Особливості організації спеціальних залізничних турів по Україні

Якщо брати  організаційну сторону поїздки  туристів залізницею, пояснив Іван Карпяк, то вона досить проста. Необхідно  звернутися з письмовою заявою до пасажирської служби залізниці, до якої відноситься станція відправлення організованої групи пасажирів. В даному випадку слід лише дотримуватися терміну надання заяви — від 45 до 15 діб. В чому привабливість такої поїздки? А в тому, що пасажири самі визначають маршрут прямування поїзда та зручний час відправлення. Хоча в даному разі подорожанам запропонують варіанти реалізації замовлення. Бо слід враховувати технічні можливості залізниць. Важлива деталь: туристичні поїзди призначаються при мінімальній кількості сім-вісім вагонів, а максимальна—15-18 вагонів. Тобто орієнтовно у складі туристичної групи має бути мінімум 400 осіб. Ясна річ, зібрати таку кількість туристів доволі складно. Тому мова в даному разі йдеться переважно про перевезення дітей під час літніх та зимових канікул.

З буфетом і  духовим оркестром Є відомості, що туризм почав розвиватися саме на залізничному транспорті. Є навіть точна дата виникнення цього явища. То було 5 липня 1841 г. Англійський підприємець  Томас Кук організував подорож для 570 людей по залізниці в поїзді, де пасажирам надавали комплекс послуг. Він включав у себе харчування й духовий оркестр. Є свідчення й про початок вітчизняного залізничного туризму. За деякими даними перші туристичні маршрути в Карпатах проклали лісопромисловці ще наприкінці XIX ст. Саме тоді в горах була побудована вузькоколійка. А виглядало це таким чином. Через самий центр Коломиї на невеликій швидкості проїжджав паротяг. Він перевозив продукцію підприємств — перероблену нафту, цеглу, лісоматеріали. Після кожного такого проходу місцеві жінки поспішали нагрівати воду аби відмивати від паровозного бруду домівки та білизну. Активізувалися й злодії, які встигали поцупити лантух з вугіллям. Чому цей потяг називався туристичним, то ще питання. Можливо, ще тоді передбачалося, що за кілька десятків років перевезення вантажів передадуть на більш потужний вид поїзної тяги, а вузькоколійки отримають статус туристичного перевізника. На жаль, цього не сталося, вузька колія у західному регіоні України практично не збереглася. Тому й про широке використання для потреб туристичної галузі мова не йдеться. Хоча в інших країнах подорожі вузькою колією користуються великим попитом і приносять серйозні прибутки.

Так, були масштаби…  На теренах колишнього Союзу залізничний туризм активно почав розвиватися років 50 тому. Тоді п'ять туристично-екскурсійних поїздів обслуговували ледве 2000 людей. За 20 років потому їх кількість зросла до майже чотирьох мільйонів. Але переважно у так званих графікових поїздах. З’явилися також спеціальні поїзди, призначені тільки для туристів. Зростала й протяжність подорожей у часі — від одного до 32 днів. Популярною, приміром була подорож від Владивостока і яка проходила через Сибір, Москву, Ленінград, Ригу, Таллінн, Вільнюс, Київ, Крим. Користувалися попитом і маршрути по прадавнім російським, найбільшим українським, кавказьким містам і містам Прибалтики, тощо.

Союз розпався. Туризм поступово втратив масовість. Між тим, досвід, який накопичений  був за минулий час, залишився. Потрібно лише його з урахуванням нинішніх реалій застосувати на практиці. Хоча деякі фахівці, в тому числі і туристичного напрямку, досить скептично ставляться до відродження цього виду послуг. Але то вже така справа: хто хоче — той діє, а у кого немає бажання — шукає причини.

У подібних за нинішньої  розмови ситуаціях ми здебільшого  звертаємося за досвідом наших зарубіжних колег. До речі, про нього на сторінках  газети «Магістраль» розповідається майже  щотижня. За кордоном, судячи по кількості  повідомлень, до вирішення проблеми залізничного туризму відносяться не від випадку до випадку, а на постійній основі. Позитивні надбання у цій сфері мають залізничні компанії Німеччини, Швейцарії, Швеції, Іспанії, США, Індії, ПАР та інших країн. Так, на залізницях Німеччини при підрозділі по пасажирських перевезеннях створене відділення подорожей і туризму. Воно реалізує комплексні туристські маршрути з розміщенням у приналежних йому готелях і екскурсіями на власних автобусах. Крім того, , залізничники пропонують пасажирам різні пакети послуг «поїзд + …» при покупці залізничних квитків. Тобто те, що залізничні компанії активно займаються таким видом надання послуг, говорить, що цей бізнес для них є вигідним. Є конкретні досягнення у цьому напрямку і на Російських залізницях. Спираються вони в першу чергу на ретельному вивченні процесів, що відбуваються у сфері туризму. Так, результати опитування виявили, що своє позитивне ставлення до розвитку залізничного туризму висловило майже 75% опитаних.

Зацікавленість  конкретними діями Для поїздки, на яку запросили київських журналістів , обрали поїзд №43/44 Київ — Івано-Франківськ. Він вирушає зі столиці про 19 годині 16 хвилин. Прибуття до Івано-Франківська – о 7 годині 02 хвилини. З точки зору відправлення і прибуття — досить зручний варіант аби практично весь день присвятити знайомству з містом та його історичним надбанням. Представники засобів масової інформації в більшості своїй вперше вирушили в таку подорож. Вже наступного ранку, тільки-но піднялося сонце, кореспонденти налаштували свої телевізійні камери та фотоапарати. Знімали все підряд: І рейки, і шпали й мости. Едуард Занюк, керівник Управління взаємодії зі ЗМІ Укрзалізниці просив своїх колег бути обережними, не висовуватися у вікна й дотримуватися правил особистої безпеки. Між тім, він не приховував свого задоволення. Певною мірою «приміряв»: як би до краєвидів, що «пробігали» за вікнами вагонів, поставилися би туристи? Чи вразили б їх вони? Між тим, журналістів доводилося й заспокоювати. Мовляв, це тільки початок подорожі. Не менш цікавого, і чимало, буде попереду «Гори! Гори!»-почулося від подорожан. І знову — за справу: нові краєвиди у відео архіві зайвими не можуть бути. В Івано-Франківську наш вагон «перечепили» до тепловозу, який спрямували до Яремчи. Там на нас чекала інформація, якові надав начальник пасажирського сектору Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці Володимир Сосна. За його словами, Яремча є одним із центрів зеленого туризму західного регіону держави. Тут є всі умови й можливості для цікавого й пізнавального відпочинку. Тому керівництво Львівської залізниці і особисто керівник магістралі Михайло Мостовий, зацікавлені в тому, щоб цей розвиток позитивно впливав і на зростання кількості пасажирів. Закономірність у цьому пряма — більше пасажирів, значить і доходи галузі зростуть. До речі, зі станції Яремча можна приміськими поїздами дістатися багатьох не менш цікавих міст, розташованих поблизу.

По приїзду  до Яремчи, з групою журналістів  поставилися так, якби то були справжні туристи. Нас вже чекав місцевий екскурсовод. Він провів по головним об’єктам міста, розповів про історичні, культурні та політичну хроніку подій від днів минулих до сьогодення. Тобто ті, кому пощастить лікуватися та відпочивати у цих місцях — отримають масу задоволення. Реалії сьогодення є такими: особливо популярні туристичні поїзди у зимовий період. У цей час кількість пасажирів до Карпатських краєвидів збільшується в кілька разів. І залізничники готові до такого напливу. Для технічного обслуговування локомотивів і вагонів тут є всі умови й можливості. На самому вокзалі станції Яремча теж готові до того аби пасажири могли пристойно відпочити після екскурсій. Вартість проживання прийнятна для гаманця навіть студента. І починається від майже 50 грн за добу. Невелика вартість послуги і для тих, хто полюбляє сауну або солярій.

Львівська залізниця  долучилася й до розробки маршрутів  для розвитку внутрішньодержавного туризму. Тут формують спеціальні турпоїзди. Задля цього фахівці вивчають пасажиропотік, аналізують напрямки аби  запропонувати туристам оптимальне сполучення між їхньою домівкою та місцем відпочинку. Розглядаються конкретні пропозиції. Вони стосуються, приміром, можливості поїздок за маршрутами «Схід України — Львів», «Схід України — Карпати» та «Центр України — Карпати». Остаточне рішення буде прийнято після вивчення не тільки можливостей залізниці. Наші спеціалісти вважають себе відповідальними й за те, сервісне обслуговування якого рівня нададуть їм на місцях. Готові залізничники вислухати й пропозиції щодо співробітництва. Але воно має бути взаємовигідним. Приміром, існує ідея щодо будівництва від станції Яремча до гірськолижного курорту Буковель залізничної колії. Це — майже 15 км. Залізничники приватним структурам говорять: ми готові задовольнити ваші будь-які пропозиції щодо даного проекту. Але будемо відвертими: ви вкладаєте кошти, а ми виконуємо технічну сторону справи. До речі, туристи з Польщі, Угорщини, Фінляндії, Австрії, тощо надають чимало замовлень на туристичне обслуговування. Але їх перша умова стосується отримання відповідного сервісного обслуговування. На жаль, цим наші залізниці ще повною мірою не можуть відповідати вибагливості туристів. Не достатньо ще сучасного рухомого складу. Та й кадри скоріше за все потрібно готувати спеціально для таких поїздок.

В першу чергу  — системність Залізниці України  мають позитивний досвід надання  послуг туристичних поїздів. Хоча системною  цю діяльність назвати ще зарано. Так, років зо три тому на Південній  залізниці сформували туристичний  поїзд, який виконав вояж маршрутом Ромни — Полтава — Севастополь — Ромни. Вони сформували дитячий туристичний поїзд. Подорож виявилася вдалою настільки, що надходили замовлення про організацію поїздок за маршрутом Ромни — Москва — Санкт-Петербург. «Щоб відвідати на вихідних історичні пам’ятки України, харківським туристам тепер не треба гаяти час на поїздки в електричках, автобусах або на особистому автотранспорті. Значно зручніше скористатися послугами Південної залізниці, яка тепер організує спеціальні прямі тури». Таким є нині заклик залізничників Південної. Поточного року пасажирська служба Південної почала організовувати регулярні туристичні поїздки за сприяння туристичних агентств. Вони здійснюються на рейкових автобусах, які зручні, оснащені кондиціонерами та вакуумними туалетами. У липні група туристів із Харкова побувала у Запоріжжі. Там туристи відвідали Кінний театр, їх частували козацьким кулішем, організували двогодинну прогулянку Дніпром навколо острова Хортиця. Є плани і на майбутнє — туристичні залізничні поїздки в Миргород на Сорочинський ярмарок і в Спасів Скит. На переконання спеціалістів Південної магістралі, залізничний туризм покращить імідж залізниці, підвищить прибутковість пасажирських перевезень. Своє бачення розвитку в даному напрямку та конкретні пропозиції пасажирська служба Південної демонструвала на міжнародній виставці-презентації «Харків: партнерство і туризм». Загалом, по Укрзалізниці літня пора — відповідальна, бо є своєрідним лакмусовим папірцем її діяльності. Так, за останні півтора місяці поточного року послугами залізниці у кримському напрямку скористалося понад 2 млн пасажирів. І пасажиропотік зростає практично щодня. Крім того залізниці України оформили майже 6,5 тис заявок для дитячих груп. Загальна кількість перевезених дітей за заявками становить понад 285 тис. осіб. Тільки за червень поставлено до місця призначення майже 140 тис дітей. Певною мірою покликані сприяти розвитку залізничного туризму й відповідні завдання Уряду. Вони стосуються, зокрема, запровадженню туристичних поїздів для тематичних екскурсій вихідного дня та на канікулах для учнів та студентів. Міністерство культури і туризму України провело нараду щодо формування дитячих туристичних потягів, створено Робочу групу з представників Мінсім'ямолодьспорту, Укрзалізниці, Українського інституту національної пам'яті, громадських організацій та суб'єктів підприємницької діяльності. Визначено орієнтовні туристично-екскурсійні маршрути та проведено попередні розрахунки дитячої путівки за цими маршрутами, мінімальна та максимальна завантаженість туристичних потягів, умови дотримання безпеки дітей та молоді, санітарно-епідеміологічних вимог, медичного обслуговування, туристично-екскурсійна програма, питання харчування і ночівлі дітей, можливість застосування пільг та інше. Визначено також перелік суб'єктів туристичної діяльності, яких залучено до формування та організації туристичних груп дітей й учнівської молоді в містах Донецьку, Києві та Львові. З урахуванням специфіки та особливостей організації дитячого турпоїзду Укрзалізниця розробила розклад руху дитячого туристичного потягу в сполученні Донецьк — Київ — Львів — Донецьк. Розглядається можливість запровадження в регіонах України організації туристичних поїздів для здійснення тематичних екскурсій вихідного дня та канікулах, але в обмеженій кількості: 2-3 вагони по 100-150 чоловік. На даний період вже проведено екскурсії залізничним транспортом такими напрямками: Донецьк — Київ, Донецьк — Тернопіль — Кременець, Донецьк — Кам’янець-Подільський , Донецьк — Севастополь, Донецьк — Львів, тощо. imd-14 Дбають українські залізничники й за перспективу. Так, червня поточного року Львівська залізниця відновила рух пасажирського поїзда Львів — Краків — Вроцлав. Попит на подорож у цьому напрямку зростає. Так. У червні населеність його складала 30%. За місяць цей показник зріс до 50%. Рішення про курсування цього поїзду було продиктовано в першу чергу очікуваним зростанням пасажирів в період підготовки та проведення футбольного чемпіонату Євро-2012. Переваги ж поїзду Львів — Краків — Вроцлав безперечні. Адже час переведення на кордоні рухомого складу з колії 1520 мм на колію 1435 мм займає 15-20 хвилин, замість звичайної перестановки на яку витрачалося майже 2,5 години. Для туристів, які побажають подорожувати Україною, залізничники передбачили у графіку руху поїздів зручну підв’язку до інших поїздів. Зокрема на швидкісний поїзд №170 Львів — Київ. До речі, цей поїзд зручний у багатьох випадках. Особливо у плані знаходження в дорозі. Всього 6,5 годин знадобиться вам аби подолати відстань між цими містами.

Було би бажання Між тим, доводиться констатувати, що в даний час на залізницях України відсутній у достатній кількості спеціальний рухомий склад, який призначений для перевезення туристів. Тому це є досить серйозною перешкодою системного розвитку залізничного туризму. Але знаючи проблему й вирішувати її набагато легше. Потрібна також активізація маркетингових досліджень, які можуть стати основою для розвитку станцій, вокзалів, внесення корективів до розкладу руху пасажирських поїздів. В принципі, завдяки подальшому розвитку туристичних поїздів, може підвищитися роль в обслуговуванні пасажирів з боку буфетів, вагон-ресторанів. Більш завантаженими можуть бути пункти харчування вокзалів. А можливості переважної більшості вокзальних ресторанів далеко не вичерпані. Причому у кожного з них знайдеться своя родзинка, за якою цей заклад запам’ятається. Приміром, у ресторані вокзалу Івано-Франківськ крім зручних приміщень, смачних і корисних страв, запропонують свій, залізничний хліб. Його тут називають колійним і виготовляють з давніх часів. Скуштувавши такого хлібу, туристи у переважній більшості купляють його аби ласувати ще й дорогою. Можна і потрібно використати й досвід російських колег. Тут ухвалено рішення щодо створення на залізницях єдиної мережі сервіс-центрів. Така ухвала має на меті налагодити зв'язки між ними, дозволить формувати різні туристичні послуги за формулою «поїзд + ...»: «поїзд + готель», «поїзд + екскурсія», «поїзд + спектакль», «поїзд + футбольний матч», «поїзд + виставка», «поїзд + кінофестиваль» і т.д. Залізничний транспорт у цьому випадку має певні переваги. Посудіть самі: практично в будь-якому туристському продукті присутній основна частина, а саме перевезення. Є певні досягнення і досвід впровадження транспортного туризму в Білорусі. Звідси туристичні поїзди прямують до Києва, Москви, Одеси, Севастополя, країн Прибалтики, Молдови. У туристично-екскурсійних поїздах туристи живуть безпосередньо у купейних та плацкартних вагонах, їдять у вагонах-ресторанах, отримують екскурсійне обслуговування за маршрутом прямування. Одним словом, можна для розвитку залізничного туризму зробити чимало. Використовувати при цьому як свій, так і закордонний досвід. Було би бажання. Та й від можливостей реалізувати ці бажання залізничники не відмовилися б.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3. Розробка транспортного туру. 

3.1 Розробка залізничного  туру « Мальовнича Україна  залізницею».

Тур розрахований на студентів. Тривалість туру 9 днів і 8 ночей. Передбачає огляд памяток України. Києв-Львів-Полтава-Запоріжжя-Одесса-Києв.