Прогнозування фінансових результатів ВАТ «Півн ГЗК»

 

Рентабельність підприємства у 2006 році склала 37,27%, у 200 році цей показник збільшився на 2,09  в. п. та становив 39,36%. Хоч прибуток підприємства у 2007 році збільшився, у 2008 році склала 47,63%.

Рентабельність власного капіталу у 2006 році склала 44,32%, у 2007 році її рівень збільшився на 33,02 в. п. та становив 77,34%,у 2008 році склала 92,76% це відбулося у результаті того що прибуток збільшувався меншими темпами ніж власний капітал підприємства.

Рентабельність залученого капіталу у 2006 році склала 142,32%, у 2007 році цей показник збільшився на 82,34 в. п. та склав 222,66%.у 2008 році - 856,74%. У першому періоді такій високий рівень рентабельності пояснюється тим що розмір довгострокових зобов’язань підприємства у порівнянні з розміром прибутку.

Рентабельність перманентного  капіталу у 2006 році складала 39,83%, у 2007 році її рівень збільшився на 21,23 в. п. та склав 60,07%.у 2008 році 83,69%. Це також пояснюється тим, що прибуток збільшувався повільніше ніж власний капітал та довгострокові зобов’язання.

Рентабельність оборотних  активів у 2006 році дорівнювала 50,08%, у 2007 році цей показник збільшився на 28,89 у 2008 році - 42,85% в. п. через те, що оборотні активи збільшувались значно швидше ніж прибуток.

Чиста рентабельність продажу  у 2006 році склала 19,27%, у 2007 році вона зменшилася на 10,55 в. п. та дорівнювала 29,81%.,у 2008 році - 33,63%.

Рентабельність доходу від операційної діяльності у 2006 році дорівнювала 20,60%, у 2007 році показник зменшився на 12,80 в. п. та склав 32,40%.,у 2008 році - 39,36%.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.4. Аналіз показників рентабельності ВАТ «ПівнГЗК» за 2005 – 2008 рр.

 

Факторний аналіз. 
             Розділ статистичного аналізу, що поєднує методи оцінки розмірності безлічі спостережуваних змінних за допомогою дослідження структури коваріаційного або кореляційних матриць. Основне припущення фінансового аналізу полягає в тому, що кореляційні зв'язки між великим числом спостережуваних змінних визначаються існуванням меншого числа гіпотетичних неспостережний змінних або факторів. Розглянемо фінансвоі результати операційної діяльності за допомогою факторного методу.

 

 

 

 

ФРОД=Вир.-ПДВ-С.В-ІВ+ІД

показник	2007	2008
Вир	5475782	11724586
ПДВ	-546493	-1305110
С\В	2951871	5354315
ІВ	-42582	-376414
ІД	10540	223641

 

 

показник	Вир	ПДВ	С\В	ІВ	ІД	Кзах.ФРОД	Вплив фактора
0	5475782	-546493	2951871	-42582	10540	3123526	------
Вир	5475782	-546493	2951871	-42582	10540	3123526	0
ПДВ	11724586	-1305110	2951871	-42582	10540	10130947	7007421
С\В	11724586	-1305110	5354315	-42582	10540	7728503	-2402444
ІВ	11724586	-1305110	5354315	-376414	10540	8062335	333832
ІД	11724586	-1305110	5354315	-376414	223641	8275436	213101
Загалом		-					5151910

 

5151910=5151910

Найбільший негативний вплив має собівартість продукції,так як має найбільше значення (2402444).

 

Для підтвердження достовірної  інформації про фінансові результати діяльності та використання прибутку ВАТ «Півн.ГЗК» проведено фінансово-економічний аналіз.

При проведенні аналізу  визначено вплив факторів на обсяг  реалізованої продукції і фінансові результати.

Внаслідок аналізу рівня, динаміки і структури фінансових результатів визначено, що підприємство в звітному періоді досягло високих  результатів:

-балансовий прибуток зріс проти минулого року в 2,7 рази, за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції в 3,5 рази та збільшення прибутку від реалізації в 2,7 рази.

Факторний аналіз фінансових результатів від операційної діяльності показав, що найбільшу питому вагу в ФРОД займає собівартість яка складає 2402444 тис.грн..

Аналізом рентабельності діяльності підприємства підтверджено його позитивний фінансовий результат.

Незважаючи на зниження рівня рентабельності виробничої діяльності у 2008 році проти 2007 року, від реалізації продукції 17,63, рівень рентабельності продажу від чистого прибутку збільшився на 6,40 відсотки.

Рост рентабельності продажу є наслідком росту цін при постійних затратах на реалізовану продукцію або зниження затрат.

Причинами позитивних фінансових результатів товариства є налагоджена  договірна система, чіткі взаємовідношення між постачальниками і споживачами, попит на реалізовану продукцію.

 

 

Фінансове планування являє  собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами  і підвищенню ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді.

Фінансове планування на підприємстві (чи внутрішньофірмове  фінансове планування) базується  на використанні трьох основних нею  систем:

1) прогнозування фінансової  діяльності;

2) поточне планування  фінансовою діяльністю;

3) оперативне планування  фінансової діяльності.

Кожній з цих систем фінансового планування притаманний  певний період і свої форми реалізації його результатів (табл.1.)

 

Таблиця 1.

Системи фінансового  планування і форми реалізації його результатів на підприємстві

Системи фінансового  планування	Форми реалізації результатів  фінансового планування	Період планування
1.Прогнозування фінансової  діяльності	Розробка загальної  фінансової стратегії і фінансової політики по основним напрямкам фінансової діяльності підприємства	до 3-х років
2.Поточне планування фінансової діяльності	Розробка поточних фінансових планів по окремих аспектах фінансової діяльності
3.Оперативне планування  фінансової діяльності	Розробка і доведення  до виконавців бюджетів, платіжних  календарів і інших форм оперативних  планових завдань по усім основним питаннях фінансової діяльності	місяць, квартал

Усі системи фінансового  планування знаходяться у взаємозв’язку  і реалізуються у визначеній послідовності. Початковим вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямків і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства, яка покликана визначати задачі і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу, що поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних бюджетів по всіх основних аспектах фінансової діяльності підприємства.

Система прогнозування  фінансової діяльності являється найбільш складною серед розглянутих систем фінансового планування і вимагає  для своєї реалізації високо кваліфікованих виконавців. На кожному конкретному підприємстві система фінансового прогнозування базується на визначеній фінансовий ідеології.

Фінансова ідеологія  підприємства характеризує систему  основних принципів здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, обумовлених його „місією" і фінансовим менталітетом його засновників і менеджерів.

Здійснюване з урахуванням  фінансової ідеології прогнозування  фінансової діяльності спрямовано насамперед на розробку фінансової стратегії підприємства.

Фінансова стратегія  підприємства являє собою тему довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства, обумовлених його фінансовою ідеологією, і найбільше ефективних шляхів їхнього  досягнення.

Являючи частиною загальної  стратегії економічного розвитку підприємства прийнята фінансова стратегія носить стосовно неї підлеглий характер і повина бути погоджена з її цілями і направленнями. Разом з тим, фінансова стратегія сама робить істотний вплив на формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства.

Це зв'язано з тим, що основна мета загальної стратегії  — забезпечення високих темпів економічного розвитку і підвищення конкурентної позиції підприємства пов'язаної з  тенденціями розвитку відповідного товарного ринку (споживчого чи факторингового виробництва). Якщо тенденції розвитку товарного і фінансового ринку не збігаються, може виникнути ситуація, коли цілі загальної стратегії розвитку підприємства не можуть бути реалізовані в зв'язку з фінансовим обмеженнями. У цьому випадку фінансова стратегія вносить певні корективи в загальну стратегію розвитку підприємства.

Процес формування фінансової стратегії підприємства здійснюється по наступним етапах (мал. 2.).

1. Визначення загального  періоду формування фінансової  стратегії. Цей період залежить від ряду умов.

Головною умовою його визначення є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної стратегії  розвитку перед прийняттям — тому що фінансова стратегія носить стосовно неї під лагоджений характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період формування фінансової стратегії допустимий)

Важливою умовою визначення періоду формування фінансової стратегії  підприємства являється передбачуваність розвитку економіки в цілому і  кон'юнктури тих сегментів фінансового ринку, з якими зв'язана майбутня фінансова діяльність підприємства — в умовах нинішнього нестабільного (а по окремим аспектам непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому повинен тривати близько 3 років.

Умовами визначення періоду  формування фінансової стратегії є  також галузева приналежність підприємства, його розмір, стадія життєвого циклу  й інші.

Визначення загального періоду формування

фінансової стратегії

Дослідження факторів зовнішнього  фінансового середовища

і кон'юнктури фінансового  ринку

формування стратегічних цілей

фінансової діяльності підприємства

Конкретизація цільових показників фінансової

стратегії по періодах її реалізації

<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439_0020_0