Аналіз фінансової звітністі підприємства

    Але оборотні  засоби  складаються  не тільки (і не головним чином) з грошових коштів якими погашаються вище вказані зобов’язання, вони включають виробничі запаси, готову  продукцію, дебіторську заборгованість і тому подібне. Кожна з цих складових через визначений час перетворюється на гроші.

    Час необхідний для перетворення оборотних активів в грошову форму характеризує їх ліквідність, тобто можливість погашення своїх зобов’язань.

2.2. Методика експрес-аналізу фінансової  звітності

    Метою експрес-аналізу фінансовї звітності  є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарського суб’єкта. Одним з основних елементів експрес-аналізу є вміння працювати з річними звітами і фінансовою звітністю.

    Складання річної звітності є цілком звичайною  практикою більшості компаній економічно розвинутих країн. Згідно стандарту, основними компонентами річного звіту є: підготовлена, згідно нормативних документів, звітність, аналітичні розшифровки і примітки до них, інша аналітична інформація, корисна для одержання більш повної і об’єктивної картини про майновий і фінансовий стани підприємства.

    Культура  складання звіту — один з факторів успішного ведення бізнесом як з  позиції самої компанії, підготувавшої  звіт, так і з позиції її зовнішніх  контрагентів. Така  склалась тенденція  в західній практиці, так розвивається облік і на Україні. По-перше, добре структурований звіт дозволяє керівництву підприєиства і його власникам по-новому глянути на стан справ на підприємстві, досягнуті результати фінансово-господарської діяльності, визначитися з перспективами її розвитку. По-друге, для контагентів підприємства бухгалтерський звіт все в більшій мірі стає основним інформаційним документом, підтверджуючим можливість і економічну доцільність взаєиодії з даним підприємством. По-третє, звіт — це своєрідний спосіб реклами діяльності (нерідко першим кроком фірми-контрагента, при встановленні виробничих контактів, є запит про можливість ознайомлення з річним бухгалтерським звітом потенційного партнера), тому від того, на скільки грамотно і привабливо зроблено звіт, може в значній мірі залежати результат майбутніх переговорів про співробітництво.

Правило — перш ніж підписувати контракт познайомся з річним звітом контрагента — істина для будь-якого бізнесмена.

    В загальному вигляді методикою експрес-аналізу  звітності передбачається аналіз ресурсів і їх структури, результатів господарювання,    ефективності використання власних і залучених коштів. Зміст експрес-аналізу — вибір невеликої кількості  найбільш істотних і порівняно не важких  в обчисленні показників і постійне дослідження їх динаміки. Цей вибір є суб’єктивним, і проводиться аналітиком. Один з варіантів відбору аналітичних показників для визначення економічного потенціалу підприємства і оцінки його діяльності наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Сукупність  аналітичних показників для експрес аналізу

    Більшість з наведених в таблиці 3 показників, рівно як і тенденція їх зміни, мають достатньо наочну економічку інтерпритацію, тому наведемо тільки деякі  коментарі.

Амортизація являє собою процес розподілення на готову продукцію витрат на основні засоби. Тому коефіцієнт зносу, який залежить від прийнятої методики  здійснення амортизаційних відрахувань, строго кажучи, не відображає фактичного зносу  основних засобів, рівно як і коефіцієнт годності не дає точної оцінки їх поточної вартості. Це відбувається по ряду причин. Наприклад, на законсервоване обладнання і транспортні засоби нараховується амортизація на повне відновлення, тобто фізично ці засоби не зношуються, але загальна оцінка зносу основних засобів змінюється, що стосується поточної вартісної оцінки технічних засобів і ступені їх відповідності розрахунковій величині залишкової вартості, то в принципі вони залежать від таких факторів, як темп інфляції, стан кон’юктури ринку і попиту, правільності визначення корисного строку експлуатації основних засобів і т.п..

    Не  дивлячись на умовність показника  зносу основних засобів, він має  певне аналітичне значення. По деяким оцінкам, значення коефіцієнта зносу більше чим 0,5 вважається не бажаним.

    Фінансовий  стан підприємства можна оцінювати  з точки зору коротко- та довгострокової перспективи.

    В першому випадку критерієм оцінки фінансового стану є  ліквідність і платоспроможность підприємства, тобто здібність своєчасно і в повному обсязі провести розрахунки по короткостроковим зобов’язанням.

    Під ліквідністю  якого-небудь активу розуміють здібність його трансформуватись  в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, на протязі якого може бути здійснена ця трансформація (чим коротший період тим вище ліквідність данного виду активу).

    Ліквідність підприємства — це наявність в нього оборотних засобів в розмірі, теоретично достатньому для покриття короткострокових зобов’язань хоча б і з порушенням строків погашення, передбачених контрактами.

    Під платоспроможністю  розуміють наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторський заборгованості, яка потребує термінового погашення. Основними ознаками платоспроможності є:

1. наявність в достатньому об’ємі коштів на розрахунковому рахунку;
2. відсутнісить простроченої кредиторської заборгованості.

    Ліквідність і платоспроможность не тотожні  одне одному. Так коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан, як задовільний, проте по суті ця оцінка може бути помилковою, якщо в оборотних активах значну частину становлять неліквіди та прострочена дебіторська заборгованість. Оцінка ліквідністі та платоспроможності може бути виконана з певним ступенем точності. В першу чергу звертають увагу на статті, характиризуючі наявність коштів на рахунку в банку і касі. Вони виражають сукупність наявних грошових коштів, тобто майна котре має абсолютну цінність, на відміну від будь-якого іншого майна, маючого лише відносну цінність. Ці ресурси найбільш мобільні, можуть бути включені в фінансово-господарську діяльність в будь-який момент, тоді як інші види активів можуть включатися лише з певною часовою затримкою. Мистецтво фінансового управляння якраз і полягає в тому, щоб тримати на рахунках лише мінімально необхідну суму коштів, а іншу частину котра може знадобитись для поточної оперативної діяльності, — в швидкореалізованих активах.

    Можна сказати, що чим значніший розмір грошових коштів на рахунках в банку, тим з більшою ймовірністю можна стверджувати, що підприємство має достатньо коштів для поточних розрахунків та платежів.

    Проте наявність незначних залишків на рахунках зовсім не означає, що підприємство неплаиеспроможне — кошти можуть поступити на рахунок на протязі найближчих днів; деякі види активів при необхідності легко перетворюются в грошові кошти.

    Про неплатоспроможність свідчить, як правило, наявність “хворих” статей  в звітності (“Збитки”, “Кредити і позики не погашені в строк”, “Прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість”, “Векселі видані — прострочені”). Про те це також не завжди правильно:

• фірми-монополісти можуть йти на несуворе додержання контрактів з постачальниками та підрядчиками (показують, що можуть найти їм заміну);
• в умовах інфляції, якщо договір на передбачену коротко- чи довгострокову позику  складено не продумано, то виникає спокуса порушити його і сплачувати штрафи знеціненими грішми.  

    З позиції довгострокової перспективи  фінансовий стан підприємства характеризується структурою джерел засобів, ступенем залежності підприємств від зовнішніх інвесторів та кредиторів. Єдиних нормативів відношення власних і залучених засобів не існує. Проте  вважається, що частка власного капіталу повинна бути достатньо велика — не менше 60%.

    Однак високорентабельне підприємство, яке  має високу обороротність оборотних  засобів, може дозволити собі відносно високий рівень залученого капіталу.

    Результативність  і економічна доцільність функціонування підприємства вимірюється абсолютними і відносними показниками.

    Розрізняють показники  економічного ефекту та економічної ефективності.

    Економічний ефект — показник, який характеризує результат діяльності. Це абсолютний об’ємний показник. В залежності від рівня управлянния та галузевої належності підприємства в якості показників використовують показники валового національного продукту, валового прибутку від реалізації, прибутку і т.п.

    Основним  показником беззбитковості роботи  підприємства є прибуток. Проте по цьому показнику, взятому ізольовано, неможливо зробити обосновані висновки про рівень рентабельності. Прибуток в 100 тис. грн. може  бути прибутком різновеликих по масштабам діяльності і розмірам владеного капіталу підприємств. Ступінь відносної ваги цієї суми  також буде не однакова. Тому в аналізі використовують різні коефіцієнти рентабельності.

    Економічна  ефективність — відносний показник, що співставляє одержаний ефект з затратами чи ресурсами, вокористаними для досягнення цього ефекта. Загальну оцінку економічної ефективності діяльності підприємства дають показники рентабельності авансованого і власного капіталу, а ріст їх в динаміці розглядується  як позитивна тенденція.

    При аналізі доцільно використовувати  послідовність взаємопов’язаних і  не складних, по структурі та кількості показників, таблиць:

1. Господарські засоби підприємства  та їх структура (містить такі показники, як величина господарських засобів в оцінці нетто, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засоби, власні оборотні засоби);
2. Основні засоби підприємства (приводиться вартісна оцінка основних засобів, частка орендованих основних засобів, коефіцієнти зносу і оновлення);
3. Структура і динаміка оборотних засобів підприємства (приводиться укрунене групування статей ІІ та ІІІ розділів балансу, а також ряд специфічних показників, таких, як величина власних оборотних засобів, їх частка в покритті товарних запасів та інше);
4. Основні результати фінансово-господарської дяльності підприємства (прибуток, рентабельність, рівень витрат обертання, фондовіддача, показник оборотності);
5. Ефективність використання фінансових ресурсів (всього фінансових ресурсів, в тому числі власних і залучених, рентабельність авансованого і власного капіталу та інше).