Теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції

Об’єктивне ускладнення та збільшення небезпеки великої кількості виробничих процесів у постчорнобильську добу не залишає сумнівів у необхідності створення якісно ефективнішої та всеохоплюючої системи технологічного контролю, принципової зміни уявлень про характер і форми здійснення конкурентної боротьби, співробітництво індивідів взагалі. Неадекватне сприйняття «технологічного виклику» новітньої епохи не може не спричинити глобальні катастрофічні наслідки.

Науково-технічні фактори розвитку, які справляють універсальний вплив на сучасні відкриті економічні системи, мають і специфічні прояви залежно від тих або інших національних особливостей різних країн. Для країни, котра перебуває в стані глибокої структурної кризи та відчуває фінансовий дефіцит, існують об’єктивні труднощі у проведенні широких фундаментальних досліджень, що є базою прикладних розробок для впровадження в промисловості. Водночас особливості сучасного технологічного поступу, які пов’язані з диверсифікацією попиту та виробництва товарів, дають змогу здійснювати науково-виробничу спеціалізацію.

Відтак для країн, які мають помітні науково-технічні досягнення, існує можливість обрати шлях випереджаючого розвитку. Для України, котра, як відомо, вповні може належати до їх числа, це означає шанс прискорити процес виходу з кризи, відмовитися від малоперспективної наздоганяючої моделі, що прирікає на довгі роки відсталості та застосування технологій учорашнього дня.

Отже, важливий потенціал розширення обсягів та структурної оптимізації механізму міжнародної економічної діяльності може бути реалізованим за умови кращої технологічної, промислової, експортної політики, всебічного розвитку тих галузей, які забезпечують конкурентні переваги України. Такими галузями передусім є ракетно-космічне виробництво, літакобудування, суднобудування, окремі напрями машинобудування, виробництво приладів енергетичного устаткування, кольорової металургії, хімічної промисловості, упровадження сучасних біотехнологій, нових технологій у сферах, електрозварювання, телекомунікацій, радіоелектроніки, фізики низьких температур, ядерної фізики.

Прикладами пріоритетних реальних і можливих сфер співробітництва у високотехнологічних галузях із використанням передових українських досягнень є: міжнародні програми ракетно-космічного комплексу морського базування Sea Launch та Globalstar, де застосовуються українські ракети «Зеніт» та «Циклон». Проект Sea Launch особливо показовий з погляду можливостей українських виробників брати участь у національних та міжнародних технологічно авангардних проектах. Ідеться передусім про вітчизняні КБ «Південне» із заводом «Південмаш» (провідні підприємства-партнери: з російського боку – «Енергія», з американського – Боїнг» та, початково, з норвезького – «Кварнер Марітайм», що залишило проект). Надзвичайно перспективним у глобальноконкурентному контексті є виробництво нових, перспективних вітчизняних моделей літаків АН-70, АН-38, АН-140; виробництво різнотипних кораблів, а також здійснення ремонту суден з усього спектра послуг силами дев’яти українських суднобудівельних та судноремонтних заводів. Уже тривалий час установи Національної академії наук України здійснюють співробітництво з американською фірмою «Pratt and Uniti», метою якого є розроблення і запровадження технологій ремонту турбін авіаційних двигунів. Взагалі ж академічні установи щорічно виконують 300—350 контрактів, замовниками у яких є фірми практично усіх провідних ринкових держав, зокрема США, Німеччини, Китаю та Японії.

Висновки:

У даній курсовій роботі було пояснено та розглянуто:

1. Сутність СРТ, формування та його складові.

Технологія - сукупність знань про використання або удосконалення машин, устаткування, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, якості і форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції.

Основними центрами, де сконцентровані світові технологічні ресурси є США, Японія і країни Західної Європи (зокрема члени ЄС).

2. Перспективи та тенденції розвитку СРТ в Україні та зарубіжних країнах, особливо добре це було вказано на графіках.

3. Групи країн у залежності від їхньої ролі в міжнародній торгівлі технологіями та форми міжнародного технологічного співробітництва  (реалізація патентних, ліцензійних угод, інжиніринг, франчайзинг і т.д. )

4. Проблеми функціонування ринку світових технологій ( фінансове забезпечення, науково-технічна підтримка, організація законодавчої бази та адміністрування).

5. На графіках та таблицях було вказано перспективні напрямки та тенденції розвитку СРТ.

         6. Роль міжнародного співробітництва у науково технічній сфері.

Міжнародне співробітництво в науково-технічній сфері відіграє активну роль у формуванні сучасної відкритої економічної системи. Таке співробітництво сприяє підвищенню ефективності національного виробництва, процесів відтворення, забезпеченню більшої наукомісткості національного виробництва завдяки як технологічній спеціалізації, так і залученню іноземних технологій у вигляді товарів, ноу-хау тощо.

Список використаної літератури

1. Авдокушен Е.Ф. Международные экономические отношения. Москва: Иформационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. - 320 с.

2. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.

3. Афонцев С. Проблема глобального управления мирохозяйственной системой: теоретические аспекты. //Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - №5. - С. 65-70.

4. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 384 с.

5. Булатов А.С. Мировая экономика. Москва: Юрист, 2001. - 734 с.

6. Волошин В. Регулювання світової економіки. Київ: ВПЦ "Київський університет", 2000. - 313 с.

7. Гіл Ч.В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку. Київ: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. - 856 с.

8. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. - К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.

9. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Київ: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

10. Международная экономическая интеграция. (Учебное пособие). Под редакцией д.э.н., проф. Н.Н. Ливенцева. М.: Экономист, 2006. - с.25.

11. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. Київ: КНЕУ, 2003. - 948 с.

12. Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоча В.В. та ін.; За ред. А.П. Румянцева. Міжнародна економіка. Київ: Знання, 2004. - 449 с.

13. Семенов К.А. Международная экономическая интеграция. Москва: Логос, 2001. - 128 с.

14. Соколенко С.І. Сучасні світові ринки та Україна. Київ: Демос, 1995. - 354 с.

15. Статистичний щорічник України за 1999 р. К.: Техніка, 2000.

16. Україна у цифрах 1999 р.: Корот. стат. довід. / За ред. О. Г. Осауленка. К.: Державний комітет статистики України, 2000.

17. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Дудченко М.А. та ін. Міжнародні інтеграційні процеси в сучасності. Київ: Знання України, 2004. - 304 с.

18. Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І., та ін. Світова економіка. Київ: Либідь, 2007. - 640 с.

19. http://www.niisp.gov.ua

20. http://www.ukrstat.gov.ua

21. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2009; Science and Engineering Indicators 2006//http://www.oecd.org/document/10/0,3343,en_2649_33703_39493962_1_1_1_1,00.html;  http://www.nsf.gov.