Методика формування мовленнєвої компетенції учнів старших класів у письмі

     Все це обумовлює доцільність якомога ширшого використання практичного, академічного та креативного письма при навчанні іноземної мови у навчальних закладах України, адже вони мають дуже великий вплив на розвиток усіх комунікативних навичок та умінь учнів, їхнього творчого потенціалу та позитивної навчальної мотивації.

 
 
Висновки  до І розділу

 
     Отже, навчання старшокласників іншомовного писемного мовлення слід організовувати з оглядом на вікові особливості учнів та на специфічні психолінгвістичні передумови навчально-виховного процесу за інтенсивними технологіями.  
     Особливої уваги, на наш погляд, потребує питання вчасного запуску та розвитку вагомих для реалізації писемного мовлення механізмів: психофізіологічного, психолінгвістичного та лінгвістичного. 

     Письмова монологічна форма спілкування наближується за своїми характеристиками до усної монологічної. Проте в порівнянні з усним монологом письмовий монолог більш розгорнутий, структурно складений, організований, логічно зв'язаний. 

     Письмове мовлення включається в інтелектуальну поведінку людини, регулюючи його теоретичну і практичну діяльність. Вміння письмово виражати свої думки позитивно впливає на усне мовлення, удосконалюючи її логічність, чистоту. Вміння вільно оперувати письмовим мовленням на іноземній мові сприяє скороченню часу для отримання інформації.  
     Існують 2 головних види письма, які мають значний вплив на розвиток мислення та мовлення учнів: практичне письмо та академічне письмо. Практичне письмо - написання ділових і приватних листів, різних видів документів, анотацій і рефератів. Академічне письмо, яке базується на написанні есе і творів, зорієнтоване на розвиток умінь, які не мають широкого практичного застосування у подальшій практичній діяльності. 
(див.Додатки).

     Викладені психолінгвістичні механізми писемного мовлення, вікові особливості учнів старших класів загальноосвітніх шкіл та соціальні потреби суспільства до навчання контрольованого, супроводжувального та творчого письма чітко визначають основні етапи формування компетенції писемного мовлення та алгоритм писемної діяльності на уроках іноземної мови.

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ 
 
2.1. Етапи навчання письма як способу навчання іншомовної компетенції 
 
     У навчанні письма дослідники виділяють три етапи:  
 
1. оволодіння графікою і орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно; 

 
2. засвоєння структурних моделей  речень, властивих усній та письмовій  формам спілкування, і комбінування їх у мовленні; 

 
3. оволодіння писемним мовленням  як засобом спілкування [7,29].  
 
     Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ. Так, на першому етапі формування орфографічних навичок використовуються вправи  з аналізу, вправи на ідентифікацію та диференціацію:

- звуко-буквений аналіз слова; групування слів з однаковими звуками, але різними графемами;

- групування слів на основі протиставлення графем;

- диференціація подібних, але не тотожних графем;

- списування за зразком;

- списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слова з однією і тією орфограмою);

- групування слів з використанням картинок-орфограм;

- складання слів із складів з використанням схем;

- написання слів за заданими першими літерами.

     Основною метою другого етапу, поряд з орфографічними навичками, є формування лексико-граматичної правильності письма. На цьому етапі найбільш поширеними визнаються такі види вправ:

- вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу;

- на трансформацію мовного зразка;

- на підстановку;

- на розширення та скорочення;

- диктанти.

     Останній вид вправи широко використовується на різних ступенях навчання. Так, на початковому виконуються такі види диктантів як слуховий, слуховий з попереднім аналізом труднощів, самодиктант, зоровий, зоро-слуховий, вибірковий. На середньому та старшому ступенях навчання, крім зазначених, проводяться ускладнені диктанти, а саме: диктант із самоконтролем, пояснювальний диктант, диктант вивченого напам'ять (уривок прози, вірш), диктант-переклад.

       Мета третього етапу в навчанні письма і писемного мовлення - формування дій, що забезпечують виклад мовного матеріалу в письмовій формі. Характерними видами вправ на цьому етапі на старшому ступені можуть бути:

- написання листа другові (неофіційного та офіційного);

- складання короткої анотації до статті і т.ін.;

- написання короткої  автобіографії;

- опис картини, слайдів, міста, вулиці;

- складання діалогу за темою;

- скорочення прочитаного тексту (його письмовий виклад);

- написання заміток до газети за темою: навчання, побут, дозвілля, суспільна робота школярів.

     Творче письмо робить слова та ідеї незабутніми. Творчо використовуючи іноземну мову, учні перетворюють її на власну, а творчі завдання допомагають відчути впевненість у своїх вміннях. Творче письмо має такі види:

- виконання проектів;

- складання діалогів;

- переказ;

- написання реферату;

- складання описів;

- написання творів;

- написання віршів;

- ведення записів. 

     Незалежно від запропонованого різновиду творчого письма, існує конкретний алгоритм написання творчої роботи, а саме: створення необхідної мотивації; акумулювання ідей; планування; занотовувавння; складання чорнового матеріалу; коректування чорнового матеріалу; написання кінцевого матеріалу [4,59].

     Методисти застерігають не вдаватися до стереотипного підходу, наголошуючи, що ступені творчого процесу можуть змінюватися: від складання плану до його перегляду, написання чорнового варіанту та його доопрацювання. Тому у широкому розумінні підготовчий етап включає все, що допомагає автору сконцентрувати свою увагу на проблемі, акумулювати ідеї і знайти найкращі шляхи, щоб їх висловити читачеві. Такий підготовчий етап стимулює уяву автора та створює базу для подальшого письма[2,223]. 
     Підготовчий етап творчої роботи передбачає, насамперед, пошук мети, адресата і форми письмової роботи. Цей етап забезпечує учнів основоположними ідеями. Підготовчий етап спрямований на генерування ідей. Він може здійснюватись різноманітнитними шляхами: через інтерв’ю, усний твір, застосування малюнків, дебатів, екскурсій тощо[1,22]. 

    Таким чином, для розвитку писемного мовлення характерний третій етап навчання, який ставить своєю метою формування дій, що забезпечують виклад мовного матеріалу в письмовій формі.

 

2.2. Система вправ для розвитку писемного мовлення старшокласників 
 
     Раціональному розподілу інформаційного, емоційного і фізичного навантажень відповідають комплекси вправ, адекватні основним цілям навчання писемної комунікації.

     Для навчання письма на рівні його функціональної одиниці пропонуються умовно-комунікативні та комунікативні вправи, які містять три компоненти: 1) комунікативне завдання, яке включає мотиваційно-цільовий аспект (план учителя) і приймається учнем як комунікативне завдання, 2)розв'язання комунікативного завдання (план навчання); 3) контроль або самоконтроль.

     Умовно-комунікативні вправи використовуються для засвоєння мовного матеріалу у графічному оформленні, а також для автоматизації операцій, пов'язаних з письмовим викладом думок. До цього типу відносять вправи з моделями (трансформація моделей, розширення їх тощо). Особливе значення мають вправи на розширення висловлювання. Цінність таких вправ у тому, що вони формують механізм випередження або механізм вірогідного прогнозування, що має велике значення для створення писемного висловлювання.

     Другий вид тренувальних вправ забезпечує вміння логічно і послідовно, своїми словами передати ту чи іншу інформацію. Це перефраз, скорочення тексту, вибір ключових слів з тексту. Для навчання логічного викладу думок пропонується складання різноманітних планів: план у вигляді запитань чи називних речень тощо [20,62].

     Серед комунікативних вправ чільне місце займає відтворення груп речень, пов'язаних змістом. Виконується вправа у формі самодиктанту. Для удосконалення вміння висловлюватися своїми словами використовується переказ, розповідь, опис, твір, написання листа зарубіжному другові. 
     До творчих письмових вправ, які пропонуються на старшому ступені, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту, письмові роботи творчого та напівтворчого характеру, які виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них.

     Основна робота над лексико-граматичним матеріалом функціональних одиниць письма починається з введення тексту-полілога. Його специфічні характеристики (глобальність презентації навчального матеріалу, динамічність, ілюстративність, відповідність змісту комунікації інтелектуальному рівню учнів, емоційність, яка досягається за рахунок використання засобів особистісної оцінки, звертання до віршів, пісень, приказок, спортивно-танцювальних рухів тощо) уможливлюють стимулювання інтелектуального потенціалу, лінгвістичних здібностей учнів, активізацію лексико-граматичного матеріалу, необхідного для формування та вдосконалення мовленнєвих умінь. 

     Третє пред'явлення матеріалу супроводжується записом ядерних компонентів функціональної одиниці письма. Для запису пропонуються тільки ядерні компоненти, які відносяться до сфери життєзабезпечення і можуть бути надалі використані для писемних висловлювань різних жанрів, характерних для цієї сфери: записок, оголошень, телеграм, поштових листівок, листів тощо [19,5].

    На етапі тренування в спілкуванні крім вправ, націлених на актуалізацію, вдосконалення орфографічних навичок, виконуються умовно-мовленнєві вправи спочатку на рівні однієї, потім двох-трьох функціональних одиниць письма – списування і диктанти з комунікативним завданням: списати оголошення, рецепт, розклад; по пам'яті записати рекомендації лікаря для "хворого члена родини" (самодиктант), записати повідомлення (1-2 функціональних одиниць письма); заповнення декларації, формуляра; відновити пошкоджений текст записки.

     Здебільшого виконуються вправи з використанням різних зразків, що демонструються вчителем за допомогою кодоскопа чи підготовлених роздавальних карток. Керування діяльністю учнів на цьому етапі є жорстким. Для автоматизації учитель пропонує лексико-граматичний матеріал, необхідний для вдосконалення відповідних навичок і подальшої побудови самостійних писемних висловлювань різних жанрів соціально-побутової сфери. 
    На етапі практики в спілкуванні виконуються комунікативні вправи, метою яких є розвиток писемних мовленнєвих умінь. Цей тип вправ припускає глобальне використання лексико-граматичного матеріалу для створення писемного висловлювання на рівні макротексту (2-4 функціональні одиниці письма): поштова листівка, записка, оголошення, лист тощо. Як свідчать експериментальні дані, на етапі практики в спілкуванні типова компонентна структура комунікативної вправи зазнає змін за рахунок більш згорнутого опису ситуації комунікативних завдань (орієнтуючий план), а також за рахунок змін у плані контролю, що має характер самооцінки, взаємооцінки або колективної оцінки продукту писемної комунікації.

     Завдання до письмових вправ можуть бути сформульовані таким чином: 
1. Дайте відповіді на запитання.

2. Поставте запитання до підкреслених слів / фраз.

3. З'єднайте декілька (2 - 3) речень в одне.

4. Перепишіть і доповніть речення.

5. Виберіть правильну відповідь.

6. Доповніть за зразком початок/кінець розповіді.

7. Напишіть протилежне.

8. Опишіть клімат вашої країни чи вашого району/області. 
9. Заповніть анкету, відповідаючи «так» або «ні».

10. Виправте твердження.

11. Складіть діалог, об'єднавши розрізнені репліки.

12. Дайте ваш коментар щодо картини, використовуючи прикметники у вищому та найвищому ступенях.

13.  Розкажіть про ваші останні канікули, вживаючи такі слова...

14. Висловте вашу думку щодо..., вживаючи речення...

15. Складіть звіт про ...

16. Напишіть, що ви бачите з вашого вікна.

17. Складіть текст оголошення.

18. Складіть листа за планом.

19. Напишіть, хто ви (відрекомендуйтесь).

20. Опишіть місто.

21. Складіть ваше меню  на завтра.

22. Розпитайте вашого  друга про смаки, про те, як  він/вона проводить вихідні дні.

     Для роботи з текстом можна запропонувати такі завдання:

1. Випишіть з тексту речення, що розкривають його зміст.

2. Поставте запитання щодо змісту тексту.

3. Складіть резюме прочитаного тексту.

4. Дайте опис персонажів.

5. Дайте назву абзацам тексту.

6. Напишіть інший початок/кінець тексту.

7. Опишіть житло/одяг  персонажів.

8. Випишіть з тексту  нові слова та вирази [10,7].

 
     У навчанні написання листа зарубіжному другові виділяють два етапи: підготовчий та мовленнєвий. До першого належать такі дії: відбір необхідної лексики; складання плану до змісту листа; правильне оформлення листа і конверта. Етап мовлення включає письмовий виклад змісту листа за вказаною темою. Вчитель зобов'язаний пояснити учням правила оформлення ділового листа (прізвище та адреса пишуться угорі зліва, праворуч вказується назва міста, з якого відправляється лист; після коми - дата відправлення; нижче - зліва або посередині листа формулюється звернення до адресата. Крім того, вчитель повинен подати форми звернень до незнайомих, знайомих осіб, друзів, фрази-кліше для початку листа).

 
     Навчаючи написання реферату, статті, вчитель може запропонувати учням: