Фінансові результати роботи підприємства

Міністерство аграрної політики та продовольства України

 

 

 

 

 

Кафедра економіки  підприємства

і управління трудовими ресурсами

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

«Фінансові результати роботи підприємства»

 

 

                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….4

1. Теоретико-правові основи формування фінансових результатів роботи підприємства………………………………………………………………………6
1. Поняття “прибуток” і “дохід”, і їх значення в системі показників роботи підприємства………………………………………………………………………6
2. Методика визначення прибутку підприємства……………………………...8
3. Рівень прибутковості підприємства………………………………………...11
4. Правове регулювання прибутку підприємства…………………………….12
2. Економічна характеристика об'єкту дослідження…………………………14
3. Шляхи підвищення фінансових результатів роботи підприємства………43
1. Аналіз беззбитковості……………………………………………………….43
2. Чинники підвищення ефективності виробництва…………………………45

Висновки і пропозиції…………………………………………………………...51

Список літератури……………………………………………………………….55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Функціонуючи в ринковій економіці, суб’єкти підприємницької  діяльності повинні забезпечувати  такий стан своїх фінансових ресурсів, при якому б вони зберігали  здатність безперебійно виконувати фінансові зобов’язання перед діловими партнерами, державою, власниками й найманими робітниками. Фінансові результати підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої й комерційної діяльності, доцільністю й ефективністю їхнього розміщення й використання, рівнем фінансових взаємин з іншими суб’єктами господарювання, ступенем платоспроможності й фінансової стабільності. У свою чергу фінансові результати підприємства залежать від результатів його виробничої, комерційної й фінансової діяльності. Безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, утруднення з її реалізацією ведуть до зменшення надходжень коштів на рахунок підприємства, у результаті чого погіршується його платоспроможність. Є й зворотній зв’язок, тому що відсутність коштів може привести до перебоїв у забезпеченності матеріальними ресурсами, а, отже, і у виробничому процесі. Тому фінансовий аналіз повинен бути спрямований на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової й кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і позикових коштів, забезпечення фінансової стабільності з метою ефективного функціонування підприємства.

Про актуальність теми свідчить складний фінансовий стан у всіх галузях економіки і значна кількість збиткових підприємств і організацій. Виходячи з цього, постає необхідність удосконалення з використанням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методики обліку й аналізу фінансових результатів.

Актуальність теми аналізу фінансових результатів можна пояснити ще й тим, що відповідно до чинного законодавства фінансовий облік передбачає обов’язкові процедури збору й обробки інформації, яка стосується перебігу процесів отримання доходу і визначенням фінансового результату, виявленням позитивних і негативних відхилень від поставлених цілей, передбачуваних планів та показників діяльності. Ця інформація дозволяє своєчасно приймати рішення щодо недопущення негативних змін чи щодо їх нейтралізації. При правильній організації вона стає найважливішим засобом матеріального стимулювання, зростання рентабельності і  подальшого розвитку підприємства, соціального стану його працівників.

Фінансові результати підприємства можна визначити як ступінь забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами  й раціональності їхнього розподілу  для здійснення господарської діяльності й своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми обов’язками.

Предметом фінансового  аналізу є фінансові ресурси  і їхні потоки, а основною метою  – оцінка фінансового результату підприємства й виявлення можливостей  підвищення ефективності його функціонування. Фінансовий аналіз переслідує кілька цілей: ідентифікація фінансового результату, виявлення змін фінансового результату в динаміці, виявлення основних факторів, що викликали зміни фінансового результату, прогноз фінансового результату.

Дослідження проблеми фінансових результатів в період економічної кризи стає ще більш актуальним, оскільки від одержаного підприємством прибутку залежить рівень оплати праці працівників, динаміка надходження коштів до бюджетів різних рівнів, насиченість ринку відповідною продукцією в міру її потреби тощо.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Теоретико-правові основи формування фінансових результатів роботи підприємства

 

 

1.1.Поняття “прибуток”  і “дохід”, і їх значення  в системі показників роботи  підприємства

 

Прибуток – кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, який визначається як різниця між виручкою і витратами.

Прибуток — частина виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами ресурсів, прибуток виражає мету підприємницької діяльності, служить основним економічним показником останньої. Значення прибутку полягає в тім, що він (прибуток) є: основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування; об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків. Різновиди прибутку: Загальний (балансовий) прибуток – весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства після сплати податків. Валовий прибуток — це різниця між виторгом та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі витрати — адміністративні, комерційні. Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат. Маржинальний прибуток характеризує величину виторгу від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, такий прибуток за величиною збігатиметься з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.

  Джерелами формування загальної величини прибутку підприємства є: а) продаж (реалізація) продукції (послуг); б) продаж непотрібного майна; в) позаопераційні (пасивні) операції [39].

Прибуток від продажу  продукції обчислюється як різниця між виторгом від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість й акцизного збору) та її повною собівартістю. Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств. Він визначається як різниця між ціною продажу і балансовою (залишковою) вартістю об'єкта з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг

тощо). Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в оренду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов'язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо. Оподатковуваний прибуток (П_о) По=Дв-(Вв+АВ),

де Дв—валовий дохід  за певний період;

 В —валові витрати  за той самий період;

АВ — сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів.

Напрямки використання одержаного прибутку:

1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав і персоналу фірми за результатами роботи як заохочувальний захід, на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);

2) прибуток, що залишається на підприємстві, є фінансовим джерелом його розвитку і спрямовується в резервний та інвестиційний фонди (нерозподілений прибуток) [35].

Доход –це виручка  від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних  до них витрат. Загальна величина доходу підприємства включає доход від:

-реалізації продукції,  робіт, послуг (обчислюється як  різниця між виручкою і матеріальними витратами у собівартості реалізованої продукції).

-реалізація матеріальних  цінностей і майна (це різниця  між ціною їх продажу і матеріальними  витратами на придбання і реалізацію).

-позареалізаційних операцій (здача майна в аренду, товарний  кредит, пайова участь у спільних підприємствах тощо).

Прибуток – це та частина  виручки, що залишається після відшкодування  усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) має тіж джерела, що і доход:

-прибуток від реалізації  продукції (обчислюється якрізниця  між обсягом реалізованої продукції  та її повною собівартістю.)

-прибуток від реалізації  матеріальних цінностей обчислюється  аналогічно доходу., тільки з виручки  вираховуються всі витрати, а не тільки матеріальні.

-прибуток від позареалізаційних  операцій.

Рентабельність –  це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній  формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат. На практиці найбільш вживаними є такі види рентабельності:застосованих (інвестованих) ресурсів, виробничих фондів, сукупних активів, власного (акціанерного) капіталу, продукції, певного виробу [9].

 

 

1.2 Методика визначення прибутку підприємства

 

Даний метод  найпоширеніший на підприємствах на сьогоднішній день. Він застосовується, як правило, при невеликому асортименті продукції. Сутність його в тому, що прибуток обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукції (у відповідних цінах за винятком ПДВ і акцизів) і повною її собівартістю.

Розрахунок планового прибутку (Пп) ведеться за наступною формулою:

Пп = ВДп - Вп - ПДВп - ППп;

де:

ВДп — планова  сума валового доходу;

Вп — планова  сума валових витрат;

ПДВп — планова  сума податків, які сплачуються з  доходу.

ППп — планова  сума податків, які сплачуються з прибутку.

Аналітичний метод

Розрахунково-аналітичний  метод базується на вивченні тенденції  змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають  на їхню величину.

Величина можливого  прибутку визначається за формулою:

Пможл=(Рртп*Тп)/100+ПФ

де

Рртп — рівень рентабельності товарообороту звітного n-го періоду, %

Тп — плановий товарооборот;

ПФ — прогнозні зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину.

Цей метод застосовується при великому асортименті продукції, які реалізується підприємством, а також як доповнення до прямого методу, тому що він дозволяє виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток.

Обчислення  прибутку аналітичним методом включає  три послідовних етапи:

1) визначення  рентабельності товарообороту за звітний рік;

2) обчислення  обсягу товарообороту на плановий  період потім визначення прибутку  на товарну продукцію виходячи  з базової рентабельності;

3) облік впливу  на плановий прибуток різних  факторів: зниження собівартості  продукції, підвищення її якості й сортності, зміна асортиментів, цін і т. д.

Після виконання  розрахунків по всім трьох етапах визначається прибуток від реалізації товарної продукції [18].

Крім прибутку від реалізації товарної продукції  в складі прибутку ураховується прибуток від реалізації іншої продукції й послуг нетоварного характеру, прибуток від реалізації основних фондів і іншого майна, а також плановані позареалізаційні доходи й видатки.

Підходи до методики визначення фінансових результатів  в системі бухгалтерського обліку

Однією з  головних загальноекономічних і  бухгалтерських проблем як у практичному, так і в науковому плані  є проблема трактування фінансового  результату діяльності підприємства, методологія й методика його визначення й оподаткування.

До 2000 року фінансовий результат на підприємствах України визначався як алгебраїчна сума прибутку від реалізації і позареалізаційних фінансових результатів. Прибуток від реалізації товарів, робіт, послуг обчислювався як різниця між виручкою від реалізації і повною собівартістю продукції. В основі такого підходу до фінансового результату була теорія додаткової вартості К. Маркса.

У зарубіжних системах обліку вихідним моментом і метою  є визначення фінансового результату, що віддзеркалює ефективність використання вкладеного власником капіталу. При цьому прибуток трактується як складова власного капіталу, тобто його приріст протягом певного часу; виробничі ресурси розглядаються не за їх місцем у процесі розширеного відтворення, а за строком повернення вкладених у них коштів (необоротні й оборотні); сама діяльність — не як сукупність процесів розширеного відтворення, а як витрачання вкладеного капіталу (власного й залученого) з метою його збільшення [7].

 

 

 

1.3. Рівень прибутковості підприємства

 

Визначення  прибутковості виробництва дає змогу порівняти мінімальну кількість необхідної продукції з тією кількістю продукції, яку господарство планує отримати у процесі виробництва. Цей аналіз також дозволяє розрахувати мінімальну ціну реалізації продукції для покриття всіх витрат, пов’язаних з виробництвом запланованої кількості продукції. Таким чином, аналіз дає можливість оцінити мінімальну кількість продукції при певній ціні (беззбитковий рівень виробництва) або визначити мінімальну ціну реалізації при запланованій кількості продукції (беззбиткова ціна реалізації).

Рівень прибутковості  характеризує ефективність здійснення виробництва підприємством в  умовах, що склалися на ринку, а також  показує, на скільки відсотків може бути знижена реалізаційна ціна, щоб  при цьому підприємство не отримувало збитків від здійснення даного виробництва.