Прогнозування фінансових результатів ВАТ «Півн ГЗК»

Від здачі майна в  оренду ;

Доходи по акціях , облігаціях та інших цінних паперів;

А також інші доходи (витрати) від операцій ,безпосередньо не зв’язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) і їх реалізацією ,включаючи суми ,отримані і сплачені у виді санкцій і відшкодування збитків.

Прибуток від позареалізаційної  діяльності :

Пви = Дв – Впз        (1.5)

Фінансові результати від  позареалізаційних операцій – це прибуток (збиток) по операціях різного характеру , що не відноситься до основної діяльності підприємства і не зв’язаним з реалізацією продукції ,основних засобів ,іншого майна підприємства ,виконання робіт ,надання послуг. До складу позареалізаційних прибутків (збитків) включається сальдо отриманих і сплачених штрафів ,пені ,неустойок і інших видів санкцій ,а також інші доходи :

Прибуток минулих років ,виявлених у звітному році;

Доходи від дооцінки товарів;

Надходження сум у  рахунок погашення дебіторської заборгованості ,списаної в минулі роки;

Позитивні курсові різниці  по валютних ринках і операціям в  іноземній валюті;

Відсотки ,отримані по коштах ,що числиться на рахунках підприємства.

До них також відносяться  доход від пайової участі в  статутному капіталі інших підприємств ,що представляють собою частину чистого прибутку , що надходять засновникам у заздалегідь обговореному чи розмірі у вигляді дивідендів по акціях ,якими володіє засновник.

Крім того ,до позареалізаційних  результатів відносяться витрати і втрати :

Збитки по операціях  минулих років;

Нестача матеріальних цінностей ,виявлених при інвентаризації;

Негативні курсові різниці  по валютних рахунках по операціях  в іноземній валюті;

Некомпенсовані втрати від стихійних лих з урахуванням витрат по запобіганню і ліквідації стихійних лих і т.д.

Чистий прибуток утвориться після сплати з валового прибутку податків та інших обов’язкових платежів .Чистий прибуток залишається у повному  розпорядженні підприємства.

Економічний зміст рентабельності та її показники

Для того, щоб точно  обчислити прибутковість підприємства , потрібно зіставити прибуток з  витратами підприємства ( собівартістю ) або з обсягом виробничих фондів підприємства ( основних фондів і оборотних  засобів ). Таке зіставлення характеризує рентабельність . Рентабельність показує прибутковість , доходність підприємства .

Є два варіанти визначення . Якщо прибуток відносять до собівартості продукції,визначають рентабельність продукції :

Р=П/Сб        (1.6)

Ця формула дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва.

Відношення прибутку до виробничих фондів характеризує рентабельність підприємства, її можна визначити:

Р = ( П / (Фо + Фо. з.)) *100     (1.7)

У підприємства, яке виробляє один вид продукції, показники рентабельності, що розглядаються, пов’язані між собою через показник швидкості обороту авансованих вкладень.

Перший варіант рентабельності показує відношення прибутку до використання фондів. Собівартість – це використані  фонди.

Другий варіант рентабельності характеризує відношення прибутку до авансованих фондів.

При одному обороті авансованих  фондів протягом року норми рентабельності, обчислені обома способами збігаються. Якщо час обороту перевищує рік, то норма рентабельності, обчислена  за авансованими фондами, буде меншою, ніж норма рентабельності за поточними витратами.

При кількох оборотах на рік норма  рентабельності за фондами перевищить норму рентабельності за поточними  витратами.

Якщо взяти прибуток на одиницю  продукції як різницю між ціною на неї і собівартістю, позначити обсяг продукції як V, вартість основних виробничих фондів – Фо, а матеріальних оборотних фондів – Фоб, то розглянута формула рентабельності матиме такий вигляд у відсотках:

Р = (( V * Ц – Сб) / (Фо + Фо б )) * 100    (1.8)

Рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції та обернено пропорційний вартості використаних фондів та оборотних  засобів. У зв’язку з цим рентабельність є інтегральним показником ефективності роботи підприємства. Зростання рентабельності відповідає інтересам як підприємства, так і суспільства в цілому.

Рентабельність характеризує результативність діяльності підприємства.

Показники рентабельності дозволяють оцінити який прибуток отримує  підприємство з кожної вкладеної  в активи гривні.

 

 

1.2. Інформаційна база аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

 

Для того, щоб мати чітку  уяву про фінансовий стан підприємства, потрібно вміти правильно розподілити  ресурси, виявити напрями, які потребують розвитку, визначити головні питання, котрі потребують корегування.

Фінансова інформація –  це набір даних (у систематизованій певним чином формі) про склад:

• господарських ресурсів, зобов’язань і фінансових джерел фірми;
• рівня прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;
• оборотів фірми та якість її активів;
• обсягу та якості потоків грошових коштів.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один з них – це аналіз фінансових звітів фірми. Це можна зробити трьома способами:

1. Вивчити звіт про фінансові результати та баланс підприємства;
2. Порівняти джерела та напрямки використання і розміщення коштів фірмою на певні періоди;
3. Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Мета аналізу фінансових звітів за допомогою цих трьох  підходів – допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові  плани, виявити слабкі місця у  фінансових операціях фірми, вжити  відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення пронайефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрямкимайбутньої діяльності фірми.

Аналіз фінансових звітів допомагає також вивчити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність підприємства.

При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан фірми в минулий час і в звітний період. Такий аналіз дозволяє визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме:

• фінансову структуру – активи, які належать компанії і зобов’язання, котрі вона на себе взяла, в тому числі її гнучкість;
• оперативний цикл – стадії, через які проходить компанія для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;
• тенденції та порівняльну ефективність – напрямок розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється, виходячи зі співставлення фінансових результатів за ряд періодів цієї компанії.

Головне в аналізі  фінансових звітів – це зрозуміти  та правильно інтерпретувати результати обробки даних.

Масштаб і напрямок роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.

Аналіз фінансових звітів починається з попереднього знайомства з компанією, далі проходить до поглибленого розгляду її діяльності та структури її фінансів, відображених в фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

Фінансова звітність  – це сукупність форм звітності, які  складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці фінансова звітність базується на принципах:

А) відкритості інформації;

Б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають  ділові рішення на її основі;

В) корисності чи значущості та вірогідності;

Г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації  фінансової звітності.

У фінансовому аналізі  фінансовому менеджменті використовують такі концепції фінансового обліку:

1. грошового вимірювання;
2. реалізації;
3. обережності;
4. матеріальності;
5. зіставлення (накопичення);
6. вартості;
7. функціонуючого підприємства;
8. самостійного господарюючого суб’єкта;
9. постійності;
10. розкриття інформації;
11. об’єктивності;
12. подвійності;
13. систематичної перевірки.

Зауважимо, що коли необхідно  порівняти показники різних фірм, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати  з якоюсь фірмою тільки тому, що вона належить до тієї ж галузі промисловості. Потрібно вибирати компанії з даної галузі промисловості, котрі мають схожі характеристики, а саме:

• близький асортимент продукції;
• аналогічні розміри;
• єдину дату закінчення фінансового року;
• використання схожої облікової політики;
• знаходження в регіонах з однаковими рівнями накладних витрат;
• застосування схожих методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).

Мета фінансової звітності  – надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
• забезпеченості зобов’язань підприємства;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.

Фінансова звітність  повинна задовольняти потреби тих  користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням  їх конкретних інформаційних потреб.

Головна мета аналізу  фінансових звітів – дати оцінку результатів ефективності діяльності підприємства за звітний період і його поточного фінансового стану; своєчасно виявляти й усувати недоліки в фінансові й діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його платоспроможності.

При цьому необхідно  вирішити такі завдання:

1. На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.
2. Прогнозування можливих фінансових результатів економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позичкових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантів використання ресурсів.
3. Розробка конкретних заходів, котрі спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансових звітів повинен дати відповіді на два  запитання:

1. Чи має фірма прибуток за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за рік;
2. Чи спроможна фірма виконати свої зобов’язання і чи не приведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми в зв’язку з нестачею фінансових ресурсів.

За допомогою аналізу  фінансових звітів проводять:

• попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства;
• аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;
• аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
• аналіз фінансових результатів підприємства;
• аналіз обігу оборотних коштів;
• оцінку потенційного банкрутства;
• аналіз дохідності (рентабельності);
• аналіз використання капіталу;
• аналіз рівня самофінансування;
• аналіз валютної самоокупності.

Слід пам’ятати, що основними  джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів, відомості про стан майна підприємства та інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.