Міжнародний бізнес

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет імені  Ю. Кондратюка

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни міжнародна економіка

на тему:

 ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ КОМПАНІЙ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ

 

 

Виконала:

                                                                                             студентка групи 201-ФМ

                                                                                               Харченко Т.І.

                                                                       Науковий керівник:

Чичкало-Кондрацька І.Б.

 

 

 

Полтава 2012

 

 

План

Вступ…………………………………………………………………….…………..3

РОЗДІЛ 1 Сутність та структура міжнародного бізнесу в Україні

1. Поняття міжнародного бізнесу та форми його регулювання………..….5
2. Передумови розвитку міжнародного бізнесу в Україні……………...….9

РОЗДІЛ 2 Особливості  процесу злиття і поглинання (ЗІП) у глобальній

               економіці 

2.1 Сутність злиття і поглинання  та його роль у міжнародному бізнесі…..11

2.2  Основні мотиви ЗІП та очікуванні результати………………………..…15

    2.3 Види та технології злиття і поглинання компаній…………………..…..18

РОЗДІЛ 3 Сучасні тенденції розвитку ринку злиття та поглинання

                компаній у світі

3.1 Розвиток  транскордонного злиття і поглинання компаній як основної форми міжнародного інвестування у ХХІ столітті…………………..…21

3.2   Міжнародний ринок злиттів і поглинань на прикладі аналізу та

        закономірностей ринку М&А(Mergers and Acquisitions)……………..…….26

3.3   Україна на міжнародному ринку  ЗІП……………………………...……30

Висновки………………………………………………………………………..…37

Список використаної літератури…………………………………………..….….39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

«Книгу ви читаєте з початку до кінця. У бізнесі ви слідуєте по іншій дорозі. Ви починаєте з кінця, а потім робите все можливе, щоб досягти його.»

Гарольд Генін

Ведення міжнародного бізнесу має значні відмінності в порівнянні з веденням бізнесу в рамках країни. Велике значення для успішної діяльності фірми  набувають речі, про які національним компаніям не доводиться навіть думати. У зв'язку з цим стає очевидним  необхідність ретельного вивчення особливостей ведення і управління міжнародним  бізнесом, чим саме і займається міжнародний менеджмент.

Міжнародний бізнес включає будь-які господарські операції, що здійснюються двома і  більше країнами. Такі ділові взаємовідносини  можуть виникати на рівні як приватних, так і державних організацій. У випадку участі приватних компаній у міжнародному бізнесі господарські операції, як правило, проводяться з  метою одержання прибутку. Діяльність фірм, що мають державну форму власності, не завжди орієнтована на прибуток.

 Основні  причини здійснення міжнародного  бізнесу:

• Вихід до нових джерел корисних копалин і сировини;
• Доступ до нових ринків робочої сили;
• Прагнення до нових ринків збуту.

Злиття  і поглинання є невід'ємною частиною економічного життя. Вони відіграють провідну роль як в міжнародній економіці  в цілому, так і в економіці  будь-якої країни та впливають на розвиток окремих підприємств, галузей, господарських  комплексів тощо.

Останнім  часом відомі фінансові періодичні видання досить часто публікують інформацію про злиття чи поглинання компаній у різних сферах бізнесу. Залежно  від розмірів компаній-учасників  цих угод, їх вартості та ринкового  впливу інформація про злиття та поглинання може зумовити різні резонанс і реакцію  як у бізнес-колах, так і на фондовому  ринку.

Сьогодні  практика укладання угод про злиття чи поглинання компаній поширилась і  на український бізнес. Український ринок злиттів та поглинань з кожним роком набирає обертів. Абсолютно усі фахівці визнають його помітну роль як на території СНД, так і у світовому масштабі. Це зумовило зростання інтересу до цієї проблеми з боку фінансових аналітиків, менеджерів компаній та інших фахівців. Злиття і поглинання є невід'ємною частиною економічного життя. Вони відіграють провідну роль як в міжнародній економіці в цілому, так і в економіці будь-якої країни та впливають на розвиток окремих підприємств, галузей, господарських комплексів тощо.

Актуальність  даної теми полягає в тому, що угоди по злиттях і поглинаннях серед компаній зарекомендували себе в міжнародній практиці як один з головних інструментів стратегії розвитку бізнесу. Підприємства, що прагнуть до розширення, стоять перед вибором між внутрішнім зростанням і зростанням через злиття і поглинання. Внутрішнє зростання може бути повільним і невизначеним. Зростання через злиття і поглинання часто є більш швидким процесом. Компанії можуть зростати усередині своєї галузі чи проникати в інші сфери бізнесу. Безумовно, злиття і поглинання не слід вважати єдино можливим засобом удосконалення методів управління. Якщо реструктуризація в результаті злиття дозволить підвищити якість управління, то це само по собі досить вагомий аргумент на її користь.

Об’єктом  даної курсової роботи є міжнародний бізнес як рушій розвитку світової економічної системи.

Предметом курсової роботи виступають такі процеси реорганізації підприємств як злиття та поглинання.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1

Сутність  та структура міжнародного бізнесу  в Україні

1.1 Поняття міжнародного бізнесу та форми його регулювання

Міжнародний бізнес (міжнародна підприємницька діяльність) становить собою науково-технічне, виробниче, торговельне, сервісне та інше співробітництво господарських суб'єктів двох або більше країн. В сучасних умовах він зв'язаний з міжнародною торгівлею товарами і послугами та міжнародним рухом і використанням факторів виробництва.

 Основними  суб' єктами міжнародного бізнесу виступають фізичні та юридичні особи, їх інституціональні та добровільні об'єднання, держави та міжнародні організації.

Розвиток  міжнародного бізнесу обумовлює  необхідність існування ефективного  механізму регулювання його на державному, міжнародному та наднаціональному рівнях. [15, с.225] Метою такого регулювання є:

• Забезпечення збалансованості сфер та галузей країни в умовах максимальної свободи   міжнародного руху товарів та факторів їх виробництва;
• Стимулювання розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та суб'єктів підприємницької діяльності;
• Створення передумов для широкої інтеграції національної економіки у світове господарство;
• Захист національних економічних інтересів в цілому і окремих суб'єктів міжнародного бізнесу зокрема;
• Створення рівних можливостей усім суб'єктам міжнародного бізнесу.

На державному рівні регулювання міжнародного бізнесу здійснюють законодавчі та виконавчі органи влади. В нашій країні це Верховна рада, Кабінет міністрів, Національний банк, Міністерство економіки, Державне управління митного контролю.

Звичайно, кожен з названих органів державної  влади наділений відповідною  компетенцією, в межах якої він  і здійснює регулювання міжнародного бізнесу. Так, законодавчий орган приймає і скасовує закони щодо зовнішньоекономічної діяльності, визначає основні напрями зовнішньоекономічної політики, визначає структуру органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ратифікує міжнародні договори країни, встановлює порядок та умови оподаткування зовнішньоекономічної діяльності тощо. Виконавчі органи влади здійснюють конкретні заходи в галузі зовнішньоекономічної діяльності, приймають підзаконні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності, заключають відповідні угоди з іноземними представниками влади, забезпечують реєстрацію міжнародних спільних підприємств і таке інше.

 До державного регулювання міжнародного бізнесу причетний і центральний банк країни. Він забезпечує зберігання та ефективне використання золотовалютного резерву та інших цінностей, задіяних у міжнародному бізнесі, а також представляє інтереси країни у відносинах з центральними банками та іншими фінансово-кредитними установами зарубіжжя, регулює курс національної валюти стосовно грошових одиниць інших держав тощо. В структурі органів виконавчої влади є спеціальні відомства (міністерства), які забезпечують єдину зовнішньоекономічну політику у процесі виходу суб'єктів міжнародного бізнесу на зовнішній ринок та безпосередню координацію і контроль їх діяльності. [11, с.154]

 На  міжнародному рівні регулювання бізнесу здійснюється міжнародними організаціями, передусім такими як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародна організація праці, Міжнародна фінансова корпорація, Рада ООН з промислового розвитку (ЮНІДО), Європейський банк реконструкції та розвитку. На міжнародному рівні регулюються умови експорту-імпорту товарів і факторів їх виробництва, здійснення спільної підприємницької діяльності, правила переведення платежів (коштів) у країну базування, порядок розв'язання суперечок господарського і фінансового характеру, норми поведінки іноземних партнерів тощо.

 Регулювання  бізнесу на міжнародному рівні здійснюється головним чином для того, щоб забезпечити країні базування правовий захист її інвестицій від можливих некомерційних ризиків і сприяти зміцненню стабільності й надійності зовнішньоекономічних зв'язків між партнерами.

 Регулювання  міжнародного бізнесу на наднаціональному рівні здійснюється в межах інтеграційних об'єднань. Країни-учасниці заключають відповідні угоди щодо здійснення спільного підприємництва і утворюють відповідні наднаціональні інститути по регулюванню спільної підприємницької діяльності. [14, с.268]

 При  здійсненні регулювання міжнародного  бізнесу використовуються адміністративно-правові, економічні та соціально-психологічні методи. Адміністративно-правові методи регламентують господарську діяльність, форму власності на засоби виробництва та результати діяльності, механізм розв'язування конфліктних ситуацій в судовому порядку тощо. Економічні методи проявляються в результаті реалізації підприємницької діяльності шляхом надання кредитів і дотацій, здійснення відповідної податкової та митної політики. Соціально-психологічні методи регулювання міжнародного бізнесу становлять собою формування певної ідеології, громадської думки щодо місця та ролі міжнародного бізнесу в суспільному відтворенні.

Сьогодні  феномен злиття та поглинання перейшов до нового етапу розвитку, характерними ознаками якого є злиття транснаціональних  корпорацій, тобто підвищення рівня  концентрації бізнес-альянсів у світовому масштабі. Ще з кінця 1999 року, за оцінками аналітиків, було зафіксовано близько 40 000 угод про злиття чи поглинання загальною вартістю понад $3,4 трлн. Масштаби цих угод спричинили фундаментальні зміни у ряді галузей економіки, зокрема хімічній, телекомунікаційній, а також у банківській сфері.

У результаті все більш ліберальної політики і технологічних досягнень, а також під тиском конкуренції глобалізація усе в більшій мірі формує сучасну світову економіку. Прямі іноземні інвестиції ТНК відіграють зараз найважливішу роль у сполученні багатьох національних економік і створенні інтегрованої інтернаціональної виробничої системи - виробничого ядра глобальної світової економіки. [13, с.30]

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

• Зміцнення ресурсної і виробничої бази країн, що приймають.
• Розширення експортних можливостей.
• Сприяння реструктуризації економіки країн-реципієнтів.
• Поширення передової технології.
• Поглиблення міжнародного поділу праці.
• Посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації.

 Негативні  наслідки діяльності ТНК:

• ТНК передають слаборозвиненим країнам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж.
• Централізація і контроль основних функцій ТНК із країн приналежності закріплюють неоколоніальну залежність слаборозвинених країн.
• Якщо країна намагається жорстко регулювати діяльність ТНК, останні просто покидають її і переміщаються туди, де регулювання м'якіше.
• Важлива інформація про різні країни поширюється на міжнародному рівні глобальними розвідувальними мережами ТНК.
• ТНК зневажають інтересами місцевих робітників, оскільки їхня діяльність носить глобальний характер.
• Встановлюючи штучні ціни, ТН підривають спроби країн управляти власною економікою.

 В  умовах глобалізованої економіки  найбільші транснаціональні компанії (ТНК), що володіють філіями і  дочірніми компаніями в десятках  країн, із багатьма тисячами  співробітників різних національностей,  стають основною господарською  одиницею. Тому глобалізація поставила  на порядок денний добір і  підготовку не просто менеджерів, а спеціалістів саме в області  глобального менеджменту, спроможних  ефективно працювати в ТНК. [4, с.17]