полягає в єдності показу і  розповіді. І якщо відсутній показ, то цей вид культурно-освітньої і учбової роботи, якою є екскурсія, перестає нею бути, а перетворюється на лекцію або бесіду. У первинності показу полягає специфіка екскурсійного методу. Якщо забрати в екскурсії  глибокий аналіз, пояснення побаченого то вона перетвориться огляд визначних пам'яток. Сутністю екскурсії складається в органічній, нерозривній єдності в ній показу із розповіддю.

Те, що бачить екскурсант, ув'язується в його свідомості, завдяки розповіді екскурсовода, із певними подіями, явищами, фактами, процесами. Екскурсовод, таким чином, показує і одночасно вчить правильно бачити показане.

У цьому організованому процесі пізнання навколишнього  середовища величезну роль виконує емоційна сторона, яка є необхідним компонентом кожної екскурсії. Екскурсовод повинен примусити екскурсантів не просто дивитися і слухати, але співпереживати разом з ним. Побачене і почуте повинне викликати у екскурсантів почуття: захоплення, збурення, радість від пізнаного і ін.

Найбільш яскраво сутність екскурсійного процесу відображає схема, запропонована Ємельяновим (рис. 1.1.):

Рис.1.1. Структура екскурсійного  процесу.

Екскурсія — це не просте проведення часу, це інтелектуальна діяльність у вільний або навчальний час, яка вимагає певної затрати фізичних і духовних сил. Завдяки своїй наочності, дохідливості, емоційності екскурсія є надзвичайно ефективною формою передачі знань екскурсантам, сприяє міцному засвоєнню фактів, що наводяться та сприяє формуванню духовної культури людини.

Кожній екскурсії властиві певні ознаки. Б.В. Емельянов (1976) виділив  шість обов'язкових ознак екскурсії:

• протяжність за часом, від академічної години до одного дня;
• наявність екскурсійної групи (15 — 30 чоловік );
• наявність кваліфікованого фахівця-екскурсовода;
• огляд екскурсійних об'єктів, первинність зорових вражень;
• знайомство із об'єктами в русі і на зупинках, зокрема, із виходом із автобуса;
• чітка тема, що є стрижнем цього огляду і диктує його напрям.

На даний час в  екскурсійній практиці до виділення основних ознак екскурсії відносяться вільніше. Екскурсійна група може складатися всього лише з декількох чоловік, від чого екскурсія не перестає нею бути; для знайомства із об'єктами на зупинках не обов'язковий вихід із автобуса, якщо їх добре видно. Але все інше, що свого часу виділив Б.В. Емельянов, залишається необхідними, основними ознаками екскурсії як самостійного, специфічного виду культурно-суспільної діяльності.

До властивих  екскурсії ознак слід ще додати неодмінний елемент - це наявність у неї мети і завдання, які диктують вибір екскурсійних об'єктів, розробку маршруту, підбір літературних джерел, ілюстрацій, в так званий портфель екскурсовода, загального емоційного настрою екскурсії та інших елементів з яких вона складається.

Але головною ознакою екскурсії є обов'язкове використання, при її проведенні, екскурсійного методу, тобто єдність показу і розповіді, при первинній і визначальній ролі показу [22, c.158].

У основу екскурсії  закладено такі принципи:

• науковість

Факти, події, описуються в науковому трактуванні, та отримують об'єктивну оцінку з позицій тих галузей сучасної науки, до яких вони відносяться. Цей принцип визначає науковий характер екскурсії як форми виховання й освіти. Завдання екскурсії – сприяти поширенню наукових знань – реалізується завдяки тому, що зміст екскурсії викладається у відповідності з відомостями певної галузі сучасної науки. Лише за умови,  що факти, події, теоретичні положення даються в науковій трактовці, висвітлюються з урахуванням досягнень тих наук, до яких вони мають відношення, екскурсія здатна формувати адекватний сучасності світогляд. Отже, факти і події повинні отримати об'єктивну наукову оцінку і тільки тоді їх варто повідомляти екскурсантам.

• ідейність;

Широке трактування  принципу ідейності визначається тим, що під ідеєю розуміють чіткий план дій для досягнення поставленої мети, ідейність, таким чином, розглядається як свідоме дотримання певної системи ідей, а принципи ідейності — як об'єктивний підхід до змісту фактичного матеріалу при підготовці екскурсії і впевненість екскурсовода, що повідомляє інформацію екскурсантам. В розповіді екскурсовода, в аналізі об'єктів знаходить свій відбиток не тільки ерудиція екскурсовода, але й тенденційність, що є об'єктивним проявом його активної життєвої позиції. Однак, послідовно виявляючи свою ідейну впевненість екскурсовод повинен будувати свою розповідь на фактах і подіях, що отримали наукову оцінку.

• правдивість;
• зв'язок теорії з практикою;

Зв'язок теорії з практикою. Матеріал екскурсій повинен бути співвіднесений з життям, дійсністю, практикою господарської і культурної діяльності, з тими змінами, які відбуваються у суспільстві. Виклад фактичного матеріалу повинен супроводжуватися узагальненнями і висновками з урахуванням законів, які лежать в основі історичних та інших процесів.

• дохідливість;

Ефективність  екскурсії можлива тільки за умови відповідності змісту і форми подачі матеріалу рівню підготовки аудиторії, її загальноосвітньому рівню, життєвому досвіду, а, отже, зрозумілості [18, c.177].

• переконливість;
 

2. Класифікація екскурсій на історичну тематику.

 

Класифікація — розподіл будь-яких однорідних предметів або  понять по класах, відділах  тощо,  згідно певним ознакам. Класифікація екскурсій являє собою поділ її на групи, підгрупи і види з виділенням в кожній з них основних рис, що визначають характер ведення тієї або іншої екскурсії. Розподіл екскурсій на чітко певні групи має велике практичне значення. Класифікація екскурсій забезпечує умови для кращої організації роботи екскурсоводів, полегшує їх спеціалізацію з урахуванням знань і особистих нахилів екскурсоводів. Використання закономірностей проведення екскурсій конкретної групи сприяє тому, щоб кожна екскурсія ставала ефективнішою.

У середині 70-х рр. XX століття, в період розквіту  екскурсійної діяльності в Радянському Союзі Центральною радою з туризму і екскурсій Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів була прийнята класифікація екскурсій, що залишилася незмінною до теперішнього часу. Відповідно до  неї, вся різноманітність екскурсій класифікується за наступними ознаками: