Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2013 в 14:11, доклад
Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями товарів — широке поняття. Сюди входять економічні, організаційні, комерційні, адміністративно-правові, фінансові і інші відносини, що складаються між покупцями і постачальниками в процесі постачань товарів.
Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю — найважливіша складова частина господарського механізму країни, що є сукупністю форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарства із споживачами продукції.
При цьому замовлення як оперативний, переддоговірний документ, що дає початок комерційним взаєминам по постачаннях товарів, в умовах ринкових стосунків також необхідний, особливо при організації прямих господарських зв'язків між постачальниками (виробниками) і покупцями товарів.
Замовлення
передбачене при укладенні
Саме на основі замовлення державного замовника на постачання товарів для державних потреб, прийнятого постачальником (виконавцем), полягає державний контракт.
Постачання товарів для державних потреб (наприклад, для Міністерства оборони, поповнення страхових резервів тощо) встановлюється органами державного управління підприємствам різних форм власності шляхом визначення конкретних обсягів виробництва (постачання) тих або інших видів товарів.
Постачання товарів для державних потреб здійснюється на основі державного контракту (зразкового договору) на постачання товарів для державних потреб, а також договорів постачання товарів, що укладаються відповідно до нього, для державних потреб. Державними потребами визнаються визначувані у встановленому законом порядку потреби України або її суб'єктів, що забезпечуються за рахунок бюджетних коштів і позабюджетних джерел фінансування.
Сторонами в державному контракті є державний замовник (орган державного управління) і постачальник (виконавець), який зобов'язався передати товари державному замовникові або по його вказівці іншій особі (покупцеві), а державний замовник зобов'язався забезпечити оплату товарів, що поставлялися.
Державний контракт полягає на основі прийнятого постачальником (виконавцем) замовлення державного органу управління на постачання товарів для державних потреб.
Якщо замовлення на постачання товарів для державних потреб розміщується за конкурсом, укладення державного контракту з постачальником (виконавцем), оголошеним переможцем конкурсу, є для державного замовника обов'язковим.
Проект державного контракту
розробляється державним
Сповіщення про прикріплення покупця до постачальника (виконавцеві), видане державним замовником відповідно до державного контракту, є підставою укладення договору постачання товарів для державних потреб.
Постачальник (виконавець) зобов'язаний направити проект договору постачання товарів для державних потреб покупцеві, вказаному в сповіщенні про прикріплення, не пізніше 30 днів з дня здобуття сповіщення від державного замовника, якщо інший порядок підготовки проекту договору не передбачений державним контрактом.
Якщо постачальник (виконавець) ухиляється від укладення договору постачання товарів для державних потреб, покупець має право звернутися до суду з вимогою про примус постачальника (виконавця) укласти договір на умовах розробленого покупцем проекту договору.
Покупець має право повністю або частково відмовитися від товарів, вказаних в сповіщенні про прикріплення, і від укладення договору на їх постачання. В цьому випадку постачальник (виконавець) повинен негайно повідомити державного замовника і має право зажадати від нього сповіщення про прикріплення до іншого покупця.
При постачанні товарів покупцям по договорах постачання для державних потреб оплата товарів виробляється покупцями за цінами, визначуваними відповідно до державного контракту, якщо інший порядок визначення цін і розрахунків не передбачений державним контрактом.
У випадках, передбачених законом, державний замовник має право повністю або частково відмовитися від товарів, постачання яких передбачене державним контрактом, за умови відшкодування постачальникові збитків, заподіяних такою відмовою.
Прямі договірні зв'язки торгових підприємств з виробниками товарів
Необхідність прискорення адаптації роздрібної торгівлі до умов ринкової економіки вимагає організації чіткого функціонування господарських зв'язків торгівельних підприємств з постачальниками товарів. В цьому відношенні особливої актуальності набувають прямі договірні зв'язки торгівельних підприємств з виробниками товарів.
Під прямими договірними зв'язками розуміються безпосередні договірні взаємини між виробниками і покупцями товарів без участі інших комерційних посередників.
Роздрібна торгівля при встановленні прямих договірних зв'язків з виробником товарів отримує вищі доходи, ніж при постачанні товарів через оптову ланку, за рахунок закупівлі товарів за нижчими цінами в результаті скорочення числа посередників, що беруть участь в торговому обігу, а отже, і зменшення величини торгівельних надбавок, що встановлюються кожним посередником.
Організація прямих договірних зв'язків роздрібних торгівельних підприємств з виробничими підприємствами по постачаннях товарів простого асортименту (хлібобулочних виробів, пива, безалкогольних напоїв, муки, крупи, винно-горілчаних виробів, молочних продуктів, овочів, фруктів і ін.) є найбільш раціональною і економічно доцільною формою організації господарських зв'язків. Організація ж таких зв'язків по постачаннях товарів складного асортименту (тканин, швацьких товарів, трикотажу, панчішо-шкарпеткових виробів, взуття, галантереї, культтоварів і ін.) надзвичайно утруднена через дію багатьох організаційно-економічних, торгівельних, транспортних і інших чинників (необхідність тієї, що підсортувала виробів на оптових складах, постачання товарів великими партіями, звуження асортименту, величина роздрібного товарообігу, віддаленість постачальників від роздрібної мережі і т. д.). Тому роль оптових ланок в постачанні товарами складного асортименту роздрібних торгівельних підприємств залишається і в ринковій економіці чималий.
Основними чинниками, що визначають необхідний розмір товарообігу, є розмір мінімальних транзитних норм постачання (грошова вартість), необхідна частота відвантажень товарів кожним виробником (вантажовідправником), встановлена з врахуванням комплектування торгівельного асортименту, кількість промислових підприємств (виробників), що відвантажують цей товар. Оптимальна кількість промислових підприємств (виробників), що поставляють товари по прямих договорах, визначається виходячи з необхідності комплектування повного торгівельного асортименту виробів, що виробляються на цих підприємствах, а також рівня спеціалізації підприємств на випуску тих або інших товарів.