Теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції

25

План

Вступ…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ I. Система світового ринку технологій…………………………..………5

1.1. Сутність ринку технологій, формування та його складові……………5

1.2.Тенденції розвитку світового ринку технологій………………………12

РОЗДІЛ ІІ. Сучасний cтан розвитку світового ринку технологій…………..…..19

2.1. Групи країн у залежності від їхньої ролі в міжнародній торгівлі технологіями............………………………………………………………………..19

2.2. Структура світового ринку технологій та форми міжнародного технологічного співробітництва…………………………………………………..21

РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми та шляхи розвитку ринку світових технологій....……...26

3.1 Проблеми функціонування світового ринку технологій………….…..26

3.2 Перспективні напрямки розвитку світового ринку технологій………27

3.3 Роль міжнародного співробітництва в науково-технічній сфері….....30

Висновок……………………………………………………………………..34

Список використаної літератури…………………………..……………….35

Вступ

Науково-технічний прогрес не тільки «поглиблюється», веде до подальшого збільшення інтелектуальної місткості продукції традиційно «підпорядкованих» йому галузей, а й «поширюється» - охоплює ті сфери економіки, які раніше були малочутливими до нього.

Науково-технічні послуги за самою своєю сучасною природою не можуть не вносити радикальних змін до системи міжнародної кооперації, розподілу суспільних ресурсів, передусім робочої сили та капіталів. Причому такі зміни є взаємно пов'язаними: потреба в збільшенні послуг у сферах комп'ютерно-інформаційних технологій, телекомунікацій, кредитно-фінансовому, страхувальному секторах, торгівлі, автосервісі зумовили приплив до них як додаткової робочої сили, так і інвестицій.

Специфіка та функціональна роль саме міжнародної торгівлі послугами особливо тісно пов'язані з сучасним характером економічного, науково-технічного прогресу, зростанням значення інформаційного обміну, збільшенням інтелектуальної компоненти у ВВП.

Прискорення НТР привело до утворення в другій половині XX ст. нового світового ринку — технологічного, що функціонує поряд зі світовими ринками товарів, праці й капіталу. Матеріальною основою виникнення і функціонування цього ринку є міжнародний поділ технології, тобто історично сформоване або набуте зосередження цього фактора виробництва в окремих країнах. У міжнародній економіці технології зазвичай розглядаються як розвинутий фактор виробництва, що має міжнародну мобільність, а саме поняття "технологія" трактується як сукупність науково-технічних знань, котрі можна використовувати при виробництві товарів та послуг.

Актуальність теми полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку світового господарства підвищення конкурентоспроможності національної економіки можливе лише за рахунок її технологічного переоснащення та підйому наукомістких галузей виробництва, що створюють високу додану вартість. Тому метою курсової роботи є розкриття сутності світового ринку технологій, а також його формування і роль у світовій економіці.

У процесі написання курсової роботи ми будемо розглядати, як створювався світовий ринок технологій (СРТ),  також перед нами будуть поставати завдання щодо дослідження перспективи розвитку СРТ, його складові. Важливо буде виділити групи країн у залежності від їхньої ролі на ринку технологій, необхідно також розглянути проблеми СРТ та шляхи їх розвитку.

Тему про світовий ринок технологій досліджувало багато вчених, таких, як наприклад, Авдокушев Е.Ф.[1], Кириченко О.А.[8], Румянцев А.П.,          Климко Г.Н., Рокоча В.В[11]  та ще багато інших, тому дана тема має важливу практичну цінність, оскільки використовується студентами для написання курсових робіт, а також як матеріал для різних статей у журнали та ін.

У першому розділі ми розглянемо систему світового ринку технологій, його сутність, формування та складові, а також дослідимо перспективи СРТ. У наступному розділі ми побачимо, як країни ділять у залежності від їхньої ролі в міжнародній торгівлі технологіями, а також розглянемо структуру ринку світових технологій та форми міжнородного технологічного співробітництва. І в третьому розділі особливу увагу буде звернено на проблеми функціонування СРТ та перспективні напрямки його розвитку. Також ми обов’язково розглянемо роль міжнародного співробітництва у науково-технічній сфері та підсумуємо висновками дану курсову роботу.

РОЗДІЛ І. Система світового ринку технологій

1.      1. Сутність ринку технологій, формування та його складові.

Під технологією розуміють сукупність систематизованих наукових знань, а також вироблених на цій основі технічних, організаційних та інших рішень, що стосуються процесу виробництва, споживчих властивостей продукції чи наданих послуг у різних сферах діяльності людини. Поняття технології охоплює 3 групи: технологію продуктів, технологію процесів і технологію управління.

При цьому не кожна технологія є товаром, і не кожний товар являє собою технологію. Технологія може стати товаром на певній ділянці руху від ідеї до впровадження на ринку за умови проведенняя експертизи, визначення можливих сфер застосування [17, 214].

Також під поняттям технології можна розуміти сукупність знань про використання або удосконалення машин, устаткування, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, якості і форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції.

Міжнародні документи ООН трактують поняття «технологія» як:

1.                  набір конструкторських рішень, методів і процесів виробництва товарів і надання послуг;

2.                  матеріалізовану або упредметнену технологію (машини, устаткування і т.д.)[1, 36].

Міжнародний технологічний обмін - це сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності, що мають наукову і практичну цінність [1, 40].

Формування світового ринку технологій відбулося в другій половині 50-х - 60-их років ХХ сторіччя, коли обсяг міжнародних комерційних операцій за технологіями перевищив масштаби національного обміну. Це дозволило виділити міжнародний обмін технологіями в окрему форму міжнародних економічних відносин. За даними МВФ кількість країн, що обмінюються технологіями з 1960 року збільшилося з 22 до 84, розширився обсяг щорічних ліцензійних операцій, що свідчить про зростаючу економічну роль цього виду товарів для всіх учасників обміну технологіями. За деякими оцінками, у розрахунку на одиницю витрат валютний ефект від реалізації технологічного ресурсу на світовому ринку набагато вище, ніж експорт звичайних товарів. Технологічний обмін перевищує традиційні світогосподарські потоки товарів, послуг і капіталів.

Основні передумови, що обумовили бурхливий розвиток міжнародного обміну технологіями:

1. На рівні країни - це нерівномірність розвитку країн світового господарства в науково-технічній сфері, що може бути зв'язане з недостатнім обсягом витрат на НДДКР (науково-дослідні і досвідно-конструкторські роботи) у деяких країнах і з розходженням цілей їхнього застосування.

2. На рівні підприємств придбання технології сприяє вирішенню конкретних економічних і науково-технічних проблем; подоланню вузькості науково-технічної бази, недоліку виробничих потужностей і інших ресурсів; одержанню нових стратегічних можливостей у розвитку.

Важливою є економічна доцільність експорту технології. Вона підрозумівається тим, що це:

-                     джерело одержання доходів;

-                     форма боротьби за товарний ринок;

-                     спосіб обійти проблеми експорту відповідного товару;

-                     спосіб установлення контролю над закордонною фірмою через такі умови ліцензійної угоди, як обсяг виробництва, участь у прибутках і т.п.;

-                     можливість доступу до іншої технології через «перехресне ліцензування» (обмін ліцензіями чи патентами, які за передбаченням є еквівалентними);

-                     можливість більш ефективного удосконалювання об'єкта ліцензії за участю покупця і т.д.

Не менш економічно доцільним є імпорт технологій:

-                     доступ до нововведень високого технічного рівня;

-                     засіб економії витрат на НДДКР;

-                     засіб зменшення валютних витрат на товарний імпорт;

-                     забезпечення використання національного капіталу і робочої сили;

-                     є умовою розширення експорту продукції, що випускається по закордонних технологіях;

-                     гарантія освоєння продукту або процесу за допомогою продавця і т.д.

Основними центрами, де сконцентровані світові технологічні ресурси є США, Японія і країни Західної Європи (зокрема члени ЄС). Однак останнім часом стрімко збільшується кількість науково-технічних працівників і зміцнюються позиції в області високих технологій країн, що раніш вважалися країнами «третього світу».

У 1994р. загальний темп економічного росту в країнах, що розвиваються, наблизився до 6%, що в 3 рази більше, ніж у США, Японії або Західній Європі. Особливо треба відзначити Південну Корею, Тайвань, Таїланд і Сингапур, і трохи пізніше до них приєдналися деякі країни Латинської Америки й Індія. Наприклад, в області науки, техніки, програмного забезпечення Мексика готує стільки ж фахівців як Франція, Південна Корея - більше, ніж будь-яка країна Європи (крім Німеччини), Індія або Китай - більше чим Франція і Німеччина разом узяті.

Унаслідок збільшення інтелектуальної еліти «третій світ» усе більше завойовує позиції в деяких передових галузях промисловості. Наприклад, витрати на експлуатацію заводу напівпровідників у Східній Азії з її великою пропозицією робочої сили і зростаючим бізнесом приблизно в 5 разів нижче, ніж у Японії і США і майже на третину нижче, ніж у Європі.

Індія, де вдвічі більше інженерів-програмістів, чим у Японії або Німеччині, створила успішно зростаючу індустрію програмного забезпечення, у якій зайняте близько 300 тис. чоловік. Компанії зі штаб-квартирами в Індії роблять комп'ютерні програми, мікросхеми, специфікації комп'ютерів для декількох ведучих фірм США.Найбільший вплив у цій сфері робить Східна Азія. Вони мають рівень грамотності вище, ніж у США. Південна Корея, що була в 1960р. на рівні країн Африки південніше Сахари, обігнала Англію по показниках ВНП.

Східноазіатські і латиноамериканські ринки вже мають велике значення для багатьох американських експортерів, особливо виробників дорогих споживчих товарів і засобів виробництва. За період 70-80 рр. ХХ ст. обсяг американського експорту в Мексиці виріс майже в 3 рази і ще більше після створення інтеграційного об'єднання НАФТА. Протягом 80-х років американський експорт у Сінгапур, Тайвань і Гонконг виріс на 160%, вони є для США великим ринком , чим будь-яка європейська країна.

                            Складові світового ринку технологій

Схема 1.1. Складові світового ринку технологій

Ринок науково-технічних фахівців. На СРТ працюють висококваліфіковані фахівці, які розробляють проекти винаходів та відтворюють їх у реальність.

Ринок науко- і технологічноємної продукції і ринок високотехнологічного капіталу – подібні за вмістом ринки, оскільки вони можуть мати подібний вміст.Це, наприклад, технологічні устаткування, комп’ютери, винаходи і т.д.