Розробка нового диференційованого тур продукту для конкретного підприємства» (на матеріалах ТОВ «Моноліт» м. Львів)

52

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВІННИЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ФАКУЛЬТЕТ ТОВАРОЗНАВСТВА МАРЕТИНГУ ТА ТУРИЗМУ

КАФЕДРА ТУРИЗМУ І ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: менеджмент та маркетинг туризму

на тему: «РОЗРОБКА НОВОГО ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ТУР ПРОДУКТУ для конкретного підприємства»

(на матеріалах ТОВ «Моноліт»)

студентки ІІІ-курсу

групи Т-31

спеціальності: 6.020.107 «Туризм»

денної форми навчання                                                            

Науковий керівник:                                                    

Вінниця 2010

ВСТУП

Туризм є однією з провідних та найбільш динамічних галузей економіки, за швидкі темпи зростання він визнаний економічним феноменом сторіччя.

В багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, активізація зовнішньоторговельного балансу, створення додаткових робочих місць і забезпечення зайнятості населення.   Туризм має великий вплив на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та інші, тобто виступає своєрідним стабілізатором соціально-економічного розвитку. У свою чергу, на розвиток туризму впливають різні чинники: демографічні, природно-географічні, соціально-економічні, історичні, релігійні і політики-правові.

На розвиток туризму в світі значний вплив мають науково-технічний прогрес, підвищення якості життя населення, збільшення тривалості вільного часу, відпусток, економічна і політична стабільність і ряд інших чинників.

Туризм - один з небагатьох видів вітчизняного бізнесу, що стійко розвивається. Інтерес підприємців до туризму пояснюється низкою факторів. По-перше, для того, щоб почати займатися туристським бізнесом не потрібно великих інвестицій. По-друге, на туристському ринку цілком успішно взаємодіють великі, середні та малі (з невеликою кількістю персоналу) фірми. При цьому, туристський бізнес дозволяє обертати капітал, а так само (у сфері міжнародного туризму) отримувати вигоди за рахунок валютних операцій.

Для успішного ведення справ необхідно не тільки вміти надавати якісні послуги, але й знати, кому вони необхідні, чому, для яких цілей. Для цього приводу маркетингові дослідження.

Актуальність даної теми полягає в тому, що в наші дні маркетинг зачіпає інтереси кожного індивідуума. Це процес, в ході якого розробляються і надаються в розпорядження людей товари і послуги, що забезпечують певний рівень життя.

Метою даної курсової роботи є на прикладі показати особливості розробки туру, основні етапи його створення, стратегії, методи та способи просування і реалізації, показати основні маркетингові ходи та дослідження, які б забезпечили ефективність туристичного продукту, а також дали б змогу туристичному підприємству максимізувати власні прибутки, дослідити проблеми з якими зіштовхуються туристичні організації на різних рівнях створення-впровадження туру.

Об’єктом дослідження курсової роботи є власне туристичний продукт, а предметом – розробка, просування та реалізація.

Методами дослідження даної теми було обрано аналіз літературних джерел, що висвітлюють тему щодо принципів розробки туристичного продукту, маркетингових досліджень, їхньої ролі у створенні якісно нового продукту, а також стратегії його реалізації, ресурси, які потребуються для розробки туру, тощо. В процесі дослідження застосовувалися як теоретичні, так і емпіричні методи: методи системного і порівняльного аналізу. Також застосовувався метод порівняння статистичних даних туристичних потоків у різні регіони не лише України, а й світу.   Під час виконання курсової була використана велика кількість наукової літератури, нормативно-правових актів та рекламних буклетів туристичних фірм, в яких висвітлювалась вся необхідна інформація для обробки та аналізу, проведення досліджень і виявлення популярних туристичних напрямків, а також переліку послуг, які включаються власне до туру.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. До розділу першого входить теоретичний матеріал, який включає в себе інформацію щодо маркетингових стратегій на підприємстві, етапів створення диференційованого туристичного продукту, а також його структуру. До другого розділу увійшла вся інформація про туристичне підприємство на матеріалах якого безпосередньо здійснювалось дослідження. У третьому розділі описаний створений туристичний продукт, досліджена його актуальність та маркетингові стратегії, які дозволили б просувати та реалізовувати даний туристичний продукт. У додатках містяться приклади анкети, копія довідки про державну реєстрацію, ліцензії, агентської угоди тощо.

РОЗДІЛ 1

СТРАТЕГІЧНА ПРОДУКТОВА ПОЛІТИКА ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1.           Вибір стратегії підприємством для розробки диференційованого туристичного продукту

За своєю суттю, стратегія є набором правил для прийняття рішень, якими організація керується в своїй діяльності.

Стратегія - це визначення основних довгострокових цілей та завдань підприємства, затвердження курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей. Отже, стратегія - це координуючий, об’єднуючий фактор між цілями і ресурсами фірми.

Маркетингова стратегія  підприємства повинна відповідати на питання:

      Який товар виводиться на ринок, в якому асортименті та за якими цінами?

      На якого споживача (тобто на який сегмент ринку) він розрахований та увагу яких споживачів може привернути?

      Які умови необхідно створити для продажу товару на запланованому рівні?

      Через які канали і в яких обсягах буде організовано постачання?

      Яким має бути після продажне обслуговування і хто його буде здійснювати?

      Яких економічних результатів очікують учасники ринку і які витрати для цього потрібні?

Методи вирішення названих  питань і складають тактику маркетингу.

Розробляючи правила та засоби ефективної реалізації цих напрямків діяльності, маркетингова стратегія підприємства, з моменту визначення його місії, формування його торгівельно-виробничого профілю протягом усього періоду функціонування, повинна орієнтуватись на створення та підтримку стійкої конкурентної переваги, забезпечення довгострокового процвітання в динамічно мінливому економічному просторі [12].

Розглянемо стратегії залежно від загальноекономічного стану фірми:

Стратегія виживання - виключно захисна стратегія, яка застосовується в умовах глибокої кризи економічної діяльності фірми, коли фірма перебуває на межі банкрутсва. Основна мета цієї стратегії полягає у виході з кризового стану шляхом перегляду і перебудови всього маркетингового комплексу фірми (товарної, цінової політики, системи товароруху та просування товарів).

Стратегія стабілізації - використовується за умов швидкого або несподіваного падіння базових показників фірми, чи за умов, коли розвиток фірми має коливальний характер. Ця стратегія передбачає вирівнювання показників з їхнім наступним підвищенням і перехід до стратегії росту.

Стратегія росту передбачає ріст обсягів продажу, прибутку, капіталу та інших показників фірми. Маркетингові стратегії росту поділяються на такі різновиди:

      маркетингова стратегія інтенсивного (органічного росту);

      маркетингова стратегія інтеграційного росту;

      маркетингова стратегія диверсифікації.

О.Андрєєва  виділяє наступні класи маркетингових стратегій:

      стратегія низьких витрат виробництва (СНВ);

      стратегія диференціації (СД);

      стратегія ліквідації бізнесу (СЛБ).

Стратегія низьких витрат виробництва базується на гнучкій ціновій політиці і здійснюється, як правило, витісненням конкурентів з ринку за рахунок порівняно низьких цін.

Стратегія диференціації полягає в створенні нових товарів та послуг чи модифікації існуючих, що задовольняють виявлені потенційні можливості. Ця стратегія базується на інноваційному процесі і відповідно на значних інвестиціях.

Маючи продукцію з новою споживчою вартістю, що більш повно задовольняє виявлену потенційну потребу і яка є відмінною від товарів конкурентів, фірма стає монополістом на ринку. Вона може диктувати ціни, використовувати цінову політику “зняття вершків ”, і отримувати таким чином високі прибутки.

На ринках, для яких характерна гостра конкурентна боротьба, СД найбільш оптимальна.

Існує досить багато варіантів стратегії диференціації, зокрема:

      Стратегія лідерства – функціонування фірми, що має принципово нові продукти, виробництво яких засновано на унікальних запатентованих виробах (наприклад, лідерство у застосуванні найновітніших технологій).

      Стратегія якості і надійності – здійснення еволюційних поетапних удосконалень в технології, а отже й порівняно недорогих змін продукції, що забезпечують підвищення і диференціацію якості, надійності, дизайну.

      Стратегія комплексного збуту, тобто продаж товарів разом з супутніми послугами, які не надаються фірмами-конкурентами.

Подібна стратегія націлена на великий сегмент і передбачає значні витрати та наявність багатьох індивідуалізованих товарів, що зорієнтовані на задоволення численних ринкових сегментів. Кожна група споживачів розглядає запропонований фірмою товар як унікальний за дизайном, техніко-економічними характеристиками, надійністю, безпекою. Тому, навіть якщо товар коштує більше, ніж при стратегії масового (недиференційованого) маркетингу, ціна для споживачів не має такого важливого значення, і вони виявляють достатню ло­яльність до торговельної марки [10].

Перший фактор диференціації продукту — забезпечення вищої якості та специфічних споживчих властивостей у порівнянні з товарами конкурентів. Якісні характеристики продукції вимірюються естетичними або споживчими перева­гами. Один із факторів стратегії диференціації — збут.

Стратегії по відношенню до продукту, які ми щойно розглянули, використовуються фірмами не тільки ізольовано, але і в різних комбінаціях.

Стратегій маркетингу може бути багато, але головне – вибрати найбільш вдалу з них для кожного ринку і кожного товару, тобто стратегію, яка відповідала б вимогам досягнення маркетингових цілей.

А. Вайсман приводить 10 кроків до успіху в стратегії маркетингу:

      Розробка образу підприємства  і концепції комунікацій, філософії підприємства, його іміджу.

      Аналіз зовнішнього середовища.

      Аналіз конкурентів.

      Аналіз споживачів.

      Аналіз власної ситуації.

      Визначення позиції на ринку. Перехід до практичного застосування стратегії.

      Формування цілі.

      Забезпечення наглядності.

      Реалізація стратегії маркетингу.

       Маркетинговий контролінг.              

Чітко сформульовані цілі визначають напрямок розробки маркетингової стратегії фірми. Маркетингова стратегія розробляється на основі сформульованих цілей діяльності і уточнюється чи переглядається на базі здійсненого комплексного дослідження.

Осмислений вибір стратегії необхідний будь-якому учаснику ринкових відносин не лише при плануванні справ на перспективу, а й при виборі рішень по конкретним, здавалося б частковим питанням.

Вирішення питання про конкретну стратегію включає наступні основні етапи:

      виявлення альтернатив маркетингової стратегії

      вибір оптимального варіанту

      реалізація стратегії

      аналіз і корегування маркетингової стратегії.

Розробка і реалізація маркетингової стратегії фірми є творчою справою, основаною на можливостях конкретних особистостей, тобто по суті, ноу-хау. Тому на практиці стратегія кожної фірми унікальна.

1.2.           Етапи розробки диференційованого туристичного продукту

Створення привабливого туристичного продукту - найважливіший засіб реалізації маркетингової стратегії. Воно безпосередньо пов'язано з виробничими процесами в туристичній фірмі. Товарна політика потребує прийняття виважених і погоджених рішень між виробництвом і продажем у відношенні асортименту й маси турпродукту.