Фінансові результати роботи підприємства

Рівень прибутковості = очікуваний прибуток / виручка від реалізації х 100 %.

Визначення рівня прибутковості  необхідно проводити як на основі усіх витрат підприємства під час  здійснення даного виробництва, так і лише за змінними витратами.

Цей аналіз також дозволяє розрахувати мінімальну ціну реалізації продукції для покриття всіх витрат, пов’язаних з виробництвом запланованої кількості продукції. Таким чином, аналіз дає можливість оцінити мінімальну кількість продукції при певній ціні (беззбитковий рівень виробництва) або визначити мінімальну ціну реалізації при запланованій кількості продукції (беззбиткова ціна реалізації).

Загальна формула для  визначення беззбиткового рівня  така:

беззбитковий рівень виробництва, ц = всі витрати / ціна реалізації, грн/ц;

беззбиткова ціна реалізації, грн/ц = всі витрати / запланована  кількість продукції, ц.

За допомогою бюджетів також обчислюється рівень прибутковості (Profit margin) за такою формулою:

рівень прибутковості = очікуваний прибуток / виручка від  реалізації ´ 100 %.

Рівень прибутковості  характеризує ефективність здійснення виробництва підприємством в  умовах, що склалися на ринку, а також показує, на скільки відсотків може бути знижена реалізаційна ціна, щоб при цьому підприємство не отримувало збитків від здійснення даного виробництва [14].

 

 

1.4. Правове регулювання  прибутку підприємства

 

Прибуток підприємства — це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень. Податок на додану вартість і акцизний збір, які надходять у складі виручки від реалізації продукції підприємств, являють собою форми централізованих нагромаджень, у повній сумі надходять у розпорядження держави, формуючи значну частку прибуткової частини державного бюджету.

На відміну  від ПДВ і акцизного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфері виробництва товарів  і послуг, хоч він також є  одним із головних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, в значній своїй частині використовується тими підприємствами, які його одержали, на збільшення виробництва, реконструкцію і технічне переозброєння їх основних засобів, удосконалення технології, матеріальне заохочення трудящих соціальний розвиток колективів.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському  обліку, в офіційній звітності  суб'єктів господарювання, впливає  встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку — з іншого, під «прибутком» визначає два різних економічних явища [34].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 .ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЬЕКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА І ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

 

Процентне відношення окремих  видів сільськогосподарських угідь  до їх загальної площі визначає структуру сільськогосподарських угідь.

Землезабезпеченість визначається діленням площі відповідних угідь на наявне населення країни (області, району, підприємства).

Рівень інтенсивності  використання земельних ресурсів визначають за такими показниками:

- ступінь господарського використання землі, який розраховується діленням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

- ступінь розораності, який визначається як ділення площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

- ступінь меліорації - як відношення площі меліорованих земель (зрошуваних, осушуваних) до загальної площі сільськогосподарських угідь;

- питома вага інтенсивних культур (цукрового буряка, льону, картоплі, овочів, соняшнику, зернової кукурудзи, конопель) в загальній посівній площі підприємства;

- коефіцієнт повторного використання землі, який визначається відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства. Про економічну ефективність використання землі судять на підставі системи натуральних і вартісних показників.

До натуральних показників відносять:

- врожайність сільськогосподарських  культур;

- виробництво окремих  видів тваринницької продукції  на 100 га відповідних земельних  угідь (продукцію скотарства і  вівчарства розраховують на 100 га  сільськогосподарських угідь, свинарства – на 100 га ріллі, птахівництва – на 100 га площі зернових культур).

До вартісних показників відносять:

- виробництво валової  продукції в порівняних цінах  на гектар сільськогосподарських  угідь;

- виробництво товарної  продукції в поточних цінах на гектар сільськогосподарських угідь;

- виробництво чистої  продукції на гектар сільськогосподарських  угідь;

- обсяг чистого прибутку  на гектар сільськогосподарських  угідь [28].

Таблиця 1

Структура сільськогосподарських  угідь

 

Показники	Землеза безпеченість		Структура с.-г. Угідь				Відхи-лення, %
			площа, га		питома вага %
	2008	2009	2008	2009	2008	2009
1	2		3	4	5	6	7=6-5
Всього сільськогосподарських  угідь	43,5	26,7	4521,0	4863,0	100	100
Зокрема: рілля	33,3	19,9	3458,0	3636,0	76,5	74,8	-1,7

 

По структурі земельного фонду та землезабезпеченістю аналізуємого підприємства можемо зробити висновки, що всьго площа сільскогосподарських угідь у структурі в 2008 році складає 4521,0 га, зокрема: рілля 3458,0 га, а в порівнянні з 2009 роком менше на 1,7%. Також відзначимо, що площа ріллі займає 76,5% з поміж загальної площі земель у базовому,та 74,8% в заданому роках. Також проаналізуємо зміну землезабезпеченості всіх сільськогосподарських угідь. В 2009 році вона складала 26,7% ,що на 16,8% менше, ніж у порівнянні з попереднім роком. Землезабезпеченність ріллі у 2008 році 33,3%, а в 2009 році вона зменшилась на 13,4%. На основі висновку пропонуємо керівництву підприємства здійснити всі необхідні заходи за максимально ефективним використанням додаткових земельних ресурсів, додатково проаналізувати ефективність фактичних змін в обсязі та структурі землезабезпеченності підприємства.

 

Таблиця 2

Склад і структура  посівної площі

Показники	Площа, га		Структура %		Відхилення (+,-), га
	2008	2009	2008	2009
1	2	3	4	5	6=3-2
Площа ріллі	3458,0	3636,0	Х	Х	178
Посівна площа	2233,0	2728,0	100	100	95
Зернові і зернобобові культури – всього	1458,0	1238,0	65,3	45,4	-220
з них: - озима пшениця	978,0	862,0	67,1	69,6	-116
-ячмінь озимий	73,0	-	5	-	-
- ячмінь ярий	100, 0	77,0	6,9	6,2	-23
-жито	125,0	28,0	8,6	2,3	-97
4. Інші зернові та зернобобові	-	271,0	-	21,9	271
5. Соняшник	775,0	1219,0	34,7	44,7	504
6. Площа пару (1-2)	1225,0	908,0	Х	Х	Х

 

На основі наведених  даних за досліджуємим підприємством  за заданий період можна побачити наступні зміни в об’ємі та структурі земельних ресурсів. В цілому об’єм земельних ресурсів на підприємстві збільшився на 178 га. Посівна площа також збільшилась на 95 га. Дана єкономічна ситуація характеризується позитивно, тому що збільшився виробничий потенціал підприємства. Найбільшьше зростання в структурі посівної площі трапилось у площі соняшника, питома вага якого збільшився на 504 га. Також збільшення трапилось з питомою вагою інших зернових та зернобобових  на 271 га. Зменшення питомої ваги в структурі посівної площі трапилось у показниках зернових та зернобобових на 220 га, озима пшениця – 116 га, жито – 97 га, ячмінь ярий – 23га.

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Рівень інтенсивності  використання земельних ресурсів

 

Показники	2008	2009	Відхилення, %
1	2	3	4=3/2*100-100
1. Ступінь розораності (ділення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу с.-г. угідь)	0,76	0,74	-2,6
2. Питома вага інтенсивних культур в загальній посівній площі підприємства, %: - пшениця озима	38,6	35,9	-2,7
- жито	1,3	4,6	3,3
- ячмінь озимий	-	2,7	2,7
- ячмінь ярий	3,4	3,7	0,3
-інші зернові та  зернобобові	12,1	-	-
- соняшнику	54,6	28,4	-26,2

 

 З даної таблиці можемо зробити висновок, щоступінь разораності землі у 2009 році зменшився на -2,6%. Також значно зменшилась питома вага таких інтенсивних культур в загальній посівній площі підприємства: соняшник на 26,2%, озима пшениця на 2,7%. Здійснилось незначне збільшення у питомій вазі таких інтенсивних культур: жито на 3,3%,ячмінь озимий на 2,7%та ясмінь ярий на 0,3%. Тобто можемо сказати, що у аналізуємому періоді рівень використання земельних ресурсів зменшився, що може погано вплинути на скорочення виробництва продукції та фінансові результати діяльності підприємства.

Таблиця 4

Ефективність використання землі (натуральні показники)

 

Показники	2008	2009	Відхилення
1	2	3	4=(3/2*100)-100
1. Урожайність культур, ц - зернові – всього	36,2	23,4	-35,4
- озима пшениця	40,9	26,5	-35,2
-жито	44,2	19,6	-55,7
- ячмінь озимий	-	34,9	-
- ячмінь ярий	36,7	15,8	-56,9
- інші зернові та зернобобові	20,3	-	-
- соняшник	13,4	12,6	-6,0
-овес	-	9,1	-
-сорго	-	16,5	-
2. Виробництво зерна  на 100 га ріллі, ц	1018,4	939,5	-7,8
3. Виробництво на 100 га с.-г. угідь, ц а) продукції скотарства   - приросту живої маси ВРХ	12,1	9,5	-21,5
-молока	203,7	173,1	-15,0
-мед	23,0	49,9	117,0
4. Виробництво продукції  свинарства на 100 га рілля (приріст живої маси свиней), ц	14,2	8,5	-40,1

У анлізуємому періоді  маємо зменшення врожайності  зернових культур на 35,4%, у порівнянні з базовим періодом. Це в свою чергу призвело до зменшення виробництва зерна на 100 га угідь – на 7,8%. Найбільше зменшення в структурі показників урожайності культур трапилось: ячмінь ярий на 56,9%,  жито на 55,7%, озима пшениця 35,2%, соняшник на 6,0% При цьому відбулося збільшення виробництва меду на 117%, а приріст живої маси ВРХ скоротився на 21,5%,приріст молока скоротився на 15,0%. Також спостерігається зменшення на 40,1% приросту живої маси свиней. Тобто у аналізуємому періоді не достатньо ефективно використовувалися земельні ресурси підприємства. Пропозиції: додатково проаналізувати цілісообразність збереження об’ємів тих напрямків діяльності, за якими відбулось найбільше зменшення ефективності (ячмінь ярий, свинарство, приріст живої маси ВРХ).