Специфіка структури середовища МЕВ

     Одним з показників економічного потенціалу країни є наявність природних  ресурсів, котрі можна розглядати з позицій природно-географічного  і економічного середовищ МЕВ  одночасно. В економічному плані  більш цікавим є не факт наявності  того чи іншого ресурсу, а факт ефективності та факт можливостей його використання. Наприклад, Україна має порівняно  великі поклади нафти, але спроможна  видобути тільки до 15 відсотків, а на решту не має ні потужностей, ні технологій. У той же час нафта, яку вже  здобуто, використовується також не найкращим чином. Тому наша країна, будучи достатньо багатою на енергетичні  ресурси, є одним з найбільших боржників за імпорт цих самих  ресурсів.

     Стан  наукових досліджень, розвиток засобів  виробництва, техніки і технологій залишають помітний відбиток на розвитку міжнародних економічних відносин, на структурі експортно-імпортних  угод. Розвинені країни, як правило, експортують продукцію переробної промисловості, а країни, де технології та засоби виробництва знаходяться  на низькому рівні розвитку, експортують  частіше сировину, а в кращому  випадку – напівфабрикати.

     Неабиякий вплив на МЕВ справляє демографічна ситуація в різних країнах. У країнах  з великою густотою населення, як правило, є багато зайвої дешевої  робочої с, а в країнах, де густота  населення незначна, завжди не вистачає дешевих робочих рук, але там  є достатньо кваліфікованих кадрів. Це й призводить до виникнення й  розгортання такого процесу, як міжнародна трудова міграція. Розглядаючи даний  процес, слід брати до уваги й  рівень еквівалентної оплати кваліфікованої праці. Якщо у якійсь з країн висококваліфіковані  спеціалісти не отримують відповідно високих доходів за свою складну  працю, то відбувається так званий процес «відтоку мізків». З іншого боку, заохочення інтелектуальної праці призводить до зростання інтелектуального потенціалу країни, що дає їй певні переваги на світовому ринку, оскільки країна з найновішими ідеями, знаннями, технологіями спроможна виготовляти  більше нового, якіснішого продукту з  найменшими витратами. Там же, де є  високий інтелектуальний потенціал, завжди краще складаються справи з розвитком комунікацій, з системами  збереження і швидкої передачі інформації, там краще розвинені транспортні  мережі та засоби, що прискорює розвиток як національного виробництва, так  і зовнішньоекономічної діяльності.

     Сприяє  розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а відповідно й усіх міжнародних  економічних відносин, розбудована  на сучасному рівні фінансово-кредитна система країни. Особливо важливо, щоб  така система була досить багатою  на кошти і змогла обслуговувати  найбагатші фірми світу.

     Не  менш важливими елементами економічного середовища МЕВ є рівень доходів  і рівень споживання у тій чи іншій  країні. Чим вищий у країні рівень доходів, тим більше продукції й  за вищими цінами буде придбано населенням. Така обставина завжди є привабливою  для іноземних фірм.

     Загалом до економічного середовища МЕВ можна віднести стан розвитку економічного потенціалу країн і стан інтегрованості держав у світове господарство. Великий вплив на МЕВ здійснює оптимальність розвитку народногосподарських структур і експортного потенціалу. Крім наведених, до основних факторів посилення економічної взаємозалежності країн слід віднести:

     міжнародну  спеціалізацію економічної діяльності країн;

     спільність  економічних інтересів країн (рівень життя, оптимальність виробництва, збереження ресурсів тощо);

     глобальні проблеми людства.  

     4.5. Соціально-культурне середовище  МЕВ  

     Узагальнено соціально-культурне середовище можна  звести до факторів, що випливають з  поведінки людини, яка являє собою  діалектичну єдність фізіологічної  та соціальної поведінок, бо людська  поведінка формується саме під впливом  фізіологічних і соціальних засад.

     Фізіологічна  поведінка людини – це її внутрішньоприродна поведінка, яка спонукається нейрофізіологічними  особливостями чуттєвих органів, тобто  причинно зумовлюється особливістю  її відчуттів.

     Відчуття  голоду, смаку, запаху, звуку і його тембру, світла і його відтінків, спектра  кольорів, дотику, холоду чи тепла складають  основу фізіологічної людської поведінки. Переваги тих чи інших чуттєвих особливостей у великих групах людей (населення  регіону, нації, народності) зумовлюють виникнення певних потреб цих людей, що відповідно впливає на їхні запити і в кінцевому підсумку відбивається на їхніх зовнішньоекономічних відносинах.

     Соціальна поведінка людини – це поведінка індивідуума, яка причинно зумовлена його характером, що склався під впливом суспільних відносин та його соціальним статусом протягом певного проміжку часу.

     Соціальна поведінка людини залежить від таких  основних соціальних засад, як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, національність, професія, релігія, ідеологія та ін. Поєднання таких засад у різні  комбінації породжує різноманітність  соціальних статусів людей та їхніх  запитів. Переважання одноманітних запитів окремих великих соціальних груп і розбіжність у запитах  таких груп також має великий  вплив на розвиток міжнародних відносин. Наприклад, комуністичний ідеологічний фанатизм не сприяв у минулому вільному виходу на світовий ринок фірм із країн  соціалістичного табору, а от японський  націоналізм, прагнення японського народу знайти своє гідне місце серед  народів світу відіграли важливу  роль у тому, що Японія стала провідною  країною світу.

     Поєднання фізіологічних і соціальних засад  породжує такі похідні характеристики людської поведінки, як політична орієнтація, витримування дієти, патріотизм та інше, що також справляє вплив на МЕВ.

     Складовою частиною соціально-культурного середовища є розвиток форм мотивації до праці. Чим розвиненіша країна, тим більше прогресивних видів заохочення до праці  там використовують, тим краще  там трудове законодавство. У  таких країнах практикують встановлення вищої платні за кваліфікованішу  працю. Великим стимулом до праці  є почесне чи престижне місце  роботи, тому намагаються надати кожному  виду роботи почесних якостей. Людині притаманне бажання мати цікаву роботу, а тому здійснюється урізноманітнення виконуваних операцій, робиться все, щоб робітник відчув, що працює на себе. До того ж практикують різні побутові заохочення, пільгові позики і подібне, що помітно впливає на продуктивність праці. Усе це набирає великої значущості в зовнішньоекономічній діяльності з одного боку, і приваблює висококваліфіковані трудові ресурси із-за кордону з іншого боку.

     Далеко  не останнє місце серед факторів впливу на міжнародні економічні відносини  займають мовні та немовні комунікації. Слід вказати на важливість поширення  міжнародних електронних мереж  зв'язку: телефонних, комп'ютерних, факсових. Тут варто зробити застереження, що хоча наведені форми комунікацій  відносяться до немовних, бо являють  собою тільки засоби перенесення  інформації, та сама інформація має  мовний вираз і тому не дивно, що їх інколи відносять до мовних комунікацій.

     Суто  мовна комунікація – це спілкування  за допомогою мови. Певна річ, що одним з найважливіших факторів у розвитку міжнародних відносин є порозуміння, іншими словами —  здатність знайти спільну мову (у  прямому й переносному значенні). Визначальною при цьому є перекладацька  справа, розвиток якої характеризується складними багатогранними процесами:

     виділення англійської мови як основного мовного  засобу міжнародного спілкування;

     вивчення  в багатьох країнах одночасно  декількох іноземних мов;

     створення електронно-технічних засобів перекладу;

     надзвичайно широкий розвиток виробництва книжкової  перекладеної продукції;

     розвиток  засобів масової інформації;

     розповсюдження  аудіо-, кіно- та відеопродукції по всьому світу.

     Окремо  слід виділити ще такий елемент соціально-культурного  середовища, як морально-етичні норми  поведінки людини. Тепер бізнесмен  чи велика транснаціональна фірма повинні  бути максимально чесними й пунктуальними, якщо хочуть надовго закріпитися  на світовому ринку. І таких правил надійності необхідно дотримуватись  навіть у найменших дрібницях.

     Помітний  вплив на міжнародні економічні відносини  здійснюють культура, менталітет і  особливості уподобань суб'єктів  МЕВ, від урахування яких досить часто  залежить підписання ділового контракту  чи виконання якихось спільних програм.  

http://www.bookz.com.ua/3/4.htm 

Україна у міжнародних відносинах 

Вступ.

Україна стала незалежною державою. Це вимагає  забезпечення економічних гарантій суверенності. Сьогодні економіка України  перебуває у стані глибокої кризи. Для народного господарства нашої  країни характерні такі негативні тенденції  як спад виробництва, загальні неплатежі, зростання державного боргу та дефіциту державного бюджету, приховане безробіття, загострення соціальних суперечностей.

Єдиний  вихід з кризового становища, що склалося, є перехід до ринкового  механізму господарювання та інтеграція економіки України у світогосподарську  систему.

У суспільній свідомості вже склалося розуміння  того, що недооцінка ролі світогосподарських стосунків у становленні економічного суверенітету держави може завдати  великої шкоди. Але реальна взаємодія  країни із зовнішнім світом в галузі економічного співробітництва поки що не набула потрібного динамізму. У  ділових колах Україна однозначно сприймається як країна високого ступеню  ризику стосовно налагодження економічної  співпраці. Все це диктує необхідність невідкладного здійснення грунтовного  теоретичного осмислення та пошуку практичних рішень і механізмів, які б дозволили  країні подолати ситуацію, що склалася, прискорити всебічне і повноцінне ЇЇ залучення до світового господарства.

1. Міжнародні  економічні відносини: суть, методи  пізнання.

Розглядаючи систему економічних наук, неважко  прийти до висновку, що «Міжнародні  економічні відносини» . («МЕВ»), як наука, являють собою своєрідну і  самобутню частину економічної  теорії, оскільки тут вивчаються економічні явища і процеси, тобто вивчаються економічні стосунки, що виникають  на міжнародному рівні з приводу  виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ в умовах обмеженості  та рідкісності ресурсів. Наука «МЕВ»  визначає закономірності розвитку міжнародних  явищ і процесів, які відбуваються у сфері економіки. «MЕB» — це фундаментальна наука і на основі її наукових результатів розвиваються більш конкретні науки, що вивчають окремі, напрямки здійснення міжнародних  економічних стосунків.

Якщо  подивитися на «МЕВ» як на навчальну  дисципліну, то неважко побачити, що вона являє собою такий навчальний предмет, котрий дозволяє познайомитись  з відомими вже науці міжнародними економічними явищами і процесами, з відомими закономірностями їхнього  розвитку, а також зацікавити до власних наукових пошуків тих, хто  вивчає цю дисципліну.

Виходячи  з попередніх зауважень, слід. зазначити, що метою курсу «МЕВ» є набуття  студентами широких знань про  соціально-економічні проблеми світового  господарства, про закономірності розвитку світогосподарських зв'язків, про основні  елементи зовнішньоекономічної діяльності. Набуті знання можуть послужити міцною основою для наступного вивчення таких спеціальних дисциплін, як «Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності», «Міжнародні валютні  та фінансово-кредитні відносини», «Міжнародний маркетинг», «Стратегія зовнішньоекономічної діяльності підприємств», «Фінансові системи зарубіжних .країн і корпорацій», «Організація і техніка зовнішньої торгівлі» та інших.

Методи  пізнання міжнародних явищ і процесів, наукових досліджень міжнародних економічних  відносин в основному такі ж, як і  методи інших економічних наук, але  мають певну специфіку.

Метод наукових абстракцій, як і її інших  науках, використовується для усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від  конкретних національних економічних  процесів, щоб пізнати дію міжнародних  економічних законів.

Міжнародні  економічні явища і процеси мають  досить добре виражений системний  характер, а тому широко використовується метод аналізу та синтезу, за яким аналізуються окремі елементи цілісної системи, а зроблені узагальнення по кожному елементу об'єднуються (синтезуються) в одне ціле системне узагальнення.

Оскільки  міжнародні економічні відносини здійснюються на різних рівнях, то в дослідженнях користуються методом макро- та мікроаналізу. Це означає, що пошуки проводяться, з  одного боку, на рівні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а, з іншого боку, на рівні міждержавних і наддержавних економічних стосунків. Відповідно при цьому використовуються такі інструменти макро- та мікроаналізу, як порівняння показників економічного зростання, з'ясування стану макроекономічної рівноваги, визначення циклічності міжнародного розвитку ,тощо.