Питання організації та забезпечення безпеки в готельно – ресторанному бізнесі та індустрії туризму

     · гарантування належної поведінки, а  також сумлінності, чесності всього персоналу готелю;

     · гарантування можливості надання готелем  спеціальних послуг щодо забезпечення підвищеної безпеки високопоставлених  осіб, до охорони яких висуваються особливі вимоги.

       Застосування цих заходів безпеки  не лише убезпечить клієнта  під час його перебування в  готелі, але і відгородить співробітників  від необґрунтованих звинувачень.  А це, поряд з іншими аспектами,  підвищить репутацію готелю і, як наслідок, збільшить його рейтинговість.  
 

     2.3. Використання комплексу  технічних засобів  безпеки у готелі 

     Пріоритетними напрямками забезпечення безпеки сучасного  готелю технічними засобами є:

     · контроль доступу в готель;

     · комплекс заході в для протипожежного захисту;

     · охоронна сигналізація і відеоспостереження.

     Встановлюваний  комплекс засобів і систем захисту  має бути адекватним можливій загрозі, тобто засоби і системи мають  бути самодостатні. Неможливо, та й  недоцільно, виключити можливість нанесення збитку насамперед з економічних міркувань. Засоби забезпечення безпеки досить дорогі, і їхній вибір має визначатися дійсно розумним аналізом найвищих ризиків і збитку. Крім того, використовувана апаратура не повинна створювати додаткових перешкод для нормального функціонування готелю як для існуючого персоналу, так і для гостей. Зайва таємничість і режим, постійна демонстрація збройної охорони і підозрілості може відлякати частину клієнтів і позбавити готель статусу «відкритого будинку».

     Система повинна бути збалансованою, тобто засоби захисту повинні розподілятися по можливості рівномірно у відповідності і зі значимістю зон, що захищаються.

     Вхідні  двері всіх гостьових номерів  мають обладнуватися доводчиками  дверей, що монтуються зсередини, внутрішніми додатковими не ключовими запорами, однобічними ширококутовими вічками, що монтуються на висоті 1,5 м від підлоги.

     Пожежні виходи на всіх поверхах мають обладнуватися  доводчиками і запірними пристроями, що забезпечують вільний вихід і  вхід з використанням механічних ключів або карт-ключів. Для забезпечення комфортного перебування клієнтів у готелі варто використовувати малі сейфи в номерах і/або централізоване сховище цінностей (депозитні скриньки).

     Кожен готельний номер має обладнуватися  міні-сейфом, що управляється (закривається і відкривається) персональним кодом клієнта. Розмір сейфа визначається типом номера, однак, варто надавати перевагу сейфам, що дозволяють зберігати в них переносний комп’ютер. Для надання уповноваженими особами допомоги клієнтам у відкриванні сейфів в екстрених випадках має бути передбачений майстер-пристрій, що управляється спеціальним кодом, встановлюваним охороною готелю.

     Централізоване  сховище цінностей клієнтів –  депозитні скриньки – розташовуються поблизу стійки реєстрації. Клієнти можуть використовувати скриньку (або сейфи) у такому сховищі для зберігання важливих і невеликих речей, як, наприклад, вогнепальна зброя, туби, тощо.

     Кожен осередок сховища повинен відкриватися двома ключами: майстер-ключем, що зберігається у обслуговуючого персоналу й особистим ключем, переданим клієнтові. Центральне сховище цінностей клієнтів обслуговує персонал служби прийому.

     Приміщення  сховища повинне:

     · мати капітальні стіни;

     · мати двері з металу (або міцного дерева). Допускається встановлення звичайних дверей і внутрішніх ґрат;

     · мати механізм для автоматичного  замикання дверей, що не дозволяє помилково  залишити двері відкритими;

     · мати контроль доступу (двері відкриваються  за допомогою особистої кодованої картки і/або особистого коду) з можливістю передачі таємного сигналу небезпеки в тих випадках, коли двері відкриваються під примусом;

     · мати систему охоронної сигналізації.

     Сховище повинне проглядатися засобами відеоспостереження з записом зображення на відеомагнітофон.

     Для забезпечення постійного моніторингу  сигналів тривоги приймально – контрольний прилад розташовується в місці постійної присутності персоналу (це може бути диспетчерське приміщення охорони, прийомна стійка готелю або комутатор.

     Повинні бути оснащені охоронними оповісниками на відкриття:

     · аварійні виходи з готелю;

     · зовнішні двері, що звичайно закриті;

     · двері службових приміщень з  обладнанням, що звичайно працює без  обслуговуючого персоналу (дизельна, трансформаторна, котельня, АТС тощо);

     · двері ряду критичних приміщень  готелю, захист яких має забезпечуватися  в той час, коли вони активно не використовуються. Це комори спиртних напоїв, кімнати з електронним  обладнанням (телецентр, сервер і т.п.), бухгалтерія.

     Скрізь, де це є можливо, оповіщувачі мають бути потайними або врізаними.

     У тих місцях, де потрібні особливі запобіжні  заходи, через предмети, що там знаходяться, (що представляють інтерес для  зловмисників), необхідно встановлювати  оповісники руху.

     Для схованої передачі сигналу тривоги оповісники тривожної сигналізації встановлюються в таких місцях:

     · стійка адміністратора;

     · каса прийому грошей у зоні реєстрації;

     · каса готелю;

     · інші приміщення, де може накопичуватися готівка;

     · офіс керівництва.

     Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена, строб-сигналізатори), що повинні привернути увагу персоналу до ситуації тривоги.

     Як  пропуски для системи контролю доступу  й обліку роботи часу можна використовувати картки з нанесенням на них елементи графічної і фотоінформації для використання як посвідчення.

     Отже, ґрунтуючись на вищенаведеному, відмітимо  пріоритетні напрямки забезпечення безпеки сучасного готелю. До них  відносяться:

     - контроль доступу в готель;

     - комплекс заходів для протипожежного  захисту; 

     - охоронна сигналізація і відеоспостереження.

     Усі застосовувані заходи і засоби не повинні створювати додаткової небезпеки  здоров'ю і життю гостей і співробітників готелю. Це стосується в першу чергу забезпечення екстреної евакуації в надзвичайній ситуації.  
 
 
 

     2.4. Економічна безпека  готелю готельно – ресторанного бізнесу 

     Економічна  безпека готельно – ресторанного бізнесу (ГРБ) — це стан захищеності життєво важливих інтересів будов від внутрішніх і зовнішніх загроз (джерел небезпеки), сформований адміністрацією і колективом готелю чи відповідним службами ресторану шляхом реалізації системи заходів правового, економічного, організаційного, інженерно-технічного і соціально-психічного характеру.

     У цьому визначенні слід особливо зазначити  три моменти:

     · стан захищеності носить динамічний характер;

     · загроза, що виходить зсередини, не менш небезпечна, ніж ззовні;

     · система економічної безпеки  ГРБ може стикатися, навіть взаємодіяти  на правовій основі з державною системою забезпечення безпеки.

     Результатом забезпечення економічної безпеки  є стабільність (надійність) його функціонування, ефективність економічної діяльності (прибутковість), особиста безпека персоналу.

     Забезпечення  економічної безпеки готельно-ресторанного бізнесу складається з чотирьох основних напрямків:

     · захист матеріальних і фінансових цінностей;

     · захист персоналу;

     · захист інтелектуальної власності (у тому числі комерційної таємниці);

     За  оцінками експертів, витрати на створення системи безпеки ГРБ, його оптимальне функціонування можуть складати 25 % всіх витрат на забезпечення функціонування системи закладів даного типу. Проблеми власної економічної безпеки виникають перед кожним типом закладу не лише в кризові періоди, але і при стабільному економічному середовищі.

     Ефективно працюючий готель чи ресторан, якщо він вчасно піддається необхідній модернізації, не є джерелом економічного неблагополуччя (економічної небезпеки) як для колективу  працівників і його власника, так і для тих агентів ринку, що користуються його послугами, тобто споживачів.

     Неповне завантаження потужностей, а тому і  неефективне їхнє використання, а  тим більше руйнування створеного потенціалу ГРБ являють загрозу економічним, матеріальним основам життєдіяльності колективу.

     З усіх можливих видів загроз економічній  безпеці ГРБ катастрофічних (природних  і техногенних), інформаційних, конкурентних, кримінальних, пов’язаних з некомпетентністю власника у виробничо-фінансових і  інституціональних питаннях, організаційних і ряду інших особливо виділяються і розглядаються ті, що безпосередньо спрямовані на руйнування або ослаблення зазначеного потенціалу під впливом зовнішніх (екзогенних) факторів.

     При цьому необхідно враховувати  можливості структурні трансформації для ефективного завантаження закладу харчування, поліпшення його фінансово-економічного стану і підвищені конкурентноздатності.

     Постійне  посилення факторів, що загрожують економічній безпеці готелю й  обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку готелю з метою завчасного попередження загрозливої небезпеки, і вживання необхідних заходів захисту і протидії.

     Для проведення моніторингу необхідне  відповідне методичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення.

     Основні цілі моніторингу  повинні бути наступними:

     - оцінка стану і динаміки розвитку  виробництва послуг готелем; 

     - виявлення деструктивних тенденцій  і процесів розвитку потенціалу  цього виробництва; 

     - визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;

     - прогнозування наслідків дії  загрозливих факторів як на  потенціал продуктивності, так і  на сфери діяльності, забезпечувані  продукцією і послугами цього  потенціалу;

     - системно-аналітичне вивчення сформованої  ситуації і тенденцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо  відбиття загроз готелю.

     Зміст і послідовність  моніторингу:

     · ідентифікація господарюючого суб’єкта, об’єкта моніторингу;

     · формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки закладу з урахуванням специфіки його функціонування;

     · збір і підготовка інформації, що характеризує стан об’єкту моніторингу;

     · виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку ГРБ відносно закладу певного типу;

     · моделювання і формування сценаріїв  або стратегій розвитку;

     · розрахунок техніко-економічних показників на всю глибину прогнозного періоду;

     · проведення аналізу показників економічної  безпеки;

     · розробка пропозицій з попередження і нейтралізації загроз економічній безпеці.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  ІІІ. Пропозиції по удосконаленню  забезпечення безпеки  в

готельно – ресторанному бізнесі та індустрії туризму в Україні. 

3.1 Принцип мінімізації  загальних витрат  на забезпечення безпеки 

     Вважають, що підприємство, яке мінімізує витрати, повинне прагнути до того, щоб маржинальні  витрати превентивних заходів були рівні маржинальними витратами  ліквідації наслідків негативних подій, що відбулися (аварій, катастроф, нещасних випадків, збоїв у процесі виробництва і реалізації продукції готелю тощо). Превентивні заходи покликані підвищити рівень безпеки готелю. Практика показує, що співвідношення витрат, здійснених до моменту настання негативної події і різних втрат ГРБ, і витрат на ліквідацію наслідків небезпеки та відновленні майна і ресурсів дорівнює 1/15. Необхідність проведення превентивних заходів очевидна; але якого розміру мають бути ці заходи з матеріальної, трудової, фінансової точки зору оцінити складно. Проблема полягає в тому, що превентивні витрати відносяться до поточного періоду і легко піддаються оцінці; ліквідаційні витрати — це витрати майбутніх періодів, що носять імовірнісний характер і залежать від частоти виникнення реалізації негативних подій, а також масштабу завданих збитків.