Методика формування мовленнєвої компетенції учнів старших класів у письмі

- уважно прочитати всю статтю і визначити її основну думку;

- встановити призначення/мету статті;

- виписати опорні речення з кожного абзацу;

- виписати із статті її основні положення;

- узагальнити думку автора статті;

- перечитати текст, з'ясувати, які думки автора вимагають додаткової аргументації, дописати необхідні речення. 

 
     Навчання написання анотації базується на попередньо складеному плані тексту-джерела, а також на серії послідовних завдань:

- вказати прізвище та ініціали авторів;

- написати назву статті;

- вказати місце видання, видавництво, рік видання, номер журналу, газети, сторінки;

- визначити і написати, до якої галузі знань відноситься стаття, яка її основна тема;

- з'ясувати головну думку кожного з абзаців;

- згрупувати абзаци згідно з основною думкою тексту;

- сформулювати основну думку/ідею тексту[6,59].

 
     Згідно Рекомендацій Ради Європи для розвитку уміння творчого викладу думок пропонуються наступні завдання:

• мозкова атака (викладач формулює ряд тематично направлених питань, які можуть бути записані на дошці; кожен студент дає на них відповіді, а вчитель записує їх на дошці для подальшого вживання учнями);
• "clustering"або "mapping" (звуження понять до ключових слів із даної теми та розширення понять від ключового слова [16,41];
• кубування (складний процес, суть якого полягає в розгляді якогось предмета із шести точок зору: опишіть його, порівняйте його, зіставте його, проаналізуйте його, застосуйте його, обговоріть);

 

 - інтерв’ю можна вважати одним  із найпростіших способів акумуляції ідей, тому що учні старшого етапу навчання можуть брати інтерв’ю один в одного. Це створює невимушену атмосферу в аудиторії. Час проведення обмежується п’ятьма хвилинами і час написання основних напрямків, як правило, п'ятнадцятьма хвилинами. Потім написане учнями читається вголос, обговорюється, виправляється вчителем та доопрацьовується автором. Цей прийом знімає появу помилок та допомагає учням краще пізнати один одного [8,48].

     Дебати можуть посісти чільне місце серед підготовчих вправ. Усе обговорення на думку багатьох зарубіжних методистів, завжди повинне передувати творчому завданню. Воно синтезує необхідність планувати зміст і структуру написання. Усне обговорення дає вчителеві змогу виявити, чи володіють учні в достатній мірі словниковим запасом та необхідними мовними структурами, необхідними для вираження своїх думок на письмі. Групове обговорення особливо корисне для слабких учнів, оскільки забезпечує їх ідеями та матеріалами із запропонованої теми [13,223]. 
     Груповий твір є добрим прикладом діяльності, коли аудиторія стає майстернею, а учнів просять працювати невеликими групами над конкретним завданням. Взаємодія групи та внесок кожного учасника є колективною творчістю[11,212].

      Незважаючи на вибір підготовчих вправ, їх завданням є стимулювати та мотивувати учнів у процесі акумулювання матеріалів для подальшого написання. Час, затрачений на цю діяльність, покривається кращим рівнем творчих доробків авторів – старшокласників.

     Таким чином, комплекс вправ для навчання писемної комунікації старшокласників реалізується на традиційних етапах введення матеріалу, тренування та практики в спілкуванні.

2.3. Формування  вмінь писемного мовлення за  допомогою інформаційних технологій

       Розвиток інформаційних технологій на сучасному етапі сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розкриттю їх творчого потенціалу, розвитку знань, умінь та навичок в основних видах мовленнєвої компетенції: говорінні, читанні, аудіюванні та письмі. Важливою особливістю такої діяльності у процесі занять з іноземної мови є можливість працювати у комунікативно спрямованому режимі діалогу і певним чином компенсувати відсутність природного комуніканта, моделюючи та імітуючи його мовленнєву поведінку.

     Використання інформаційних технологій у формуванні комунікативних умінь передбачає врахування особливостей спілкування з використанням інформаційних технологій[12,119].

     Вербальне спілкування за допомогою інформмаційних технологій ставить перед лінгвістами та методистами низку питань, що пов'язані з виникненням особливого виду мови - мови віртуального спілкування, специфіка якого, на думку Потапової Р.К. [18,318], не викликає сумніву. Проаналізувавши праці багатьох лінгвістів, дослідниця подає типологію віртуальних текстів, представлених у мережі Інтернет:

1) підготовлені та відредаговані тексти: мережеві версії книг, газет, журналів, різні документи;

2) непідготовлені, спонтанні висловлювання в різноманітних чатах, де переважає розмовно-побутовий стиль невимушеного спілкування, на який, проте, вплинула специфіка обміну репліками у письмовій формі. Відповідно, виникла нова форма мовленнєвої взаємодії - симбіоз писемного та розмовного мовлення. Потреба повноцінного спілкування в Інтернеті спричинила виникнення нових знакових систем (так званих смайликів, за допомогою яких можна було б виразити досить різноманітну гаму почуттів; в якості замінника модуляції голосу використовуються великі літери, які, окрім заголовка передають мелодику виділення, наголосу);

3) форуми, гостьові книги, конференції - це система спілкування, що поєднує в собі риси ділового та повсякденного спілкування;

4) реклама в Інтернеті (оголошення, пропозиції);

5) електронні листи.

     Подана типологія текстів передбачає врахування лінгвістичних особливостей тексту кожного типу. Безперечно, навчити учнів усього діапазону особливостей віртуальної комунікації неможливо в межах шкільного курсу іноземної мови, але ознайомити їх з основними елементами етикету та лінгвістики віртуального спілкування є цілком реальним завданням. Відповідно методика використання інформаційних технологій у навчанні писемного мовлення зумовлена такими етапами:

-       ознайомлення учнів зі зразками віртуального етикету; 
-       вивчення основних символів, що використовуються у віртуальному спілкуванні; 
-       ознайомлення учнів зі значеннями основних абревіатур; 
- вивчення синтаксичних особливостей тексту віртуального спілкування[14,72]. 
     Таким чином, найбільш позитивними чинниками у використанні інформаційних технологій у формуванні іншомовних комунікативних умінь є їх інформативність та вагома роль у підвищенні рівня мотивації. Для таких занять характерними є самостійність учнів у виборі матеріалу, їхня активність та зацікавленість.

     Використовуючи  інформаційні технології, можна безпосередньо спілкуватися з носіями мови в мережі Інтернет, незважаючи на відстань. Використовуючи інформаційні технології та інтегруючи їх у навчальний процес, можна більш ефективно вирішувати цілий ряд дидактичних завдань на занятті з іноземної мови і серед них удосконалювати вміння писемного мовлення, індивідуально та письмово, готуючи відповіді партнерам, беручи участь у підготовці рефератів, написанні творів, есе тощо[17,16].

Висновки до ІІ розділу

 
    Проблема навчання учнів старшої загальноосвітньої школи творчого писемного мовлення англійською мовою є на сьогодні досить актуальною, оскільки її вирішення безпосередньо пов'язане з одним з основних завдань сучасної філософії освіти - формування творчої особистості. Під творчим (креативним) писемним мовленням ми розуміємо комплекс навичок та вмінь коректного в орфографічному, структурному та змістовому планах написання оригінальних письмових робіт. Творче писемне мовлення передбачає наявність різних моделей творів, які характеризуються певними особливостями побудови.

     Формування навичок писемної компетенції та мовленнєвої культури у процесі вивчення англійської мови є одним із актуальних завдань методики навчання англійської мови. Виразне мовлення передбачає використання не тільки лексичних та граматичних засобів мови, але й правильну організацію мовлення у фонетично-інтонаційному відношенні, що забезпечується тренуванням та практикою в різноманітних ситуативно-комунікативних актах спілкування у класній і позакласній роботі. 

     Одним із типових недоліків писемної компетенції школярів, що вивчають англійську мову, є невміння використовувати звукові засоби мови для передачі комунікативного змісту висловлювання. Це пояснюється недостатнім урахуванням функціонально-смислової ролі звукових засобів для оволодіння усним мовленням та читанням уголос у навчальному процесі. Виходячи з того, що процес реального спілкування завжди проходить в різноманітних ситуаціях, у завданнях до вправ з продуктивних видів мовлення, говоріння та письма мають створюватися навчально-комунікативні ситуації, де вказуються комуніканти, їх стосунки та комунікативні наміри, а також обставини спілкування. Будь-яка реальна

комунікативна ситуація передбачає елемент новизни, тому й  завдання до вправи повинно мати певну  новизну. 

РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

3.1. Контрольні роботи для перевірки знань мовного матеріалу – лексичного і грамматичного

      Для перевірки знань лексичного матеріалу можливі завдання типу:

 
1) Запишіть рідною мовою значення  слів або словосполучень, поданих  іноземною мовою.

2) Утворіть словосполучення,  поєднуючи елементи різних груп  слів (в колонках), наприклад, іменників  і прикметників (означень), дієслів  та іменників (додатків) тощо.

3) виберіть з поданого  списку слова: 

а) протилежні за значенням (антоніми); 

б) близькі за значенням (синоніми).

4) Згрупуйте слова  за їх тематичною приналежністю.

5) Перепишіть речення  і вставте замість пропусків  (відповідно до змісту) одне із  двох слів, поданих у дужках.

6) Перепишіть речення  і вставте замість пропусків  потрібні слова тощо.

 

      Знання граматичного матеріалу можна перевірити за допомогою таких завдань:

1)Напишіть дані іменники у множині.

2) Утворіть форми минулого часу від поданих дієслів.

3) Напишіть дані дієслова  в неозначеній формі.

4) Напишіть дані прикметники  у вищому ступені.

5) Перепишіть речення,  виберіть і вставте правильну  форму дієслова (в дужках дається  кілька форм) тощо.

 

    Наведені вище завдання і вправи мають суто мовний характер, їх можна доповнити вправами на підстановку, трансформацію, розширення, відповіді на запитання[12,221].

3.2. Контрольні роботи і завдання для перевірки мовленнєвих навичок та вмінь

А.Контроль розуміння аудіотексту. Пропонуються такі завдання: 
1) Послухайте текст і дайте відповіді на серію загальних запитань («Так» або «Ні»). 
2) Послухайте текст і дайте відповіді на запитання (пропонується серія спеціальних запитань, що передбачають короткі відповіді). 
3) Визначте, які з поданих речень відповідають змісту прослуханого тексту, а які — ні. Поставте відповідно знак «+» або «—». 
4) Передайте зміст прослуханого тексту рідною мовою та ін. 

Б.Контроль уміння висловлюватись у  письмовій формі.

 

Тут можливі  такі варіанти завдань:

1)Опишіть зовнішність  члена своєї сім'ї, користуючись  таблицею(пропонується вибіркова  підстановча таблиця).

2)Прочитайте речення, з'єднайте їх за рахунок поданих нижче засобів фразового зв'язку і запишіть.

3)Перепишіть  речення,скоротіть їх за рахунок  вживання займенників.

4)Закінчіть і  перепишіть речення.

5)Спростуйте  на письмі такі твердження (дається  набір тверджень типу: «Лондон- столиця Франції» тощо).

6)Опишіть ситуацію  на картині (композицію на столі  вчителя,на екрані).

7)Опишіть зовнішність  вашого батька/друга тощо.

8)Послухайте  оповідання і передайте коротко  його зміст.

 

В.Контроль розуміння прочитаного.

 

Учням можна запропонувати такі завдання:

1)Прочитайте текст  і напишіть 2-3 речення, які передають  його основний зміст.

2)Прочитайте текст  і поставте подані нижче речення  в послідовності, що відповідає  змісту прочитаного.

3)Прочитайте текст  і дайте відповіді на запитання.

4)Прочитайте текст  і знайдіть еквіваленти таких  речень(даються рідною мовою).

5)Напишіть 5 запитань  до тексту тощо.

 

Форма пред'явлення контрольної  роботи може бути різною.Завдання можна  продиктувати, написати на дошці, спроектувати на екран або дати на окремих картках. До перевірки поточних контрольних робіт корисно час від часу залучати самих учнів,запропонувати їм самим перевірити свою роботу або організувати взаємну перевірку контрольних робіт за допомогою ключів,словника, підручника, правильного варіанта на дошці тощо[12,222].

 

 

3.3. Практикум  з розвитку писемного мовлення  в 11 класі

 

Scientific and Technological Progress

 

It's difficult to overestimate the role of science and technology in our life. They accelerate the development of civilization and help us in our co-operation with nature. Scientists investigate the laws of the universe, discover the secrets of nature, and apply their knowledge in practice improving the life of people. 
 
Let's compare our life nowadays with the life of people at the 'beginning of the 20th century. It has changed beyond recognition. Our ancestors hadn't the slightest idea of the trivial things created by the scientific progress that we use in our every day life. I mean refrigerators, TV sets, computers, microwave ovens, radio telephones, what not. They would seem miracle to them that made our life easy, comfortable and pleasant. On the other hand, the great inventions of the beginning of the 20th century, I mean radio, airplanes, combustion and jet engines have become usual things and we can't imagine our life without them. 
 
A century is a long period for scientific and technological progress, as it's rather rapid. Millions of investigations, the endless number of outstanding discoveries have been made. Our century has had several names that were connected with a certain era in science and technology. At first it was called the atomic age due to the discovery of the splitting of the atom. Then it became the age of the conquest of space when for the first time in the history of mankind a man overcame the gravity and entered the Universe. And now we live in the information era when the computer network embraces the globe and connects not only the countries and space stations but a lot of people all over the world. All these things prove the power and the greatest progressive role of science in our life. 
 
But every medal has its reverse. And the rapid scientific progress has aroused a number of problems that are a matter of our great concern. These are ecological problems, the safety of nuclear power stations, the nuclear war threat, and the responsibility of a scientist.