Розробка нового диференційованого тур продукту для конкретного підприємства» (на матеріалах ТОВ «Моноліт» м. Львів)

При створенні туристичного продукту необхідно чітко розуміти, що в дійсності будуть купувати іноземні туристи, адже він оплачує не готельне розміщення, а нові відчуття і ознайомлення з невідомим, не біфштекс і котлету в ресторані, а затишок та увагу. Тому створення туристичного продукту починається з вивчення його споживчих якостей і властивостей, виявлення найбільш привабливих його сторін для іноземних туристів.

В іноземному туризмі туристичним продуктом є пакет послуг, що задовольняє споживчі запити іноземних туристів під час їхніх закордонних подорожей і які підлягають ними до оплати. Це - комплекс готельних, транспортних, екскурсійних, перекладацьких, різних побутових і комунальних, медичних, посередницьких та інших послуг.

У туризмі формування і споживання турпродукту відбувається окремо. Турист, купуючи в туристичній фірмі туристичний продукт, оплачує право на його одержання під час своєї подорожі. Таке юридичне визначення турпродукту. Говорячи про турпродукт, ми маємо на увазі його фізичні і вартісні властивості, якості, характеристики. Створення нового турпродукту послідовно проходить через такі етапи:

      Генерування ідей відносно турпродукту, його кількісних і якісних властивостей на основі постійного вивчення дійсного і потенційного попиту. Ця робота винна проводитися постійно, тому що в туризмі мода, прихильності, переваги часто змінюються;

      Розробка концепції нового турпродукту. Полягає в наданні йому конкретних споживчих властивостей, що відповідають попиту цільового ринку і матеріально-технічним та фінансовим можливостям туристичної фірми. Мається на увазі вибір маршруту, програми, виду туризму, набору і класності послуг;

      Пробний маркетинг, що означає продаж на ринку першої партії нового турпродукту з метою визначення відносин до нього потенційних покупців, а також виявлення й усунення можливих недоліків;

      Комерціалізація нового турпродукту, що полягає в організації його масового продажу.

Основним туристичним продуктом у практичній діяльності туристичних фірм є тур, тобто поїздка (подорож) по кільцевому маршруту (турне) на основі комплексного обслуговування.

1.3. Структура туристичного продукту

Туристичний продукт - це сукупність речових (предметів споживання) та неречових (у формі послуг) споживчих вартостей, необхідних для задоволення потреб туриста, які виникають у період його туристичної подорожі (Рис.1.3).

Рис. 1.3. Складові елементи туристичного продукту

Тур - це первинна одиниця туристичного продукту, яка реалізується споживачу як єдине ціле, на визначений маршрут та конкретний термін (Додаток А).

Закон України "Про туризм" дає наступне визначення: "Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо)".

Складовими туру є туристичний пакет та комплекс послуг на маршруті, які клієнт просить включити в обов'язкову програму і сплачує за них заздалегідь.

Розрізняють два основних види туру:

      пекидж-тур - комплексна туристична послуга, яка містить в собі розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, транспортні, побутові, спортивно-оздоровчі та інші послуги.

      інклюзив-тур - окремі туристичні послуги: харчування, розміщення, транспорт, екскурсійне обслуговування (на вибір).

На практиці більшою популярністю користується інклюзивний тур, коли турист замовляє мінімальний набір основних послуг, купуючи додаткові послуги при необхідності.

Додаткові туристично-екскурсійні послуги - це послуги, не передбачені ваучером чи путівкою і доводяться до споживача в режимі його вільного вибору [5].

Додаткові послуги не входять в основну вартість путівки. До них належать прокат, побутове обслуговування, додаткове харчування, стоянка для автомобіля, зберігання речей, розваги, придбання квитків, користування міні-баром і т.п.

Товари - це специфічна матеріальна частина туристичного продукту (туристичне спорядження, буклети, сувеніри, листівки, плани і карти міст і т.п.) та неспецифічна частина туристичного продукту, куди входить велика кількість товарів, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів.

Туристичний продукт оцінюється як сумарний обсяг товарів і послуг, вироблених в сфері туризму. Він може бути оцінений двома способами:

      як сума всіх проведених затрат на виробництво турпродукту;

      як сума всіх витрат туристів, тобто дохід від туризму.

Отже, сумарний обсяг товарів і послуг, вироблених (спожитих) у сфері туризму, і є валовим туристичним продуктом, який і в першому, і другому випадках вимірюється у вартісному виразі.

Виробництво туристичного продукту - це процес перетворення ресурсів на туристичний продукт, який відбувається на різних господарюючих суб'єктах: від натурального селянського господарства до сучасного підприємства.

Комплексна система організації виробництва такого продукту називається індустрією туризму, яка об'єднує спеціалізовані підприємства, організації та установи. Згрупуємо їх за спеціалізацією:

1. Підприємства, які надають послуги по розміщенню:

      готелі, мотелі, кемпінги;

      пансіонати, приватні будинки і квартири;

      туристичні бази, будинки відпочинку, притулки;

      інші засоби розміщення.

2. Підприємства харчування:

      ресторани, їдальні;

      кафе, бари;

      фабрики-кухні та інші.

3. Транспортні підприємства;

      автопідприємства;

      авіаційні підприємства;

      залізничні відомства;

      підприємства морського та річкового транспорту.

4. Туристичні фірми по виробництву та реалізації туристичногопродукту:

      туристичні бюро (туроператори);

      туристичні агентства;

      екскурсійні бюро;

      бюро реалізації путівок.

5. Рекламно-інформаційні туристичні установи:

      рекламні агентства;

      рекламні бюро;

      інформаційні агентства.

6. Виробничі туристичні підприємства:

      фабрики з виробництва сувенірів;

      підприємства з виробництва туристичного спорядження;

      підприємства з виробництва комплектуючих для готелів та туристичних офісів (меблі, спальні предмети та ін.).

7. Підприємства торгівлі:

      магазини з реалізації туристичного спорядження;

      магазини з реалізації сувенірів;

      пункти прокату.

8. Підприємства дозвілля:

      кіноконцертні зали;

      клуби за інтересами;

      зали ігрових автоматів та ін.

9. Заклади самодіяльного туризму:

      туристичні клуби;

      альпіністські, водні, спелеологічні клуби;

      кінні, велосипедні та інші клуби.

10. Навчальні та науково-проектні туристичні заклади:

      вищі і середні спеціальні навчальні туристичні заклади;

      інститути підвищення кваліфікації та перепідготовки;

      навчальні курсові комбінати;

      науково-дослідницькі та проектні інститути.

11. Органи управління туризмом:

      комітети, департаменти, управління туризму;

      громадські туристичні організації та об'єднання.

Але це далеко не повний перелік підприємств, організацій установ, які беруть участь у виробництві туристичного продукту. Туристичну індустрію опосередковано формують підприємства зв'язку і торгівлі, дорожні і комунальні служби, прикордонні і митні переходи та багато інших.

Життєвий цикл туристичного продукту. Будь-який продукт, навіть із найкращими споживчими властивостями, рано чи пізно витісняється з ринку іншим, більш вдосконаленим. Не може бути вічного продукту, бо з часом попит на нього падає і отриманий від реалізації прибуток настільки малий, що подальша торгівля ним стає економічно невигідною.

Кожний продукт, в тому числі туристичний, проходить у своєму розвитку чотири послідовні стадії: впровадження, зростання, зрілість і спад.

Впровадження - початкова стадія життєвого циклу, на якій створюється ринок для нового продукту. Вона характеризується повільними темпами зростання обсягу продажу і можливими втратами (високі затрати на виробництво і маркетинг). Тривалість стадії впровадження залежить від якості продукту, його відповідності потребам споживачів, правильно обраної стратегії маркетингу і послідовної її реалізації [14].

Стадія зростання настає з визнанням покупцями продукту і швидким збільшенням попиту на нього. Збут розширюється, а за ним зростає і прибутковість.

Відносно високі прибутки залучають нових виробників, конкурентна боротьба загострюється. Фірми, які раніше від інших запропонували продукт, мають значні конкурентні переваги, але, незважаючи на це, вони повинні турбуватися про подальше вдосконалення свого продукту, оскільки підприємства, які пізніше налагодили виробництво такого ж продукту, будуть його поліпшувати і розвивати, щоб потіснити лідерів.

Стадія зрілості характеризується уповільненням зростання обсягу продажу, його стабілізацією і навіть падінням в міру наповнення ринку. Більшість споживачів уже скористались продуктом і їх коло практично не розширюється. Особливе значення набуває так званий "феномен вірності", який спонукає знову скористатися уже відомим продуктом. Формується коло постійних клієнтів. На цій стадії конкуренція досягає максимуму. Прибутки починають зменшуватись, хоча залишаються досить високими.

Спад проявляється в різкому скороченні обсягів продажів і прибутку. Він часто зумовлений зміною потреб покупців або появою на ринку нових продуктів. На стадії спаду в підприємства є декілька альтернативних варіантів дій:

      можна зменшити існуючі пропозиції;

      можна покращити (оживити) продукт і в такий спосіб зміцнити його становище на ринку;

      переглянути канали збуту або вийти на інші ринки;

      зупинити виробництво продукту.

Який варіант вибере підприємство, визначається конкретною ситуацією.

Так, як темою даної курсової роботи є саме диференційований туристичний продукт, то потрібно розуміти основні відмінності між простим та диференційованим. По суті, ці два поняття є дуже близькими, за винятком того, що диференційований продукт – це є якісно поліпшений продукт, із новими послугами, для збільшення кола споживачів. Диференціація відбувається тоді, коли туристична фірма застосовує певні маркетингові підходи до поліпшення власного функціонування, покращення позицій на ринку, усунення конкурентів на певний час тощо.

РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ «МОНОЛІТ»

2.1. Загальна характеристика туристичного підприємства «Моноліт»

Повною назвою організації є: туристичний оператор “Моноліт ”. Юридична адреса фірми є м. Львів вул. Коперника 19/13 (Додаток Б) .

Сайт:  www.monolittour.lviv.ua

Email: monolit_or@mail.ru , monolit2002@lviv.farlep.net

Директор – Вербіцька Оксана Романівна.

Документами, що підтверджують право оператора здійснювати туристичну діяльність є:

1.      Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи приватного підприємства. Серія А00, № 13799789 від 05. 03. 1997року (Додаток В).

2.      Ліцензія Державної Туристичної Адміністрації. Серія АБ, № 217616, для здійснення туроператорської діяльності (внутрішній та в’їзний туризм) з 06/10/2008 на протязі п’яти років (Додаток Г).

3.      Форма власності: товариство з обмеженою відповідальністю.

Організаційно-правова форма - ТОВ.

Підприємство також має відповідне свідоцтво про сплату єдиного державного податку (Додаток Д) та щороку здає відповідну звітність до органів державної влади з приводу своєї фінансової діяльності (Додаток Е)

Туристичний оператор «Моноліт» було створене 16.10.1991 року у місті Львові трьома засновниками, серед яких Вербіцька Оксана Романівна:

      установчий договір

      статут

      Свідоцтво про державну реєстрацію.

Для того щоб набрати обертів туристичний оператор “Моноліт ” починав з організації екскурсій по місту та за його межами. Екскурсійне обслуговування у Львові та області дитячих груп, груп дорослих та індивідуальних туристів. Дуже популярними швидко стали екскурсії по замках Львівської області, а також місцевостями Івано-Франківщини. Оператором затрачаються значні кошти для реклами власної продукції, адже вважає цю стратегію невід’ємною частиною збутової політики підприємства.