Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 13:18, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є на прикладі показати особливості розробки туру, основні етапи його створення, стратегії, методи та способи просування і реалізації, показати основні маркетингові ходи та дослідження, які б забезпечили ефективність туристичного продукту, а також дали б змогу туристичному підприємству максимізувати власні прибутки, дослідити проблеми з якими зіштовхуються туристичні організації на різних рівнях створення-впровадження туру.
3 сегмент – особи з високим рівнем доходу та вищою освітою. Вік їх в основному середній або старший (туристи третього віку). Надають перевагу закордонним поїздкам, цікавляться сувенірами, антикварними речами, предметами розкоші.
4 сегмент – високоосвічені люди, які виявляють інтерес до вивчення пам’яток природи, культури, звичаїв різних народів. Цей сегмент є нечисленний [14].
На сьогоднішній день, діяльність туроператора „Моноліт ” спрямована на 1 та 2 сегмент ринку західного населення.
Туроператор „Моноліт ” чітко та цілеспрямовано працює над завоюванням ринку. Для цього він обрав для себе диференційовану маркетингову стратегію. Основна ідея стратегії диференційованого маркетингу полягає в тому, що туристське підприємство пропонує різні продукти, що відрізняються від послуг конкурентів і мають щось неповторне з погляду споживачів. Це дозволяє:
виступ туроператора на кількох сегментах ринку і розробляє на кожному з них самостійні пропозиції;
глибше проникнення у кожний сегмент різноманітністю товарів та тим самим збільшення прибутку.
Проте для цього виду маркетингової стратегії витрати є набагато більші. Це залежить від потреб кожного сегменту ринку.
Відповідно до цільового ринку туроператор „Моноліт” у позиціонуванні товару відноситься до позиціонування для певної категорії споживачів. Це означає, що туроператор створює такий товар, який переважає товар конкурента. Туроператору це дозволяє зробити достатньо великі економічні можливості, які відповідають плановому рівню цін і достатня кількість покупців, що віддають перевагу новому товару [13].
Виходячи з того, можна зробити висновки, що таке позиціонування товару є сильною стороною туроператора і саме таким позиціонуванням туроператор здійснює свій розвиток на конкурентному ринку. Те саме можна сказати і про вибір туроператором сегменту ринку. Проте, слабкою стороною такого сегментування є великі витрати.
РОЗДІЛ 3
СТВОРЕННЯ НОВОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ НА ПРИКЛАДІ ТУР ОПЕРАТОРА «МОНОЛІТ»
3.1. Характеристика новоствореного тур продукту, застосування підприємством маркетингових стратегій
Розроблений тур має назву “ Знайомство з Україною ” (Додаток К). Тур є пізнавальним і тривалість його становить сім днів. Маршрут пролягає через вісім областей: Вінницьку, Хмельницьку, Рівненську, Волинську, Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку, більшість з яких відноситься до Західної України, де знаходиться велика кількість природних та історико-культурних об’єктів. Протяжність туру становить 1420 км.
Програма туру насичена різноманітними екскурсіями, наприклад :
екскурсія по визначним пам’яткам архітектури, оглядові екскурсії ( міста Львів, Дрогобич, Хотин, Камянець-Подільський, Меджибіж та ін.) ;
екскурсії до НПП (Шацькі озера Синевир Подільські Товтри та Карпатського біосферного заповідника) ;
екскурсії, що включають дигустації (дигустація закарпатських вин в с. Яноші та сирів в с. Нижнє Селище).
Програма також включає пішші та кінні прогулянки, пікнік на природі. Надаються додаткові екскурсійні програми у вільний час, наприклад на Шацьких озерах туристам пропонується: риболовля, відвідання садиби Лесі Українки, прогулянка стежкою “Лісова пісня” та ін.
Туристи також мають можливість потрапити на один із фестивалів, що проводяться у м. Львів протягом року: наприклад, фестиваль ремесел, День Батяра чи карнавал у травні, або один із етнічних музичних фестивалів (червень-серпень) (Додаток Л).
Тур є універсальним, гнучким, за бажанням туристів можуть вноситись зміни та корективи до програми. Він також може бути пристосований до будь-якої групи туристів, враховуючи їх склад, вікову структуру, тощо.
Актуальність туру полягає в тому, що він не є вузькоспеціалізованим. Поєднує в собі як активний відпочинок, який є корисним для людей з малорухливим способом життя та не потребує спеціальної фізичної підготовки, так і надає змогу отримати якісно нові знання про історію та культуру країни, ознайомитись з її природно-рекреаційними можливостями. Даний тур покликаний надати загальні відомості про Україну, показати її культуру в контексті світової, частиною якої вона являється.
Мета створення:
приваблення іноземних туристів;
заохочення туристів до активного відпочинку;
зацікавлення українського населення у купівлі національного тур продукту;
зміцнення патріотизму;
зацікавлення інвесторів вкладати кошти у розвиток туризму в Україні.
Причиною обрання даного регіону для розробки нового туристичного продукту є значна привабливість його у туристичному плані. Вже багато років регіон Західної України користується неабиякою популярністю серед вітчизняних та іноземних туристів. Грошовий потік від туризму тут складає основну частину як місцевого так і обласного бюджетів. Даний регіон є популярний серед різних верств населення, людей з різним достатком та ін., отже охоплює значний сегмент ринку, що є позитивним для підприємства у плані отримання прибутку.
Закарпаття за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку рекреації, що визначається наступними чинниками:
наявність гірської системи Східних (Українських) Карпат;
комфортні кліматичні умови Закарпатської низовини;
унікальні й різноманітні бальнеологічні ресурси;
багатство флори і фауни;
відносно розвинута мережа транспортного сполучення;
наявність незайнятих трудових ресурсів;
велика кількість історичних пам’яток культури та архітектури.
В регіоні розвинені практично всі види рекреаційної діяльності: від санаторнокурортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються протягом цілого року.
Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів області у розрізі окремих місяців за 2006 – 2009 роки та темпи їх приросту наведено у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів Закарпатської області у
розрізі місяців, 2006 – 2009 роки, тис. Осіб
| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2007/2006 | 2008/2007 | 2009/2008 | 2009/2006 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
січень | 14,2 | 20,3 | 22,3 | 40,4 | 143,0 | 109,9 | 181,2 | 284,5 |
лютий | 9,9 | 18,5 | 18,9 | 28,9 | 186,9 | 102,2 | 152,9 | 291,9 |
березень | 10,7 | 18 | 16,4 | 21,5 | 168,2 | 91,1 | 131,1 | 200,9 |
квітень | 9,5 | 12,5 | 16,8 | 20,2 | 131,6 | 134,4 | 120,2 | 212,6 |
травень | 15,1 | 15,4 | 20,4 | 24,6 | 102,0 | 132,5 | 120,6 | 162,9 |
червень | 22,1 | 28,2 | 40,9 | 43 | 127,6 | 145,0 | 105,1 | 194,6 |
липень | 26,4 | 36,8 | 48 | 67,9 | 139,4 | 130,4 | 141,5 | 257,2 |
серпень | 28,6 | 31,9 | 42,5 | 48,9 | 111,5 | 133,2 | 115,1 | 171,0 |
вересень | 17,6 | 20,9 | 30,9 | 23,7 | 118,8 | 147,8 | 76,7 | 134,7 |
жовтень | 16 | 17,7 | 19,5 | 20,9 | 110,6 | 110,2 | 107,2 | 130,6 |
Продовження таблиці 3.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
листопад | 12,4 | 13,3 | 16,3 | 16,9 | 107,3 | 122,6 | 103,7 | 136,3 |
грудень | 13,9 | 13,4 | 22,7 | 19 | 96,4 | 169,4 | 83,7 | 136,7 |
Разом | 196,4 | 246,9 | 315,6 | 375,9 | 125,7 | 127,8 | 119,1 | 191,4 |
Інформація, наведена у таблиці 3.1 дає підстави стверджувати наступне:
1. В області спостерігається стабільна тенденція до щорічного збільшення кількості відвідувачів усіх туристично-рекреаційних закладів області за аналізований період – за чотири роки зростання становило 91,4%;
2. Традиційно переважна більшість відвідувачів (39,2 – 42,5%) за аналізовані роки скористалася послугами закладів регіону у літній період (протягом червня – серпня);
3. Спостерігаються випереджаючі темпи збільшення відвідувачів у зимові місяці (січень – лютий), що свідчить про активний розвиток зимових видів відпочинку, розбудову відповідних закладів розміщення у гірських районах області (Таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів по районах Закарпатської області, тис. осіб
| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2007/2006 | 2008/2007 | 2009/2008 | 2009/2006 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Берегівський | 15,5 | 19,6 | 19,7 | 48,2 | 126,5 | 100,5 | 244,7 | 311,0 |
Виноградівський | 6,8 | 6,9 | 4,6 | 2,2 | 101,5 | 66,7 | 47,8 | 32,4 |
Воловецький | 7,6 | 1,7 | 2,3 | 3,6 | 22,4 | 135,3 | 156,5 | 47,4 |
Іршавський | 4,4 | 3,8 | 4,1 | 4,4 | 86,4 | 107,9 | 107,3 | 100,0 |
Міжгірський | 4 | 2,6 | 1,7 | 2,1 | 65,0 | 65,4 | 123,5 | 52,5 |