Экскурсия в парк "Софиевка"

заздалегідь повідомити  час продовження екскурсії - година і хвилини відправки автобуса.

Розташування  групи біля об'єкту. Розташування групи біля об'єкту показу перш за все повинне забезпечувати безпеку екскурсантів. Особливо це стосується тих місць, де поряд ведуться будівельні роботи, відбувається інтенсивний рух транспорту.

Для огляду одного об'єкту творчою групою, що створювала екскурсію, можуть бути визначені одна, дві і навіть більш пунктів. Все залежить від змісту екскурсії. Наприклад, віддалений пункт вибирається тоді коли об'єкт показується разом з навколишнім середовищем. Близький - якщо аналізуються окремі деталі будівлі, споруди, об'єктів природи. У технологічній карті екскурсії всі точки розташування групи повинні бути вказані.

При виборі пункту необхідно  враховувати час доби, сезони року. Так, в жарку літню пору екскурсантів слід розташовувати в тіні, сонце не повинне світити їм в очі. На випадок дощу доцільно передбачити варіант розміщення групи під навісом,  кронами дерев.

Найзручніше розташування групи біля об'єкту - півколом. Екскурсовод стає біля одного з країв півкола впівоберта до екскурсантів. Щоб екскурсанти розмістились так як потрібно екскурсоводу він повинен делікатно запропонувати їм це зробити, показуючи жестом, де і як стати. У практиці проведення екскурсії екскурсовод нерідко стає в центрі півкола. В цьому випадку його розповідь краще чути всім екскурсантам, не потрібно сильно напружувати голос, але при подібній розстановці екскурсовод стоїть спиною до об'єкту що ускладнює показ, і  жести екскурсовода не завжди можуть  бути чітко направленими  і точними.

Якщо біля одного об'єкту одночасно розташовується декілька груп слід зберегти таку відстань між ними, щоб екскурсоводи своїми розповідями не заважали один одному, а групи не заважали спостереженню об'єкту.

Повернення екскурсантів в автобус. При посадці групи в автобус екскурсовод входить до нього останнім, цікавиться, чи всі зайняли свої місця, чи з’явилися сусіди. Слід уникати перерахунку екскурсантів. Переконавшись в тому, що всі учасники заходу знаходяться в автобусі, він дає знак водію про початок руху і продовжує екскурсію [11, c.211].

Дотримання  часу проведення екскурсії є умовою, яка беззаперечно повинна виконуватися екскурсоводом. Він зобов'язаний точно слідувати вимогам технологічної карти екскурсії, де для розкриття кожної підтеми вказаний точний час в хвилинах. Дотримання вказаного часу пов'язане з рівнем професійної майстерності екскурсовода, вимагає від нього великої практики і уміння проведення екскурсії. Але нерідко екскурсія з причин, незалежних від екскурсовода, значно скорочується за часом (із запізненням поданий автобус, не вчасно зібралася група і ін.). Тоді екскурсовод повинен скоротити час, що відводиться для розкриття тих або інших підтем. Робити це слід з великою обережністю і вмінням, зберігаючи все головне в змісті екскурсії і прибираючи другорядне в показі і розповіді. Оскільки проведення екскурсії залежить від багатьох зовнішніх чинників, екскурсовод повинен бути завчасно готовим до можливого скорочення фактичного матеріалу, щоб на екскурсії ця робота не виглядала сумбурною і не була очевидною для групи.

Паузи в екскурсіях. Паузи в екскурсії є її складовою частиною і повинні бути завчасно заплановані. Вони доцільні в тих частинах екскурсії, де по маршруту відсутні об'єкти показу, пов'язані з темою екскурсії. Мета цих пауз — надати екскурсантам деякий відпочинок від розповіді, дати розслабитися, обговорити з сусідом факт, що зацікавив його.

Але існують  і іншого роду паузи, коли екскурсантам дається час для самостійного додаткового огляду об'єкту, що сприяє глибшому розумінню і сприйняттю теми. Екскурсовод в цьому випадку повинен делікатно направити дії екскурсантів під час паузи, скоректувати їх пізнавальну діяльність. 

Реакція на непередбачені  події. Непередбачені події під час проведення екскурсії бувають різними. Це і галасливий весільний кортеж, який обов'язково на якийсь час відверне увагу екскурсантів, і пожежна машина, що мчить мимо, із завиваючою сиреною, і зграя собак, що несподівано звідкись з'явилася. Як поводитися в цьому випадку? Перш за все не слід вдавати, що ви цього не помічаєте. Краще за все перервати екскурсію і почекати, поки сторонній подразник не зникне або він більше не цікавитиме учасників групи, а потім продовжити екскурсію. Непогано, якщо екскурсовод дасть коротку характеристику того що відбулось.

До непередбаченої події потрібно відноситися без роздратування, як до додаткового екскурсійного об'єкту, що несподівано з'явився, який не допомагає в розкритті теми екскурсії, але на який не можна не звернути уваги і не сказати про нього декілька слів.

Відповіді на запитання екскурсантів. В ході проведення екскурсії у її учасників можуть виникати запитання. Якщо на них негайно давати відповіді, то це відволікатиме аудиторію від сприйняття основного змісту екскурсії, порушуючи її сутність. Екскурсоводу доцільно у вступному слові попередити екскурсантів, що на всі  виникаючі запитання він дасть відповідь в кінці екскурсії. Щоб уникнути значної кількості запитань він повинен пам'ятати, що екскурсія повинна відрізнятися глибоким викладом матеріалу, чіткістю формулювань, достовірністю фактів, логічністю висновків по підтемах, відсутністю незрозумілостей.

Використання  індивідуального тексту в ході екскурсії. З приводу використання індивідуального тексту приведу рекомендації Б.В. Емельянова (1986): «Екскурсовод, так само як лектор, може під час екскурсії користуватися своїм індивідуальним текстом. Тому рекомендується перенести основний зміст розповіді на спеціальні картки. Картка може містити короткі дані про об'єкт, основні думки розповіді, схему аналізу пам'ятника, окремі цитати, історичні дати, цифровий матеріал».

Використання карток має одну особливість - екскурсовод  не читає під час проведення екскурсії весь текст, нанесений на них, а лише поглянувши на картку, уточнює зміст розповіді. У міській і особливо заміській екскурсії під час пауз екскурсовод може ще раз проглянути картки, оновивши в пам'яті матеріал для подальшої розповіді.

Картки повинні  бути зручними для користування в  ході екскурсії. Рекомендується невеликий  їх розмір (наприклад, четверта частина або половина аркушу цупкого паперу формату А4). Картки слід пронумерувати з урахуванням черговості розкриття підтем. Використання карток під час екскурсії, на яких записані основні положення індивідуального тексту, є правом кожного екскурсовода незалежно від його досвіду, знань і рівня підготовки».

Показ матеріалів з «портфеля екскурсовода» відбувається тоді, коли того вимагає розповідь. Це може бути як під час розповіді про об'єкт в якості додаткового ілюстративного матеріалу (портрет автора пам'ятника, фотографія первинного виду будівлі, в значній мірі зміненої пізнішими реставраційними роботами, і ін.), так і на ділянці маршруту, позбавленому об'єктів показу по темі екскурсії.

Експонати демонструються на рівні голови, щоб вони добре були видні всім екскурсантам. Не слід після демонстрації передавати експонати екскурсантам для детальнішого ознайомлення з ними, оскільки це відволікатиме їх від розповіді, що продовжується. Лише під час паузи в екскурсії можна надати можливість її учасникам ознайомитися з вже продемонстрованими наочними матеріалами. Проте не слід цим захоплюватися, перетворюючи всі експонати «портфеля екскурсовода» в роздатковий матеріал. Як правило, в якості роздаткового матеріалу використовуються лише окремі експонати [11, c.218].

Користування мікрофоном. Успіх екскурсії нерідко залежить від мікрофону. Невміння користуватися конкретним типом мікрофону, що є в автобусі, несправний мікрофон цілком можуть звести нанівець всі зусилля екскурсовода. Потрібно пам'ятати, що звук, що передається підсилювальною установкою, часто нерозбірливий, тембр голосу часто спотворюється. Деколи виникає додаткова дзвінкість, деякі приголосні просвистуються, особливе «т», «п», «с», «ш», «ч», іноді звук «плаває».

Недоліки, що виникають  при використовуванні мікрофону, частково можна нейтралізувати за допомогою:

• особливо чіткої артикуляції;
• деякого зниження темпу мови;
• досягнення виразності за рахунок зміни забарвлення звуку, а не збільшення сили голосу.

У автобусах  встановлені різні типи мікрофонів, тому екскурсоводу необхідно ще до початку екскурсії (до приходу екскурсантів) за допомогою водія перевірити якість роботи мікрофону і особливості користування ним, промовивши декілька фраз в нього і визначивши оптимальну відстань від рота до мікрофону [11, c.219].

 

Розділ ІІ. Розробка екскурсії на історичну тематику «Весняна «Софіївка»

 

2.1. Маршрут екскурсії  на історичну тематику «Весняна  Софіївка».

 

Екскурсійний маршрут  є шляхом проходження екскурсійної групи, що накреслений на окремому аркуші, де позначається початок маршруту, об'єкти показу і зупинки для їх спостереження, місця виходу групи до об'єктів, кінцева точка маршруту.

Побудова маршруту екскурсії  визначається такими факторами:

• тема екскурсії;
• кількість об’єктів;
• місцезнаходження об’єктів.

Маршрут побудований по комплексному принципу.

При розробці маршруту слід уникати повторних проїздів по одній  і тій же стежці або біля одного і того ж екскурсійного об'єкту. Але це не завжди можна здійснити.

Вимоги до складання  маршруту:

• забезпечення безпеки екскурсантів;
• оглядові об’єкти не повинні розміщуватись близько один біля одного;
• тривалість переходу між екскурсійними об’єктами не більше 10 хвилин;

Розробка маршруту закінчується складанням схеми маршруту екскурсії  з назвами всіх об’єктів, по яких повинна пройти група, з нанесеними на неї об'єктами показу (в умовних знаках).

Маршрут екскурсії «Весняна Софіївка» зображена в додатку  А.

Об’єкти екскурсії:

1. Головний вхід
2. Джерело «Срібні джерельця»
3. Павільйон флори
4. Фонтан «Змія»
5. Статуя Еврипіда
6. Статуя Аполон Бельведейський
7. Статуя Венери
8. Великий водоспад
9. «Долина гігантів»
10. Площа зборів
11. Грот Тантала (Грот страху та сумніву)
12. Грот Сиціли (Грот Західний)
13. Статуя Париса
14. Статуя Орфея
15. Статуя Амура
16. Бюст Платона
17. Єлісейскі поля
18. Бюст Арістоттеля
19. Грот Каліпсо
20. Статуя Аполон Флорентійський
21. Грот Фетіди
22. Фазанник
23. Острів Анти-Ценцеї (Острів Кохання)
24. Амстердамський шлюз
25. Англійський парк
26. Уманська сільськогосподарська академія
27. Бюст Сократа
28. Бюст Гомера
29. Ахеронтійське озеро та підземна річка Ахеронт
30. Статуя Одисея
31. Фонтан «Семиструмінь»
32. Партерний амфітеатр
33. Обеліск «Орел»

 

2.2. Методична розробка  екскурсії на історичну тематику  «Весняна «Софіївка»

 

Методична розробка –  це документ, що визначає, як необхідно  провести дану екскурсію, як краще організувати показ пам’ятників яку методику та яким чином краще застосувати для того, щоб екскурсія пройшла ефективно.

Методика  проведення екскурсії направлена на те, щоб допомогти екскурсантам засвоїти зміст екскурсії.

Методичний  прийом це спосіб викладення змісту та є невід’ємною частиною процесу проведення екскурсії.

Методичні прийоми  розглядаються за такими аспектами  як:

• Оптимальний спосіб виконання визначених дій;
• Засіб перетворення пасивного огляду в активне спостереження об’єкта екскурсантами;
• Основа процесу трансформації усної інформації в зорову;
• Основа аналізу та синтезу на екскурсії.

 Методичні  прийоми поділяються:

• Прийоми показу;
• Прийоми розповіді;
• Прийом руху;
• Особливі методичні прийоми;
• Прийоми демонстрації наочних матеріалів;

Методичні прийоми  можуть бути:

• Загальними (використовуються на будь-яких екскурсіях)
• Часткові (властиві одному виду екскурсій)
• Одиничні (використовуються при спостереженні унікального об’єкта)

Методи показу об'єктів не прості, і їх вибір перебуває в прямій залежності від способу пересування екскурсійної групи, складу учасників, пізнавальної цінності, популярності, виразності, ступеню збереження об'єктів і ін.

Змістовна частина показу є використання так званих методичних прийомів показу, що були розроблені рядом авторів під керівництвом Б.В. Емельянова :

• попереднього огляду;
• панорамного показу;
• зорової реконструкції;
• зорового монтажу;
• локалізації подій;
• абстрагування;
• зорового порівняння;
• інтеграції;
• зорової аналогії.