Прогнозування фінансових результатів ВАТ «Півн ГЗК»

Бухгалтерський облік  – це мова бізнесу. Якщо бізнес здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовуються для потреб внутрішнього менеджменту  в процесі прийняття управлінських рішень. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень навіть на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти, наприклад, фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

З цією метою підприємство повинно розробити свою облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації у рамках галузі, регіону, всієї економічної системи країни.

Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського обліку. Стандарт у широкому розумінні – зразок, еталон, модель, що приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. Стандартизація бухгалтерського обліку – це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об’єктів бухгалтерського обліку.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі – П(С)БО 1), затвердженому  наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. Дане положення встановлює:

· мету фінансових звітів;

· їх склад;

· звітний період;

· якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

· вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

П(С)БО 1 повинне застосовуватися  при підготовці і наданні фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (надалі – підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних  установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.

Основою П(С)БО 1 є Міжнародний  стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий у 1997 році) Комітету з  Міжнародних стандартів бухгалтерського  обліку.

Фінансова звітність  визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності ї забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (табл.1.1).

Для прийняття економічних  рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни  у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї відносяться:

· баланс;

· звіт про фінансові результати;

Таблиця 1.1

Інформаційні  потреби основних користувачів фінансових звітів

Користувачі звітності	Інформаційні потреби
Інвестори, власники	Придбання, продаж та володіння  цінними паперами Участь в капіталі підприємства Оцінка якості управління Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу
Керівництво підприємства	Регулювання діяльності підприємства
Банки, постачальники та інші кредитори	Забезпечення зобов’язань  підприємства Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання
Замовники	Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання
Працівники підприємства	Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання Забезпечення зобов’язань  підприємства перед працівниками
Органи державного управління	Формування макроекономічних показників

 

· звіт про рух грошових коштів;

· звіт про власний капітал;

· примітки до звітів.

Інші звіти (звернення  ради директорів до акціонерів, звіт керівництва  компанії, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є  фінансовою звітністю.

 

 

Новий склад звітності  повністю відповідає вимогам Міжнародних  стандартів бухгалтерського обліку (рис.1.2).

 

Склад бухгалтерської звітності  за Інструкцією про порядок  заповнення форм річного бухгалтерського  звіту, затв. Мінфіном України №139 від 18 серпня 1995 року, з наступними змінами  і доповненнями1		Склад фінансової звітності   за П(С)БО 1
Баланс (форма №1)		Баланс
Звіт про фінансові  результати (форма №2)		Звіт про фінансові  результати
Звіт про фінансово-майновий стан (форма №3)		Звіт про власний  капітал
Пояснювальна записка		Звіт про рух грошових коштів
		Примітки

було                                                                     стало

 

Рис.1.2. Зміни у складі звітності підприємств.

 

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти  господарських операцій і подій  за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду,  розкриття облікової політики та її змінах, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Компоненти фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних  ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності  підприємства;                                            прогнозування майбутніх потреб у позиках;  оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство ймовірно, контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові  результати	Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогноз:                                     прибутковості діяльності підприємства; структури доходів та витрат
Звіт про власний  капітал	Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз  змін у власному капіталі
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз  операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Примітки	Обрана облікова політика Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова за П(С)БО Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості	Оцінка та прогноз: облікової  політики ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання;діяльності підрозділів підприємства, тощо

 

Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові  результати, звіт про власний капітал  та звіт про рух грошових коштів, складаються з статей, які об’єднуються у відповідні розділи.

Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст встановлений П(С)БО 2-5. Але підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідного фінансового звіту тільки тоді, коли:

· існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею;

· оцінка статті може бути достовірно визначена.

Наведемо такий приклад. За Інструкцією №139 про порядок  складання річного бухгалтерського  звіту підприємство має право  відображати у балансі у складі розрахунків з іншими дебіторами штрафи, пені і неустойки, що визнані  боржником або по яких отримані рішення суду, арбітражного суду чи іншого уповноваженого органу про їх стягнення. Як бачимо, в цьому випадку надається перевага формальним ознакам (підтвердженню боржником або органом, уповноваженим на стягнення штрафів, пені і неустойки), хоча право на отримання відповідних сум підприємство має за чинним законодавством (або безпосередньо за умовами договору поставки чи підряду) і на цій підставі може достатньо достовірно визначити розмір майбутнього надходження грошових коштів. Тому за П(С)БО 1 немає необхідності чекати такого підтвердження, а слід відобразити суму дебіторської заборгованості у балансі. Звичайно, підприємство повинне ще оцінити ступінь платоспроможності дебітора, інші фактори, пов’язані з даною ситуацією. Обґрунтованість рішення керівництва підприємства щодо цієї суми буде оцінена аудитором.

Перший критерій відображення статей у фінансовій звітності пов’язаний з тим, в якому звіті буде наведена стаття, - у балансі чи у звіті  про фінансові результати, тобто  відповідність результатів господарських операцій визначенню активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів чи витрат, які наведені в П(С)БО 1.

Процес аналізу фінансової інформації на відповідність визначенню певної статті фінансових звітів та описаним критеріям називається визнанням. Розглянемо його на прикладі.

 

1.3. Методика аналізу  фінансових результатів підприємства

 

 

Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності і форми власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити прибуток. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим фактором стимулювання виробничо-господарської діяльності підприємства і створює фінансову основу для його розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. Прибуток- це найважливіший узагальнюючий показник в системі оцінкових показників ефективності виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання аналізу  фінансових результатів діяльності підприємства такі:

-оцінка динаміки абсолютних  показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності);

• визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності;
• виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності;
• аналіз порога прибутку.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає такі основні елементи дослідження:

• зміна кожного показника за аналізований поточний період («горизонтальний аналіз показників фінансових результатів за звітний період);
• дослідження структури відповідних показників та їх зміни («вертикальний аналіз» показників);
• зміна показників фінансових результатів за відповідний період («трендовий аналіз» показників).

Завдання аналізу розподілу  прибутків полягає у виявленні  відповідності між розподілом та використанням прибутку з урахуванням результатів роботи колективу підприємства.

Згідно з чинним положенням прибуток, одержаний підприємством, розподіляється у такому порядку. Перш за все в бюджет сплачується податок на прибуток. Для визначення оподатковуваного прибутку прибуток зменшується на суму: доходів у вигляді дивідендів, процентів, одержаних за акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, що належать підприємству; доходів, одержаних від пайової участі у діяльності інших підприємств; відрахувань у резервний фонд та інші аналогічні фонди до досягнення розмірів цих фондів; пільг, наданих відповідно до чинного законодавства.

Чистий прибуток підприємства визначається як різниця між прибутком  звітного року і величиною податку  з урахуванням пільг.

Підприємство самостійно визначає напрямки використання прибутку, які включають: відрахування до резервного капіталу, утворення фондів споживання і фондів накопичення, виділення  коштів на добродійні та інші цілі.

В акціонерних товариствах розподіл чистого прибутку ґрунтується на дивідендній політиці підприємства, в основі якої лежить питання про розмір і темпи зростання усуспільненого капіталу підприємства.

Складність розв'язання цих завдань полягає в тому, що однозначного критерію оцінки немає. Є очевидні переваги, такі, що можна розрахувати як з точки зору капіталізації чистого прибутку, тобто розподілу його до фондів накопичення, так і точки стабільності виплати дивідендів.