Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2013 в 14:11, доклад
Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями товарів — широке поняття. Сюди входять економічні, організаційні, комерційні, адміністративно-правові, фінансові і інші відносини, що складаються між покупцями і постачальниками в процесі постачань товарів.
Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю — найважливіша складова частина господарського механізму країни, що є сукупністю форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарства із споживачами продукції.
Крім фіксованої суми процентів, Правилами торгівлі в розстрочку передбачено також, що продаж товарів у розстрочку та внесення чергових платежів здійснюються за цінами, що діяли на момент продажу. У разі подальшої зміни цін на товар, проданий у розстрочку, продавець не має права проводити будь-який перерахунок по укладеному договору, крім одного випадку. Оскільки покупець користується всіма правами споживача (гарантійні строки обслуговування (ремонту) або гарантійних замін та ін.), то він має право повернути неякісні товари, отримати за них грошову компенсацію або обміняти неякісні товари на аналогічні тієї ж або іншої моделі. Тільки у разі заміни товарів неналежної якості на якісні товари іншої моделі перерахунок вартості здійснюється виходячи з цін, що діють на момент обміну.
Ціна та оплата товару
1. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.
2. Якщо договором встановлено
попередню оплату товару, прострочення
покупцем оплати товару є
3. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.
Серед складових інформації про товари важливе місце займають відомості про ціну. На виконання вимог вказаного закону Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України розроблено Інструкцію про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування від 04.01.1997 р. її вимоги поширюються на всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що здійснюють торговельну діяльність у сфері роздрібної торгівлі.
Роздрібні ціни на товари народного споживання — це ціни на товари невиробничого споживання, за якими їх продають незалежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Згідно з указаною Інструкцією документами, що підтверджують ціни на товари, є ярлики цін (цінники) на зразках товарів або покажчики цін в підприємствах роздрібної торгівлі.
Роздрібні ціни фіксуються суб'єктом господарювання у реєстрі роздрібних цін, де зазначається: назва товару, артикул, марка, тип, оптова відпускна ціна (ціна постачальника) з посиланням на документ, що її засвідчує, розмір торговельної надбавки, встановлена роздрібна ціна.
Усі засоби інформування про ціни на товари виготовляються друкарським або іншим способом і повинні бути оформлені чітко, естетично (чорнилом, пастою, штемпельною фарбою (штампом) та ін.) відповідно до чинного законодавства про мови. Забороняється позначення цін олівцем.
Спосіб позначення роздрібних цін на конкретні товари (штамп, чорнило, паста, маркування етикетпістолетом та ін.) визначається керівником суб'єкта господарювання.
Якщо товар проданий у кредит чи з розстрочкою оплати, то на суму (черговий платіж), не внесену у встановлений строк, відсотки не нараховуються.
Обмін товару
1. Покупець має право
протягом чотирнадцяти днів з
моменту передання йому
Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму.
Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.
2. Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню на підставах, передбачених цією статтею, встановлюється нормативно-правовими актами.
1-2. За змістом статті, що коментується, та її розглядом в контексті глави можна дійти висновку про те, що допущено технічну помилку — замість слів "неналежної" необхідно читати "належної".
Тому покупцю надається право на обмін або повернення товару протягом 14 днів (якщо більший строк не встановлений продавцем). Захищаючи інтереси продавця, стаття встановлює вимоги до товару, який може бути прийнятий до обміну або повернений: товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості
1. У разі виявлення
покупцем протягом
1) вимагати від продавця
або виготовлювача
2) вимагати від продавця
або виготовлювача заміни
3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;
4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
2. Покупець, який придбав
непродовольчі товари, що вже
були в користуванні і
1. Згідно зі ст. 12 Закону "Про захист прав споживачів", споживачі мають право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ними товару відповідала вимогам нормативних документів (ДОСТ, ТУ та ін.), умовам договору, а також інформації про товар, який пропонує продавець.
Під товаром неналежної
якості в статті розуміється річ,
що має недоліки. Недолік — це
невідповідність проданого
Недоліки залежно від
їхнього характеру
Приховані недоліки виявляються лише в процесі використання чи збереження товару.
Продавець зобов'язаний попередити покупця як про явні недоліки, так і про приховані, якщо вони йому відомі. У деяких випадках таке застереження може виявлятися з характеру продажу (продаж товарів, що були у вжитку, у спеціальних магазинах або відділах, продаж знижених у ціні товарів, шматків тканини і т. ін.).
2. Правові наслідки, передбачені
статтею, що коментується, настають,
якщо покупець знайшов у
У випадку виявлення в товарі недоліків, не обумовлених продавцем, покупець має право на свій розсуд пред'явити одну з вимог, передбачених ЦК.
Вказані вимоги мають право заявляти споживачі, в яких є на товар квитанції, касові чи товарні чеки або інші письмові документи, а відносно товарів, на які встановлено гарантійний термін, — технічні паспорти або документи, що їх замінюють.
Але навіть за відсутності вказаних документів споживачі мають можливість звернутися до суду за захистом своїх прав. Згідно з п 9.1 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 р. №5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" утрата вказаних документів (квитанцій, товарних чи касових чеків, паспорта), неотримання їх при купівлі товару або неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу за допомогою свідків.
Однак якщо продавець або виробник доведуть (що може підтверджуватися актом експертизи або експертним висновком), що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування ним або його зберігання, то вимоги споживача про захист порушеного права (шляхом заміни, усунення недоліків) не задовольняються.
Вимоги споживача, вказані в даній статті, за його вибором пред'являються: продавцю за місцем покупки товару; виробнику; підприємству, яке виконує їх функції за місцем знаходження споживача (гарантійні майстерні, торговельні підприємства та філії продавця, які здійснюють продаж аналогічних придбаному споживачем товарів; представництва та філії підприємства-виробника, створені ним для зазначеної мети, або підприємства, які виконують вказані вимоги на підставі договору з виробником (гарантійні ремонтні майстерні). При цьому продавець та виробник під час продажу товару повинні інформувати споживача про всі підприємства, зобов'язані виконувати вимоги споживача. Це означає, що на всі товари, що мають гарантійні строки, продавець (виробник) повинен вказати в паспорті (інструкції) на товар назви та адреси всіх підприємств (гарантійних майстерень), які зобов'язані виконувати законні вимоги споживачів в разі продажу неякісних товарів. В противному разі продавець несе відповідальність, встановлену статтями 17 та 18 Закону "Про захист прав споживачів".
Порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків
1. Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.
2. Вимога покупця про
заміну товару підлягає
У разі відсутності необхідного
товару вимога покупця про заміну
товару підлягає задоволенню у двомісячний
строк з моменту подання
3. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.
4. У разі усунення
недоліків товару шляхом
5. За кожний день
прострочення продавцем або
Вимоги споживача в рамках реалізації цього права пред'являються за його вибором продавцеві за місцем покупки, виробнику чи підприємству, яке виконує їх функції за місцем знаходження споживача.
Продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості від споживача та задовольнити його вимоги.
Дана стаття визначає строки заміни товару продавцем. Так, за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості — протягом 14 днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога споживача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк із часу відповідної заяви. Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) перерахунок вартості провадиться виходячи з цін, що діяли на час обміну. При цьому за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін (14 днів) продавець зобов'язаний виплатити споживачеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.
При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строкии, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється від дня видачі споживачеві товару після ремонту.
Споживач має право пред'явити виробнику вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено — протягом 10 років, якщо в товарі були виявлені істотні недоліки, допущені з вини виробника. Якщо ця вимога не задоволена у строки, передбачені цією статтею, споживач має право за своїм вибором пред'явити виробнику інші вимоги, встановлені пунктом 14 Закону "Про захист прав споживачів".
Вимога відшкодувати витрати на усунення недоліків пред'являється, коли покупець усуває їх сам (наприклад, купує нову деталь і заміняє нею несправну) або доручає усунення третій особі. Розмір витрат, що відшкодовуються, повинен порівнюватися з необхідною для усунення недоліків роботою і ціною товару. Витрати, що перевищують ціну товару, відшкодовуватися не повинні.