Макроекономічна рівновага

 

                                           I,S

                                                          S(i)

                                                          

                    M                                          

                                                    i           i  

      

  3)Ринок грошей                         5)Ринок заощаджень

                                             (інвестицій)

 

 

                 Пояснення до системи графіків:

 

1.Сукупність  графіків у  їх  певній  послідовності   дає  мож-

ливість демонструвати,як забезпечується загальна рівновага  і

формується  економічний оптимум за класичною  моделлю.

2.Першим  у   цій  логічній  послідовності   є   ринок   ресур-

сів(робочої  сили),взаємодія попиту і пропозиції на якому виз-

начає рівновагу  при повній зайнятості.

3.Другою є виробнича функція,яка показує зміну  пропозиції  у

разі збільшення факторів.Вона у поєднанні  з  ринком  робочої

сили показує  той реальний обсяг  виробництва(пропозиції),який

забезпечує  повне використання ресурсів.

4.Третім є  ринок грошей,який не впливає на величину реального

продукту,але  визначає номінальний продукт.Тому він зображений

як такий,що прямо не пов'язаний з іншими графіками.

5.Четвертий   у  логічній  послідовності  -  це  ринок  товар-

ів.Пропозиція на  ньому  визначена  виробничою  функцією,тому

виступає як екзогенна величина,незалежна від  рівня цін.

6.П'ятий - це  ринок нагромаджень(інвестицій),на  якому  вста-

новлюється  рівноважна ставка  процента.Остання  регулює  роз-

поділ сукупного  попиту на споживання і інвестиції.

     Представники власне класичної школи Адам Сміт,Томас  Ро-

берт Мальтус,Джеймс Міль,Джон Стюарт Міль,Жан Батист  Сей  не

створили  загальної,формалізованої  і  цілісної  моделі  мак-

рорівноваги.Як нам уже відомо Ж.Б.Сей намагався  деталізувати

окремі елементи імеханізм дії класичної  "моделі"економічного

кругообігу,вважаючи пропозицію товарів тим  фактором,що  виз-

начає рівень доходу і зайнятості населення.Тому слід  всіляко

збільшувати пропозицію,нарощуючи  виробництво.Пропозиція у мо-

делі Сея  породжує  попит  на товари,виробництво будь-якого

обсягу продукту  забезпечує  доход,який  необхідний  для  за-

купівлі всього продукту на ринку,тобто пропорційність  забез-

печується  автоматично.При  цьому  усі  зощадження  населення

дорівнюють  інвестиціям:S=I.Отже,Сей  сформулював  закон  рин-

ку,на якому  й будується класична  схема  економічного  круго-

обігу;за ним  обмін продукту на продукт  автоматично  веде  до

рівноваги між  купівлею і продажем,а якщо певні  товари не зна-

ходять собі покупця,це означає,що "інші виробництва  дали  то-

варів  менше,ніж  необхідно".Ж.Б.Сей,як  і  Сміт  та   Рікар-

до,вважав,що глибокі  диспропорції відтворення  неможливі  при

нормальному функціонуванні  ринкової  економіки,він  допускав

лише часткове перевиробництво окремих товарів.

 

 

 2. Однак в умовах обмеженої(недосконалої)конкуренції класична

модель виявилась  нездатною пояснити причини порушення  рівно-

ваги  ринкової  економіки,яке  стало  хронічним    супутником

останньої.Саме вперіод панування монополій,які  вкрай обмежили

конкуренцію,з'явилась кейнсіанська загальна  модель  ринкової

рівноваги.

     Насамперед  Дж.М.Кейс виявив ті фактори,що  визначають умо-

ви макроекономічної рівноваги.Цими факторами є сукупний  по-

пит і сукупна  пропозиція та пов'язані з ними  сукупне  спожи-

вання,сукупне  заощадження  і  сукупне  нагромадження(сукупні

інвестиції).Ці фактори є суто макроекономічними  і Кейнс  пер-

шим вивчив їх вплив  на загальну рівновагу.

Кейнсіанська  економічна теорія оспорює існування такого механізму саморегулювання. На основі емпіричних даних, отриманих в період Великої Депресії, Д.Кейнсу вдалось доказати, що повна зайнятість в нерегульованій економіці може виникнути тільки випадково. Рівновага попиту і пропозиції, як правило, неспівпадають з повною зайнятістю ресурсів: в точці А встановлюється рівновага AD = AS, але рівноважний об”єм виробництва Y₀ < Y^*.

 

 

 

 

 

            P                    AS 

 

                         A  

            P₀ 

 

 

                                  AD    

 

                        Y₀  = Y^*  Y

 

 

Однією із причин такого неспівпадання являється  неспівпадання планів інвестицій і  заощаджень, які являються різними  економічними агентами по різним мотивам  і  визначаються різними факторами.

 

   Мотиви заощаджень домашніх господарств:

1. купівля дорогих товарів;
2. забезпечення старості;
3. страхування від непередбачених обставин (хвороба, нещасний випадок і т.д.);
4. забезпечення дітей в майбутньому.

 

   Мотиви інвестицій фірм:

1. максимізація норми чистого прибутку;
2. реальна ставка процента – плата за придбання грошового капіталу для інвестування – враховується при складанні планів інвестицій.

 

Згідно кейнсіанської  економічної теорії не ставка процента, а величина доходу домашніх господарств  являється основним фактором, визначаючим  динаміку вживання і заощаджень. При цьому зберігається та частина доходу, яка залишається після здійснення всіх споживчих видатків. Вплив ставки процента грає відносно невелику роль по відношенню до впливу доходу на споживання і заощадження. В той же час, динаміка інвестицій визначається передусім динамікою процентних ставок, що знаходить відображення у відповідних функціях споживання, заощаджень і інвестицій.

     Сукупні   показники утворюються шляхом  агрегування,тобто

об'єднанням великої  кількості одиничних  показників  в  агре-

гати(сукупності).Зокрема,ціни на окремі товари  і  послуги  в

масштабах макроекономіки характеризуються як загальний рівень

цін - як сукупна  пропозиція,а суспільна потреба  в  товарах  і

послугах,представлена доходом нації,при даному рівні  цін - як

сукупний попит.

     Саме  сукупний  попит є центральною   ланкою    макро-

економічної кейнсіанської  моделі(на відміну від  класичної,де

в центрі уваги  була пропозиція).З  ефективним  попитом  Кейнс

пов'язував суть своєї теорії.

     Сукупний  попит знаходиться в  оберненій  залежності  від

рівня цін.Подібна залежність уже розглядалась  в  законі  по-

питу(тема 1).Графічне зображення цієї залежності дано на  ри-

сунку,де АD - крива сукупного  попиту.

     На графіку  крива АD помітно відхиляється  вниз і вправо.Є

кілька причин такої її поведінки.Для кривої  попиту  окремого

 

 

 

товару цими причинами були ефект  P 

доходу(зростання доходу спожива-

ча дає йому можливість купувати   

більшу кількість даного товару)і 

ефект заміщення(при падінні  ціни 

даного товару споживач готовий   

купити більшу його кількість,то- 

му що він стає дешевшим відносно                     

інших товарів).                  

    Але ці причини  не діють при               AD1  AD   AD2

аналізі агрегатів,ефект  доходу    0                         Q

 

зникає тому,що доход нації незмінний,а ефект  заміни  не  діє

внаслідок того,що береться сукупність усіх товарів.

     На  поведінку кривої сукупного попиту  впливають інші фак-

тори:1)ефект  процентної  ставки;2)ефект  багатства;  3)ефект

імпортних закупівель.

     Ефект  процентної ставки полягає у  тому,що із  зростанням

згального рівня  цін зростає і  процентна  ставка,що  веде  до

скорочення  споживчих витрат  та  інвестицій.У  свою  чергу,це

спричиняє  зменшення  сукупного  попиту.Ефект   багатства,або

ефект матеріальних цінностей(касових  залишків) проявляється у

зменшенні фінансових активів  домашніх господарств(банківських

строкових  рахунків  та  облігацій)при  зростанні  загального

рівня цін.Ефект імпортних  закупівель полягає у  зменшенні  су-

купного попиту на вітчизняні товари,якщо ціни на  них  будуть

вищі,ніж на зарубіжні.

     Розглянуті  фактори показують зміну сукупного  попиту  під

впливом зміни цін.Але  сукупний попит може змінюватись  і  під

тиском інших,нецінових  факторів.До них відносять: 1)  зміну

в споживчих витратах при  зміні обсягу  фонду  споживання;  2)

зміну в інвестиційних  витратах при зміні  обсягу  фонду  наг-

ромадження;3)зміну в державних  витратах при зміні  державних

доходів; 4) зміну  у вартості чистого експорту  при зміні тор-

гового балансу  країни.Якщо усі ці зміни будуть відбуватись  у

бік зменшення,то крива сукупного попиту зміститься вліво(АD1          на рисунку);якщо усі вони діятимуть  у бік збільшення,крива по-

питу зміститься вправо(АD2). Все це відбуватиметься  незалежно

від зміни рівня  цін.

     Сукупна  пропозиція знаходиться у прямій  залежності  від

рівня цін,але  на  усій  протяжності  кривої  сукупної  пропо-

зиції АS (яка  зображена на  рисунку),на  відміну  від  кривої

пропозиції  окремого товару.

     На  кривій АS можна  виділити  три  відрізки  -  горизон-

 

тальний,або кейнсіанський (аb),  P                   

проміжний (bc)і  вертикальний,                       d

або класичний(cd).Точка Q2 по- 

значає понтеціальний  рівень об-                     c

сягу національного виробництва                      

за повної зайнятості(природному         AS1

рівні безробіття),а Q1 - обсяг      a    AS   b 

виробництва при мінімальній зай-        AS2  

нятості.                         

    Горизонтальний(кейнсіанський)               Q1    Q2 

відрізок кривої сукупної пропози- 0                         Q

 

ції свідчить про  те,що економіка знаходиться у  стані глибоко-

го спаду,або  депресії.При цьому  не  використовується  велика

кількість засобів  праці і робочої сили;ці ресурси можна  при-

вести у дію,не впливаючи на рівень цін.Виробничі  витрати  не

зростають,а  тому нема грунту для зростання цін.

     Вертикальний(класичний)відрізок  відображає  стан   еко-

номіки,коли  вона  досягла  піку    своїх    виробничих  мож-

ливостей,задіявши усі можливі ресурси,і за короткий період не

можна збільшити  обсяг виробництва.Будь-яке  збільшення  рівня

цін не приведе  до зростання реального обсягу  пропозиції,адже

економіка уже  працює на повну потужність.

     Проміжний  відрізок кривої відображає  розширення  обсягу