Коммерческая деятельность

Відшкодування різниці  в ціні у разі заміни товару, зменшення  ціни і повернення товару неналежної якості

1. У разі заміни  товару з недоліками на товар  належної якості продавець не  має права вимагати відшкодування  різниці між ціною товару, встановленою договором купівлі-продажу, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

2. У разі заміни  товару неналежної якості на  аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар  належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

3. У разі пред'явлення  вимоги про відповідне зменшення  ціни товару для розрахунку береться ціна товару на момент пред'явлення вимоги про зменшення ціни, а якщо вимогу покупця добровільно не задоволено продавцем, — на момент постановлення судом рішення про відповідне зменшення ціни товару.

4. У разі відмови  покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, — на момент постановлення судом рішення.

5. Якщо на час виконання  рішення суду про відшкодування  різниці в ціні у разі заміни  товару, зменшення ціни або повернення  товару неналежної якості підвищилися  ціни на цей товар, покупець  із цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

1-5. При здійсненні  гарантійних замін товару на  практиці часто трапляються ситуації, коли ціна товару аналогічної  марки до моменту здійснення  заміни змінилася. Незалежно від  напрямку зміни ціни будь-який  перерахунок у даному випадку не провадиться. Інша ситуація виникає при заміні товару з недоліками на такий же товар іншої моделі: перерахунок здійснюється за цінами, що діють на момент обміну.

Зменшення ціни товару у  зв'язку з виявленими недоліками (як один із засобів реалізації права споживача на товар належної якості) по своїй економічній суті є різновидом знижки за якість товару. Чинним законодавством чітко не визначено, у яких саме випадках споживач може вимагати зменшення ціни і до якого рівня продажна ціна може бути знижена. У кожному конкретному випадку при виборі такого варіанта захисту прав споживача розмір знижки визначається індивідуально за домовленістю залежно від утрати товаром своєї якості.

Розірвання договору і відшкодування збитків споживачу  розглядається як остання міра, хоча покупець може наполягати на ній замість гарантійного ремонту, заміни чи зменшення ціни товару. У цьому випадку згідно з Законом "Про захист прав споживачів" гроші, сплачені за товар, повинні бути повернуті споживачу в день розірвання договору, а при неможливості — у термін, визначений за згодою сторін, але не пізніше сьомого дня після розірвання договору. Отже, так само як і при встановленні максимальної тривалості гарантійного ремонту, у вказаному законі строки встановлені в днях без вказівки, про які саме дні — календарні чи робочі — мова йде. Цілком зрозуміло, що встановлення таких строків у робочих днях привабливіше для продавця чи виробника, а в календарних — для споживача. На думку автора, більш правомірним є другий підхід, тобто строки повинні обчислюватися в календарних днях.

Якщо ціна товару на момент виникнення претензії споживача  не змінилася, сума компенсації визначається за продажною ціною. Якщо ж за цей  період ціни на товар мінялися —  розрахунок суми компенсації залежить від напрямку зміни ціни. У випадку зниження ціни розрахунки зі споживачем повинні здійснюватися за ціною, що діяла на момент покупки, а при збільшенні ціни — за цінами, що діє на момент пред'явлення претензії. Таким чином, права споживача в даному питанні мають явний пріоритет у порівнянні з правами продавця (виробника).

Відповідальність за шкоду, завдану товаром неналежної якості

1. Шкода, завдана майну  покупця, та шкода, завдана  каліцтвом, іншим ушкодженням  здоров'я або смертю у зв'язку  з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару.

Відповідальність настає, якщо шкода причинне пов'язана з  протиправною поведінкою, тобто є  наслідком недоліків товарів, робіт  чи послуг.

Стаття, що коментується, встановлює, що відповідальність за заподіяння шкоди внаслідок недоліків товару поряд із продавцем несе і його виробник. Слід мати на увазі, що шкода життю, здоров'ю чи майну може бути заподіяна не тільки через те, що в товарах (роботах, послугах) є недоліки, але і внаслідок ненадання необхідної і достовірної інформації про товар, роботу чи послугу (наприклад, правила використання, строки служби чи придатності, необхідні дії по їх закінченні і т. ін.).

Шкода, заподіяна життю, здоров'ю громадянина або його майну, відшкодовується в повному обсязі. Спосіб відшкодування шкоди — в натурі чи шляхом компенсації збитків — визначається за правилами глави 82 ЦК.

Право на відшкодування  шкоди визнається за будь-яким потерпілим незалежно від того, чи перебував  він у договірних відносинах із продавцем товару (виконавцем робіт, послуг) чи ні. Тому вимагати відшкодування шкоди може не тільки покупець товару, замовник роботи чи послуги, але й будь-яка інша особа. Так, якщо зайнявся телевізор, це право має будь-який потерпілий — сам покупець, або той, кому телевізор був подарований, або його друзі і сусіди, життю, здоров'ю чи майну яких заподіяно збиток.

Позов про відшкодування  шкоди може бути пред'явлений продавцю товару чи його виробнику. Право вибору належить потерпілому. Таким чином, ЦК допускає конкуренцію договірного і позадоговірного (деліктного) позовів.

Договір постачання — важлива форма господарських  зв'язків оптових постачальників і покупців товарів. Він по суті є  основним документом, що визначає права  і обов'язки сторін по організації оптових постачань товарів.

За договором  постачання постачальник-продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язався передати в обумовлений термін або терміни вироблювані або куплені ним товари покупцеві для використання в підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, родинним, домашнім і іншим подібним використанням.

Договір постачання, як і інші договори купівлі-продажу, здійснюються за допомогою направлення оферти (пропозиції укласти договір) однієї із сторін і її акцепту (прийняття пропозиції) іншою стороною.

Комерційні  працівники повинні забезпечувати  своєчасне і правильне укладення  договорів з постачальниками і покупцями товарів, встановлення раціональних прямих договірних зв'язків по постачаннях товарів, як правило на тривалий період (понад ї рік), і постійний контроль за їх виконання.

Договір постачання товарів полягає у письмовій  формі шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами за допомогою поштової, телеграфної, телетайпної, телефонної, електронної або іншому зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ виходитиме від сторони за договором.

Договори  можуть укладатися на п'ять, три, два, один рік або інший період. Зокрема, можуть укладатися короткострокові, сезонні договори а також договори на разові постачання (одноразова закупівля партії товарів). Для полегшення і прискорення оформлення договірних стосунків застосовується так звана пролонгація (продовження договору). Проте в цьому випадку обов'язкове узгодження асортименту товарів, що поставляються (специфікації).

Найбільш поширеним  є такий порядок укладення  договору, при якому одна сторона  за договором (постачальник або покупець) направляє іншій стороні проект договору в двох екземплярах з  прикладеною до нього специфікацією, тобто асортиментною відомістю на постачання товарів. Сторона, що отримала проект договору, має право письмово повідомити іншу про відмову від його висновку або не пізніше за встановлений термін після здобуття проекту договору (протягом тридцяти днів) підписує його і один екземпляр повертає іншій стороні. Якщо при отриманні проекту договору на постачання товарів в сторони за договором виникнуть заперечення за його умовами, то вона в той же термін складає протокол розбіжностей і направляє його в двох екземплярах іншій стороні разом з підписаним договором, указавши наявність розбіжностей.

Сторона, що отримала пропозицію за відповідними умовами договору, але що не прийняла заходів за погодженням  умов договору постачання і не повідомила іншу сторону про відмову від висновку договору протягом тридцяти днів, зобов'язана відшкодувати збитки, викликані ухиленням від узгодження умов договору.

Зміст договору постачання

Сторонам, що укладають  договір постачання, необхідно передбачити  в нім наступні обов'язкові умови:

• дату укладення договору;
• повне найменування сторін, що уклали договір;
• кількість і асортимент товарів, що піддягають постачанню;
• терміни виконання;
• порядок постачання товарів;
• якість, комплектність, упаковка і манкіровка товарів;
• ціни і порядок розрахунків;
• майнову відповідальність.

За відсутністю в  договорі умов про предмет постачання (найменування, кількість, асортимент і якість товарів), терміну постачання, ціни на товари – договір вважається недійсним.

В процесі узгодження сторонам необхідно прагнути до максимально можливого усунення для себе невигідних організаційних, фінансових і інших умов. До цієї роботи окрім дослідних комерційних працівників повинні притягуватися юристи, фінансисти, економісти.

Договір контрактації є однією з форм господарських зв’язків між підприємствами і виробниками сільськогосподарської продукції і заготівниками цієї продукції (фізичними і юридичними особами) для її переробки, збуту і реалізації населенню. Договір контрактації робить прямий вплив на формування асортименту продукції сільськогосподарських виробників (акціонерних товариств, фермерів, селянських господарств і т. д.).

За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції  зобов'язався передати вирощену (вироблену) їм сільськогосподарську продукцію заготівникові — особі, що здійснює закупівлі такої продукції для переробки або продажу.

Договір забезпечує на основі взаємної співпраці і взаємодопомоги виробничо-господарський зв'язок між виробниками продукції і її заготівниками. Цей зв'язок виражається в наданні взаємовигідних виробничих і організаційно-фінансових послуг сторонами за договором контрактації.

Договір контрактації укладається у письмовій формі. У нім мають бути точно зафіксовані: предмет договору (вид продукції), її кількість, якість, терміни, порядок і умови доставки і місця здачі продукції, права і обов'язки сторін, майнова відповідальність останніх за неналежне виконання договірних зобов'язань і так далі.

Договором контрактації може бути передбачений обов'язок заготівника, що здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробникові на його вимогу відходи переробки продукції з оплатою за ціною, визначеною договором.

У обов'язки виробника  сільськогосподарської продукції  входить передача заготівникові вирощеної (виробленої) сільськогосподарської продукції в кількості і асортименті, передбачених договором контрактації.

Виробник сільськогосподарської  продукції, що не виконав зобов'язання або неналежним чином виконав зобов'язання, несе відповідальність за наявності його провини.

Заявки і замовлення на товари

Однією з традиційних форм господарських зв'язків торгівлі з виробництвом в умовах планової, адміністративної економіки була система заявок і замовлень, що представляються торгівельними організаціями і підприємствами виробникам товарів і плануючим органам.

Заявки і  замовлення мали на меті сприяти правильному  визначенню об'єму і структури планів виробництва товарів, планомірній ув'язці виробництва товарів з попитом населення.

Заявка – документ торговельних організацій (підприємств), що відображає їх потребу в товарах.

На відміну  від заявок - замовлення – це вимога до постачальника виготовити і поставити в конкретні терміни певні товари, необхідні для задоволення попиту населення. По суті, замовлення на постачання товарів — це подальша конкретизація заявки за допомогою якої торгівельні організації повідомляють конкретним постачальникам розгорнутий асортимент товарів, що підлягають постачанню на майбутній період (в межах виділених лімітів або в кількостях, визначуваних потребами замовника).

Представлене  покупцем замовлення служить підставою для визначення таких умов договору, як кількість, асортимент, якість, терміни постачання. Тому представлення замовлення за своєю суттю є попередньою стадією до укладення договору постачання і його правомірно розглядати як переддоговірний документ. При прийнятті постачальником замовлення до виконання він фактично перетворюється на договір постачання.

В умовах переходу до ринкової економіки організаційні форми і зміст заявок і замовлень видозмінюються, вони втрачають планово-директивний характер централізованого регулювання господарських зв'язків і перетворюються на комерційні інструменти регулювання господарських взаємин постачальників і покупців. У ринкових умовах заявка необхідна виробнику (постачальникові) товарів як документ, що інформує про виявлену потребу в товарах і орієнтуючий виробника на випуск потрібних населенню товарів.